Розпочався комплекс весняно-польових робіт

Сільськогосподарські підприємства району мають засіяти ярими культурами площі в 36,8 тис. га, в тому числі зерновими - 19,2 тис. га; з них ранніми зерновими - майже 4 тис. га, під цукрові буряки відводиться 4,9 тис. га, під кукурудзу на зерно - 15,0 тис. га, під соняшник - 2,5 тис. га, під сою - майже 8,0 тис. га, під картоплю та овочі відведено 890 гектарів.
Для проведення комплексу весняно-польових робіт в господарствах району буде задіяно 308 тракторів, 125 сівалок, понад 200 одиниць грунтообробної техніки.
Особливості нинішньої весни - це затримка майже на три тижні проти минулого року початку вегетації озимих культур, запізнення із календарними строками сівби ранніх ярих зернових, посилене ураження озимини, яка довгий час знаходилась під снігом, грибковими хворобами, стримування темпів підживлення озимих. Враховуючи ці фактори, слід запровадити комплекс диференційованих підходів до проведення догляду за озимими зерновими та ріпаком і до всього комплексу польових робіт.
Озимина в сільськогосподарських підприємствах району перезимувала нормально, посіви знаходяться переважно в задовільному та доброму стані, але погода вносить свої корективи. Враховуючи те, що посіви зимували в немерзлому грунті, під високим сніговим покровом, впродовж зими життєдіяльність рослин не припинялась, а тому необхідно провести підживлення з внесенням підвищених доз азотних добрив. Потрібно постійно спостерігати за станом озимини, із настанням сприятливих умов проводитити відповідний догляд - боротьбу з хворобами, шкідниками та бур’янами. Загиблі посіви озимих культур доцільно буде пересівати посухостійкими ярими культурами (просо, гречка, кукурудза).
Весняно-польові роботи слід проводити у максимально короткі строки, по можливості в одному технологічному циклі з сівбою. Основна перевага в обробітку грунту повинна бути зосереджена на використанні широкозахватних агрегатів. Найбільшу продуктивність, волого- і ресурсозберігаючий ефект забезпечує застосування сучасних посівних комплексів для «прямої» сівби та використання багатофункціональних грунтообробних посівних агрегатів.
В екстремальних умовах 2013 року важливе значення має дотримання сортових технологій, застосування особливо інтенсивних сортів, розроблених установами-оригінаторами в наших умовах.
Станом на 17 квітня майже всі господарства включились в комплекс весняних робіт. Підживлення озимих зернових уже проведено більш як на 89% площ, озимого ріпаку - на 87%, закриття вологи - майже на 40%. Приступили до підготовки грунту під посів в ТОВ СП «Спіка», ПП «Імпак», СФГ «Ткаченки». Розпочали посів в ТОВ СП «Спіка» та фермерському господарстві «Ткаченки».
Головне нинішньої весни - максимально зберегти нагромаджену вологу, прискорити проведення всіх агротехнічних заходів, вчасно посіяти та доглянути культури.

Наталія Лисюк,
начальник відділу управління АПР райдержадміністрації

Їх успіх - це бажання, помножені на можливості

ТОВ «Сервіс-Агро», яке розташоване на орендованих землях у Івниці, член асоціації виробників молока в Україні, за день здає на переробні підприємства більше половини від загальної кількості надоєного в районі молока. Про напружені будні підприємства, сміливі і завидні плани на майбутнє напередодні професійного свята аграріїв наш кореспондент дізналася з розмови із директором А. В. Дідківським.
- Андрію Валерійовичу, читачам буде цікаво дізнатися про етапи становлення підприємства, його спеціалізацію і перші кроки до успіху.
- Успіху як такого, звісно, що на початку не було. Хоч молоді за віком наші інвестори були не проти мати його одразу. Підсумки господарювання у перший рік ентузіазму не додали, але й бажання не відбили - ми вирішили спільно й дружно йти вперед. Поки що без прибутку. Так було й на другий рік. Реконструкція приміщень, закупівля поголів’я, техніки, пошук порядних партнерів-переробників. Знову витрати - до дивідендів було ще далеко. Але вже в цьому році ми будемо мати прибуток. В яких би умовах не працювали, кошти на реконструкцію і розвиток інфраструктури знаходимо завжди. Тільки за 10 місяців цього року на придбання техніки витратили майже 800 тисяч гривень.
- Давайте конкретніше простежимо шлях трирічного розвитку вашого підприємства. Отже, з яких надоїв починали і чого досягли зараз?
- Перший рік ми одержували по 4000 кілограмів молока від корови (порода в нас червоно-ряба). На другий - 6000 кілограмів, на кінець нинішнього буде 7500. Дійної череди в нас 700 голів. Спочатку нетелів закупляли, а зараз відтворюємо стадо своїм молодняком від найпродуктивніших корів. Взагалі в нас 3000 голів ВРХ, молодняк на відгодівлі доводимо до високовагових категорій. Господарюємо за новими технологіями. В нас безприв’язне утримання корів, доїння «ялинкове» (переважно) і молокопровідне, однотипна годівля всього поголів’я (стадо не випасається). Ще маємо свинопоголів’я. Від худоби залишається багато переїдів, якими охоче смакують вівці, яких теж тримаємо.
- А основний то прибуток від молока. То чи не доречніше збільшити дійне стадо?
- Більш як півтори тисяч голів ми в даний час утримувати не можемо. Самі розумієте - в нас орендовані землі. Скільки можемо виростити на них кормових культур, на те й розраховуємо. Шукаємо внутрішні резерви, співпрацюємо з науковцями-аграріями Житомира й Білої Церкви. До речі, студенти Житомирського агроекологічного університету охоче проходять у нас виробничу практику. З кожним роком ми все більше робимо ставку на виробництво високоякісної продукції, відслідковуємо моніторинги цін на неї. Потім зважуємо - кому вигідніше продати молоко. В нас є переробник, який вже наприкінці року платитиме нам до 5 грн. за кілограм продукції. У нього свої вимоги, до яких ми ставимося з розумінням. Насамперед треба якнайшвидше пройти атестацію на статус господарства, що виробляє сировину для дитячого харчування. Вже проведено відбір грунтів і відправлено проби на аналіз, який підтвердить придатність (чи ні) наших орендованих земель для вирощування екологічно чистих кормових культур.
- Якщо вже про землю, Андрію Валерійовичу, то розкажіть про співпрацю з орендодавцями. Непорозумінь між вами не буває?
- Я б не сказав. Здається, людей ми увагою не обділяємо. Торік платили на кожен пай по 1260 гривень, в цьому році з врахуванням державної поправки до коефіцієнту - 2213. Стандартів не дотримуємось - хто що забажає: кому гроші, кому зерно. Навіть молодняк птиці привозимо навесні - люди задоволені. В цьому році побільшало бажаючих здати нам в оренду свої пайові наділи, вірніше, правонаступники переукладають з нами договори. Добровільне взяття в оренду земель, навіть ферм від фізичних і юридичних осіб ми тільки вітаємо і діємо лише в рамках закону. Приділяючи належну увагу і рослинництву, і тваринництву, хочемо побудувати відгодівельний корпус на 5000 голів ВРХ.
- За здобутками підприємства стоять люди. Пам’ятаю, був час, коли мали проблеми з кадрами - шукали доярок поза межами села.
- Уже не шукаємо. Половина працівників доїжджає, навіть з інших областей, половина місцеві. Житлом забезпечуємо. Приїжджі працюють вахтовим методом. Самі розумієте, що якби ми платили скільки-небудь, люди не добиралися б до нас за сотні кілометрів. Ядро колективу - спеціалісти. Середній вік - 30 років. Вісімдесят відсотків з них працювали чи стажувалися за кордоном. Ми команда однодумців-ентузіастів, готові підтримати і розвинути розумну ідею, налагодити і контролювати виробничий процес. Основна риса кожного - відповідальність. Це я можу з повним правом сказати про головного технолога, кандидата сільськогосподарських наук Станіслава Тимчака, головного ветлікаря Андрія Возника, головного агронома Євгена Мацика, головного інженера Володимира Коваля. Всього в нас у весняно-літній період працює десь 140 чоловік, а в осінньо-зимовий - 50. Особливого навантаження робітники не відчувають - основні виробничі процеси механізовано й автоматизовано. Старанні в роботі доярки Анжела Шелепйонок, Тетяна Рудницька, телятниці Тетяна Стенічева і Людмила Яцик, доглядачка Тетяна Шестопалова.
- На закінчення скажіть, будь ласка, Івниця вже відчула присутність у селі господарів-виробничників? Якось допомагаєте громаді?
- Не відмовляємо, коли звертаються чи то сільська рада, чи школа. Ми чуємо громаду. По можливості й надалі будемо допомагати їй.
- Через скільки років сподіваєтеся закінчити реконструкцію, щоб ваше господарство стало в ряд найсучасніших на Україні?
- Думаю, через три роки будемо мати те, що хочемо.
- Хай Вам щастить, адже успіх - це бажання, помножені на можливості.

Інтерв’ю вела Лідія Наконечна