За рішенням Головної конкурсної комісії Конкурсу "100 кращих товарів України" на засіданні 31 березня 2015 року, яке відбулось в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України, прийняте офіційне рішення щодо проведення Всеукраїнського конкурсу якості продукції (товарів, робіт, послуг) – «100 кращих товарів України» у 2015 році.
Мета Конкурсу - об’єднання зусиль влади і бізнесу, спрямованих на поліпшення якості та конкурентоспроможності вітчизняної продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Організатором Конкурсу є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.
Конкурс проводиться у два етапи:
•регіональний;
•загальнодержавний.
В рамках Конкурсу краща продукція (товари, роботи, послуги) визначається за наступними номінаціями:
•продукція (продовольчі товари; промислові товари для населення; товари виробничо-технічного призначення; вироби народних художніх промислів);
• роботи та послуги.
Організаційно-методичне та інформаційне забезпечення Конкурсу на регіональному етапі здійснює ДП „Житомирстандартметрологія” за сприянням Житомирської облдержадміністрації.
Основними завданнями Конкурсу є:
- визначення на конкурсній основі кращих зразків української продукції;
- сприяння виробництву високоякісної та конкурентоспроможної вітчизняної продукції;
- насичення якісною продукцією ринків України, задоволення потреб та очікувань споживачів;
- підтримка ініціатив і зусиль товаровиробників щодо поліпшення якості продукції;
- створення сприятливих умов щодо розробки та впровадження на підприємствах, в організаціях та установах України систем управління якістю, систем екологічного управління, а також інших сучасних систем управління;
- поширення та пропагування досвіду підприємств та організацій, які виробляють якісну продукцію;
- підвищення інформування органів влади, підприємств (організацій), громадських організацій, засобів масової інформації та населення щодо якісної вітчизняної продукції (товарів, робіт, послуг) та її виробників.
З квітня 2015 року розпочато прийом заявок для участі у Конкурсі.
Кінцевий термін подання заявки, документів учасників та сплати реєстраційного внеску для участі у регіональному етапі Конкурсу — 10 червня 2015 року.
Переваги, які надає участь у Конкурсі:
•незалежна оцінка продукції від експертів Конкурсу;
•участь у Національній виставці «100 кращих товарів України»;
•маркування продукції логотипом Конкурсу «100 кращих товарів України»;
•інформування населення щодо якісної вітчизняної продукції (товарів, робіт, послуг) та її виробників;
•підвищення іміджу підприємства.
Показ дописів із міткою Економіка Андрушівського району. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Економіка Андрушівського району. Показати всі дописи
четвер, 28 травня 2015 р.
пʼятниця, 16 травня 2014 р.
Інформація про виконання районного бюджету за І квартал 2014 року
До загального фонду районного бюджету впродовж січня – березня 2014 року надійшло 2843,7тис. грн., що на 335,9 тис. грн. більше надходжень за січень – березень 2013 року, тобто плановий показник Міністерства фінансів України за цей період виконано на 104,1 %.
Найбільшу питому вагу у структурі надходжень доходів до районного бюджету (без врахування міжбюджетних трансфертів) за 3 місяці 2014 року провідне місце належало податку на доходи фізичних осіб, питома вага якого становить 98 відсотків від загальної суми надходжень. При плані на січень – березень 2644,9 тис. грн. до бюджету отримано 2811,7 тис. грн. податку. До бюджету додатково надійшло 166,8 тис. грн. Порівняно з аналогічним періодом 2013 року надходження збільшилися на 377,8 тис. грн.
Надходження податку на прибуток підприємств комунальної власності за 3 місяці 2014 року становить 7,4 тис. грн. Порівняно з аналогічним періодом минулого року цей показник зменшився на 14,1 тис. грн.
Питома вага власних надходжень бюджетних установ у структурі доходів районного бюджету становить 23,1%. У січні – березні 2014 року надходження склали 146,5 тис. грн. Порівняно з аналогічним періодом 2013 року надходження зменшилися на 25,1 тис. грн.
Видатки загального фонду районного бюджету за 3 місяці 2014 року склали 31686,7 тис. грн., що перевищує відповідний показник 2013 року на 2193,1 тис. грн.
Наявні ресурси районного бюджету спрямовувались, у першу чергу, на заробітну плату з нарахуваннями, інші соціальні виплати, віднесені до захищених статей бюджету відповідно до статті 55 Бюджетного Кодексу України.
На утримання закладів соціально-культурного призначення спрямовано 38 відсотків обсягу видатків загального фонду районного бюджету, або 12004,5 тис, грн., що перевищує відповідний показник 2013 року на 1019,1 тис. грн.
Найбільшу питому вагу, або 35 % становлять видатки на утримання установ та проведення заходів у галузі „Освіта". На дану галузь спрямовано коштів у сумі 11130,6 тис. грн., що на 896,6 тис. грн. більше показника відповідного періоду 2013 року.
На галузь «Охорона здоров'я» спрямовано коштів у сумі 4426,7 тис. грн., що на 444,1 тис. грн. більше показника відповідного періоду 2013 року.
На соціальний захист та соціальне забезпечення спрямовано 11869,5 тис. грн., або на 174,6 тис. грн. більше, ніж у І кварталі 2013 року.
По установах культури проведені видатки становлять 683,2 тис. грн., що на 112,3 тис. грн. більше показника відповідного періоду 2013 року.
На проведення заходів з фізичної культури і спорту спрямовано 74,4 тис. грн.
Для забезпечення функціонування органів місцевого самоврядування спрямовано коштів у загальній сумі 199,8 тис. грн.
Аналізуючи виконання районного бюджету в розрізі напрямків використання коштів, необхідно, перш за все, відзначити пріоритетне їх спрямування на виплату заробітної плати з нарахуваннями, на що витрачено 13677,7 тис. грн., або на 1489,8 тис. грн. більше, ніж у І кварталі 2013 року.
На придбання продуктів харчування для потреб бюджетних установ та на забезпечення їх медикаментами спрямовано відповідно 313,3 та 45,8 тис. грн. Крім того, на придбання предметів і матеріалів та на надання послуг використано 347,3 тис. грн.
На розрахунки за спожиті бюджетними установами енергоносії та оплату комунальних послуг спрямовано 2442,3 тис. грн., що на 125,2 тис. грн. менше відповідного показника 2013 року.
По спеціальному фонду районного бюджету проведено видатків на загальну суму 473,9 тис. грн.
За 3 місяці 2014 року до районного бюджету надійшло з Державного бюджету 17305,4 тис. грн. дотації вирівнювання. До районного бюджету надійшло субвенції з Державного бюджету на загальну суму 11774,0 тис. грн., в тому числі:
- на виплату допомог сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям та інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям – 9964,6 тис, грн.
- надання пільг і субсидій населенню – 1431,0 тис, грн.;
- на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошове забезпечення батьків-вихователів і прийомних батьків за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом "Гроші ходять за дитиною» - 222,6 тис. грн.;
- субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 155,8 тис. грн.
Начальник управління фінансів райдержадміністрації Н.О.Суботенко
Найбільшу питому вагу у структурі надходжень доходів до районного бюджету (без врахування міжбюджетних трансфертів) за 3 місяці 2014 року провідне місце належало податку на доходи фізичних осіб, питома вага якого становить 98 відсотків від загальної суми надходжень. При плані на січень – березень 2644,9 тис. грн. до бюджету отримано 2811,7 тис. грн. податку. До бюджету додатково надійшло 166,8 тис. грн. Порівняно з аналогічним періодом 2013 року надходження збільшилися на 377,8 тис. грн.
Надходження податку на прибуток підприємств комунальної власності за 3 місяці 2014 року становить 7,4 тис. грн. Порівняно з аналогічним періодом минулого року цей показник зменшився на 14,1 тис. грн.
Питома вага власних надходжень бюджетних установ у структурі доходів районного бюджету становить 23,1%. У січні – березні 2014 року надходження склали 146,5 тис. грн. Порівняно з аналогічним періодом 2013 року надходження зменшилися на 25,1 тис. грн.
Видатки загального фонду районного бюджету за 3 місяці 2014 року склали 31686,7 тис. грн., що перевищує відповідний показник 2013 року на 2193,1 тис. грн.
Наявні ресурси районного бюджету спрямовувались, у першу чергу, на заробітну плату з нарахуваннями, інші соціальні виплати, віднесені до захищених статей бюджету відповідно до статті 55 Бюджетного Кодексу України.
На утримання закладів соціально-культурного призначення спрямовано 38 відсотків обсягу видатків загального фонду районного бюджету, або 12004,5 тис, грн., що перевищує відповідний показник 2013 року на 1019,1 тис. грн.
Найбільшу питому вагу, або 35 % становлять видатки на утримання установ та проведення заходів у галузі „Освіта". На дану галузь спрямовано коштів у сумі 11130,6 тис. грн., що на 896,6 тис. грн. більше показника відповідного періоду 2013 року.
На галузь «Охорона здоров'я» спрямовано коштів у сумі 4426,7 тис. грн., що на 444,1 тис. грн. більше показника відповідного періоду 2013 року.
На соціальний захист та соціальне забезпечення спрямовано 11869,5 тис. грн., або на 174,6 тис. грн. більше, ніж у І кварталі 2013 року.
По установах культури проведені видатки становлять 683,2 тис. грн., що на 112,3 тис. грн. більше показника відповідного періоду 2013 року.
На проведення заходів з фізичної культури і спорту спрямовано 74,4 тис. грн.
Для забезпечення функціонування органів місцевого самоврядування спрямовано коштів у загальній сумі 199,8 тис. грн.
Аналізуючи виконання районного бюджету в розрізі напрямків використання коштів, необхідно, перш за все, відзначити пріоритетне їх спрямування на виплату заробітної плати з нарахуваннями, на що витрачено 13677,7 тис. грн., або на 1489,8 тис. грн. більше, ніж у І кварталі 2013 року.
На придбання продуктів харчування для потреб бюджетних установ та на забезпечення їх медикаментами спрямовано відповідно 313,3 та 45,8 тис. грн. Крім того, на придбання предметів і матеріалів та на надання послуг використано 347,3 тис. грн.
На розрахунки за спожиті бюджетними установами енергоносії та оплату комунальних послуг спрямовано 2442,3 тис. грн., що на 125,2 тис. грн. менше відповідного показника 2013 року.
По спеціальному фонду районного бюджету проведено видатків на загальну суму 473,9 тис. грн.
За 3 місяці 2014 року до районного бюджету надійшло з Державного бюджету 17305,4 тис. грн. дотації вирівнювання. До районного бюджету надійшло субвенції з Державного бюджету на загальну суму 11774,0 тис. грн., в тому числі:
- на виплату допомог сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям та інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям – 9964,6 тис, грн.
- надання пільг і субсидій населенню – 1431,0 тис, грн.;
- на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошове забезпечення батьків-вихователів і прийомних батьків за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом "Гроші ходять за дитиною» - 222,6 тис. грн.;
- субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 155,8 тис. грн.
Начальник управління фінансів райдержадміністрації Н.О.Суботенко
вівторок, 13 травня 2014 р.
Попереду жнива
Жнива – відповідальний період в житті хліборобів. Щоб жнива пройшли без втрат Андрушівський районний сектор Управління ДСНС України у Житомирській області нагадує керівникам сільськогосподарських та фермерських господарств, що до початку збирання врожаю вся збиральна техніка та агрегати повинні мати відрегульовані системи живлення, змащення, охолодження, запалювання, а також бути оснащені справними іскрогасниками, обладнані первинними засобами пожежегасіння – вогнегасниками. Від того як в господарстві подбали про стан техніки, що задіюється на жнивах та підготували поля, у великій мірі залежить захист врожаю від пожеж. Дрібниць і прорахунків при підготовці до хлібозбирання не повинно бути. З метою не допущення пожеж в період збирання врожаю нагадує правила пожежної безпеки, яких необхідно дотримуватись в період підготовки та збирання зернових: перед початком дозрівання колосових, хлібні масиви необхідно обкосити та оборати захисною смугою шириною не менше 4 метрів; хлібні масиви необхідно розбити на ділянки площею не більше 50 гектарів; безпосередньо на масиві площею понад 25 гектарів, з якого збирається врожай, необхідно мати трактор з плугом на випадок пожежі; у період збирання забороняється спалювання стерні, після жнивних залишків та розведення багать; площа основи однієї скирти не повинна перевищувати 300 квадратних метрів; протипожежні розриви між скиртами мають бути не менше 20 метрів, відстань від скирт до ліній електропередач – 15, до доріг – 20, до будівель та споруд - 50 метрів; скирти на відстані 5 метрів від основи повинні бути проорані захисними смугами не менше 4 метрів завширшки.
Дотримання цих правил пожежної безпеки допоможе уникнути пожеж на хлібних нивах.
Андрушівський РС Управління ДСНС України у Житомирській області
Дотримання цих правил пожежної безпеки допоможе уникнути пожеж на хлібних нивах.
Андрушівський РС Управління ДСНС України у Житомирській області
середа, 30 квітня 2014 р.
Андрушівське ПП «Імпак» виробляє якісну й сертифіковану овочеву продукцію
Приватне підприємство «Імпак», що находиться в Андрушівці, є відомим по всій Україні сертифікованим виробником якісної овочевої продукції. Зокрема, покупці знають його завдяки ТМ «Овочиста». Підприємство спеціалізується на овочівництві. Загальна земельна площа, що обробляється, становить 4 тис. га, з яких 1 тис. займають такі овочеві культури, як картопля, морква, цибуля та столові буряки. А його потужності дозволяють зберігати до 18 тис. тонн продукції.
На ПП «Імпак» працює 120 чоловік, а під час сезонних робіт ця кількість зростає втричі, бо процес вирощування і збору овочів вимагає окрім потужної техніки і ручної праці.
За словами директора підприємства Сергія Малиновського, заклад успішно закінчив 2013 рік, оскільки овочева продукція мала високу ціну, що дозволило ПП «Імпак» стати рентабельним. Сергій Васильович розповів про те, що успіх його закладу багато в чому залежить від впровадження тут сучасних систем живлення, зрошення та зберігання продукції, ефективність яких вже давно доведена за кордоном. Сьогодні підприємство використовує виробничі лінії іноземного походження, а його директор сподівається на те, що врегулювання вітчизняної нормативно-правової бази дозволить розширити ринок збуту продукції, забезпечуючи нею і європейських споживачів.
На ПП «Імпак» працює 120 чоловік, а під час сезонних робіт ця кількість зростає втричі, бо процес вирощування і збору овочів вимагає окрім потужної техніки і ручної праці.
За словами директора підприємства Сергія Малиновського, заклад успішно закінчив 2013 рік, оскільки овочева продукція мала високу ціну, що дозволило ПП «Імпак» стати рентабельним. Сергій Васильович розповів про те, що успіх його закладу багато в чому залежить від впровадження тут сучасних систем живлення, зрошення та зберігання продукції, ефективність яких вже давно доведена за кордоном. Сьогодні підприємство використовує виробничі лінії іноземного походження, а його директор сподівається на те, що врегулювання вітчизняної нормативно-правової бази дозволить розширити ринок збуту продукції, забезпечуючи нею і європейських споживачів.
вівторок, 29 квітня 2014 р.
Андрушівський та Бердичіський райони отримали нові автомобілі швидкої допомоги
Нові автомобілі швидкої допомоги надаватимуть якісні медичні послуги жителям Андрушівського та Бердичівського районів. Ключі від карет швидкої передав головним лікарям голова облдержадміністрації Сидір Кізін.
За словами директора департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Олександра Торбаса, це автомобілі класу В, які повністю укомплектовані за європейськими стандартами і орієнтовані на надання швидкої невідкладної медичної допомоги. Вартість однієї такої карети – 649 тис. грн. Олександр Михайлович зазначив, що кожен район та місто нашої області отримають нову машину швидкої найближчим часом.
Головний лікар Бердичівської районної лікарні Дарія Луцька подякувала обласному керівництву за такий необхідний подарунок. Вона розповіла, що із 4 автомобілів швидкої допомоги 1 вичерпав свій ресурс на 80%, а інші вже протягом 3 – 4 останніх років на 100% використали всі потужності. Саме тому нова карета швидкої для району дуже потрібна. Головний лікар запевнила, що її використовуватимуть максимально раціонально.
За словами директора департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Олександра Торбаса, це автомобілі класу В, які повністю укомплектовані за європейськими стандартами і орієнтовані на надання швидкої невідкладної медичної допомоги. Вартість однієї такої карети – 649 тис. грн. Олександр Михайлович зазначив, що кожен район та місто нашої області отримають нову машину швидкої найближчим часом.
Головний лікар Бердичівської районної лікарні Дарія Луцька подякувала обласному керівництву за такий необхідний подарунок. Вона розповіла, що із 4 автомобілів швидкої допомоги 1 вичерпав свій ресурс на 80%, а інші вже протягом 3 – 4 останніх років на 100% використали всі потужності. Саме тому нова карета швидкої для району дуже потрібна. Головний лікар запевнила, що її використовуватимуть максимально раціонально.
субота, 13 липня 2013 р.
Сергій Рижук: "Ми маємо організаційно, фінансово, технічно і технологічно допомогти нашим хліборобам зібрати гарний урожай"
12 липня на базі приватної агрофірми ТОВ “Олімп Агро” с. Котлярка та СПС «Кам’янка» с. Камянка Попільнянського району під головуванням голови облдержадміністрації Сергія Рижука відбувся обласний семінар-нарада з питань стану підготовки та особливостей проведення збирання врожаю ранніх зернових та зернобобових культур «Зажинки-2013».
Участь у семінарі взяли заступник голови облдержадміністрації Микола Дейсан, керівник департаменту агропромислового розвитку Микола Дідківський, голови і заступники голів райдержадміністрацій, начальники та спеціалісти управлінь агропромислового розвитку райдержадміністрацій, керівники базових господарств, керівники та спеціалісти підвідомчих служб АПК, наукові працівники.
Програма семінару-наради передбачала обмін досвідом між аграріями області та проведення обряду «Зажинки» на Попільнянщині.
«У кожному куточку області зріє хороший урожай. Зараз ми маємо організаційно, фінансово, технічно і технологічно допомогти нашим хліборобам зібрати гарний урожай», – говорить голова облдержадміністрації Сергій Рижук.
Сергій Миколайович наголосив, що відповідно до програми "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", у Житомирській області забезпечуються сприятливі умови розвитку сільського господарства, про що свідчить зростання показників валової продукції.
Очільник області також зазначив, що протягом першого півріччя цього року жителі Житомирщини за користування земельними паями отримали від орендарів чверть мільйона гривень. «Це вдалося зробити завдяки тому, що за три роки валова продукція Житомирщини зросла на 1,7 раза», - зазначив Сергій Рижук.
У ході пленарного засідання учасники семінару детально обговорили організаційні аспекти проведення жнив у поточному році, проаналізували поточний стан готовності до проведення збирання ранніх зернових та зернобобових культур, ознайомились з рекомендаціями наукових установ щодо оптимального забезпечення жнивного процесу.
«Північні райони області демонструють позитивну динаміку щодо валового виробництва від рослинництва до тваринництва, - говорить очільник області. – Таким чином область має позитивну динаміку у сільському господарстві і промисловості. Житомирщина продовжує нарощувати обсяги виробництва. Це вдається не лише за рахунок організації виробництва, а тому що область має великі потенційні можливості».
За підсумками семінару-наради були намічені конкретні заходи із вдосконалення сортової політики, збільшення урожайності ранніх зернових та зернобобових, обговорені перспективні заходи технічної політики та вдосконалення технологічних процесів вирощування сільськогосподарських культур, обговорено питання створення безпечних умов праці під час проведення жнив та збереження врожаю від вогню, формування громадських протипожежних об’єднань.
Під час семінару учасники ознайомились із виробничою базою машинно-тракторного парку ТОВ «Олімп Агро» с. Котлярка та із роботою зернозбирального загону ПСП «Кам’янка» с Кам’янка Попільнянського району.
Довідково:
За даними органів державної статистики, у нинішньому році до збирання по всім категоріям господарств області підлягає 421 тис. га ранніх зернових і зернобобових культур, по сільськогосподарських підприємствах – 360 тис. га, що відповідно на 22 тис. га і 20 тис. га більше від попереднього року.
Ранні зернові і зернобобові культури всіма категоріями господарств необхідно зібрати з площі 210 тис. га.
У сільськогосподарських підприємствах ранні зернові та зернобобові культури потрібно обмолотити на 154,5 тис. га.
Прес-служба облдержадміністрації
Участь у семінарі взяли заступник голови облдержадміністрації Микола Дейсан, керівник департаменту агропромислового розвитку Микола Дідківський, голови і заступники голів райдержадміністрацій, начальники та спеціалісти управлінь агропромислового розвитку райдержадміністрацій, керівники базових господарств, керівники та спеціалісти підвідомчих служб АПК, наукові працівники.
Програма семінару-наради передбачала обмін досвідом між аграріями області та проведення обряду «Зажинки» на Попільнянщині.
«У кожному куточку області зріє хороший урожай. Зараз ми маємо організаційно, фінансово, технічно і технологічно допомогти нашим хліборобам зібрати гарний урожай», – говорить голова облдержадміністрації Сергій Рижук.
Сергій Миколайович наголосив, що відповідно до програми "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", у Житомирській області забезпечуються сприятливі умови розвитку сільського господарства, про що свідчить зростання показників валової продукції.
Очільник області також зазначив, що протягом першого півріччя цього року жителі Житомирщини за користування земельними паями отримали від орендарів чверть мільйона гривень. «Це вдалося зробити завдяки тому, що за три роки валова продукція Житомирщини зросла на 1,7 раза», - зазначив Сергій Рижук.
У ході пленарного засідання учасники семінару детально обговорили організаційні аспекти проведення жнив у поточному році, проаналізували поточний стан готовності до проведення збирання ранніх зернових та зернобобових культур, ознайомились з рекомендаціями наукових установ щодо оптимального забезпечення жнивного процесу.
«Північні райони області демонструють позитивну динаміку щодо валового виробництва від рослинництва до тваринництва, - говорить очільник області. – Таким чином область має позитивну динаміку у сільському господарстві і промисловості. Житомирщина продовжує нарощувати обсяги виробництва. Це вдається не лише за рахунок організації виробництва, а тому що область має великі потенційні можливості».
За підсумками семінару-наради були намічені конкретні заходи із вдосконалення сортової політики, збільшення урожайності ранніх зернових та зернобобових, обговорені перспективні заходи технічної політики та вдосконалення технологічних процесів вирощування сільськогосподарських культур, обговорено питання створення безпечних умов праці під час проведення жнив та збереження врожаю від вогню, формування громадських протипожежних об’єднань.
Під час семінару учасники ознайомились із виробничою базою машинно-тракторного парку ТОВ «Олімп Агро» с. Котлярка та із роботою зернозбирального загону ПСП «Кам’янка» с Кам’янка Попільнянського району.
Довідково:
За даними органів державної статистики, у нинішньому році до збирання по всім категоріям господарств області підлягає 421 тис. га ранніх зернових і зернобобових культур, по сільськогосподарських підприємствах – 360 тис. га, що відповідно на 22 тис. га і 20 тис. га більше від попереднього року.
Ранні зернові і зернобобові культури всіма категоріями господарств необхідно зібрати з площі 210 тис. га.
У сільськогосподарських підприємствах ранні зернові та зернобобові культури потрібно обмолотити на 154,5 тис. га.
Прес-служба облдержадміністрації
понеділок, 8 липня 2013 р.
Розвиток бізнесу у районі
На виконання завдань і доручень Президента України Віктора Януковича щодо створення в Україні комфортного бізнес-середовища, сприятливих умов для розвитку малого та середнього бізнесу 5 липня в залі засідань районної ради відбувся круглий стіл з керівниками управлінь, відділів РДА, суб’єктами господарювання.
Перед присутніми виступив начальник відділу економіки та розвитку інфраструктури Добровольський С.В, який у своєму виступі зазначив, що на сучасному етапі системної модернізації економіки України особливого (першочергового) значення мають заходи в рамках Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» та державна підтримка розвитку малого підприємництва, адже виконання планових показників надходження податків і зборів до зведеного бюджету в значній мірі залежить від партнерських відносин з бізнесом, від поліпшення інвестиційного клімату в районі.
Крім того, присутні ознайомилися з основними положеннями Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні».
Під час круглого столу також обговорювалося питання відзначення професійного свята Дня підприємця та пропозиції щодо кращого підприємця району в номінаціях: інвестор року, сумлінний платник податків, кращий роботодавець, кращий суб’єкт зовнішнього ринку, кращий аграрій.
Перед присутніми виступив начальник відділу економіки та розвитку інфраструктури Добровольський С.В, який у своєму виступі зазначив, що на сучасному етапі системної модернізації економіки України особливого (першочергового) значення мають заходи в рамках Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» та державна підтримка розвитку малого підприємництва, адже виконання планових показників надходження податків і зборів до зведеного бюджету в значній мірі залежить від партнерських відносин з бізнесом, від поліпшення інвестиційного клімату в районі.
Крім того, присутні ознайомилися з основними положеннями Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні».
Під час круглого столу також обговорювалося питання відзначення професійного свята Дня підприємця та пропозиції щодо кращого підприємця району в номінаціях: інвестор року, сумлінний платник податків, кращий роботодавець, кращий суб’єкт зовнішнього ринку, кращий аграрій.
четвер, 18 квітня 2013 р.
Розпочався комплекс весняно-польових робіт
Сільськогосподарські підприємства району мають засіяти ярими культурами площі в 36,8 тис. га, в тому числі зерновими - 19,2 тис. га; з них ранніми зерновими - майже 4 тис. га, під цукрові буряки відводиться 4,9 тис. га, під кукурудзу на зерно - 15,0 тис. га, під соняшник - 2,5 тис. га, під сою - майже 8,0 тис. га, під картоплю та овочі відведено 890 гектарів.
Для проведення комплексу весняно-польових робіт в господарствах району буде задіяно 308 тракторів, 125 сівалок, понад 200 одиниць грунтообробної техніки.
Особливості нинішньої весни - це затримка майже на три тижні проти минулого року початку вегетації озимих культур, запізнення із календарними строками сівби ранніх ярих зернових, посилене ураження озимини, яка довгий час знаходилась під снігом, грибковими хворобами, стримування темпів підживлення озимих. Враховуючи ці фактори, слід запровадити комплекс диференційованих підходів до проведення догляду за озимими зерновими та ріпаком і до всього комплексу польових робіт.
Озимина в сільськогосподарських підприємствах району перезимувала нормально, посіви знаходяться переважно в задовільному та доброму стані, але погода вносить свої корективи. Враховуючи те, що посіви зимували в немерзлому грунті, під високим сніговим покровом, впродовж зими життєдіяльність рослин не припинялась, а тому необхідно провести підживлення з внесенням підвищених доз азотних добрив. Потрібно постійно спостерігати за станом озимини, із настанням сприятливих умов проводитити відповідний догляд - боротьбу з хворобами, шкідниками та бур’янами. Загиблі посіви озимих культур доцільно буде пересівати посухостійкими ярими культурами (просо, гречка, кукурудза).
Весняно-польові роботи слід проводити у максимально короткі строки, по можливості в одному технологічному циклі з сівбою. Основна перевага в обробітку грунту повинна бути зосереджена на використанні широкозахватних агрегатів. Найбільшу продуктивність, волого- і ресурсозберігаючий ефект забезпечує застосування сучасних посівних комплексів для «прямої» сівби та використання багатофункціональних грунтообробних посівних агрегатів.
В екстремальних умовах 2013 року важливе значення має дотримання сортових технологій, застосування особливо інтенсивних сортів, розроблених установами-оригінаторами в наших умовах.
Станом на 17 квітня майже всі господарства включились в комплекс весняних робіт. Підживлення озимих зернових уже проведено більш як на 89% площ, озимого ріпаку - на 87%, закриття вологи - майже на 40%. Приступили до підготовки грунту під посів в ТОВ СП «Спіка», ПП «Імпак», СФГ «Ткаченки». Розпочали посів в ТОВ СП «Спіка» та фермерському господарстві «Ткаченки».
Головне нинішньої весни - максимально зберегти нагромаджену вологу, прискорити проведення всіх агротехнічних заходів, вчасно посіяти та доглянути культури.
Наталія Лисюк,
начальник відділу управління АПР райдержадміністрації
Для проведення комплексу весняно-польових робіт в господарствах району буде задіяно 308 тракторів, 125 сівалок, понад 200 одиниць грунтообробної техніки.
Особливості нинішньої весни - це затримка майже на три тижні проти минулого року початку вегетації озимих культур, запізнення із календарними строками сівби ранніх ярих зернових, посилене ураження озимини, яка довгий час знаходилась під снігом, грибковими хворобами, стримування темпів підживлення озимих. Враховуючи ці фактори, слід запровадити комплекс диференційованих підходів до проведення догляду за озимими зерновими та ріпаком і до всього комплексу польових робіт.
Озимина в сільськогосподарських підприємствах району перезимувала нормально, посіви знаходяться переважно в задовільному та доброму стані, але погода вносить свої корективи. Враховуючи те, що посіви зимували в немерзлому грунті, під високим сніговим покровом, впродовж зими життєдіяльність рослин не припинялась, а тому необхідно провести підживлення з внесенням підвищених доз азотних добрив. Потрібно постійно спостерігати за станом озимини, із настанням сприятливих умов проводитити відповідний догляд - боротьбу з хворобами, шкідниками та бур’янами. Загиблі посіви озимих культур доцільно буде пересівати посухостійкими ярими культурами (просо, гречка, кукурудза).
Весняно-польові роботи слід проводити у максимально короткі строки, по можливості в одному технологічному циклі з сівбою. Основна перевага в обробітку грунту повинна бути зосереджена на використанні широкозахватних агрегатів. Найбільшу продуктивність, волого- і ресурсозберігаючий ефект забезпечує застосування сучасних посівних комплексів для «прямої» сівби та використання багатофункціональних грунтообробних посівних агрегатів.
В екстремальних умовах 2013 року важливе значення має дотримання сортових технологій, застосування особливо інтенсивних сортів, розроблених установами-оригінаторами в наших умовах.
Станом на 17 квітня майже всі господарства включились в комплекс весняних робіт. Підживлення озимих зернових уже проведено більш як на 89% площ, озимого ріпаку - на 87%, закриття вологи - майже на 40%. Приступили до підготовки грунту під посів в ТОВ СП «Спіка», ПП «Імпак», СФГ «Ткаченки». Розпочали посів в ТОВ СП «Спіка» та фермерському господарстві «Ткаченки».
Головне нинішньої весни - максимально зберегти нагромаджену вологу, прискорити проведення всіх агротехнічних заходів, вчасно посіяти та доглянути культури.
Наталія Лисюк,
начальник відділу управління АПР райдержадміністрації
субота, 2 березня 2013 р.
Розвиток кооперативів на селі
З ініціативи Міністерства агропромислової політики та продовольства України розроблено державну програму «Рідне село». Основний принцип, що закладається в цей проект, - розвиток сільськогосподарської кооперації.
15 травня 2012 року в Українському Домі відбулася презентація та експертне обговорення Ініціативи соціально-економічного розвитку сільських територій «Рідне село», організатором якого виступила Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад. Захід проведено на виконання поставлених Президентом України Віктором Януковичем пріоритетів державної політики, а саме - реалізації соціальних ініціатив. Зокрема, держава не повинна допустити скорочення виробництва продукції у господарствах сільських жителів та зменшення числа українців, що проживають у селах.
Так, 4 жовтня 2012 року в Житомирі відбулося чергове засідання Координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові обласної ради, де обговорювались завдання органів місцевого самоврядування щодо впровадження програмно-цільового підходу до розвитку сільських територій «Рідне село». Програмою, зокрема, передбачено стимулювання зайнятості економічно активного сільського населення шляхом створення обслуговуючих кооперативів. «Це, відповідно, сприятиме зростанню доходів людей і дасть поштовх до соціального розвитку територіальних громад»,- відмітив голова Житомирської обласної ради Йосип Запаловський.
Проект «Рідне село» - це перенесення фокусу державної підтримки на середньотоварного та дрібнотоварного виробника, на тих, хто є основою гарантування продовольчої безпеки країни і головним роботодавцем на селі. За статистичними даними, у господарствах населення виробляється близько 80% молока, 47% м’яса, 98% картоплі, 37% яєць. Крім того, в них утримується 77% корів, 56% свиней, 47% птиці.
Саме кооперативні формування дадуть можливість включити вироблену фермерськими та селянськими господарствами продукцію в маркетинговий ланцюг.
На території району проживають 34931 чоловік у 14919 дворах, які обробляють 10789 гектарів землі, що надана у власність та користування. Виробництво сільськогосподарської продукції за 2012 рік склало: зерна - 7700 т, картоплі - 46500 т, овочів - 15750 т, надоєно молока 13000 тонн, здано худоби в живій вазі 1430 тонн. Крім того, у господарствах утримується 5957 голів ВРХ, в тому числі 3652 корови, свиней - 6016, коней - 1335.
Розвиток кооперативного руху на селі приведе до збільшення кількості робочих місць, обсягів виробництва продукції, яка знаходитиме свого споживача на ринку.
Однією з найбільш проблемних складових створення та діяльності кооперативів є пошук лідера та пільгове оподаткування і кредитування. Кожен учасник кооперативу має бачити свій внесок і результат.
Створення кооперативів різних напрямків - це єдиний шлях, який дасть роботу селянам, активізує громаду.
В районі треба створити 28 кооперативів за видами та напрямами діяльності: з обробітку землі та збирання врожаю - 4, молочарських - 4, переробних - 2, багатофунціональних - 18. Координувати їх створення й роботу повинні сільські ради. Поки що в районі є 8 кооперативів, діяльність яких знаходиться на початковій стадії.
Найбільш вигідні напрямки роботи таких об’єднань - це надання послуг з механізованого обробітку землі, збирання врожаю, заготівлі кормів, автотранспортні, зооветеринарні послуги, заготівля та переробка продукції рослинництва і твариництва, торгівля, проведення святкових, ритуальних заходів тощо.
15 травня 2012 року в Українському Домі відбулася презентація та експертне обговорення Ініціативи соціально-економічного розвитку сільських територій «Рідне село», організатором якого виступила Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад. Захід проведено на виконання поставлених Президентом України Віктором Януковичем пріоритетів державної політики, а саме - реалізації соціальних ініціатив. Зокрема, держава не повинна допустити скорочення виробництва продукції у господарствах сільських жителів та зменшення числа українців, що проживають у селах.
Так, 4 жовтня 2012 року в Житомирі відбулося чергове засідання Координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові обласної ради, де обговорювались завдання органів місцевого самоврядування щодо впровадження програмно-цільового підходу до розвитку сільських територій «Рідне село». Програмою, зокрема, передбачено стимулювання зайнятості економічно активного сільського населення шляхом створення обслуговуючих кооперативів. «Це, відповідно, сприятиме зростанню доходів людей і дасть поштовх до соціального розвитку територіальних громад»,- відмітив голова Житомирської обласної ради Йосип Запаловський.
Проект «Рідне село» - це перенесення фокусу державної підтримки на середньотоварного та дрібнотоварного виробника, на тих, хто є основою гарантування продовольчої безпеки країни і головним роботодавцем на селі. За статистичними даними, у господарствах населення виробляється близько 80% молока, 47% м’яса, 98% картоплі, 37% яєць. Крім того, в них утримується 77% корів, 56% свиней, 47% птиці.
Саме кооперативні формування дадуть можливість включити вироблену фермерськими та селянськими господарствами продукцію в маркетинговий ланцюг.
На території району проживають 34931 чоловік у 14919 дворах, які обробляють 10789 гектарів землі, що надана у власність та користування. Виробництво сільськогосподарської продукції за 2012 рік склало: зерна - 7700 т, картоплі - 46500 т, овочів - 15750 т, надоєно молока 13000 тонн, здано худоби в живій вазі 1430 тонн. Крім того, у господарствах утримується 5957 голів ВРХ, в тому числі 3652 корови, свиней - 6016, коней - 1335.
Розвиток кооперативного руху на селі приведе до збільшення кількості робочих місць, обсягів виробництва продукції, яка знаходитиме свого споживача на ринку.
Однією з найбільш проблемних складових створення та діяльності кооперативів є пошук лідера та пільгове оподаткування і кредитування. Кожен учасник кооперативу має бачити свій внесок і результат.
Створення кооперативів різних напрямків - це єдиний шлях, який дасть роботу селянам, активізує громаду.
В районі треба створити 28 кооперативів за видами та напрямами діяльності: з обробітку землі та збирання врожаю - 4, молочарських - 4, переробних - 2, багатофунціональних - 18. Координувати їх створення й роботу повинні сільські ради. Поки що в районі є 8 кооперативів, діяльність яких знаходиться на початковій стадії.
Найбільш вигідні напрямки роботи таких об’єднань - це надання послуг з механізованого обробітку землі, збирання врожаю, заготівлі кормів, автотранспортні, зооветеринарні послуги, заготівля та переробка продукції рослинництва і твариництва, торгівля, проведення святкових, ритуальних заходів тощо.
середа, 6 лютого 2013 р.
Працюють на перспективу
1 ЛЮТОГО ВІДБУЛАСЬ ЗВІТНА КОНФЕРЕНЦІЯ ФЕРМЕРІВ ТА ПРИВАТНИХ ЗЕМЛЕВЛАСНИКІВ РАЙОНУ
Про господарську діяльність фермерів за 2012 рік доповів голова асоціації фермерів району Ю. А. Кондратюк. Він повідомив, що на території району створено та зареєстровано 65 фермерських господарств, у 2012 році господарську діяльність проводили 30 фермерів, які займались вирощуванням зернових та технічних культур, картоплі, овочів, 2 фермерські господарства займаються тваринництвом.
У 2012 році фермери виростили 7104 тони зерна, що на 115 тонн більше, ніж у попередньому. А в структурі виробництва зерна по сільськогосподарських підприємствах частка фермерів складає 9 відсотків. В порівнянні з минулим роком на 5,4 ц/га збільшилась урожайність зернових культур, але строкатість урожайності дуже велика - від 8,7 до 67,5 ц/га. Переважна більшість фермерів, особливо ті, які мають в обробітку від 10 до 20 гектарів ріллі, займаються вирощуванням зернових, не дотримуючись сівозміни, інколи не вносячи мінеральних та органічних добрив та не дотримуючись основних технологічних вимог, тому й мають поки що невисокі результати.
А ще 6 фермерських господарств займаються вирощуванням соняшнику,10 - сої, 3 - озимого ріпаку, 6 - картоплі, 2 - овочів.
Серед кращих фермерських господарств слід відмітити «Демитра» та «Ткаченки» з Андрушівки, «Басюк» з Гальчина, «Колодницькі» із с. Забара, «Геліос» з с. Ярешки, які з року в рік використовують в своїй роботі досягнення передових технологій і збирають високі урожаї.
На підсумках роботи та перспективах розвитку агропромислового комплексу на 2013 рік зупинився начальник управління агропромислового розвитку А. М. Горкун.
Про державну підтримку фермерських та особистих селянських господарств у 2012 році розповів заступник начальника управління агропромислового розвитку В. М. Весельський. Він наголосив, що згідно програми підтримки розвитку тваринництва 1096 господарям за вирощений та збережений молодняк великої рогатої худоби нараховано 650 тис. грн., 22 особистих селянських господарств отримали 74897 гривень за вирощений та зданий на переробні підприємства цукровий буряк, 10 пасічників отримали 6086 гривень на здешевлення вартості цукру.
Про обов’язкове декларування зерна, яке знаходиться на зберіганні у фермерських господарствах, згідно Закону України «Про зерно» наголосив державний інспектор сільськогосподарської інспекції В. Ф. Олексюк. Також він відмітив, що не всі фермерські господарства подають насіння на аналіз.
Про дотримання вимог чинного законодавства по водному господарству інформував начальник Андрушівської дільниці БМУВМГ В. М. Наумчук.
В роботі конференції взяв участь заступник голови асоціації фермерів області І. Г. Бакановський, який порадив розробити районну програму риборозведення.
На зібранні обрали делегатів на обласну конференцію фермерів, яка відбудеться 8 лютого 2013 року.
Про господарську діяльність фермерів за 2012 рік доповів голова асоціації фермерів району Ю. А. Кондратюк. Він повідомив, що на території району створено та зареєстровано 65 фермерських господарств, у 2012 році господарську діяльність проводили 30 фермерів, які займались вирощуванням зернових та технічних культур, картоплі, овочів, 2 фермерські господарства займаються тваринництвом.
У 2012 році фермери виростили 7104 тони зерна, що на 115 тонн більше, ніж у попередньому. А в структурі виробництва зерна по сільськогосподарських підприємствах частка фермерів складає 9 відсотків. В порівнянні з минулим роком на 5,4 ц/га збільшилась урожайність зернових культур, але строкатість урожайності дуже велика - від 8,7 до 67,5 ц/га. Переважна більшість фермерів, особливо ті, які мають в обробітку від 10 до 20 гектарів ріллі, займаються вирощуванням зернових, не дотримуючись сівозміни, інколи не вносячи мінеральних та органічних добрив та не дотримуючись основних технологічних вимог, тому й мають поки що невисокі результати.
А ще 6 фермерських господарств займаються вирощуванням соняшнику,10 - сої, 3 - озимого ріпаку, 6 - картоплі, 2 - овочів.
Серед кращих фермерських господарств слід відмітити «Демитра» та «Ткаченки» з Андрушівки, «Басюк» з Гальчина, «Колодницькі» із с. Забара, «Геліос» з с. Ярешки, які з року в рік використовують в своїй роботі досягнення передових технологій і збирають високі урожаї.
На підсумках роботи та перспективах розвитку агропромислового комплексу на 2013 рік зупинився начальник управління агропромислового розвитку А. М. Горкун.
Про державну підтримку фермерських та особистих селянських господарств у 2012 році розповів заступник начальника управління агропромислового розвитку В. М. Весельський. Він наголосив, що згідно програми підтримки розвитку тваринництва 1096 господарям за вирощений та збережений молодняк великої рогатої худоби нараховано 650 тис. грн., 22 особистих селянських господарств отримали 74897 гривень за вирощений та зданий на переробні підприємства цукровий буряк, 10 пасічників отримали 6086 гривень на здешевлення вартості цукру.
Про обов’язкове декларування зерна, яке знаходиться на зберіганні у фермерських господарствах, згідно Закону України «Про зерно» наголосив державний інспектор сільськогосподарської інспекції В. Ф. Олексюк. Також він відмітив, що не всі фермерські господарства подають насіння на аналіз.
Про дотримання вимог чинного законодавства по водному господарству інформував начальник Андрушівської дільниці БМУВМГ В. М. Наумчук.
В роботі конференції взяв участь заступник голови асоціації фермерів області І. Г. Бакановський, який порадив розробити районну програму риборозведення.
На зібранні обрали делегатів на обласну конференцію фермерів, яка відбудеться 8 лютого 2013 року.
понеділок, 3 грудня 2012 р.
Розвивається соціальна сфера села
Для іванківчан головною подією нинішнього року стало відкриття дошкільного навчального закладу. В капітально відремонтоване приміщення закуплено нові меблі, телевізор, пральну машину-автомат, душову кабінку.
Для дотримання теплового режиму і зручностей для дітей і персоналу підведено природний газ, маємо холодну та гарячу воду. Силами сільської ради та батьків обладнано ігрові майданчики. Діти мають всі умови для ігор, навчання та виховання. Дбаючи про умови праці працівників органів місцевого самоврядування, проведено ремонт адмінприміщення сільської ради із заміною вікон та дверей. Із сільського бюджету виділено кошти на заміну вікон в одній із класних кімнат у школі та вхідних дверей у ФАПі. Зроблено ямковий ремонт вулиць 1 Травня, Ковальова, Жовтневої та Житомирської. Жителі наші дружні і завзяті. Саме завдяки цьому було зібрано кошти на ремонт історичної пам’ятки - церкви Різдва Пресвятої Богородиці. Тепер на храм любо глянути, сюди за духовним зціленням приходять і літні сельчани, і молодь. Висловлюю щиру вдячність членам виконкому ради Лисецькому В. В., Маценку В. Л., Покотилу М. О. та Маніхровському В. С. за допомогу у розвитку соціальної сфери села.
Ніна Гарбар,
Іванківський сільський голова
Для дотримання теплового режиму і зручностей для дітей і персоналу підведено природний газ, маємо холодну та гарячу воду. Силами сільської ради та батьків обладнано ігрові майданчики. Діти мають всі умови для ігор, навчання та виховання. Дбаючи про умови праці працівників органів місцевого самоврядування, проведено ремонт адмінприміщення сільської ради із заміною вікон та дверей. Із сільського бюджету виділено кошти на заміну вікон в одній із класних кімнат у школі та вхідних дверей у ФАПі. Зроблено ямковий ремонт вулиць 1 Травня, Ковальова, Жовтневої та Житомирської. Жителі наші дружні і завзяті. Саме завдяки цьому було зібрано кошти на ремонт історичної пам’ятки - церкви Різдва Пресвятої Богородиці. Тепер на храм любо глянути, сюди за духовним зціленням приходять і літні сельчани, і молодь. Висловлюю щиру вдячність членам виконкому ради Лисецькому В. В., Маценку В. Л., Покотилу М. О. та Маніхровському В. С. за допомогу у розвитку соціальної сфери села.
Ніна Гарбар,
Іванківський сільський голова
пʼятниця, 16 листопада 2012 р.
Найкраще насіння - в ДП "Оранта"
В цьому переконалися аграрії не лише нашого району, а й багатьох областей України. Створивши на орендованих землях колишнього колгоспу «Перемога» насінницьке господарство, НВМП «Антарія» забезпечило його достатньою кількістю мінеральних добрив, які вносять з додаванням мікроелементів. Є в господарстві оновлений машино-тракторний парк. Всі механізатори досвідчені й відповідальні. Високий рівень агротехніки, дотримання сівозмін, обробіток посівів засобами захисту від хвороб та шкідників - і все своєчасно, добросовісно, бо колектив працює на спільний результат. А він В ДП «Оранта» завидний: в цьому році, незважаючи на посуху, майже на 700-гектарній площі добре вродили всі насінники. Найбільший урожай дала озима пшениця - по 56,4ц/га, яра - по 41,9, ц /га, ячмінь - по 40,9 ц/га, гречка - по 11 ц/га. Все насіння класу еліта і супер-еліта. Над його доочищенням, фасуванням працюють і підсобні робітники, і механізатори, які вже впоралися із польовими роботами та поставили техніку на зберігання. Анатолій і Олег Лонські, Леонід Пилявець, Володимир Аврамець вправно насипають, зашивають і відвантажують посівний матеріал, а Олег Трикуцев відвозить і розвантажує його у складському приміщенні. Господар, який прагне виростити на своїх чи орендованих землях гарний урожай, може без проблем купити тут потрібне насіння зернових та технічних культур. Понад 400 тонн озимих зернових вже реалізовано під посів аграріям району, області, інших регіонів України. Ще чекають свого покупця приблизно 700 тонн насіння ярих.
Наталія Лисюк,
начальник відділу управління
агропромислового розвитк
Наталія Лисюк,
начальник відділу управління
агропромислового розвитк
четвер, 15 листопада 2012 р.
Низький уклін за невтомну працю
Шановні працівники сільського господарства, а також підприємств, що обслуговують сільськогосподарське виробництво, хлібороби-ветерани! Прийміть щирі вітання з нагоди відзначення професійного свята - Дня працівників сільського господарства.
Це свято всенародне, адже від результатів праці всіх, хто присвятив себе цій нелегкій, але важливій галузі, - механізаторів, тваринників, організаторів агропромислового виробництва - залежить здоров’я, добробут та достаток людей. В усі часи праця хліборобів була в пошані, а людей, доля яких пов’язана з почесним ремеслом - сіяти і вирощувати хліб, виробляти цінну і якісну продукцію тваринництва, по праву називають годувальниками. Завдяки Вашій хазяйновитості, працелюбності, знанням і наполегливості живе село, розвивається сільське господарство, яке є визначальною складовою розвитку держави, запорукою її процвітання. Низький уклін всім Вам за хліб на столах, за самовіддану працю і вірність обраній справі! Для хліборобів кожен рік має свої особливості, без врахування яких домогтися належної врожайності вкрай важко. Нинішній рік для аграріїв району був непростим. І все ж урожай зернових без кукурудзи зібрали хороший - 58,0 тис. тонн при середній урожайності 30,7 цнт/га. Ще очікується отримати 80 тис. тонн кукурудзи на зерно. Проти минулого року зібрано більше на 2,5 тис. тонн соняшнику та 3 тис. тонн сої. Підбиваючи підсумки жнив, варто зауважити, що вагомий вклад в районний коровай зробили трудівники ТОВ „УкрАгро РТ” (керівник Якимчук С. А., головний агроном Маркевич В. М.) - 11,0 тис. тонн, ПП «Імпак» (керівник Маліновський С. В., головний агроном Колодніцький О. Ю.) - 6,8 тис. тонн, ТОВ СП «Спіка» (керівник Авдєєв Г. О.) - 5 тис. тонн. Серед фермерських господарств кращих результатів досягли СФГ «Демитра» та «Ткаченки». Високий урожай зібрано своєчасно, з найменшими втратами завдяки добросовісній праці комбайнерів, механізаторів, водіїв. Сумлінно працювали механізатори Ракович Ігор, Цимбрович Олександр, Петрук Дмитро з Волиці, Куценко Сергій, Коваленко Тарас, Мартинюк Анатолій із Зарубинець, Ващенко Віктор, Галінський Євген із Старої Котельні, Кравець Микола, Кравчук Георгій з Гальчина, Опанасюк Дмитро із сортодослідної станції, Зінькевич Сергій, Рудюк Віктор, Козачук Микола, Шиманський Іван з Бровок Перших, Захарко Василь з СФГ «Демитра», водії Колодюк Костянтин із ТОВ СП «Спіка», Діхтярьов Микола з ПАТ «Андрушівське». Важливе місце в аграрному виробництві належить бурякоцукровому комплексу. В поточному році площа під цукровими буряками зосереджувалася в ПСП «Агрофірма «Світанок» та ТОВ «Хортиця Нова», де з кожного гектара отримано понад 390 центнерів солодких коренів. З року в рік ритмічно працює ПАТ «Червінський цукровик», вже на сьогодні перероблено 172 тис. тонн цукросировини, вироблено 20 тис. тонн цукру. Восени необхідно не тільки зібрати та зберегти вирощений урожай, а й закласти основи врожаю наступного року, тому сьогодні всі працівники сільського господарства трудяться на майбутнє. Під урожай 2013 року господарствами району посіяно озимих культур на загальній площі 9,4 тис. га, що на 1,7 тис. га більше площ минулого року, в тому числі озимої пшениці - 8,1 тис. га, озимого ячменю - 924 га, жита - 320 га, 2360 га озимого ріпаку. Відомо, що без тваринництва не може бути повноцінного сільського господарства. На сьогоднішній день 10 господарств району утримують велику рогату худобу та свиней. З вагомими результатами підійшли до свята працівники тваринницької галузі. Зокрема, у сільськогосподарських підприємствах району стабілізовано чисельність поголів’я сільськогосподарських тварин. Зростає виробництво тваринницької продукції. Збільшено проти цього періоду минулого року валове виробництво молока на 10766 центнерів (121%), виробництво м’яса тварин і птиці на 2302 центнери (144%). За останні роки помітно зросла продуктивність молочного стада. Якщо у 2009 році надій на корову становив 2440 кг, то вже за 10 місяців поточного року цей показник складає 3157 кг. Таких результатів досягаємо завдяки невтомній праці всіх працівників аграрного сектору. Особливо слід відмітити плідну роботу трудівників, керівників і спеціалістів ТОВ "Сервіс Агро”, СТОВ "Хлібороб”, "Добробут”, "Старокотельнянське”, ПОСП "Надія”. В цих підприємствах виробляється переважна частина всієї тваринницької продукції району. Високих темпів у розвитку тваринницької галузі набирають у ТОВ "Сервіс Агро” (керівник Дідківський А. В., головний зоотехнік Тимчак С. В.). Тут завезено високопродуктивне племінне молочне стадо, реконструйовано фермські приміщення, побудований і діє доїльний зал, застосовується повноцінна, збалансована годівля дійного стада, яка забезпечує його заплановану високу продуктивність. На сьогодні в господарстві нараховується 3000 голів великої рогатої худоби з них 700 корів. Середньодобовий надій на корову в цей період складає 16-18 кг. За попередніми підрахунками господарства району завершать рік з прибутками на суму 18 млн. гривень. Заробітна плата працівникам сільськогосподарських підприємств виплачується вчасно, заборгованість відсутня. З ініціативи Президента України та Уряду прийнято ряд постанов на підтримку сільгосптоваровиробників. Це, зокрема, часткове відшкодування вартості закуплених племінних нетелів та корів молочного і м’ясного напряму продуктивності, вартості будівництва та реконструкції тваринницьких приміщень, витрат на закупівлю установок індивідуального доїння, дотація за вирощування і збереження телят до 15-місячного віку, за вирощений і проданий на забій молодняк ВРХ та свиней, для підтримки фермерів по частковому відшкодуванню затрат на закупівлю племінних нетелів, підтримка бджолярів. Селянська праця завжди вважалась однією з найважчих, тож і люди, які працюють у сільському господарстві, відзначаються витривалістю, відповідальністю, терпінням, відданістю землі та умінням на ній працювати. Ми всі усвідомлюємо, що тільки завдяки розвитку сільського господарства можливо підтримувати і розвивати соціальну сферу села, вирішувати нагальні проблеми сьогодення. В цей святковий день щиро зичимо всім Вам міцного здоров’я, щастя, добра та наснаги. Нехай Ваша праця заколоситься щедрою нивою успіху, а життєві шляхи будуть широкими і ясними, поля - просторими й урожайними, а люди, задля яких працюєте, - щасливими і вдячними.
Анатолій ГОРКУН,
начальник управління агропромислового розвитку райдержадміністрації
Це свято всенародне, адже від результатів праці всіх, хто присвятив себе цій нелегкій, але важливій галузі, - механізаторів, тваринників, організаторів агропромислового виробництва - залежить здоров’я, добробут та достаток людей. В усі часи праця хліборобів була в пошані, а людей, доля яких пов’язана з почесним ремеслом - сіяти і вирощувати хліб, виробляти цінну і якісну продукцію тваринництва, по праву називають годувальниками. Завдяки Вашій хазяйновитості, працелюбності, знанням і наполегливості живе село, розвивається сільське господарство, яке є визначальною складовою розвитку держави, запорукою її процвітання. Низький уклін всім Вам за хліб на столах, за самовіддану працю і вірність обраній справі! Для хліборобів кожен рік має свої особливості, без врахування яких домогтися належної врожайності вкрай важко. Нинішній рік для аграріїв району був непростим. І все ж урожай зернових без кукурудзи зібрали хороший - 58,0 тис. тонн при середній урожайності 30,7 цнт/га. Ще очікується отримати 80 тис. тонн кукурудзи на зерно. Проти минулого року зібрано більше на 2,5 тис. тонн соняшнику та 3 тис. тонн сої. Підбиваючи підсумки жнив, варто зауважити, що вагомий вклад в районний коровай зробили трудівники ТОВ „УкрАгро РТ” (керівник Якимчук С. А., головний агроном Маркевич В. М.) - 11,0 тис. тонн, ПП «Імпак» (керівник Маліновський С. В., головний агроном Колодніцький О. Ю.) - 6,8 тис. тонн, ТОВ СП «Спіка» (керівник Авдєєв Г. О.) - 5 тис. тонн. Серед фермерських господарств кращих результатів досягли СФГ «Демитра» та «Ткаченки». Високий урожай зібрано своєчасно, з найменшими втратами завдяки добросовісній праці комбайнерів, механізаторів, водіїв. Сумлінно працювали механізатори Ракович Ігор, Цимбрович Олександр, Петрук Дмитро з Волиці, Куценко Сергій, Коваленко Тарас, Мартинюк Анатолій із Зарубинець, Ващенко Віктор, Галінський Євген із Старої Котельні, Кравець Микола, Кравчук Георгій з Гальчина, Опанасюк Дмитро із сортодослідної станції, Зінькевич Сергій, Рудюк Віктор, Козачук Микола, Шиманський Іван з Бровок Перших, Захарко Василь з СФГ «Демитра», водії Колодюк Костянтин із ТОВ СП «Спіка», Діхтярьов Микола з ПАТ «Андрушівське». Важливе місце в аграрному виробництві належить бурякоцукровому комплексу. В поточному році площа під цукровими буряками зосереджувалася в ПСП «Агрофірма «Світанок» та ТОВ «Хортиця Нова», де з кожного гектара отримано понад 390 центнерів солодких коренів. З року в рік ритмічно працює ПАТ «Червінський цукровик», вже на сьогодні перероблено 172 тис. тонн цукросировини, вироблено 20 тис. тонн цукру. Восени необхідно не тільки зібрати та зберегти вирощений урожай, а й закласти основи врожаю наступного року, тому сьогодні всі працівники сільського господарства трудяться на майбутнє. Під урожай 2013 року господарствами району посіяно озимих культур на загальній площі 9,4 тис. га, що на 1,7 тис. га більше площ минулого року, в тому числі озимої пшениці - 8,1 тис. га, озимого ячменю - 924 га, жита - 320 га, 2360 га озимого ріпаку. Відомо, що без тваринництва не може бути повноцінного сільського господарства. На сьогоднішній день 10 господарств району утримують велику рогату худобу та свиней. З вагомими результатами підійшли до свята працівники тваринницької галузі. Зокрема, у сільськогосподарських підприємствах району стабілізовано чисельність поголів’я сільськогосподарських тварин. Зростає виробництво тваринницької продукції. Збільшено проти цього періоду минулого року валове виробництво молока на 10766 центнерів (121%), виробництво м’яса тварин і птиці на 2302 центнери (144%). За останні роки помітно зросла продуктивність молочного стада. Якщо у 2009 році надій на корову становив 2440 кг, то вже за 10 місяців поточного року цей показник складає 3157 кг. Таких результатів досягаємо завдяки невтомній праці всіх працівників аграрного сектору. Особливо слід відмітити плідну роботу трудівників, керівників і спеціалістів ТОВ "Сервіс Агро”, СТОВ "Хлібороб”, "Добробут”, "Старокотельнянське”, ПОСП "Надія”. В цих підприємствах виробляється переважна частина всієї тваринницької продукції району. Високих темпів у розвитку тваринницької галузі набирають у ТОВ "Сервіс Агро” (керівник Дідківський А. В., головний зоотехнік Тимчак С. В.). Тут завезено високопродуктивне племінне молочне стадо, реконструйовано фермські приміщення, побудований і діє доїльний зал, застосовується повноцінна, збалансована годівля дійного стада, яка забезпечує його заплановану високу продуктивність. На сьогодні в господарстві нараховується 3000 голів великої рогатої худоби з них 700 корів. Середньодобовий надій на корову в цей період складає 16-18 кг. За попередніми підрахунками господарства району завершать рік з прибутками на суму 18 млн. гривень. Заробітна плата працівникам сільськогосподарських підприємств виплачується вчасно, заборгованість відсутня. З ініціативи Президента України та Уряду прийнято ряд постанов на підтримку сільгосптоваровиробників. Це, зокрема, часткове відшкодування вартості закуплених племінних нетелів та корів молочного і м’ясного напряму продуктивності, вартості будівництва та реконструкції тваринницьких приміщень, витрат на закупівлю установок індивідуального доїння, дотація за вирощування і збереження телят до 15-місячного віку, за вирощений і проданий на забій молодняк ВРХ та свиней, для підтримки фермерів по частковому відшкодуванню затрат на закупівлю племінних нетелів, підтримка бджолярів. Селянська праця завжди вважалась однією з найважчих, тож і люди, які працюють у сільському господарстві, відзначаються витривалістю, відповідальністю, терпінням, відданістю землі та умінням на ній працювати. Ми всі усвідомлюємо, що тільки завдяки розвитку сільського господарства можливо підтримувати і розвивати соціальну сферу села, вирішувати нагальні проблеми сьогодення. В цей святковий день щиро зичимо всім Вам міцного здоров’я, щастя, добра та наснаги. Нехай Ваша праця заколоситься щедрою нивою успіху, а життєві шляхи будуть широкими і ясними, поля - просторими й урожайними, а люди, задля яких працюєте, - щасливими і вдячними.
Анатолій ГОРКУН,
начальник управління агропромислового розвитку райдержадміністрації
Доля вирощеного зерна - у надійних руках
Для трудівників села гарячі жнивні клопоти залишилися позаду. Хлібороби живуть новою надією - хто в оптимальні строки посіяв озимину, радіє її дружним сходам, бо від ниви і вічно заклопотаного сільського трудівника залежить достаток в кожній родині, державі.
Скупі на сонце і гарну погоду осінні дні підганяють, хто й досі не впорався із збиранням кукурудзи чи соняшника. Потрібно поспішати, аби дати толк всьому вирощеному такими нелегкими зусиллями. Саме це є метою діяльності трудового колективу - ПСП «Заготзерно», для якого жнива розпочинаються зі збирання урожаю ріпаку в липні і закінчуються аж наприкінці грудня, коли сельчани впорають кукурудзу. Саме сюди на очищення, просушування і збереження надходять ріпак, пшениця, ячмінь, соняшник, соя, кукурудза з сільгосппідприємств різних форм власності Коростишівського, Малинського, Житомирського та Андрушівського районів. Що стосується наших сільгоспвиробників, то найтісніше, як стверджує виконавчий директор ПСП «Заготзерно» О. П. Хоменко, з ними співпрацюють ПП «Імпак», ТОВ «Укр Агро РТ» та СФГ «Демитра». Уже те, що з хлібоприймальним підприємством налагодили ділові контакти віддалені від Андрушівки райони, свідчить про те, що його керівництво уміє будувати партнерські взаємовідносини, працює над врегулюванням цін за збереження зерна, які хоч і виросли порівняно з минулим роком, але не вищі, ніж на інших підприємствах такого типу. Належно оцінюють клієнти і якість наданих послуг. Так, в минулому році ПСП «Заготзерно» прийняло на збереження 40,6 тис. тонн зерна, в нинішньому його надійшло значно більше, заготівля ще триває. Зберігається тут з метою продовольчої безпеки і державне збіжжя Аграрного фонду, з тим, аби в потрібний момент держава могла впливати на ринок зерна. «Завтрашній день підприємства ми не мислимо без модернізації виробничого процесу, - наголошує його директор В. В. Зануда. - Хоч і не такими темпами, як хочеться, все ж йдемо до європейських технологій. Постійно нарощуємо потужності. Працює у нас дві сушарки, одна з яких нова - американського виробництва, через яку проходить 600 тонн зерна на добу. Облаштували також сучасний пункт розвантаження великогабаритних автомобілів, який обійшовся в 1 млн. грн. Затрати немалі, зате зменшили навантаження на людей, економимо час, який в жнива - на вагу золота. Ми робимо з трудівниками полів спільну справу, тому в напружений період збиральної кампанії пропонуємо сільгоспвиробникам свої послуги - здаємо в оренду зернозбиральну техніку, автотранспорт”. У виробничому процесі всі чинники відіграють роль. Але успіх кожної справи вирішують люди. Керівник ПСП "Заготзерно” В. В. Зануда справедливо зауважив, що надійною його опорою у вирішенні всіх виробничих питань є виконавчий директор О. П. Хоменко, який уже четвертий рік обіймає цю посаду, а на хлібоприймальному працює понад два десятиліття. Уміло налагоджує роботу бухгалтерії і головний бухгалтер Л. Г. Рибіцька, сумлінно трудяться і механізатор А. Г. Кирій, оператор сушарки І. П. Лонський, інженер-механік В. М. Сословський. Приємно й те, що на ПСП «Заготзерно» щороку збільшується кількість працюючих, бо зросли масштаби виробництва. Нині тут трудиться 40 постійних працівників, в період жнив беруть ще й тимчасових. Середня заробітна плата становить 2,5 тис. грн. Радувало мене й те, що в день мого візиту на підприємство кипіла робота, скрізь відчувалася рука справжнього господаря. В зерносховищах височіли гори зерна, дихала парою новісінька імпортна сушарка, один за одним під’їжджали до вагової величезні навантажені зерном кукурудзи автомобілі, чоловіки та жінки поспішали швидше впоратися з великою купою соняшникового насіння, аби не намочив дощ. Їх обличчя були веселими, а настрій - оптимістичнм, бо вони зайняті відповідальною справою - їм доручили долю хліба. Від керівництва до простого робітника тут всі трудяться так, аби високо тримати марку підприємства. Хай їм щастить у цьому.
Валентина Василюк
Скупі на сонце і гарну погоду осінні дні підганяють, хто й досі не впорався із збиранням кукурудзи чи соняшника. Потрібно поспішати, аби дати толк всьому вирощеному такими нелегкими зусиллями. Саме це є метою діяльності трудового колективу - ПСП «Заготзерно», для якого жнива розпочинаються зі збирання урожаю ріпаку в липні і закінчуються аж наприкінці грудня, коли сельчани впорають кукурудзу. Саме сюди на очищення, просушування і збереження надходять ріпак, пшениця, ячмінь, соняшник, соя, кукурудза з сільгосппідприємств різних форм власності Коростишівського, Малинського, Житомирського та Андрушівського районів. Що стосується наших сільгоспвиробників, то найтісніше, як стверджує виконавчий директор ПСП «Заготзерно» О. П. Хоменко, з ними співпрацюють ПП «Імпак», ТОВ «Укр Агро РТ» та СФГ «Демитра». Уже те, що з хлібоприймальним підприємством налагодили ділові контакти віддалені від Андрушівки райони, свідчить про те, що його керівництво уміє будувати партнерські взаємовідносини, працює над врегулюванням цін за збереження зерна, які хоч і виросли порівняно з минулим роком, але не вищі, ніж на інших підприємствах такого типу. Належно оцінюють клієнти і якість наданих послуг. Так, в минулому році ПСП «Заготзерно» прийняло на збереження 40,6 тис. тонн зерна, в нинішньому його надійшло значно більше, заготівля ще триває. Зберігається тут з метою продовольчої безпеки і державне збіжжя Аграрного фонду, з тим, аби в потрібний момент держава могла впливати на ринок зерна. «Завтрашній день підприємства ми не мислимо без модернізації виробничого процесу, - наголошує його директор В. В. Зануда. - Хоч і не такими темпами, як хочеться, все ж йдемо до європейських технологій. Постійно нарощуємо потужності. Працює у нас дві сушарки, одна з яких нова - американського виробництва, через яку проходить 600 тонн зерна на добу. Облаштували також сучасний пункт розвантаження великогабаритних автомобілів, який обійшовся в 1 млн. грн. Затрати немалі, зате зменшили навантаження на людей, економимо час, який в жнива - на вагу золота. Ми робимо з трудівниками полів спільну справу, тому в напружений період збиральної кампанії пропонуємо сільгоспвиробникам свої послуги - здаємо в оренду зернозбиральну техніку, автотранспорт”. У виробничому процесі всі чинники відіграють роль. Але успіх кожної справи вирішують люди. Керівник ПСП "Заготзерно” В. В. Зануда справедливо зауважив, що надійною його опорою у вирішенні всіх виробничих питань є виконавчий директор О. П. Хоменко, який уже четвертий рік обіймає цю посаду, а на хлібоприймальному працює понад два десятиліття. Уміло налагоджує роботу бухгалтерії і головний бухгалтер Л. Г. Рибіцька, сумлінно трудяться і механізатор А. Г. Кирій, оператор сушарки І. П. Лонський, інженер-механік В. М. Сословський. Приємно й те, що на ПСП «Заготзерно» щороку збільшується кількість працюючих, бо зросли масштаби виробництва. Нині тут трудиться 40 постійних працівників, в період жнив беруть ще й тимчасових. Середня заробітна плата становить 2,5 тис. грн. Радувало мене й те, що в день мого візиту на підприємство кипіла робота, скрізь відчувалася рука справжнього господаря. В зерносховищах височіли гори зерна, дихала парою новісінька імпортна сушарка, один за одним під’їжджали до вагової величезні навантажені зерном кукурудзи автомобілі, чоловіки та жінки поспішали швидше впоратися з великою купою соняшникового насіння, аби не намочив дощ. Їх обличчя були веселими, а настрій - оптимістичнм, бо вони зайняті відповідальною справою - їм доручили долю хліба. Від керівництва до простого робітника тут всі трудяться так, аби високо тримати марку підприємства. Хай їм щастить у цьому.
Валентина Василюк
вівторок, 13 листопада 2012 р.
Їх успіх - це бажання, помножені на можливості
ТОВ «Сервіс-Агро», яке розташоване на орендованих землях у Івниці, член асоціації виробників молока в Україні, за день здає на переробні підприємства більше половини від загальної кількості надоєного в районі молока. Про напружені будні підприємства, сміливі і завидні плани на майбутнє напередодні професійного свята аграріїв наш кореспондент дізналася з розмови із директором А. В. Дідківським.
- Андрію Валерійовичу, читачам буде цікаво дізнатися про етапи становлення підприємства, його спеціалізацію і перші кроки до успіху.
- Успіху як такого, звісно, що на початку не було. Хоч молоді за віком наші інвестори були не проти мати його одразу. Підсумки господарювання у перший рік ентузіазму не додали, але й бажання не відбили - ми вирішили спільно й дружно йти вперед. Поки що без прибутку. Так було й на другий рік. Реконструкція приміщень, закупівля поголів’я, техніки, пошук порядних партнерів-переробників. Знову витрати - до дивідендів було ще далеко. Але вже в цьому році ми будемо мати прибуток. В яких би умовах не працювали, кошти на реконструкцію і розвиток інфраструктури знаходимо завжди. Тільки за 10 місяців цього року на придбання техніки витратили майже 800 тисяч гривень.
- Давайте конкретніше простежимо шлях трирічного розвитку вашого підприємства. Отже, з яких надоїв починали і чого досягли зараз?
- Перший рік ми одержували по 4000 кілограмів молока від корови (порода в нас червоно-ряба). На другий - 6000 кілограмів, на кінець нинішнього буде 7500. Дійної череди в нас 700 голів. Спочатку нетелів закупляли, а зараз відтворюємо стадо своїм молодняком від найпродуктивніших корів. Взагалі в нас 3000 голів ВРХ, молодняк на відгодівлі доводимо до високовагових категорій. Господарюємо за новими технологіями. В нас безприв’язне утримання корів, доїння «ялинкове» (переважно) і молокопровідне, однотипна годівля всього поголів’я (стадо не випасається). Ще маємо свинопоголів’я. Від худоби залишається багато переїдів, якими охоче смакують вівці, яких теж тримаємо.
- А основний то прибуток від молока. То чи не доречніше збільшити дійне стадо?
- Більш як півтори тисяч голів ми в даний час утримувати не можемо. Самі розумієте - в нас орендовані землі. Скільки можемо виростити на них кормових культур, на те й розраховуємо. Шукаємо внутрішні резерви, співпрацюємо з науковцями-аграріями Житомира й Білої Церкви. До речі, студенти Житомирського агроекологічного університету охоче проходять у нас виробничу практику. З кожним роком ми все більше робимо ставку на виробництво високоякісної продукції, відслідковуємо моніторинги цін на неї. Потім зважуємо - кому вигідніше продати молоко. В нас є переробник, який вже наприкінці року платитиме нам до 5 грн. за кілограм продукції. У нього свої вимоги, до яких ми ставимося з розумінням. Насамперед треба якнайшвидше пройти атестацію на статус господарства, що виробляє сировину для дитячого харчування. Вже проведено відбір грунтів і відправлено проби на аналіз, який підтвердить придатність (чи ні) наших орендованих земель для вирощування екологічно чистих кормових культур.
- Якщо вже про землю, Андрію Валерійовичу, то розкажіть про співпрацю з орендодавцями. Непорозумінь між вами не буває?
- Я б не сказав. Здається, людей ми увагою не обділяємо. Торік платили на кожен пай по 1260 гривень, в цьому році з врахуванням державної поправки до коефіцієнту - 2213. Стандартів не дотримуємось - хто що забажає: кому гроші, кому зерно. Навіть молодняк птиці привозимо навесні - люди задоволені. В цьому році побільшало бажаючих здати нам в оренду свої пайові наділи, вірніше, правонаступники переукладають з нами договори. Добровільне взяття в оренду земель, навіть ферм від фізичних і юридичних осіб ми тільки вітаємо і діємо лише в рамках закону. Приділяючи належну увагу і рослинництву, і тваринництву, хочемо побудувати відгодівельний корпус на 5000 голів ВРХ.
- За здобутками підприємства стоять люди. Пам’ятаю, був час, коли мали проблеми з кадрами - шукали доярок поза межами села.
- Уже не шукаємо. Половина працівників доїжджає, навіть з інших областей, половина місцеві. Житлом забезпечуємо. Приїжджі працюють вахтовим методом. Самі розумієте, що якби ми платили скільки-небудь, люди не добиралися б до нас за сотні кілометрів. Ядро колективу - спеціалісти. Середній вік - 30 років. Вісімдесят відсотків з них працювали чи стажувалися за кордоном. Ми команда однодумців-ентузіастів, готові підтримати і розвинути розумну ідею, налагодити і контролювати виробничий процес. Основна риса кожного - відповідальність. Це я можу з повним правом сказати про головного технолога, кандидата сільськогосподарських наук Станіслава Тимчака, головного ветлікаря Андрія Возника, головного агронома Євгена Мацика, головного інженера Володимира Коваля. Всього в нас у весняно-літній період працює десь 140 чоловік, а в осінньо-зимовий - 50. Особливого навантаження робітники не відчувають - основні виробничі процеси механізовано й автоматизовано. Старанні в роботі доярки Анжела Шелепйонок, Тетяна Рудницька, телятниці Тетяна Стенічева і Людмила Яцик, доглядачка Тетяна Шестопалова.
- На закінчення скажіть, будь ласка, Івниця вже відчула присутність у селі господарів-виробничників? Якось допомагаєте громаді?
- Не відмовляємо, коли звертаються чи то сільська рада, чи школа. Ми чуємо громаду. По можливості й надалі будемо допомагати їй.
- Через скільки років сподіваєтеся закінчити реконструкцію, щоб ваше господарство стало в ряд найсучасніших на Україні?
- Думаю, через три роки будемо мати те, що хочемо.
- Хай Вам щастить, адже успіх - це бажання, помножені на можливості.
Інтерв’ю вела Лідія Наконечна
- Андрію Валерійовичу, читачам буде цікаво дізнатися про етапи становлення підприємства, його спеціалізацію і перші кроки до успіху.
- Успіху як такого, звісно, що на початку не було. Хоч молоді за віком наші інвестори були не проти мати його одразу. Підсумки господарювання у перший рік ентузіазму не додали, але й бажання не відбили - ми вирішили спільно й дружно йти вперед. Поки що без прибутку. Так було й на другий рік. Реконструкція приміщень, закупівля поголів’я, техніки, пошук порядних партнерів-переробників. Знову витрати - до дивідендів було ще далеко. Але вже в цьому році ми будемо мати прибуток. В яких би умовах не працювали, кошти на реконструкцію і розвиток інфраструктури знаходимо завжди. Тільки за 10 місяців цього року на придбання техніки витратили майже 800 тисяч гривень.
- Давайте конкретніше простежимо шлях трирічного розвитку вашого підприємства. Отже, з яких надоїв починали і чого досягли зараз?
- Перший рік ми одержували по 4000 кілограмів молока від корови (порода в нас червоно-ряба). На другий - 6000 кілограмів, на кінець нинішнього буде 7500. Дійної череди в нас 700 голів. Спочатку нетелів закупляли, а зараз відтворюємо стадо своїм молодняком від найпродуктивніших корів. Взагалі в нас 3000 голів ВРХ, молодняк на відгодівлі доводимо до високовагових категорій. Господарюємо за новими технологіями. В нас безприв’язне утримання корів, доїння «ялинкове» (переважно) і молокопровідне, однотипна годівля всього поголів’я (стадо не випасається). Ще маємо свинопоголів’я. Від худоби залишається багато переїдів, якими охоче смакують вівці, яких теж тримаємо.
- А основний то прибуток від молока. То чи не доречніше збільшити дійне стадо?
- Більш як півтори тисяч голів ми в даний час утримувати не можемо. Самі розумієте - в нас орендовані землі. Скільки можемо виростити на них кормових культур, на те й розраховуємо. Шукаємо внутрішні резерви, співпрацюємо з науковцями-аграріями Житомира й Білої Церкви. До речі, студенти Житомирського агроекологічного університету охоче проходять у нас виробничу практику. З кожним роком ми все більше робимо ставку на виробництво високоякісної продукції, відслідковуємо моніторинги цін на неї. Потім зважуємо - кому вигідніше продати молоко. В нас є переробник, який вже наприкінці року платитиме нам до 5 грн. за кілограм продукції. У нього свої вимоги, до яких ми ставимося з розумінням. Насамперед треба якнайшвидше пройти атестацію на статус господарства, що виробляє сировину для дитячого харчування. Вже проведено відбір грунтів і відправлено проби на аналіз, який підтвердить придатність (чи ні) наших орендованих земель для вирощування екологічно чистих кормових культур.
- Якщо вже про землю, Андрію Валерійовичу, то розкажіть про співпрацю з орендодавцями. Непорозумінь між вами не буває?
- Я б не сказав. Здається, людей ми увагою не обділяємо. Торік платили на кожен пай по 1260 гривень, в цьому році з врахуванням державної поправки до коефіцієнту - 2213. Стандартів не дотримуємось - хто що забажає: кому гроші, кому зерно. Навіть молодняк птиці привозимо навесні - люди задоволені. В цьому році побільшало бажаючих здати нам в оренду свої пайові наділи, вірніше, правонаступники переукладають з нами договори. Добровільне взяття в оренду земель, навіть ферм від фізичних і юридичних осіб ми тільки вітаємо і діємо лише в рамках закону. Приділяючи належну увагу і рослинництву, і тваринництву, хочемо побудувати відгодівельний корпус на 5000 голів ВРХ.
- За здобутками підприємства стоять люди. Пам’ятаю, був час, коли мали проблеми з кадрами - шукали доярок поза межами села.
- Уже не шукаємо. Половина працівників доїжджає, навіть з інших областей, половина місцеві. Житлом забезпечуємо. Приїжджі працюють вахтовим методом. Самі розумієте, що якби ми платили скільки-небудь, люди не добиралися б до нас за сотні кілометрів. Ядро колективу - спеціалісти. Середній вік - 30 років. Вісімдесят відсотків з них працювали чи стажувалися за кордоном. Ми команда однодумців-ентузіастів, готові підтримати і розвинути розумну ідею, налагодити і контролювати виробничий процес. Основна риса кожного - відповідальність. Це я можу з повним правом сказати про головного технолога, кандидата сільськогосподарських наук Станіслава Тимчака, головного ветлікаря Андрія Возника, головного агронома Євгена Мацика, головного інженера Володимира Коваля. Всього в нас у весняно-літній період працює десь 140 чоловік, а в осінньо-зимовий - 50. Особливого навантаження робітники не відчувають - основні виробничі процеси механізовано й автоматизовано. Старанні в роботі доярки Анжела Шелепйонок, Тетяна Рудницька, телятниці Тетяна Стенічева і Людмила Яцик, доглядачка Тетяна Шестопалова.
- На закінчення скажіть, будь ласка, Івниця вже відчула присутність у селі господарів-виробничників? Якось допомагаєте громаді?
- Не відмовляємо, коли звертаються чи то сільська рада, чи школа. Ми чуємо громаду. По можливості й надалі будемо допомагати їй.
- Через скільки років сподіваєтеся закінчити реконструкцію, щоб ваше господарство стало в ряд найсучасніших на Україні?
- Думаю, через три роки будемо мати те, що хочемо.
- Хай Вам щастить, адже успіх - це бажання, помножені на можливості.
Інтерв’ю вела Лідія Наконечна
неділя, 11 листопада 2012 р.
Виробничий сезон - в розпалі
Понад 50 діб триває 142-ий виробничий сезон на ПАТ «Червонський цукровик». Аби підприємство крокувало в ногу з часом, останні шість років значну увагу тут приділяють модернізації виробництва: встановлено вакуумапарати з циркулятором для утворення утфелю першого продукту та один додатковий корпус випарної станції; замінено вакуумапарати другого продукту та дифузійну установку більшої продуктивності; вдосконалено теплову схему заводу зі встановленням швидкісних підігрівачів; модернізовано мийне відділення; облаштовані сплавні майданчики.
Уже в поточному році збудували і ввели в експлуатацію жомопресосушильне відділення, турбозал, де встановлено дві парові турбіни, модернізували бурякорізки, збільшили продуктивність парового котла, замінили також центрифуги першого продукту та автоматичні системи управління станції фільтрації і дефекосатурації. Усе це дало можливість наростити потужність підприємства з 2200 тонн переробки буряків на добу в 2006 р. до 3200 тонн, продовжити тривалість виробничого сезону, додатково створити 38 нових робочих місць. На ПАТ «Червонський цукровик» нині трудиться 452 чоловіки, в минулому році їх було 414. Від єдиного постачальника - ПСП «Агрофірма «Світанок», на переробне підприємство надійшло 159 тис. тонн цукрових коренів в заліковій вазі з цукристістю 16,8%. Перероблено 151 тис. тонн, вироблено цукру 20,7 тис. тонн, вихід цукру складає 13,90% від початку, за останню декаду - 15,01%. Велику увагу приділяємо економії енергоресурсів: на 1 тонну перероблених буряків за добу витрачаємо 28 м. куб. промислового газу та 25 кВт електроенергії проти відповідно 34,26 в минулому році. Таких результатів досягнуто дякуючи зусиллям інженерно-технічного та робітничого потенціалу, зростанню професійного рівня кадрів, значним капіталовкладенням господарів підприємства. У вдосконаленні виробничого процесу, в здійсненні реконструкції підприємства є велика заслуга інженерної служби. Це люди творчі, мислячі, з високим почуттям обов’язку і відповідальності. Колектив підприємства пишається працівниками, які своєю сумлінною працею, значним особистим внеском у розвиток харчової промисловості заслужили вдячності і високих нагород. За період з 2007 р. Почесною грамотою Кабміну нагороджені Р. С. Коротка - головний технолог, Короткий О. В. - начальник ТЕЦ (нині майстер ТЕЦ). Подяка Прем’єр-міністра України оголошена Б. Я. Приверенді - машиністу парових турбін, В. Б. Шишкіну - старшому майстру механічної майстерні, В. М. Раку - слюсарю-ремонтнику. Трудової відзнаки «Знак пошани» удостоєні Л. В. Скобель - головний інженер, Л. Ф. Ковалюк - майстер зміни, П. Ю. Тарновський, В. В. Гринь - начальники змін, В. В. Скобель - начальник транспортно-заготівельного цеху, О. Д. Богайчук - слюсар, О. П. Ковалишин - головний механік, М. В. Мельник - електромонтер. Багато інших працівників нагороджені грамотами Міністерства аграрної політики і продовольства України, Національної асоціації цукровиків України. Попереду у працівників ПАТ «Червонський цукровик» ще багато напружених буднів, бо до закінчення сезону виробництва намітили заготовити 210 тис. тонн сировини, вирощеної на площі в 4990 га орендованих земель Ружинського, Бердичівського та Андрушівського районів. Варто відмітити, що завдяки впровадженню передових технологій і новітньої техніки середня врожайність цукрових буряків склала 420 центнерів з гектара у заліковій вазі. Отож заводчани поспішають вчасно й без втрат переробити цукросировину.
Тетяна Андрійчук,
голова профкому ПАТ "Червонський цукровик"
Уже в поточному році збудували і ввели в експлуатацію жомопресосушильне відділення, турбозал, де встановлено дві парові турбіни, модернізували бурякорізки, збільшили продуктивність парового котла, замінили також центрифуги першого продукту та автоматичні системи управління станції фільтрації і дефекосатурації. Усе це дало можливість наростити потужність підприємства з 2200 тонн переробки буряків на добу в 2006 р. до 3200 тонн, продовжити тривалість виробничого сезону, додатково створити 38 нових робочих місць. На ПАТ «Червонський цукровик» нині трудиться 452 чоловіки, в минулому році їх було 414. Від єдиного постачальника - ПСП «Агрофірма «Світанок», на переробне підприємство надійшло 159 тис. тонн цукрових коренів в заліковій вазі з цукристістю 16,8%. Перероблено 151 тис. тонн, вироблено цукру 20,7 тис. тонн, вихід цукру складає 13,90% від початку, за останню декаду - 15,01%. Велику увагу приділяємо економії енергоресурсів: на 1 тонну перероблених буряків за добу витрачаємо 28 м. куб. промислового газу та 25 кВт електроенергії проти відповідно 34,26 в минулому році. Таких результатів досягнуто дякуючи зусиллям інженерно-технічного та робітничого потенціалу, зростанню професійного рівня кадрів, значним капіталовкладенням господарів підприємства. У вдосконаленні виробничого процесу, в здійсненні реконструкції підприємства є велика заслуга інженерної служби. Це люди творчі, мислячі, з високим почуттям обов’язку і відповідальності. Колектив підприємства пишається працівниками, які своєю сумлінною працею, значним особистим внеском у розвиток харчової промисловості заслужили вдячності і високих нагород. За період з 2007 р. Почесною грамотою Кабміну нагороджені Р. С. Коротка - головний технолог, Короткий О. В. - начальник ТЕЦ (нині майстер ТЕЦ). Подяка Прем’єр-міністра України оголошена Б. Я. Приверенді - машиністу парових турбін, В. Б. Шишкіну - старшому майстру механічної майстерні, В. М. Раку - слюсарю-ремонтнику. Трудової відзнаки «Знак пошани» удостоєні Л. В. Скобель - головний інженер, Л. Ф. Ковалюк - майстер зміни, П. Ю. Тарновський, В. В. Гринь - начальники змін, В. В. Скобель - начальник транспортно-заготівельного цеху, О. Д. Богайчук - слюсар, О. П. Ковалишин - головний механік, М. В. Мельник - електромонтер. Багато інших працівників нагороджені грамотами Міністерства аграрної політики і продовольства України, Національної асоціації цукровиків України. Попереду у працівників ПАТ «Червонський цукровик» ще багато напружених буднів, бо до закінчення сезону виробництва намітили заготовити 210 тис. тонн сировини, вирощеної на площі в 4990 га орендованих земель Ружинського, Бердичівського та Андрушівського районів. Варто відмітити, що завдяки впровадженню передових технологій і новітньої техніки середня врожайність цукрових буряків склала 420 центнерів з гектара у заліковій вазі. Отож заводчани поспішають вчасно й без втрат переробити цукросировину.
Тетяна Андрійчук,
голова профкому ПАТ "Червонський цукровик"
середа, 19 вересня 2012 р.
Ще одне село газифікують на Житомирщині
Завтра урочисто відкриють новий газогін "Андрушівка-Волиця".
За півтора року збудували 9 кілометрів газопроводу, загальна вартість будівництва – 5 мільйонів гривень, передає Житомирська хвиля.
Як розповів перший заступник голови облдержадміністрації Микола Олещенко, спочатку жителі Волиці створили кооператив, зібрали мільйон гривень, і взимку зробили розвідний газопровід по селу, ще не маючи підвідного газопроводу. Тепер їм підвели газопровід і до самого села.
Роботи по газифікації в області триватимуть і надалі, запевнив заступник губернатора. На сьогодні з 1667 населених пунктів газифіковано 583. Це 35 відсотків. А середній загальноукраїнський показник – 52 відсотки.
Тому керівництво області докладає зусиль, аби добитися відповідного фінансування для продовження робіт по газифікації, зазначив Микола Олещенко.
За півтора року збудували 9 кілометрів газопроводу, загальна вартість будівництва – 5 мільйонів гривень, передає Житомирська хвиля.
Як розповів перший заступник голови облдержадміністрації Микола Олещенко, спочатку жителі Волиці створили кооператив, зібрали мільйон гривень, і взимку зробили розвідний газопровід по селу, ще не маючи підвідного газопроводу. Тепер їм підвели газопровід і до самого села.
Роботи по газифікації в області триватимуть і надалі, запевнив заступник губернатора. На сьогодні з 1667 населених пунктів газифіковано 583. Це 35 відсотків. А середній загальноукраїнський показник – 52 відсотки.
Тому керівництво області докладає зусиль, аби добитися відповідного фінансування для продовження робіт по газифікації, зазначив Микола Олещенко.
На завтра заплановане урочисте відкриття газогону "Андрушівка-Волиця"
За півтора року збудували 9 кілометрів газопроводу, загальна вартість будівництва – 5 мільйонів гривень. Як розповів перший заступник голови облдержадміністрації Микола Олещенко, звична нібито робота тут мала свої особливості:
"Ми ризикнули, повірили, що ці кошти будуть, і жителі Волиці створили кооператив, зібрали мільйон гривень, і взимку зробили розвідний газопровід по селу, ще не маючи підвідного газопроводу. Тому це дуже велике свято для села"
Роботи по газифікації в області триватимуть і надалі, запевнив заступник губернатора. На сьогодні з 1667 населених пунктів газифіковано 583. Це 35 відсотків. А середній загальноукраїнський показник – 52 відсотки. Тому керівництво області докладає зусиль, аби добитися відповідного фінансування для продовження робіт по газифікації, зазначив Микола Олещенко.
"Ми ризикнули, повірили, що ці кошти будуть, і жителі Волиці створили кооператив, зібрали мільйон гривень, і взимку зробили розвідний газопровід по селу, ще не маючи підвідного газопроводу. Тому це дуже велике свято для села"
Роботи по газифікації в області триватимуть і надалі, запевнив заступник губернатора. На сьогодні з 1667 населених пунктів газифіковано 583. Це 35 відсотків. А середній загальноукраїнський показник – 52 відсотки. Тому керівництво області докладає зусиль, аби добитися відповідного фінансування для продовження робіт по газифікації, зазначив Микола Олещенко.
пʼятниця, 14 вересня 2012 р.
Понад 40 тонн пестицидів вивезли з Житомирщини
З початку вересня цього року з Житомирщини вивезли майже 44 тонни пестицидів.
Від непридатних до використання та невідомих пестицидів та агрохімікатів очистили села Антопіль, Камені, Крилівка, Павелки, Великі Мошківці, Нова Котельня, Нехворощ Андрушівського району.
Зібрала, перезатарила та вивезла до Польщі на утилізацію небезпечні отрутохімікати Ізраїльська фірма, повідомляє прес-служба Мінприроди України.
Усі роботи контролювались спеціально створеною комісією, до складу якої увійшли представники Державної екологічної інспекції області, ТУ МНС області з питань оперативного реагування та цивільного захисту, Житомирської обласної СЕС, Андрушівської РДА та сільські голови відповідних сільських рад.
Від непридатних до використання та невідомих пестицидів та агрохімікатів очистили села Антопіль, Камені, Крилівка, Павелки, Великі Мошківці, Нова Котельня, Нехворощ Андрушівського району.
Зібрала, перезатарила та вивезла до Польщі на утилізацію небезпечні отрутохімікати Ізраїльська фірма, повідомляє прес-служба Мінприроди України.
Усі роботи контролювались спеціально створеною комісією, до складу якої увійшли представники Державної екологічної інспекції області, ТУ МНС області з питань оперативного реагування та цивільного захисту, Житомирської обласної СЕС, Андрушівської РДА та сільські голови відповідних сільських рад.
пʼятниця, 31 серпня 2012 р.
30 тонн пестицидів вивезли з Житомирщини
Майже 30 тонн непридатних до використання пестицидів (агрохімічних відходів) було вивезено у Андрушівському районі.
З села Любимівка вивезено понад 21 тонну отрутохімікатів, з села Яроповичі - майже 8 з половиною тонн.
Про це повідомляє державне управління охорони навколишнього середовища області.
Всі роботи зі збирання перезатарення та відвантаження небезпечних речовин контролювались спеціально створеною комісією.
Дані роботи профінансовані Міністерством екології та природних ресурсів України за кошти Державного фонду охорони навколишнього природного середовища.
На даний час на Житомирщині зберігається більше 700 тонн заборонених та не придатних до використання хімічних засобів захисту рослин.
На їх знешкодження цього року виділено понад 16 млн. грн.
З села Любимівка вивезено понад 21 тонну отрутохімікатів, з села Яроповичі - майже 8 з половиною тонн.
Про це повідомляє державне управління охорони навколишнього середовища області.
Всі роботи зі збирання перезатарення та відвантаження небезпечних речовин контролювались спеціально створеною комісією.
Дані роботи профінансовані Міністерством екології та природних ресурсів України за кошти Державного фонду охорони навколишнього природного середовища.
На даний час на Житомирщині зберігається більше 700 тонн заборонених та не придатних до використання хімічних засобів захисту рослин.
На їх знешкодження цього року виділено понад 16 млн. грн.
Підписатися на:
Дописи (Atom)