Розвиток кооперативів на селі

З ініціативи Міністерства агропромислової політики та продовольства України розроблено державну програму «Рідне село». Основний принцип, що закладається в цей проект, - розвиток сільськогосподарської кооперації.
15 травня 2012 року в Українському Домі відбулася презентація та експертне обговорення Ініціативи соціально-економічного розвитку сільських територій «Рідне село», організатором якого виступила Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад. Захід проведено на виконання поставлених Президентом України Віктором Януковичем пріоритетів державної політики, а саме - реалізації соціальних ініціатив. Зокрема, держава не повинна допустити скорочення виробництва продукції у господарствах сільських жителів та зменшення числа українців, що проживають у селах.
Так, 4 жовтня 2012 року в Житомирі відбулося чергове засідання Координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові обласної ради, де обговорювались завдання органів місцевого самоврядування щодо впровадження програмно-цільового підходу до розвитку сільських територій «Рідне село». Програмою, зокрема, передбачено стимулювання зайнятості економічно активного сільського населення шляхом створення обслуговуючих кооперативів. «Це, відповідно, сприятиме зростанню доходів людей і дасть поштовх до соціального розвитку територіальних громад»,- відмітив голова Житомирської обласної ради Йосип Запаловський.
Проект «Рідне село» - це перенесення фокусу державної підтримки на середньотоварного та дрібнотоварного виробника, на тих, хто є основою гарантування продовольчої безпеки країни і головним роботодавцем на селі. За статистичними даними, у господарствах населення виробляється близько 80% молока, 47% м’яса, 98% картоплі, 37% яєць. Крім того, в них утримується 77% корів, 56% свиней, 47% птиці.
Саме кооперативні формування дадуть можливість включити вироблену фермерськими та селянськими господарствами продукцію в маркетинговий ланцюг.
На території району проживають 34931 чоловік у 14919 дворах, які обробляють 10789 гектарів землі, що надана у власність та користування. Виробництво сільськогосподарської продукції за 2012 рік склало: зерна - 7700 т, картоплі - 46500 т, овочів - 15750 т, надоєно молока 13000 тонн, здано худоби в живій вазі 1430 тонн. Крім того, у господарствах утримується 5957 голів ВРХ, в тому числі 3652 корови, свиней - 6016, коней - 1335.
Розвиток кооперативного руху на селі приведе до збільшення кількості робочих місць, обсягів виробництва продукції, яка знаходитиме свого споживача на ринку.
Однією з найбільш проблемних складових створення та діяльності кооперативів є пошук лідера та пільгове оподаткування і кредитування. Кожен учасник кооперативу має бачити свій внесок і результат.
Створення кооперативів різних напрямків - це єдиний шлях, який дасть роботу селянам, активізує громаду.
В районі треба створити 28 кооперативів за видами та напрямами діяльності: з обробітку землі та збирання врожаю - 4, молочарських - 4, переробних - 2, багатофунціональних - 18. Координувати їх створення й роботу повинні сільські ради. Поки що в районі є 8 кооперативів, діяльність яких знаходиться на початковій стадії.
Найбільш вигідні напрямки роботи таких об’єднань - це надання послуг з механізованого обробітку землі, збирання врожаю, заготівлі кормів, автотранспортні, зооветеринарні послуги, заготівля та переробка продукції рослинництва і твариництва, торгівля, проведення святкових, ритуальних заходів тощо.

Доля вирощеного зерна - у надійних руках

Для трудівників села гарячі жнивні клопоти залишилися позаду. Хлібороби живуть новою надією - хто в оптимальні строки посіяв озимину, радіє її дружним сходам, бо від ниви і вічно заклопотаного сільського трудівника залежить достаток в кожній родині, державі.
Скупі на сонце і гарну погоду осінні дні підганяють, хто й досі не впорався із збиранням кукурудзи чи соняшника. Потрібно поспішати, аби дати толк всьому вирощеному такими нелегкими зусиллями. Саме це є метою діяльності трудового колективу - ПСП «Заготзерно», для якого жнива розпочинаються зі збирання урожаю ріпаку в липні і закінчуються аж наприкінці грудня, коли сельчани впорають кукурудзу. Саме сюди на очищення, просушування і збереження надходять ріпак, пшениця, ячмінь, соняшник, соя, кукурудза з сільгосппідприємств різних форм власності Коростишівського, Малинського, Житомирського та Андрушівського районів. Що стосується наших сільгоспвиробників, то найтісніше, як стверджує виконавчий директор ПСП «Заготзерно» О. П. Хоменко, з ними співпрацюють ПП «Імпак», ТОВ «Укр Агро РТ» та СФГ «Демитра». Уже те, що з хлібоприймальним підприємством налагодили ділові контакти віддалені від Андрушівки райони, свідчить про те, що його керівництво уміє будувати партнерські взаємовідносини, працює над врегулюванням цін за збереження зерна, які хоч і виросли порівняно з минулим роком, але не вищі, ніж на інших підприємствах такого типу. Належно оцінюють клієнти і якість наданих послуг. Так, в минулому році ПСП «Заготзерно» прийняло на збереження 40,6 тис. тонн зерна, в нинішньому його надійшло значно більше, заготівля ще триває. Зберігається тут з метою продовольчої безпеки і державне збіжжя Аграрного фонду, з тим, аби в потрібний момент держава могла впливати на ринок зерна. «Завтрашній день підприємства ми не мислимо без модернізації виробничого процесу, - наголошує його директор В. В. Зануда. - Хоч і не такими темпами, як хочеться, все ж йдемо до європейських технологій. Постійно нарощуємо потужності. Працює у нас дві сушарки, одна з яких нова - американського виробництва, через яку проходить 600 тонн зерна на добу. Облаштували також сучасний пункт розвантаження великогабаритних автомобілів, який обійшовся в 1 млн. грн. Затрати немалі, зате зменшили навантаження на людей, економимо час, який в жнива - на вагу золота. Ми робимо з трудівниками полів спільну справу, тому в напружений період збиральної кампанії пропонуємо сільгоспвиробникам свої послуги - здаємо в оренду зернозбиральну техніку, автотранспорт”. У виробничому процесі всі чинники відіграють роль. Але успіх кожної справи вирішують люди. Керівник ПСП "Заготзерно” В. В. Зануда справедливо зауважив, що надійною його опорою у вирішенні всіх виробничих питань є виконавчий директор О. П. Хоменко, який уже четвертий рік обіймає цю посаду, а на хлібоприймальному працює понад два десятиліття. Уміло налагоджує роботу бухгалтерії і головний бухгалтер Л. Г. Рибіцька, сумлінно трудяться і механізатор А. Г. Кирій, оператор сушарки І. П. Лонський, інженер-механік В. М. Сословський. Приємно й те, що на ПСП «Заготзерно» щороку збільшується кількість працюючих, бо зросли масштаби виробництва. Нині тут трудиться 40 постійних працівників, в період жнив беруть ще й тимчасових. Середня заробітна плата становить 2,5 тис. грн. Радувало мене й те, що в день мого візиту на підприємство кипіла робота, скрізь відчувалася рука справжнього господаря. В зерносховищах височіли гори зерна, дихала парою новісінька імпортна сушарка, один за одним під’їжджали до вагової величезні навантажені зерном кукурудзи автомобілі, чоловіки та жінки поспішали швидше впоратися з великою купою соняшникового насіння, аби не намочив дощ. Їх обличчя були веселими, а настрій - оптимістичнм, бо вони зайняті відповідальною справою - їм доручили долю хліба. Від керівництва до простого робітника тут всі трудяться так, аби високо тримати марку підприємства. Хай їм щастить у цьому.

Валентина Василюк

Інформація про виконання районного бюджету за 9 місяців 2011 року

До загального фонду районного бюджету впродовж січня-вересня 2011 року надійшло 6814,3 тис. грн., що на 332,3 тис. грн. більше надходжень за січень - вересень 2010 року, тобто плановий показник Міністерства фінансів України за цей період виконано на 71,8 %. Найбільшу питому вагу у структурі надходжень доходів до районного бюджету (без врахування міжбюджетних трансфертів) за 9 місяців 2011 року провідне місце належало податку з доходів фізичних осіб, питома вага якого становить 99 відсотків від загальної суми надходжень. При плані на січень - вересень 6511,8 тис. грн. до бюджету отримано 6745,7 тис. грн. податку. Порівняно з аналогічним періодом 2010 року надходження збільшилися на 771,7 тис. грн. На збільшення надходжень цього податку вплинуло поетапне зростання мінімальної заробітної плати (у грудні 2010 року - 922 грн., січні - березні 2011 року - 941 грн., квітень - вересень 2011 року - 960 грн.) та зростання середньомісячної заробітної плати в галузях економіки. Надходження податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2011 року становить 44,8 тис. грн., тобто 72% від планових призначень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року цей показник збільшився на 0,1 тис. грн. Питома вага власних надходжень бюджетних установ у структурі доходів районного бюджету становить 97,2 %. У січні-вересні 2011 року надходження склали 571,2 тис. грн. Порівняно з аналогічним періодом 2010 року надходження збільшилися на 20,6 тис. грн. Видатки загального фонду районного бюджету за 9 місяців 2011 року склали 64619,4 тис. грн., що перевищує відповідний показник 2010 року на 7726,0 тис. грн. Наявні ресурси районного бюджету спрямовувались, у першу чергу, на заробітну плату з нарахуваннями, інші соціальні виплати, віднесені до захищених статей бюджету відповідно до статті 55 Бюджетного Кодексу України. На утримання закладів соціально-культурного призначення спрямовано 89,4 відсотка обсягу видатків загального фонду районного бюджету, або 57788,7 тис, грн., що перевищує відповідний показник 2010 року на 8204 тис. грн. Найбільшу питому вагу, тобто 67,5 %, становлять видатки на утримання установ та проведення заходів у галузі „Освіта”, на що спрямовано коштів у сумі 22293,4 тис. грн., що на 862,7 тис. грн. більше показника відповідного періоду минулого року. На галузь «Охорона здоров’я» спрямовано коштів у сумі 10050,9 тис. грн., що також більше до відповідного показника 2010 року на 3112,1 тис. грн. На соціальний захист та соціальне забезпечення спрямовано 23372,8 тис. грн., або на 4049,2 тис. грн. більше, ніж у ІІІ кварталі 2010 року. По установах культури видатки становлять 1797 тис. грн., що на 63,5 тис. грн. більше, ніж у відповідному періоді 2010 року. На проведення заходів з фізичної культури і спорту спрямовано 274,6 тис. грн., що на 116,5 тис. грн. більше, ніж у ІІІ кварталі минулого року. Для забезпечення функціонування органів місцевого самоврядування (районної ради) спрямовано коштів у загальній сумі 618,2 тис. грн. Аналізуючи виконання районного бюджету в розрізі напрямків використання коштів, необхідно, перш за все, відзначити пріоритетне їх спрямування на виплату заробітної плати з нарахуваннями, на що витрачено 31020,6 тис. грн., або на 5496,6 тис. грн. більше, ніж у ІІІ кварталі 2010 року. На придбання продуктів харчування для потреб бюджетних установ та на забезпечення їх медикаментами спрямовано відповідно 858,9 та 318,3 тис. грн. Крім того, на придбання предметів і матеріалів та на надання послуг використано 924,8 тис. грн. На розрахунки за спожиті бюджетними установами енергоносії та оплату комунальних послуг спрямовано 2277,4 тис. грн., що на 370,8 тис. грн. більше відповідного минулорічного показника. По спеціальному фонду районного бюджету проведено видатків на загальну суму 2425,7 тис. грн. На проведення капітальних видатків із загального фонду бюджету спрямовано до спеціального фонду 1483,1 тис. грн. За 9 місяців 2011 року до районного бюджету надійшло з Державного бюджету 37717,9 тис. грн. дотації вирівнювання, що в повному обсязі відповідає запланованому показнику. До районного бюджету надійшло субвенції з Державного бюджету на загальну суму 24123,5 тис. грн., в тому числі: - на виплату допомог сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям та інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям - 19469,2 тис, грн.; - надання пільг і субсидій населенню - 2921,7 тис. грн.; - на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошове забезпечення батьків-вихователів і прийомних батьків за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом «Гроші ходять за дитиною» - 368,5 тис. грн.; - на збереження середньої заробітної плати на період працевлаштування посадових осіб місцевого самоврядування з числа депутатів відповідних рад, що потребують працевлаштування в зв’язку із закінченням строку повноважень 107,3 тис. грн.; - інша субвенція - 258,2 тис. грн.; - субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах - 958,1 тис. грн.; - субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів - 40,5 тис. грн.

Ніна СУБОТЕНКО,
начальник фінансового управління райдержадміністрації

Названо кращі товари і послуги на Житомирщині

У стінах ДП «Житомирський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» в урочистій і водночас теплій атмосфері підбили підсумки регіонального етапу Всеукраїнського конкурсу якості «100 кращих товарів України» 2011 року, що проводиться дев’ятий рік поспіль. Відкриваючи церемонію нагородження переможців і лауреатів, заступник голови облдержадміністрації Микола Дейсан відзначив, що продукцію, виготовлену на Житомирщині, можна побачити у різних областях України. Це свідчить не лише про її доброякісність і конкурентоспроможність, а й про вміння керівників підприємств нашого краю ефективно та вміло господарювати. Також Микола Миколайович передав від голови облдержадміністрації Сергія Рижука та його першого заступника Миколи Олещенка найщиріші вітання та слова подяки виробникам за невтомну працю і професіоналізм. Генеральний директор ДП «Житомирстандартметрологія» Павло Куценко подякував усім учасникам за те, що досягають значних результатів, випускаючи продукцію на рівні вимог міжнародних стандартів. «Наша організація, яка безпосередньо відає питаннями якості продукції в області, зацікавлена в стабільній роботі кожного виробника і докладає максимум зусиль для того, щоб допомогти підприємствам успішно вирішувати всі проблеми сфери технічного регулювання», - зауважив Павло Куценко. «100 кращих товарів України» - це єдиний державний конкурс некомерційного характеру. При визначенні переможців кваліфіковані експерти враховують цілий комплекс спеціально розроблених критеріїв. Загалом відбір продукції та її оцінювання відбувалось у таких номінаціях, як «Роботи та послуги» і «Продукція» При цьому остання номінація поділялася на кілька груп: «Продовольчі товари», «Промислові товари для населення», «Товари виробничо-технічного призначення», «Вироби народних художніх промислів». Взяти участь у конкурсі виявили бажання 36 підприємств Житомирщини, з яких переможцями було названо 23 виробники, ще п’ятеро стали лауреатами. Пам’ятні нагороди і дипломи отримали представники підприємств-переможців, як-от: ПАТ «Житомирський маслозавод» TOB «Житомирський м’ясокомбінат», HB TOB «Житомирбіопродукт», ДП «Житомирський лікеро-горілчаний завод», ДП «Молочний завод «TOB «Молочна фабрика «Рейнфорд», TOB ВТФ «Мар’ян», ДП «Євроголд Індестріз ЛТД», СПД Кравчук Т. Г., TOB СП «Артем-Франк». Перемогу також святкували TOB «Нива Експо» з селища Черняхова, ДП «Коростишівське лісове господарство», TOB «Андрушівський маслосирзавод», TOB «Церсаніт Інвест» із Новограда-Волинського, ПрАТ «Коростенський завод ЗБШ», ПАТ «Мар’янівський склозавод» із Баранівського району, ПАТ «Малинська паперова фабрика - Вайдманн», TOB «Налтекс» із Любара, ВАТ«Олевський хлібозавод». Бердичівський район представили відразу чотири виробники-переможці: TOB «Бердичівський пивоварний завод», ВАТ «Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес», ВАТ «Бердичівська фабрика одежі», TOB «Ревега» з селища Гришківців. У цьому році назвали і переможця у номінації «Вироби народних художніх промислів”. Членів журі вразили унікальні роботи з художньо обробленої соломки, які представила Овруцька мала академія народних мистецтв та ремесел (керівник - заслужений художник України Микола Климович). Орагнізатори конкурсу вірять, що відібрані ними з-поміж переможців сім підприємств Житомирщини гідно представлять область на загальнодержавному етапі конкурсу "100 кращих товарів України”.

Наталія ХОМЕНКО

Взято курс на вирощування картоплі та овочів

В середу, шостого липня, робочу поїздку в наш район здійснив голова обласної держадміністрації С. М. Рижук. Його супроводжували перший заступник голови облдержадміністрації М. М. Олещенко та заступник голови обласної ради М. А. Чигир.
І хоч влада області максимум уваги приділяє розвитку сільськогосподарського виробництва, виконуючи завдання, намічені Програмою розвитку агропромислового комплексу до 2015 року, особливий курс сьогодні взято на промислове виробництво картоплі та інших овочів, зокрема, моркви, цибулі, столових буряків. Тому Сергій Миколайович Рижук поставив собі за мету відвідати приватне підприємство «Імпак», яке належить С. В. Маліновському, аби на власні очі пересвідчитися, як воно працює в цьому напрямку.
Отож в супроводі першого заступника голови Андрушівської райдержадміністрації О. А. Борисова, заступника з аграрних питань А. М. Горкуна, голови районної ради О. В. Мельника та численних представників засобів масової інформації гості побували на полях ПП «Імпак», яке було створене у 1992 році як сімейне господарство і спеціалізується на виробництві високоякісної овочевої продукції, а також насіннєвого матеріалу (картоплі), активно веде селекційну і дослідницьку роботу. Його господар Сергій Васильович Маліновський показав посіви моркви, котра займає площу в 50 гектарів і якої вони збирають по 70 ц з гектара, розповів про особливості вирощування і збирання цієї культури. Усі прибулі були у захваті від побаченого на плантації цибулі - чиста, без жодної бур’янинки, рослини - одна в одну із яскраво-зеленим тугим і соковитим стеблом. Тут всі мали можливість побачити, з допомогою якого пристрою здійснюється крапельний полив цієї рослини. А далі гості з області на чолі з господарем, який тут же робив необхідні коментарі, оглянули плантації селери, петрушки кореневої, різних сортів картоплі – головної культури, на промисловому вирощуванні якої спеціалізується це приватне господарство. Розпочинав С. В. Маліновський займатися цією культурою на площі в 7 га, нині ж підприємство обробляє майже 3,5 тис. га. Під картоплю (насіннєву і товарну) відведено 750 га, з них елітні сорти займають 200 га. Садять в «Імпаку» лише супереліту, яку беруть в Голландії, Німеччині, Чехії. І хоча картопля - культура непроста, як наголошував С. В. Маліновський, але досить вигідна своєю рентабельністю. Свою продукцію підприємство під торговою маркою «Овочиста» постачає в мережу супермаркетів Києва, Одеси, Дніпропетровська. Гордістю підприємства є його власні виробничі активи: сучасні сільськогосподарська техніка, овочесховища, новітні імпортні лінії миття, сушіння, фасування свіжих овочів. Господар запросив гостей оглянути все це. Звісно, враження від побаченого, особливо в журналістів, були позитивними. Вони звернулися до голови облдержадміністрації С. М. Рижука, аби почути його відгуки про те, як господарюють в «Імпаку». Очільник області високо оцінив його здобутки. «Програма агропромислового розвитку Житомирщини, - зазначив він, - успішно реалізується на цьому підприємстві. Ця агрофірма - прообраз агрокомбінату, де продукція йде від поля до прилавку. Це господарство ще раз доводить, що Житомирщина – не депресивний регіон, а область з розвиненим картоплярством, овочівництвом. Середня врожайність картоплі - 300 центнерів з гектара - на сьогоднішній день це вже мало, а тут збирають 600-700». Сергій Рижук зазначив, що господарство впроваджує сучасні технології. Наприклад, зрошення овочів поєднується в «Імпаку» з підживленням мікроелементами. «Ми господарі на своєму полі, - наголосив голова облдержадміністрації, - тут працює вітчизняний виробник з картоплею іноземної селекції». Він зазначив, що, крім Андрушівського, є ще 5 «картопляних» районів – Любарський, Чуднівський, Брусилівський, Радомишльський, Житомирський. Тому ми взяли курс на стимулювання виробництва картоплі і овочів. Керівник господарства Сергій Маліновський подякував за високу оцінку роботи його підприємства. Він підкреслив, що коли у справу вкладати не тільки кошти, а й душу, мати натхнення і бажання працювати, тоді можна добитися успіху. А тут за 3-4 місяці видно результати своєї праці. - Наше завдання, - сказав Сергій Васильович, - збільшувати не площі посівів, а врожайність культур. Головне - держава має сприяти таким приватним агрофірмам. Нам насамперед потрібні спокій, стабільність, виважена цінова політика, вигідне довгострокове кредитування. А ще дуже важливо зарекомендувати себе на ринку, що ми вже зробили. Ще є стільки задумів і планів, але то справа майбутнього.

Валентина Василюк