За півтора року збудували 9 кілометрів газопроводу, загальна вартість будівництва – 5 мільйонів гривень. Як розповів перший заступник голови облдержадміністрації Микола Олещенко, звична нібито робота тут мала свої особливості:
"Ми ризикнули, повірили, що ці кошти будуть, і жителі Волиці створили кооператив, зібрали мільйон гривень, і взимку зробили розвідний газопровід по селу, ще не маючи підвідного газопроводу. Тому це дуже велике свято для села"
Роботи по газифікації в області триватимуть і надалі, запевнив заступник губернатора. На сьогодні з 1667 населених пунктів газифіковано 583. Це 35 відсотків. А середній загальноукраїнський показник – 52 відсотки. Тому керівництво області докладає зусиль, аби добитися відповідного фінансування для продовження робіт по газифікації, зазначив Микола Олещенко.
Показ дописів із міткою економіка Іванків Андрушівського району. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою економіка Іванків Андрушівського району. Показати всі дописи
середа, 19 вересня 2012 р.
четвер, 17 листопада 2011 р.
Низький уклін за хліборобську працю
Україна завжди славилася добрими, талановитими та працьовитими людьми. В щедрі осінні дні, коли земля платить людям багатими здобутками за сумлінну і чесну турботу про неї, ми відзначаємо День працівників сільського господарства.
У 2011 році сільськогосподарськими підприємствами району вироблено 52,8 тис. тонн зерна без кукурудзи. А по закінченні збирання кукурудзи валовий збір по району складе понад 120 тис. тонн. У ПП «Імпак» (директор Маліновський С. В.) кожен з 1250 гектарів дав по 41 центнеру зерна. А у ТОВ «УкрАгро РТ» (директор Якимчук С. А.) кожен гектар ранніх зернових видав по 35,5 центнера, а кукурудза вродила більш як по 70 ц/га. Добрих результатів досягнуто у ДП «Оранта», ПОСП «Надія», ПАТ «Андрушівське", у фермерських господарствах «Демитра» і «Ткаченко», «Січ». На жаль, в ряді господарств мають урожай зернових нижчий від районного рівня. Важливе місце в аграрному виробництві належить бурякоцукровому комплексу. В поточному році площа під цукровими буряками зосереджувалася в агрофірмі «Світанок», де кожен гектар дав більш як по 350 центнерів. В цьому році вирощуванням цукрових буряків займались і ряд фермерських господарств. Що стосується виробництва картоплі та овочів, то у нас спостерігається тенденція до інтенсифікації їх вирощування. У приватному підприємстві «Імпак» урожайність овочів склала понад 400 ц/га. Збільшився асортимент виробленої овочевої продукції. Так, цибулі зібрали по 560 ц/га, моркви - понад 700 ц/га. Добрий урожай капусти одержали у ФГ «Адамовича». У ПАТ «Андрушівське» успішно займаються овочівництвом в умовах закритого грунту. Вирощують картоплю у 12 господарствах. Найбільший валовий збір її в ПП «Імпак» - понад 17,0 тис. тонн, у ФГ «Демитра» та «Ткаченки» - понад 3 тис. тонн. З метою підвищення урожайності сільськогосподарських культур в районі впроваджуються нові перспективні сорти зернових культур, насіння висівається не нижче другої репродукції. Наші елітгоспи - ДП «Оранта» та сортодослідна станція, щорічно виробляють і реалізують понад тисячу тонн високоякісного насіння зернових культур. В цьому році сільськогосподарськими підприємствами придбано 44 одиниці високопродуктивної техніки на загальну суму 7,2 млн. грн. Широко застосовуються енергозберігаючі технології у ТОВ «УкрАгро РТ», ПП «Імпак», СТОВ «Добробут» та «Старокотельнянське», ПОСП «Надія» та Агрофірмі «Світанок». А в ТОВ СП «Спіка» успішно працює сушарка на основі спалювання соломи та дров продуктивністю 4-5 тонн зерна за годину. Найщиріших слів вдячності за невтомну працю заслуговують механізатори Ракович І. В. з Волиці, Костецький М. Е. із Зарубинець, Тіхонов І. А. із Сарої Котельні, Козак О. В. та Побережний В. В. з Гальчина, Каленський В. Р. із сортодослідної станції, Середюк В. Я. з Бровок Перших, Кислицький В. А. з Нової Котельні; водії: Міщанчук П. О. із ТОВ «Спіка», Матвійчук В. Б. з Нової Котельні, Агрич В. А. з ПАТ «Андрушівське». Творчо, з науковим підходом працюють агрономи Радкевич Г. К. із Зарубинець, Маркевич В. М. із Бровок Перших, Парфенюк О. В. з Глинівець. За професіоналізм, високоефективне господарювання подяки і шани заслуговують керівники господарств: Маліновський С. В., Срібний Б. Р., Юянець П. В., Семенюк В. І. та інші. Плідно трудяться і наші фермери - родина Ткаченків з Андрушівки, Колодницький В. Л. із Забари, Ковбаса В. О. з Ярешок. З добрими результатами підійшли до свята працівники тваринницької галузі. Щоденно виробляється молока на 45 центнерів більше минулорічного. Такого показника досягаємо завдяки ТОВ «-СервісАгро-» с. Івниця, СТОВ «Старокотельнянське», СФГ «Шателюк» с. Волосів. По району вирощування худоби в живій вазі зросло на 16%, реалізація худоби та птиці збільшилася на 67%. За 10 місяців поточного року надій на корову складає 2652 кг. Добрий темп у розвитку тваринницької галузі у ТОВ ”-СервісАгро-» (керівник Дідківський А. В.). Завезено високопродуктивне племінне молочне стадо, реконструйовано багато фермерських приміщень, побудований і діє доїльний зал, застосовується повноцінна, збалансована годівля дійного стада, яка забезпечує заплановану високу продуктивність. На сьогодні в господарстві нараховується півтори тисячі голів великої рогатої худоби, 635 голів корів. Середньодобовий надій на корову складає 16 -18 кг. Добрих результатів добиваються у СТОВ «Добробут», «Старокотельнянське», «Хлібороб», СФГ «Шателюк». З ініціативи голови облдержадміністрації С. М. Рижука започаткована допомога сільським товаровиробникам. Зокрема, компенсація фермерам за закупівлю племінних нетелів, дотація за закупівлю теличок у фізичних осіб, відшкодування вартості придбаної індивідуальної доїльної установки фізичною особою, яка утримує три і більше корови, та ін. Щирі слова вдячності заслуговують тваринники, передовики виробництва - доярки Ткачук К. А., Аврамець О. А. із СТОВ «Старокотельнянське», Родницька Т. О. із ТОВ «-СервісАгро-», Зубчук Н. С. із СТОВ «Хлібороб», Грондівська Г. Г. із ПОСП «Колос», Шелельо І. І. із СТОВ «Добробут», а також фуражири - Дюрк В. С., Маліновський В. І. із Старої Котельні, Грищенко В. В. з Волосова, Шаран В. М. з Антополя; механізатори ферм - Манжула В. П. та Войтович Р. О. з Івниці; телятниці - Ревчук В. П. із Старої Котельні, Оселедчук В. Ф. із Степка; пташниці Говорадло Л. Й. із Зарубинець; бригадири ферм - Денисюк Т. В. з Волосова, Лазун В. О. з Волиці, Василевський В. В. із СФГ «Шевченківське». Значний внесок в ефективний розвиток сільського господарства вносять підприємства переробної та заготівельної галузі. Так, ТОВ «Агросервіс» закупило і переробило за 10 місяців поточного року 2760 тонн худоби в живій вазі на суму 40,1 млн. грн. ТОВ «Андрушівський маслосирзавод» господарства та населення нашого району продали 13,6 тис. тонн молока на суму 23,1 млн. гривень. ПАТ «Червонський цукровик» заготовив та переробив близько 200 тис. тонн цукрових буряків, виробив майже 30 тис. тонн цукру. Андрушівський хлібозавод в даний час випускає понад 90 видів продукції, а реалізація її склала 5,8 млн. гривень. Чітко і злагоджено працюють колективи Андрушівського та Бровківського хлібоприймальних підприємств. За очікуваними результатами фінансово-господарської діяльності із прибутками закінчать поточний рік «УкрАгро РТ», «Добробут», «Спіка», «Іванківське», «Колос», «Старокотельнянське», «Хлібороб», ПП «Імпак». Сільськогосподарськими підприємствами району очікується виробити валової продукції на суму 92,5 млн. грн. Сільськогосподарськими підприємствами району укладено 11293 договори оренди землі, нараховано 14 млн. 448 тис. грн. орендної плати, виплачено 12 млн. 280 тис. грн. Сумлінно виконують свої договірні зобов’язання ПП «Імпак», ПОСП «Іванківське», ПСП АФ «Світанок», СФГ «Ткаченки». Свій посильний внесок у зміцнення економіки роблять працівники бухгалтерій - Кузьмінська М. Й. із Степка, Музичук Л. П. із Старої Котельні, Савчук С. Б. із ПП «Імпак», Дегурко І. В. із ТОВ «УкрАгроРТ». Добрим словом варто згадати трудівників-ветеранів - Героя Соціалістичної Праці із с. Стара Котельня Аврамця В. П., орденоносців - Порскала М. А. з Андрушівки, Габзівську В. А. із Гарапівки, Сидоренко Г. К. з Антополя, Маленівського Є. С. із Степка. У свій час забезпечували виконання завдань, що стояли перед сільськими трудівниками, колишні керівники - Пасічник В. Г., Сокольчук Г. С., Самчук О. І., Гребенюк В. Г., Шаламай В. Г., Тимощук М. С. Україна живе і працює завдяки невтомним трудівникам. Нехай Ваша віддана праця і надалі служить на благо України. Бажаємо радості, успіхів у праці, міцного здоров’я і людського щастя Вам і Вашим родинам. Нехай щедро родять ниви, хай над ними буде мирне небо, завжди світить сонце, а в кожному домі будуть добро та злагода!
Анатолій ГОРКУН,
заступник голови райдержадміністрації
andrushivka-shop.pp.ua
У 2011 році сільськогосподарськими підприємствами району вироблено 52,8 тис. тонн зерна без кукурудзи. А по закінченні збирання кукурудзи валовий збір по району складе понад 120 тис. тонн. У ПП «Імпак» (директор Маліновський С. В.) кожен з 1250 гектарів дав по 41 центнеру зерна. А у ТОВ «УкрАгро РТ» (директор Якимчук С. А.) кожен гектар ранніх зернових видав по 35,5 центнера, а кукурудза вродила більш як по 70 ц/га. Добрих результатів досягнуто у ДП «Оранта», ПОСП «Надія», ПАТ «Андрушівське", у фермерських господарствах «Демитра» і «Ткаченко», «Січ». На жаль, в ряді господарств мають урожай зернових нижчий від районного рівня. Важливе місце в аграрному виробництві належить бурякоцукровому комплексу. В поточному році площа під цукровими буряками зосереджувалася в агрофірмі «Світанок», де кожен гектар дав більш як по 350 центнерів. В цьому році вирощуванням цукрових буряків займались і ряд фермерських господарств. Що стосується виробництва картоплі та овочів, то у нас спостерігається тенденція до інтенсифікації їх вирощування. У приватному підприємстві «Імпак» урожайність овочів склала понад 400 ц/га. Збільшився асортимент виробленої овочевої продукції. Так, цибулі зібрали по 560 ц/га, моркви - понад 700 ц/га. Добрий урожай капусти одержали у ФГ «Адамовича». У ПАТ «Андрушівське» успішно займаються овочівництвом в умовах закритого грунту. Вирощують картоплю у 12 господарствах. Найбільший валовий збір її в ПП «Імпак» - понад 17,0 тис. тонн, у ФГ «Демитра» та «Ткаченки» - понад 3 тис. тонн. З метою підвищення урожайності сільськогосподарських культур в районі впроваджуються нові перспективні сорти зернових культур, насіння висівається не нижче другої репродукції. Наші елітгоспи - ДП «Оранта» та сортодослідна станція, щорічно виробляють і реалізують понад тисячу тонн високоякісного насіння зернових культур. В цьому році сільськогосподарськими підприємствами придбано 44 одиниці високопродуктивної техніки на загальну суму 7,2 млн. грн. Широко застосовуються енергозберігаючі технології у ТОВ «УкрАгро РТ», ПП «Імпак», СТОВ «Добробут» та «Старокотельнянське», ПОСП «Надія» та Агрофірмі «Світанок». А в ТОВ СП «Спіка» успішно працює сушарка на основі спалювання соломи та дров продуктивністю 4-5 тонн зерна за годину. Найщиріших слів вдячності за невтомну працю заслуговують механізатори Ракович І. В. з Волиці, Костецький М. Е. із Зарубинець, Тіхонов І. А. із Сарої Котельні, Козак О. В. та Побережний В. В. з Гальчина, Каленський В. Р. із сортодослідної станції, Середюк В. Я. з Бровок Перших, Кислицький В. А. з Нової Котельні; водії: Міщанчук П. О. із ТОВ «Спіка», Матвійчук В. Б. з Нової Котельні, Агрич В. А. з ПАТ «Андрушівське». Творчо, з науковим підходом працюють агрономи Радкевич Г. К. із Зарубинець, Маркевич В. М. із Бровок Перших, Парфенюк О. В. з Глинівець. За професіоналізм, високоефективне господарювання подяки і шани заслуговують керівники господарств: Маліновський С. В., Срібний Б. Р., Юянець П. В., Семенюк В. І. та інші. Плідно трудяться і наші фермери - родина Ткаченків з Андрушівки, Колодницький В. Л. із Забари, Ковбаса В. О. з Ярешок. З добрими результатами підійшли до свята працівники тваринницької галузі. Щоденно виробляється молока на 45 центнерів більше минулорічного. Такого показника досягаємо завдяки ТОВ «-СервісАгро-» с. Івниця, СТОВ «Старокотельнянське», СФГ «Шателюк» с. Волосів. По району вирощування худоби в живій вазі зросло на 16%, реалізація худоби та птиці збільшилася на 67%. За 10 місяців поточного року надій на корову складає 2652 кг. Добрий темп у розвитку тваринницької галузі у ТОВ ”-СервісАгро-» (керівник Дідківський А. В.). Завезено високопродуктивне племінне молочне стадо, реконструйовано багато фермерських приміщень, побудований і діє доїльний зал, застосовується повноцінна, збалансована годівля дійного стада, яка забезпечує заплановану високу продуктивність. На сьогодні в господарстві нараховується півтори тисячі голів великої рогатої худоби, 635 голів корів. Середньодобовий надій на корову складає 16 -18 кг. Добрих результатів добиваються у СТОВ «Добробут», «Старокотельнянське», «Хлібороб», СФГ «Шателюк». З ініціативи голови облдержадміністрації С. М. Рижука започаткована допомога сільським товаровиробникам. Зокрема, компенсація фермерам за закупівлю племінних нетелів, дотація за закупівлю теличок у фізичних осіб, відшкодування вартості придбаної індивідуальної доїльної установки фізичною особою, яка утримує три і більше корови, та ін. Щирі слова вдячності заслуговують тваринники, передовики виробництва - доярки Ткачук К. А., Аврамець О. А. із СТОВ «Старокотельнянське», Родницька Т. О. із ТОВ «-СервісАгро-», Зубчук Н. С. із СТОВ «Хлібороб», Грондівська Г. Г. із ПОСП «Колос», Шелельо І. І. із СТОВ «Добробут», а також фуражири - Дюрк В. С., Маліновський В. І. із Старої Котельні, Грищенко В. В. з Волосова, Шаран В. М. з Антополя; механізатори ферм - Манжула В. П. та Войтович Р. О. з Івниці; телятниці - Ревчук В. П. із Старої Котельні, Оселедчук В. Ф. із Степка; пташниці Говорадло Л. Й. із Зарубинець; бригадири ферм - Денисюк Т. В. з Волосова, Лазун В. О. з Волиці, Василевський В. В. із СФГ «Шевченківське». Значний внесок в ефективний розвиток сільського господарства вносять підприємства переробної та заготівельної галузі. Так, ТОВ «Агросервіс» закупило і переробило за 10 місяців поточного року 2760 тонн худоби в живій вазі на суму 40,1 млн. грн. ТОВ «Андрушівський маслосирзавод» господарства та населення нашого району продали 13,6 тис. тонн молока на суму 23,1 млн. гривень. ПАТ «Червонський цукровик» заготовив та переробив близько 200 тис. тонн цукрових буряків, виробив майже 30 тис. тонн цукру. Андрушівський хлібозавод в даний час випускає понад 90 видів продукції, а реалізація її склала 5,8 млн. гривень. Чітко і злагоджено працюють колективи Андрушівського та Бровківського хлібоприймальних підприємств. За очікуваними результатами фінансово-господарської діяльності із прибутками закінчать поточний рік «УкрАгро РТ», «Добробут», «Спіка», «Іванківське», «Колос», «Старокотельнянське», «Хлібороб», ПП «Імпак». Сільськогосподарськими підприємствами району очікується виробити валової продукції на суму 92,5 млн. грн. Сільськогосподарськими підприємствами району укладено 11293 договори оренди землі, нараховано 14 млн. 448 тис. грн. орендної плати, виплачено 12 млн. 280 тис. грн. Сумлінно виконують свої договірні зобов’язання ПП «Імпак», ПОСП «Іванківське», ПСП АФ «Світанок», СФГ «Ткаченки». Свій посильний внесок у зміцнення економіки роблять працівники бухгалтерій - Кузьмінська М. Й. із Степка, Музичук Л. П. із Старої Котельні, Савчук С. Б. із ПП «Імпак», Дегурко І. В. із ТОВ «УкрАгроРТ». Добрим словом варто згадати трудівників-ветеранів - Героя Соціалістичної Праці із с. Стара Котельня Аврамця В. П., орденоносців - Порскала М. А. з Андрушівки, Габзівську В. А. із Гарапівки, Сидоренко Г. К. з Антополя, Маленівського Є. С. із Степка. У свій час забезпечували виконання завдань, що стояли перед сільськими трудівниками, колишні керівники - Пасічник В. Г., Сокольчук Г. С., Самчук О. І., Гребенюк В. Г., Шаламай В. Г., Тимощук М. С. Україна живе і працює завдяки невтомним трудівникам. Нехай Ваша віддана праця і надалі служить на благо України. Бажаємо радості, успіхів у праці, міцного здоров’я і людського щастя Вам і Вашим родинам. Нехай щедро родять ниви, хай над ними буде мирне небо, завжди світить сонце, а в кожному домі будуть добро та злагода!
Анатолій ГОРКУН,
заступник голови райдержадміністрації
andrushivka-shop.pp.ua
субота, 16 липня 2011 р.
У ПСП "Заготзерно" розпочалася гаряча пора
На конкретні запитання – стисла, вичерпна відповідь: - Олександре Петровичу, як видно, Ваше підприємство добре підготувалося до прийому нового урожаю. Що конкретно було зроблено? - Поточний ремонт приміщень, лагодження техніки провели завчасно. Закупили 2 навантажувачі. Для того, щоб процес приймання зерна тривав оперативно, для зручностей клієнтів і працівників вирішили лабораторію розмістити над ваговою - під одним накриттям. Трохи підвели будівельники, тому до початку жнив роботи не завершилися. Але то тимчасові незручності. Цього року плануємо ввести в дію нову сушарку імпортного виробництва - високопродуктивну і енергозберігаючу. - Чи вплинула зміна форми власності на виробничий процес? - Функції підприємства залишилися такими ж: приймання зерна, очищення, просушування, зберігання, одним словом, доведення продукції до товарних кондицій, а також посередницька діяльність між виробниками і зернотрейдерами. Ми зберігаємо в себе також зерно державного Аграрного фонду. Торік його було 6,5 тисячі тонн. В цьому році вже укладено договорів на 5 тисяч тонн. До кінця жнив їх побільшає. Рекламацій на неякісне зберігання чи несвоєчасне відправлення продукції за минулий рік не було. - Олександре Петровичу, на підприємстві техніка переважно ненова. Чи витримає вона навантаження роботою, якщо партнерів у вас побільшає. - Підприємство може обробити і зберегти 27 тисяч тонн зерна. Торік ми мали понад 30 тисяч тонн. В таку ось гарячу пору працюємо цілодобово. У нас хороший колектив, багато молоді. Всього працюючих 35 чоловік. Зарплату люди одержують своєчасно, заборгованості по фондах немає. - Хто відкрив цьогорічний сезон і першим привіз зерно нового врожаю? - Перших два тижні ми приймали виключно ріпак. Перші вантажі надійшли від ПП «Імпак», СФГ «Демитра». Потім цю ж культуру почали везти нам із господарств Коростишівського, Брусилівського, Малинського районів, з якими ми заздалегідь уклали угоди. Ми чекаємо великого зерна хлібних та круп’яних культур. Якщо на заваді жниварям ставатимуть дощі, ми готові прийняти зерно всіх кондицій, з різним вмістом вологи. Головне, щоб урожай був зібраний, бо це - надія господаря на відшкодування всіх затрат і на прибуток. А для держави - це наповнення продовольчого ринку хліба, Аграрного фонду, вихід на зовнішній ринок. - З яких господарств району вже надходить врожай зернових? - Везуть зерно для очистки, просушування та зберігання СФГ «Демитра», ТОВ "Укр Агро РТ”, господарства Малинського та Коростишівського районів. Але це тільки початок великої роботи. - Дякую за розмову. Хай щастить Вашому колективу, нехай повніє зерновий потік, хай множиться спільний достаток.
Бесіду вела Лідія Наконечна
Бесіду вела Лідія Наконечна
неділя, 29 травня 2011 р.
Нехай земля віддячить йому врожаями
Правду, мабуть, кажуть, що долі наші пишуться на небесах і ведуть нас дорогами життя. А людині потрібно докласти сил, аби були ті дороги світлі і чесні, встелені добром, милосердям.
В. О. Ковбаса з Ярешок свою пов’язав із селом і землею-годувальницею. Після закінчення школи без вагань пішов здобувати професію в сільськогосподарський вуз. Ще тоді, в студентські роки, так кортіло випробувати себе, впевнитися в тому, чи зробив вірний вибір: попросив у батька із шести соток присадибної ділянки, яка знаходилася біля їх дому в Андрушівці, виділити йому 4 - під капусту. Той надав синові таку можливість. Володимиру довелося добряче потрудитися, аби виростити її. Реалізував на ринку і був гордий з того, що тримав у руках перші 700 грн., зароблені власноруч. А коли став вченим агрономом, вирішив фермерувати, хоч і страшнувато було братися за таку відповідальну справу і в такий непевний час, коли зникали колгосп за колгоспом і земля, свята земля, заростала бур’янами. Непросто було, а все ж у 2002 році взяв в обробіток в Ярешках 5 га землі і відкрив селянське (фермерське) господарство «Геліос». Зараз у Володимира Олександровича понад 160 гектарів землі: у Ярешках - 50 га, Павелках - 110, Гарапівці - 5. Звісно, така розпорошеність земельних ділянок створює певні труднощі і в їх обробітку, і в збиранні врожаю, а також додаткові фінансові витрати. І ось ми в Ярешках. Підкорюємо знайомі фермеру вибоїсті польові дороги. Він наче вибачається за незручність, але мені зовсім байдуже - хто родом із села, при вигляді смарагдово-зеленого поля, скупаного в щедрих променях весняного сонця, не звертає на таке жодної уваги, бо велич і краса землі просто заворожує. Посвітлілий і урочистий Володимир Олександрович стоїть на своєму полі, а йому до ніг котить нескінченні зелені хвилі гарна озима пшениця, що починає уже вибивати колос. Наче вклоняється господарю і щось шепоче, тільки йому зрозуміле. А молодий чоловік зачудовано дивиться на цю красу і стільки тепла, доброти світиться в його погляді. - Це озима пшениця - еліта, сорт Золотоколоса, сподіваюся, що в цьому році порадує мене - дасть по 45-50 цнт. з гектара, - ділиться своїми прогнозами фермер, - бо в минулому зібрав лише по 40 цнт. - згоріла у спеку, як і весь ячмінь. А оце поруч, трохи менша, - продовжує мій співрозмовник, - на площі в 20 га росте яра пшениця. Звернула увагу на те, що посіви зернових чисті, незабур’янені і кинула погляд на ті, що через дорогу навпроти, сусідні - різниця відчутна. - Як обробиш посіви, те й матимеш - дав відповідь на моє мовчазне запитання В. О. Ковбаса. - В плані догляду за посівами я працюю за польською або німецькою технологіями. Дивно, що у нас всі засоби захисту рослин чужі. А де ж наші уми, наше виробництво? Його чи то докір, чи запитання так і зависли без відповіді… А далі Володимир Олександрович показав ділянку з шпинатом, якого посіяв на площі 0,5 га. Вирощує він його не перший рік. Сіє небагато, бо цю культуру, як і спаржеву квасолю, якої має 2 гектари, збирають вручну. На той час фермер вже мав вирізувати цю багату на цінні мікроелементи зелень і відправляти замовнику. Ось рівненькими рядочками на семигектарній площі підростає пізня капуста Агресор, Сінгента, а також цвітна Амеріго та Брокколі. Для обробітку цих культур використовує окрім техніки і працю найманих працівників, яких, до речі, останнім часом так важко знайти, хоча платить непогано - 1 тис. грн. за просапування гектара капусти. З останньою культурою має фермер теж чимало мороки, бо дуже вимоглива. А вирощує, бо є на неї попит, як і на цукрову кукурудзу чи спаржеву квасолю. До речі, з приводу технології вирощування останньої - в минулому році на базі його фермерського господарства фірма «Сінгента» проводила День поля, на якому були присутні й іноземні її представники, які давали на апробацію 8 сортів цієї культури. Вирощує В. О. Ковбаса і картоплю. В цьому році посадив її 8 га, в майбутньому планує збільшити площі цієї культури до 30 гектарів. Є у нього і столовий буряк, морква. - Як встигаєте все це вчасно доглянути? - запитую фермера. - Яка технічна база у Вас? - Маю два трактори, є весь ґрунтообробний інвентар, картоплесаджалка, планую придбати зернозбиральний комбайн, правда не новий, бо й на такий потрібно зібрати тисяч 100 грн. А за кредити - годі й думати - то справжня кабала. Шкода, що держава краще дбає за іноземних інвесторів, ніж за фермерів. Створили б сприятливіші умови для своїх господарів, які хочуть працювати на землі. А то дрібним господарствам навіть кабальні кредити важко взяти, а ціни на пальне, добрива під час важливих сільгоспкампаній завжди піднімаються до астрономічних позначок. Наприклад, аміачну селітру восени купував по 2100 грн. за тонну, а весною вона вже коштувала 3800. Єдине, що мають фермери від держави, - це лояльне оподаткування - ПДВ залишається у їх розпорядженні. А от ринок не піддається ніяким прогнозам. - Не шкодуєте, що залишилися в селі? На мої слова він посміхнувся: - Я люблю село, землю. Тут, у полі, я знаходжу душевну рівновагу, сюди йду, коли проблеми і життя заганяють в глухий кут… Тільки сніг розтає, я поспішаю в поле, аби просто побути тут, відчути ні з чим незрівнянний запах землі… Отак і господарює молодий чоловік на землі, сподівається, що за любов до неї і синівську турботу та щедро йому віддячить. У фермера немає вільного часу. Коли заростають морква чи капуста, вони з дружиною вдосвіта вже на полі з сапками. Коли ж настає час вручну збирати квасолю, вирізати капусту - допомагає вся родина. Часом виникають ситуації, що потрібна розумна порада, іноді допомога. В такому разі може розраховувати на С. В. Маліновського, родину Ткаченків, яким вдячний за підтримку, а ще - голові райдержадміністрації Б. В. Мазуру. Він перший з керівників району, хто побував у фермера, цікавився, як той господарює. І це в якійсь мірі додає йому сили. Виростають крила у В. О. Ковбаси, коли після напруженого дня повертається додому, де чекає на нього тепло рідного гнізда, яке він ще облаштовує, а в ньому - кохана дружина Юля і маленька донечка Настуся. Побувши з цим цікавим чоловіком мало не весь день, я зрозуміла значення нашвидку мовленої ним фрази, що фермер - це не професія, це спосіб життя. І це справді так.
Валентина Василюк
В. О. Ковбаса з Ярешок свою пов’язав із селом і землею-годувальницею. Після закінчення школи без вагань пішов здобувати професію в сільськогосподарський вуз. Ще тоді, в студентські роки, так кортіло випробувати себе, впевнитися в тому, чи зробив вірний вибір: попросив у батька із шести соток присадибної ділянки, яка знаходилася біля їх дому в Андрушівці, виділити йому 4 - під капусту. Той надав синові таку можливість. Володимиру довелося добряче потрудитися, аби виростити її. Реалізував на ринку і був гордий з того, що тримав у руках перші 700 грн., зароблені власноруч. А коли став вченим агрономом, вирішив фермерувати, хоч і страшнувато було братися за таку відповідальну справу і в такий непевний час, коли зникали колгосп за колгоспом і земля, свята земля, заростала бур’янами. Непросто було, а все ж у 2002 році взяв в обробіток в Ярешках 5 га землі і відкрив селянське (фермерське) господарство «Геліос». Зараз у Володимира Олександровича понад 160 гектарів землі: у Ярешках - 50 га, Павелках - 110, Гарапівці - 5. Звісно, така розпорошеність земельних ділянок створює певні труднощі і в їх обробітку, і в збиранні врожаю, а також додаткові фінансові витрати. І ось ми в Ярешках. Підкорюємо знайомі фермеру вибоїсті польові дороги. Він наче вибачається за незручність, але мені зовсім байдуже - хто родом із села, при вигляді смарагдово-зеленого поля, скупаного в щедрих променях весняного сонця, не звертає на таке жодної уваги, бо велич і краса землі просто заворожує. Посвітлілий і урочистий Володимир Олександрович стоїть на своєму полі, а йому до ніг котить нескінченні зелені хвилі гарна озима пшениця, що починає уже вибивати колос. Наче вклоняється господарю і щось шепоче, тільки йому зрозуміле. А молодий чоловік зачудовано дивиться на цю красу і стільки тепла, доброти світиться в його погляді. - Це озима пшениця - еліта, сорт Золотоколоса, сподіваюся, що в цьому році порадує мене - дасть по 45-50 цнт. з гектара, - ділиться своїми прогнозами фермер, - бо в минулому зібрав лише по 40 цнт. - згоріла у спеку, як і весь ячмінь. А оце поруч, трохи менша, - продовжує мій співрозмовник, - на площі в 20 га росте яра пшениця. Звернула увагу на те, що посіви зернових чисті, незабур’янені і кинула погляд на ті, що через дорогу навпроти, сусідні - різниця відчутна. - Як обробиш посіви, те й матимеш - дав відповідь на моє мовчазне запитання В. О. Ковбаса. - В плані догляду за посівами я працюю за польською або німецькою технологіями. Дивно, що у нас всі засоби захисту рослин чужі. А де ж наші уми, наше виробництво? Його чи то докір, чи запитання так і зависли без відповіді… А далі Володимир Олександрович показав ділянку з шпинатом, якого посіяв на площі 0,5 га. Вирощує він його не перший рік. Сіє небагато, бо цю культуру, як і спаржеву квасолю, якої має 2 гектари, збирають вручну. На той час фермер вже мав вирізувати цю багату на цінні мікроелементи зелень і відправляти замовнику. Ось рівненькими рядочками на семигектарній площі підростає пізня капуста Агресор, Сінгента, а також цвітна Амеріго та Брокколі. Для обробітку цих культур використовує окрім техніки і працю найманих працівників, яких, до речі, останнім часом так важко знайти, хоча платить непогано - 1 тис. грн. за просапування гектара капусти. З останньою культурою має фермер теж чимало мороки, бо дуже вимоглива. А вирощує, бо є на неї попит, як і на цукрову кукурудзу чи спаржеву квасолю. До речі, з приводу технології вирощування останньої - в минулому році на базі його фермерського господарства фірма «Сінгента» проводила День поля, на якому були присутні й іноземні її представники, які давали на апробацію 8 сортів цієї культури. Вирощує В. О. Ковбаса і картоплю. В цьому році посадив її 8 га, в майбутньому планує збільшити площі цієї культури до 30 гектарів. Є у нього і столовий буряк, морква. - Як встигаєте все це вчасно доглянути? - запитую фермера. - Яка технічна база у Вас? - Маю два трактори, є весь ґрунтообробний інвентар, картоплесаджалка, планую придбати зернозбиральний комбайн, правда не новий, бо й на такий потрібно зібрати тисяч 100 грн. А за кредити - годі й думати - то справжня кабала. Шкода, що держава краще дбає за іноземних інвесторів, ніж за фермерів. Створили б сприятливіші умови для своїх господарів, які хочуть працювати на землі. А то дрібним господарствам навіть кабальні кредити важко взяти, а ціни на пальне, добрива під час важливих сільгоспкампаній завжди піднімаються до астрономічних позначок. Наприклад, аміачну селітру восени купував по 2100 грн. за тонну, а весною вона вже коштувала 3800. Єдине, що мають фермери від держави, - це лояльне оподаткування - ПДВ залишається у їх розпорядженні. А от ринок не піддається ніяким прогнозам. - Не шкодуєте, що залишилися в селі? На мої слова він посміхнувся: - Я люблю село, землю. Тут, у полі, я знаходжу душевну рівновагу, сюди йду, коли проблеми і життя заганяють в глухий кут… Тільки сніг розтає, я поспішаю в поле, аби просто побути тут, відчути ні з чим незрівнянний запах землі… Отак і господарює молодий чоловік на землі, сподівається, що за любов до неї і синівську турботу та щедро йому віддячить. У фермера немає вільного часу. Коли заростають морква чи капуста, вони з дружиною вдосвіта вже на полі з сапками. Коли ж настає час вручну збирати квасолю, вирізати капусту - допомагає вся родина. Часом виникають ситуації, що потрібна розумна порада, іноді допомога. В такому разі може розраховувати на С. В. Маліновського, родину Ткаченків, яким вдячний за підтримку, а ще - голові райдержадміністрації Б. В. Мазуру. Він перший з керівників району, хто побував у фермера, цікавився, як той господарює. І це в якійсь мірі додає йому сили. Виростають крила у В. О. Ковбаси, коли після напруженого дня повертається додому, де чекає на нього тепло рідного гнізда, яке він ще облаштовує, а в ньому - кохана дружина Юля і маленька донечка Настуся. Побувши з цим цікавим чоловіком мало не весь день, я зрозуміла значення нашвидку мовленої ним фрази, що фермер - це не професія, це спосіб життя. І це справді так.
Валентина Василюк
середа, 13 квітня 2011 р.
Енергетикам роботи вистачає завжди
Працівникам Андрушівського району електричних мереж, який є структурним підрозділом ВАТ «Житомиробленерго», в будь-яку пору року вистачає турбот. Для них важливо, аби не було нарікань на їх роботу від споживачів.
Головна проблема, над вирішення якої нині працюють енергетики, це заміна проводів, які є в експлуатації, на ізольовані, більш безпечні. Це роблять з метою електробезпеки насамперед на територіях шкіл, дошкільних закладів. Такі роботи розпочали ще наприкінці минулого року з дитячого оздоровчого закладу «Чайка», на території якого замінили понад 1,5 км. проводів, що обійшлося району електромереж в 200 тис. грн. Потім на черзі була і Нехворощанська ЗОШ І-ІІІ ступенів. А всього в минулому році замінили 4 км. лінії 0,4 кВ. В поточному додадуть ще 3,5 км. Насамперед в таку програму включена Малоп’ятигірська загальноосвітня школа І-ІІ ст. Тільки зійшов сніг і можна було ставити опори, енергетики розпочали будівництво нової лінії 10 кВ протяжністю в 1,6 км. по вулиці Лисенка в Андрушівці. Варто нагадати й про те, що обходяться такі роботи РЕМу недешево: кілометр лінії коштує майже 200 тис. грн. Одна лише опора обходиться в 1200 грн., а їх, до речі, виготовляють за спеціальною технологією аж в Білій Церкві. Прокладати нову лінію доручили бригаді з ТОВ «Житомиренергобуд» під керівництвом досвідченого майстра В. М. Кравчука та бригадира С. Ю. Нижви. Швидко і злагоджено працює цей колектив, в ньому кожен знає свою ділянку роботи, відповідає за якість її виконання. Та чи не найвідповідальніше завдання стоїть перед електромонтером з 30-річним стажем О. М. Бойком, який уже звик виконувати монтажні роботи на висоті понад 10 метрів: він має швидко і правильно підвісити нові проводи АС-50 на опорі СВ-10,5. Монтують енергетики нову лінію для розвантаження мережі і створення резерву електроенергії для промислових споживачів. А ще - для завантаження нової підстанції «Вугільна», яка була в розпорядженні підприємства «Бурвуглевидобуток». Після закриття шахти в Андрушівці її викупило ВАТ ЕК «Житомиробленерго» для розвитку електропостачання в м. Андрушівка - додаткового використання 5 мВт трансформаторної потужності. Отож будні в енергетиків нелегкі і напружені. Але підтримують такий ритм з тим, аби задовольнити потреби споживачів. Це кінцева мета їх праці.
Валентина Василюк
Головна проблема, над вирішення якої нині працюють енергетики, це заміна проводів, які є в експлуатації, на ізольовані, більш безпечні. Це роблять з метою електробезпеки насамперед на територіях шкіл, дошкільних закладів. Такі роботи розпочали ще наприкінці минулого року з дитячого оздоровчого закладу «Чайка», на території якого замінили понад 1,5 км. проводів, що обійшлося району електромереж в 200 тис. грн. Потім на черзі була і Нехворощанська ЗОШ І-ІІІ ступенів. А всього в минулому році замінили 4 км. лінії 0,4 кВ. В поточному додадуть ще 3,5 км. Насамперед в таку програму включена Малоп’ятигірська загальноосвітня школа І-ІІ ст. Тільки зійшов сніг і можна було ставити опори, енергетики розпочали будівництво нової лінії 10 кВ протяжністю в 1,6 км. по вулиці Лисенка в Андрушівці. Варто нагадати й про те, що обходяться такі роботи РЕМу недешево: кілометр лінії коштує майже 200 тис. грн. Одна лише опора обходиться в 1200 грн., а їх, до речі, виготовляють за спеціальною технологією аж в Білій Церкві. Прокладати нову лінію доручили бригаді з ТОВ «Житомиренергобуд» під керівництвом досвідченого майстра В. М. Кравчука та бригадира С. Ю. Нижви. Швидко і злагоджено працює цей колектив, в ньому кожен знає свою ділянку роботи, відповідає за якість її виконання. Та чи не найвідповідальніше завдання стоїть перед електромонтером з 30-річним стажем О. М. Бойком, який уже звик виконувати монтажні роботи на висоті понад 10 метрів: він має швидко і правильно підвісити нові проводи АС-50 на опорі СВ-10,5. Монтують енергетики нову лінію для розвантаження мережі і створення резерву електроенергії для промислових споживачів. А ще - для завантаження нової підстанції «Вугільна», яка була в розпорядженні підприємства «Бурвуглевидобуток». Після закриття шахти в Андрушівці її викупило ВАТ ЕК «Житомиробленерго» для розвитку електропостачання в м. Андрушівка - додаткового використання 5 мВт трансформаторної потужності. Отож будні в енергетиків нелегкі і напружені. Але підтримують такий ритм з тим, аби задовольнити потреби споживачів. Це кінцева мета їх праці.
Валентина Василюк
четвер, 17 березня 2011 р.
Тваринництвом займатися непросто
Про те, що в розвитку тваринницької галузі району намітилися позитивні тенденції, свідчать декілька чинників. Основним із них є хоч і поступове, але нарощування поголів’я великої рогатої худоби, якого нині в сільгосппідприємствах різних форм власності є 4200 голів, з них 2 тисячі корів.
Щодо кількості молочного стада, то на перше місце виходить ТОВ «Аларіт Трейд» с. Івниця, де утримують 559 корів, на другій позиції СТОВ «Старокотельнянське» - 405, далі йдуть СТОВ «Хлібороб» с. Степок - 275 та СТОВ «Добробут» с. Волиця - 220, СФГ «Шателюк» с. Волосів - 100. Звісно, цифри не астрономічні, а зростатимуть вони тоді, коли сільгоспвиробник працюватиме на прибуток і держава піде йому назустріч. Хоч перші кроки вона вже, робить - Кабмін спрямовує з Держбюджету понад 2 млрд. грн. на підтримку тваринницької галузі. В поточному році буде замінено механізм виплати дотацій за здане на переробку молоко і м’ясо. А поки, наприклад, в ТОВ «Аларіт Трейд» господарюють, розраховуючи тільки на власні сили і кошти. Там нині утримують 1400 голів ВРХ. У веденні цієї галузі у них відчувається і розмах, і нове дихання. В господарство завезли високопродуктивне племінне молочне стадо, яке утримується безприв’язно. Приміщення для утримання худоби споруджують сучасні. На таких фермах передбачено місце для годівлі тварин, їх відпочинку, окремий цех для доїння. А кого не здивує, як доглядають тут телят. В сніг і мороз їх відразу після народження «поселяють» кожне в окремий будиночок, ряди яких споруджені в дворі ферми. Біля кожного є невеличка обора. Молоко їм доярки дають із соски 20 днів, а потім - із відра, згодовують ще й комбікорм - ціле зерно ячменю, овесу, кукурудзи. Тут, на так званій випійці, телята знаходяться до 60 днів - поки не з’їдають 1 кг такого харчу. Потім їх переводять на відгодівлю: окремо теличок і окремо бичків, бо раціони годівлі їх різні. Нині в ТОВ «Аларіт Трейд» до 30 теляток знаходиться на свіжому повітрі, на випійці, а 300 тварин - на відгодівлі. Доглядають їх дві тваринниці. Планують тут розширювати господарство, як прокоментував керуючий А. В. Дідківський. Мають зводити нові приміщення для утримання тварин, тобто і в майбутньому в них домінуватиме тваринницька галузь. Що стосується кормової бази, то мають деякі проблеми, як і з робочою силою. Хоч і зарплату, як підтвердили тваринники, видають вчасно і непогану - до 3 тис. грн., а працювати нікому, бо старіє село. Для ведення масштабнішого господарства малувато в ТОВ «Аларіт Трейд» і землі - поки що в їх розпорядженні всього 1117 га. А це, звісно, породжує проблему з кормами, бо зерно ще можна десь придбати, а от із сіном, соковитими кормами - сутужно. Але тут з оптимізмом дивляться в завтрашній день, вважають, що невирішених проблем не буває, бо дорогу долає лише той, хто іде вперед.
Валентина Василюк
Щодо кількості молочного стада, то на перше місце виходить ТОВ «Аларіт Трейд» с. Івниця, де утримують 559 корів, на другій позиції СТОВ «Старокотельнянське» - 405, далі йдуть СТОВ «Хлібороб» с. Степок - 275 та СТОВ «Добробут» с. Волиця - 220, СФГ «Шателюк» с. Волосів - 100. Звісно, цифри не астрономічні, а зростатимуть вони тоді, коли сільгоспвиробник працюватиме на прибуток і держава піде йому назустріч. Хоч перші кроки вона вже, робить - Кабмін спрямовує з Держбюджету понад 2 млрд. грн. на підтримку тваринницької галузі. В поточному році буде замінено механізм виплати дотацій за здане на переробку молоко і м’ясо. А поки, наприклад, в ТОВ «Аларіт Трейд» господарюють, розраховуючи тільки на власні сили і кошти. Там нині утримують 1400 голів ВРХ. У веденні цієї галузі у них відчувається і розмах, і нове дихання. В господарство завезли високопродуктивне племінне молочне стадо, яке утримується безприв’язно. Приміщення для утримання худоби споруджують сучасні. На таких фермах передбачено місце для годівлі тварин, їх відпочинку, окремий цех для доїння. А кого не здивує, як доглядають тут телят. В сніг і мороз їх відразу після народження «поселяють» кожне в окремий будиночок, ряди яких споруджені в дворі ферми. Біля кожного є невеличка обора. Молоко їм доярки дають із соски 20 днів, а потім - із відра, згодовують ще й комбікорм - ціле зерно ячменю, овесу, кукурудзи. Тут, на так званій випійці, телята знаходяться до 60 днів - поки не з’їдають 1 кг такого харчу. Потім їх переводять на відгодівлю: окремо теличок і окремо бичків, бо раціони годівлі їх різні. Нині в ТОВ «Аларіт Трейд» до 30 теляток знаходиться на свіжому повітрі, на випійці, а 300 тварин - на відгодівлі. Доглядають їх дві тваринниці. Планують тут розширювати господарство, як прокоментував керуючий А. В. Дідківський. Мають зводити нові приміщення для утримання тварин, тобто і в майбутньому в них домінуватиме тваринницька галузь. Що стосується кормової бази, то мають деякі проблеми, як і з робочою силою. Хоч і зарплату, як підтвердили тваринники, видають вчасно і непогану - до 3 тис. грн., а працювати нікому, бо старіє село. Для ведення масштабнішого господарства малувато в ТОВ «Аларіт Трейд» і землі - поки що в їх розпорядженні всього 1117 га. А це, звісно, породжує проблему з кормами, бо зерно ще можна десь придбати, а от із сіном, соковитими кормами - сутужно. Але тут з оптимізмом дивляться в завтрашній день, вважають, що невирішених проблем не буває, бо дорогу долає лише той, хто іде вперед.
Валентина Василюк
Підписатися на:
Дописи (Atom)