Сільськогосподарські підприємства району мають засіяти ярими культурами площі в 36,8 тис. га, в тому числі зерновими - 19,2 тис. га; з них ранніми зерновими - майже 4 тис. га, під цукрові буряки відводиться 4,9 тис. га, під кукурудзу на зерно - 15,0 тис. га, під соняшник - 2,5 тис. га, під сою - майже 8,0 тис. га, під картоплю та овочі відведено 890 гектарів.
Для проведення комплексу весняно-польових робіт в господарствах району буде задіяно 308 тракторів, 125 сівалок, понад 200 одиниць грунтообробної техніки.
Особливості нинішньої весни - це затримка майже на три тижні проти минулого року початку вегетації озимих культур, запізнення із календарними строками сівби ранніх ярих зернових, посилене ураження озимини, яка довгий час знаходилась під снігом, грибковими хворобами, стримування темпів підживлення озимих. Враховуючи ці фактори, слід запровадити комплекс диференційованих підходів до проведення догляду за озимими зерновими та ріпаком і до всього комплексу польових робіт.
Озимина в сільськогосподарських підприємствах району перезимувала нормально, посіви знаходяться переважно в задовільному та доброму стані, але погода вносить свої корективи. Враховуючи те, що посіви зимували в немерзлому грунті, під високим сніговим покровом, впродовж зими життєдіяльність рослин не припинялась, а тому необхідно провести підживлення з внесенням підвищених доз азотних добрив. Потрібно постійно спостерігати за станом озимини, із настанням сприятливих умов проводитити відповідний догляд - боротьбу з хворобами, шкідниками та бур’янами. Загиблі посіви озимих культур доцільно буде пересівати посухостійкими ярими культурами (просо, гречка, кукурудза).
Весняно-польові роботи слід проводити у максимально короткі строки, по можливості в одному технологічному циклі з сівбою. Основна перевага в обробітку грунту повинна бути зосереджена на використанні широкозахватних агрегатів. Найбільшу продуктивність, волого- і ресурсозберігаючий ефект забезпечує застосування сучасних посівних комплексів для «прямої» сівби та використання багатофункціональних грунтообробних посівних агрегатів.
В екстремальних умовах 2013 року важливе значення має дотримання сортових технологій, застосування особливо інтенсивних сортів, розроблених установами-оригінаторами в наших умовах.
Станом на 17 квітня майже всі господарства включились в комплекс весняних робіт. Підживлення озимих зернових уже проведено більш як на 89% площ, озимого ріпаку - на 87%, закриття вологи - майже на 40%. Приступили до підготовки грунту під посів в ТОВ СП «Спіка», ПП «Імпак», СФГ «Ткаченки». Розпочали посів в ТОВ СП «Спіка» та фермерському господарстві «Ткаченки».
Головне нинішньої весни - максимально зберегти нагромаджену вологу, прискорити проведення всіх агротехнічних заходів, вчасно посіяти та доглянути культури.
Наталія Лисюк,
начальник відділу управління АПР райдержадміністрації
Показ дописів із міткою організації Волиця Андрушівського району. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою організації Волиця Андрушівського району. Показати всі дописи
четвер, 18 квітня 2013 р.
Розпочався комплекс весняно-польових робіт
Мітки:
агропромисловий комплекс Яроповичі Андрушівського району,
Економіка Андрушівського району,
організації Антопіль Андрушівського району,
організації Волиця Андрушівського району,
організації Гарапівка Андрушівського району,
підприємства Волиця Андрушівського району
пʼятниця, 10 лютого 2012 р.
До уваги землевласників та землекористувачів
Відділ Держкомзему в Андрушівському районі рекомендує власникам та орендарям земельних ділянок звернути увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 28.11.2011 р. № 1388 внесено зміни до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 № 1021 „Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію Державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі”.
Відповідно до цих змін встановлено, що територіальним органом Держкомзему державна реєстрація права власності на підставі цивільно-правового договору або свідоцтва про право на спадщину, земельного сервітуту, емфітевзису, суперфіцію в Поземельній книзі, державна реєстрація права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок в Книзі записів про державну реєстрацію Державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі здійснюються до 01.04.2012 р. (раніше - до 01.01.2012).
Петро Салійчук,
заступник начальника відділу Держкомзему в Андрушівському районі
Відповідно до цих змін встановлено, що територіальним органом Держкомзему державна реєстрація права власності на підставі цивільно-правового договору або свідоцтва про право на спадщину, земельного сервітуту, емфітевзису, суперфіцію в Поземельній книзі, державна реєстрація права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок в Книзі записів про державну реєстрацію Державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі здійснюються до 01.04.2012 р. (раніше - до 01.01.2012).
Петро Салійчук,
заступник начальника відділу Держкомзему в Андрушівському районі
Мітки:
агропромисловий комплекс Камені Андрушівського району,
агропромисловий комплекс Лісівка Андрушівського району,
Економіка Андрушівського району,
організації Волиця Андрушівського району,
організації Іванків Андрушівського району,
підприємства Іванків Андрушівського району
субота, 22 жовтня 2011 р.
У майстринь - невтомні руки
Сорок років тому в Андрушівці було засновано промкомбінат, пізніше він став швейною дільницею об’єднання "Полісся”, а підприємство назвали "Полісянкою”. Починалася його історія з роботи у пристосованих цехах приміщення старої райполіклініки. З роками виробництво розширювалося, зміцнювалася матеріально-технічна база. У 1984 році підприємство переселилося у новозбудоване типове приміщення.
Ветерани пам’ятають роки перебудови, коли розпайовувалось майно, робітники стали власниками акцій, а їх підприємство - тоді вже фабрика "Восход” - закритим акціонерним товариством. Сьогодні це - товариство з додатковою відповідальністю, працює з прибутком.
У нових економічних умовах виживати ставало важче: треба було завойовувати ринок, поставляти на нього конкурентоспроможну продукцію, переглянувши її асортимент, і чи не найголовніше - оснастити підприємство сучасним обладнанням. Ці завдання вже впродовж шести років разом з очолюваним колективом вирішує директор А. М. Дмитрук. Сьогодні на фабриці «Восход» трудиться понад сто швачок. Щомісяця з конвейєра сходить продукції на півтора мільйона гривень. Те, що підприємство працює з прибутком, дозволяє двічі на місяць людям виплачувати зарплату, яка складає в середньому півтори тисячі гривень. Філіали фабрики працюють у Житомирі та в с. Висока Піч. Показуючи роботу підприємства, Анатолій Миколайович похвалився новим цехом, який устатковується двадцятьма п’ятьма новими імпортними машинками (взагалі їх на фабриці понад двісті). - Це готові робочі місця в першу чергу для молоді, яка прийде до нас спочатку вчитися, а потім працювати, - розповідає директор. - Спільно з центром зайнятості ми будемо проводити в себе навчання швачок (оголошення про це ви друкували в газеті). Після двомісячного навчання у трудовій книжці робиться запис про набуту професію швачки, одразу ж надається робота. Хто прийде до нас у віці після 45 років, маючи хоч якісь навики шиття, - стажується 3 тижні і потім під керівництвом і з допомогою бригадира сідає за роботу. На запитання, чи не буває перебоїв з постачанням матеріалів, директор відповів, що їх закупляють у Білорусі, Росії. Готову продукцію відправляють постійним замовникам. На підприємстві шиють спецодяг - бушлати, жилети, куртки, напівкомбінезони. Я побувала у всіх цехах фабрики, спілкувалася із швачками, бригадирами. У приміщеннях тепло і світло. Видно, що люди дорожать роботою, яка приносить їм задоволення. Не відбувають робочий день, а проживають його на робочому місці, яке залишають з почуттям виконаного обов’язку. Одна бригада, наприклад, за день шиє 70 курток моделі середньої складності. Кожна із швачок виконує свою операцію. Розподіл замовлень, контроль за якістю і своєчасністю виконання їх веде технолог, ветеран виробництва В. М. Янівська, організовують виробничий процес бригадири. За тим, щоб машинки працювали безвідмовно, стежить наладчик швейного обладнання, знавець своєї справи В. В. Коломієць.У колективі трудиться переважно молодь, до ветеранів, як і годиться, ставляться з повагою. Плинність кадрів незначна - хіба що молоді жінки йдуть в декрет щоб згодом знову повернутися в колектив. Я залишала територію фабрики «Восход» з приємними враженнями від того, що в районі є активно діюче підприємство, яке забезпечує роботою понад сто трудівників, розширює виробництво, працює на перспективу, вносячи немалу частку відрахувань до бюджету. Історія підприємства продовжується, її сторінки заповнює своєю добросовісною працею нинішній колектив ТДВ фабрика «Восход», якому хочеться побажати успішної роботи і зараз, і на майбутнє.
Лідія Наконечна
Ветерани пам’ятають роки перебудови, коли розпайовувалось майно, робітники стали власниками акцій, а їх підприємство - тоді вже фабрика "Восход” - закритим акціонерним товариством. Сьогодні це - товариство з додатковою відповідальністю, працює з прибутком.
У нових економічних умовах виживати ставало важче: треба було завойовувати ринок, поставляти на нього конкурентоспроможну продукцію, переглянувши її асортимент, і чи не найголовніше - оснастити підприємство сучасним обладнанням. Ці завдання вже впродовж шести років разом з очолюваним колективом вирішує директор А. М. Дмитрук. Сьогодні на фабриці «Восход» трудиться понад сто швачок. Щомісяця з конвейєра сходить продукції на півтора мільйона гривень. Те, що підприємство працює з прибутком, дозволяє двічі на місяць людям виплачувати зарплату, яка складає в середньому півтори тисячі гривень. Філіали фабрики працюють у Житомирі та в с. Висока Піч. Показуючи роботу підприємства, Анатолій Миколайович похвалився новим цехом, який устатковується двадцятьма п’ятьма новими імпортними машинками (взагалі їх на фабриці понад двісті). - Це готові робочі місця в першу чергу для молоді, яка прийде до нас спочатку вчитися, а потім працювати, - розповідає директор. - Спільно з центром зайнятості ми будемо проводити в себе навчання швачок (оголошення про це ви друкували в газеті). Після двомісячного навчання у трудовій книжці робиться запис про набуту професію швачки, одразу ж надається робота. Хто прийде до нас у віці після 45 років, маючи хоч якісь навики шиття, - стажується 3 тижні і потім під керівництвом і з допомогою бригадира сідає за роботу. На запитання, чи не буває перебоїв з постачанням матеріалів, директор відповів, що їх закупляють у Білорусі, Росії. Готову продукцію відправляють постійним замовникам. На підприємстві шиють спецодяг - бушлати, жилети, куртки, напівкомбінезони. Я побувала у всіх цехах фабрики, спілкувалася із швачками, бригадирами. У приміщеннях тепло і світло. Видно, що люди дорожать роботою, яка приносить їм задоволення. Не відбувають робочий день, а проживають його на робочому місці, яке залишають з почуттям виконаного обов’язку. Одна бригада, наприклад, за день шиє 70 курток моделі середньої складності. Кожна із швачок виконує свою операцію. Розподіл замовлень, контроль за якістю і своєчасністю виконання їх веде технолог, ветеран виробництва В. М. Янівська, організовують виробничий процес бригадири. За тим, щоб машинки працювали безвідмовно, стежить наладчик швейного обладнання, знавець своєї справи В. В. Коломієць.У колективі трудиться переважно молодь, до ветеранів, як і годиться, ставляться з повагою. Плинність кадрів незначна - хіба що молоді жінки йдуть в декрет щоб згодом знову повернутися в колектив. Я залишала територію фабрики «Восход» з приємними враженнями від того, що в районі є активно діюче підприємство, яке забезпечує роботою понад сто трудівників, розширює виробництво, працює на перспективу, вносячи немалу частку відрахувань до бюджету. Історія підприємства продовжується, її сторінки заповнює своєю добросовісною працею нинішній колектив ТДВ фабрика «Восход», якому хочеться побажати успішної роботи і зараз, і на майбутнє.
Лідія Наконечна
Мітки:
агропромисловий комплекс Нехворощ Андрушівського району,
галузі економіки Зарубинці Андрушівського району,
Економіка Андрушівського району,
організації Волиця Андрушівського району,
підприємства Малі Мошківці Андрушівського району,
підприємства Мостове Андрушівського району
понеділок, 19 липня 2010 р.
Як ми ярмаркуємо?
Як і в більшості провінційних містечок, в Андрушівці центром, де можна придбати речі першої необхідності та продукти харчування, а також почути останні новини, є місцевий ринок.
Щодня, навколо автостанції з вагончиків і лотків приватні підприємці й реалізатори торгують постільною білизною, шкарпетками, одягом і взуттям, а також м’ясом, рибою, овочами та фруктами. Більшість цих торгових точок облаштована згідно санітарних вимог - до прилавків є вільний доступ, доріжки не заставлені ящиками з товаром. Та й продавці тепер стали уважнішими до прохань покупців, допомагають їм підібрати той чи інший товар, привозять його на замовлення. А нам приємно, коли чуємо від них слова вдячності за придбану річ. Звісно, в такому випадку також дякуємо за уважне ставлення. Крім «маленького» ринку, що навколо автостанції, є у нас ще й «великий», куди щонеділі приїздять із своїм товаром підприємці з Житомира, Бердичева, Брусилова, Червоного, Новоівницького та інших міст і селищ Житомирщини й інших областей України. Організацією торгівлі займаються працівники кооперативного ринку, вони ж контролюють якість та проводять лабораторний аналіз продуктів харчування, слідкують за порядком на території ринків. Кожному з нас доводиться купувати там різноманітні товари. А от як приходиш на ринок восени чи навесні, коли дощить, то доступитися до торгових лотків складно, бо навколо болото, калюжі. Та й сельчани, які продають овочі й фрукти, виставляють свій товар перед собою на землю, бо вільних прилавків немає. От на «великому» ринку біля м’ясного павільйону весь торговий прилавок завішаний килимами, гардинами, шторами. Для одного продавця розкішно, коли інші туляться із своїм товаром, як ось цей підприємець, що торгує посудом просто на асфальті - під стінами контори ринку. Жваво йде торгівля у м’ясному та молочному павільйонах. А от приміщення старого м’ясного стоїть не відремонтоване і без призначення, а там могли б, наприклад, розмістити свій товар ті, хто торгує просто неба. Про вирішення цих та інших проблем, що заважають успішній роботі наших ринків, про перспективи на майбутнє хочеться почути від керівництва райспоживспілки та дирекції кооперативного ринку.
Людмила Кулик,
м. Андрушівіка
Новини Андрушівщини
Щодня, навколо автостанції з вагончиків і лотків приватні підприємці й реалізатори торгують постільною білизною, шкарпетками, одягом і взуттям, а також м’ясом, рибою, овочами та фруктами. Більшість цих торгових точок облаштована згідно санітарних вимог - до прилавків є вільний доступ, доріжки не заставлені ящиками з товаром. Та й продавці тепер стали уважнішими до прохань покупців, допомагають їм підібрати той чи інший товар, привозять його на замовлення. А нам приємно, коли чуємо від них слова вдячності за придбану річ. Звісно, в такому випадку також дякуємо за уважне ставлення. Крім «маленького» ринку, що навколо автостанції, є у нас ще й «великий», куди щонеділі приїздять із своїм товаром підприємці з Житомира, Бердичева, Брусилова, Червоного, Новоівницького та інших міст і селищ Житомирщини й інших областей України. Організацією торгівлі займаються працівники кооперативного ринку, вони ж контролюють якість та проводять лабораторний аналіз продуктів харчування, слідкують за порядком на території ринків. Кожному з нас доводиться купувати там різноманітні товари. А от як приходиш на ринок восени чи навесні, коли дощить, то доступитися до торгових лотків складно, бо навколо болото, калюжі. Та й сельчани, які продають овочі й фрукти, виставляють свій товар перед собою на землю, бо вільних прилавків немає. От на «великому» ринку біля м’ясного павільйону весь торговий прилавок завішаний килимами, гардинами, шторами. Для одного продавця розкішно, коли інші туляться із своїм товаром, як ось цей підприємець, що торгує посудом просто на асфальті - під стінами контори ринку. Жваво йде торгівля у м’ясному та молочному павільйонах. А от приміщення старого м’ясного стоїть не відремонтоване і без призначення, а там могли б, наприклад, розмістити свій товар ті, хто торгує просто неба. Про вирішення цих та інших проблем, що заважають успішній роботі наших ринків, про перспективи на майбутнє хочеться почути від керівництва райспоживспілки та дирекції кооперативного ринку.
Людмила Кулик,
м. Андрушівіка
Новини Андрушівщини
Мітки:
агропромисловий комплекс Івниця Андрушівського району,
агропромисловий комплекс Лісівка Андрушівського району,
галузі економіки Яроповичі Андрушівського району,
Економіка Андрушівського району,
організації Волиця Андрушівського району,
підприємства Глинівці Андрушівського району
Підписатися на:
Дописи (Atom)