Доля вирощеного зерна - у надійних руках

Для трудівників села гарячі жнивні клопоти залишилися позаду. Хлібороби живуть новою надією - хто в оптимальні строки посіяв озимину, радіє її дружним сходам, бо від ниви і вічно заклопотаного сільського трудівника залежить достаток в кожній родині, державі.
Скупі на сонце і гарну погоду осінні дні підганяють, хто й досі не впорався із збиранням кукурудзи чи соняшника. Потрібно поспішати, аби дати толк всьому вирощеному такими нелегкими зусиллями. Саме це є метою діяльності трудового колективу - ПСП «Заготзерно», для якого жнива розпочинаються зі збирання урожаю ріпаку в липні і закінчуються аж наприкінці грудня, коли сельчани впорають кукурудзу. Саме сюди на очищення, просушування і збереження надходять ріпак, пшениця, ячмінь, соняшник, соя, кукурудза з сільгосппідприємств різних форм власності Коростишівського, Малинського, Житомирського та Андрушівського районів. Що стосується наших сільгоспвиробників, то найтісніше, як стверджує виконавчий директор ПСП «Заготзерно» О. П. Хоменко, з ними співпрацюють ПП «Імпак», ТОВ «Укр Агро РТ» та СФГ «Демитра». Уже те, що з хлібоприймальним підприємством налагодили ділові контакти віддалені від Андрушівки райони, свідчить про те, що його керівництво уміє будувати партнерські взаємовідносини, працює над врегулюванням цін за збереження зерна, які хоч і виросли порівняно з минулим роком, але не вищі, ніж на інших підприємствах такого типу. Належно оцінюють клієнти і якість наданих послуг. Так, в минулому році ПСП «Заготзерно» прийняло на збереження 40,6 тис. тонн зерна, в нинішньому його надійшло значно більше, заготівля ще триває. Зберігається тут з метою продовольчої безпеки і державне збіжжя Аграрного фонду, з тим, аби в потрібний момент держава могла впливати на ринок зерна. «Завтрашній день підприємства ми не мислимо без модернізації виробничого процесу, - наголошує його директор В. В. Зануда. - Хоч і не такими темпами, як хочеться, все ж йдемо до європейських технологій. Постійно нарощуємо потужності. Працює у нас дві сушарки, одна з яких нова - американського виробництва, через яку проходить 600 тонн зерна на добу. Облаштували також сучасний пункт розвантаження великогабаритних автомобілів, який обійшовся в 1 млн. грн. Затрати немалі, зате зменшили навантаження на людей, економимо час, який в жнива - на вагу золота. Ми робимо з трудівниками полів спільну справу, тому в напружений період збиральної кампанії пропонуємо сільгоспвиробникам свої послуги - здаємо в оренду зернозбиральну техніку, автотранспорт”. У виробничому процесі всі чинники відіграють роль. Але успіх кожної справи вирішують люди. Керівник ПСП "Заготзерно” В. В. Зануда справедливо зауважив, що надійною його опорою у вирішенні всіх виробничих питань є виконавчий директор О. П. Хоменко, який уже четвертий рік обіймає цю посаду, а на хлібоприймальному працює понад два десятиліття. Уміло налагоджує роботу бухгалтерії і головний бухгалтер Л. Г. Рибіцька, сумлінно трудяться і механізатор А. Г. Кирій, оператор сушарки І. П. Лонський, інженер-механік В. М. Сословський. Приємно й те, що на ПСП «Заготзерно» щороку збільшується кількість працюючих, бо зросли масштаби виробництва. Нині тут трудиться 40 постійних працівників, в період жнив беруть ще й тимчасових. Середня заробітна плата становить 2,5 тис. грн. Радувало мене й те, що в день мого візиту на підприємство кипіла робота, скрізь відчувалася рука справжнього господаря. В зерносховищах височіли гори зерна, дихала парою новісінька імпортна сушарка, один за одним під’їжджали до вагової величезні навантажені зерном кукурудзи автомобілі, чоловіки та жінки поспішали швидше впоратися з великою купою соняшникового насіння, аби не намочив дощ. Їх обличчя були веселими, а настрій - оптимістичнм, бо вони зайняті відповідальною справою - їм доручили долю хліба. Від керівництва до простого робітника тут всі трудяться так, аби високо тримати марку підприємства. Хай їм щастить у цьому.

Валентина Василюк

Енергетикам роботи вистачає завжди

Працівникам Андрушівського району електричних мереж, який є структурним підрозділом ВАТ «Житомиробленерго», в будь-яку пору року вистачає турбот. Для них важливо, аби не було нарікань на їх роботу від споживачів.
Головна проблема, над вирішення якої нині працюють енергетики, це заміна проводів, які є в експлуатації, на ізольовані, більш безпечні. Це роблять з метою електробезпеки насамперед на територіях шкіл, дошкільних закладів. Такі роботи розпочали ще наприкінці минулого року з дитячого оздоровчого закладу «Чайка», на території якого замінили понад 1,5 км. проводів, що обійшлося району електромереж в 200 тис. грн. Потім на черзі була і Нехворощанська ЗОШ І-ІІІ ступенів. А всього в минулому році замінили 4 км. лінії 0,4 кВ. В поточному додадуть ще 3,5 км. Насамперед в таку програму включена Малоп’ятигірська загальноосвітня школа І-ІІ ст. Тільки зійшов сніг і можна було ставити опори, енергетики розпочали будівництво нової лінії 10 кВ протяжністю в 1,6 км. по вулиці Лисенка в Андрушівці. Варто нагадати й про те, що обходяться такі роботи РЕМу недешево: кілометр лінії коштує майже 200 тис. грн. Одна лише опора обходиться в 1200 грн., а їх, до речі, виготовляють за спеціальною технологією аж в Білій Церкві. Прокладати нову лінію доручили бригаді з ТОВ «Житомиренергобуд» під керівництвом досвідченого майстра В. М. Кравчука та бригадира С. Ю. Нижви. Швидко і злагоджено працює цей колектив, в ньому кожен знає свою ділянку роботи, відповідає за якість її виконання. Та чи не найвідповідальніше завдання стоїть перед електромонтером з 30-річним стажем О. М. Бойком, який уже звик виконувати монтажні роботи на висоті понад 10 метрів: він має швидко і правильно підвісити нові проводи АС-50 на опорі СВ-10,5. Монтують енергетики нову лінію для розвантаження мережі і створення резерву електроенергії для промислових споживачів. А ще - для завантаження нової підстанції «Вугільна», яка була в розпорядженні підприємства «Бурвуглевидобуток». Після закриття шахти в Андрушівці її викупило ВАТ ЕК «Житомиробленерго» для розвитку електропостачання в м. Андрушівка - додаткового використання 5 мВт трансформаторної потужності. Отож будні в енергетиків нелегкі і напружені. Але підтримують такий ритм з тим, аби задовольнити потреби споживачів. Це кінцева мета їх праці.

Валентина Василюк