В цьому переконалися аграрії не лише нашого району, а й багатьох областей України. Створивши на орендованих землях колишнього колгоспу «Перемога» насінницьке господарство, НВМП «Антарія» забезпечило його достатньою кількістю мінеральних добрив, які вносять з додаванням мікроелементів. Є в господарстві оновлений машино-тракторний парк. Всі механізатори досвідчені й відповідальні. Високий рівень агротехніки, дотримання сівозмін, обробіток посівів засобами захисту від хвороб та шкідників - і все своєчасно, добросовісно, бо колектив працює на спільний результат. А він В ДП «Оранта» завидний: в цьому році, незважаючи на посуху, майже на 700-гектарній площі добре вродили всі насінники. Найбільший урожай дала озима пшениця - по 56,4ц/га, яра - по 41,9, ц /га, ячмінь - по 40,9 ц/га, гречка - по 11 ц/га. Все насіння класу еліта і супер-еліта. Над його доочищенням, фасуванням працюють і підсобні робітники, і механізатори, які вже впоралися із польовими роботами та поставили техніку на зберігання. Анатолій і Олег Лонські, Леонід Пилявець, Володимир Аврамець вправно насипають, зашивають і відвантажують посівний матеріал, а Олег Трикуцев відвозить і розвантажує його у складському приміщенні. Господар, який прагне виростити на своїх чи орендованих землях гарний урожай, може без проблем купити тут потрібне насіння зернових та технічних культур. Понад 400 тонн озимих зернових вже реалізовано під посів аграріям району, області, інших регіонів України. Ще чекають свого покупця приблизно 700 тонн насіння ярих.
Наталія Лисюк,
начальник відділу управління
агропромислового розвитк
Показ дописів із міткою підприємства Малі Мошківці Андрушівського району. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою підприємства Малі Мошківці Андрушівського району. Показати всі дописи
пʼятниця, 16 листопада 2012 р.
пʼятниця, 31 серпня 2012 р.
30 тонн пестицидів вивезли з Житомирщини
Майже 30 тонн непридатних до використання пестицидів (агрохімічних відходів) було вивезено у Андрушівському районі.
З села Любимівка вивезено понад 21 тонну отрутохімікатів, з села Яроповичі - майже 8 з половиною тонн.
Про це повідомляє державне управління охорони навколишнього середовища області.
Всі роботи зі збирання перезатарення та відвантаження небезпечних речовин контролювались спеціально створеною комісією.
Дані роботи профінансовані Міністерством екології та природних ресурсів України за кошти Державного фонду охорони навколишнього природного середовища.
На даний час на Житомирщині зберігається більше 700 тонн заборонених та не придатних до використання хімічних засобів захисту рослин.
На їх знешкодження цього року виділено понад 16 млн. грн.
З села Любимівка вивезено понад 21 тонну отрутохімікатів, з села Яроповичі - майже 8 з половиною тонн.
Про це повідомляє державне управління охорони навколишнього середовища області.
Всі роботи зі збирання перезатарення та відвантаження небезпечних речовин контролювались спеціально створеною комісією.
Дані роботи профінансовані Міністерством екології та природних ресурсів України за кошти Державного фонду охорони навколишнього природного середовища.
На даний час на Житомирщині зберігається більше 700 тонн заборонених та не придатних до використання хімічних засобів захисту рослин.
На їх знешкодження цього року виділено понад 16 млн. грн.
пʼятниця, 13 січня 2012 р.
Антимонопольний комітет застосував до кількох підприємств рекордну суму штрафних санкцій
Один з найбільших штрафів за роки свого існування застосувало Житомирське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України. Відомство Олександра Безсмертного на 680 тисяч гривень покарало трьох регіональних операторів нафтопродуктів за спотворення результатів торгів. Було встановлено, що три товариства узгодили свої дії під час участі у тендерах на закупівлю нафтопродуктів Лугинською, Олевською, Андрушівською районними лікарнями та відділом освіти Ружинської районної державної адміністрації. Розслідування показало, що така поведінка була спрямована на забезпечення перемоги одного з трьох учасників торгів.
Варто додати, що згадані торги відбулися минулого 2011 року.
Варто додати, що згадані торги відбулися минулого 2011 року.
субота, 22 жовтня 2011 р.
У майстринь - невтомні руки
Сорок років тому в Андрушівці було засновано промкомбінат, пізніше він став швейною дільницею об’єднання "Полісся”, а підприємство назвали "Полісянкою”. Починалася його історія з роботи у пристосованих цехах приміщення старої райполіклініки. З роками виробництво розширювалося, зміцнювалася матеріально-технічна база. У 1984 році підприємство переселилося у новозбудоване типове приміщення.
Ветерани пам’ятають роки перебудови, коли розпайовувалось майно, робітники стали власниками акцій, а їх підприємство - тоді вже фабрика "Восход” - закритим акціонерним товариством. Сьогодні це - товариство з додатковою відповідальністю, працює з прибутком.
У нових економічних умовах виживати ставало важче: треба було завойовувати ринок, поставляти на нього конкурентоспроможну продукцію, переглянувши її асортимент, і чи не найголовніше - оснастити підприємство сучасним обладнанням. Ці завдання вже впродовж шести років разом з очолюваним колективом вирішує директор А. М. Дмитрук. Сьогодні на фабриці «Восход» трудиться понад сто швачок. Щомісяця з конвейєра сходить продукції на півтора мільйона гривень. Те, що підприємство працює з прибутком, дозволяє двічі на місяць людям виплачувати зарплату, яка складає в середньому півтори тисячі гривень. Філіали фабрики працюють у Житомирі та в с. Висока Піч. Показуючи роботу підприємства, Анатолій Миколайович похвалився новим цехом, який устатковується двадцятьма п’ятьма новими імпортними машинками (взагалі їх на фабриці понад двісті). - Це готові робочі місця в першу чергу для молоді, яка прийде до нас спочатку вчитися, а потім працювати, - розповідає директор. - Спільно з центром зайнятості ми будемо проводити в себе навчання швачок (оголошення про це ви друкували в газеті). Після двомісячного навчання у трудовій книжці робиться запис про набуту професію швачки, одразу ж надається робота. Хто прийде до нас у віці після 45 років, маючи хоч якісь навики шиття, - стажується 3 тижні і потім під керівництвом і з допомогою бригадира сідає за роботу. На запитання, чи не буває перебоїв з постачанням матеріалів, директор відповів, що їх закупляють у Білорусі, Росії. Готову продукцію відправляють постійним замовникам. На підприємстві шиють спецодяг - бушлати, жилети, куртки, напівкомбінезони. Я побувала у всіх цехах фабрики, спілкувалася із швачками, бригадирами. У приміщеннях тепло і світло. Видно, що люди дорожать роботою, яка приносить їм задоволення. Не відбувають робочий день, а проживають його на робочому місці, яке залишають з почуттям виконаного обов’язку. Одна бригада, наприклад, за день шиє 70 курток моделі середньої складності. Кожна із швачок виконує свою операцію. Розподіл замовлень, контроль за якістю і своєчасністю виконання їх веде технолог, ветеран виробництва В. М. Янівська, організовують виробничий процес бригадири. За тим, щоб машинки працювали безвідмовно, стежить наладчик швейного обладнання, знавець своєї справи В. В. Коломієць.У колективі трудиться переважно молодь, до ветеранів, як і годиться, ставляться з повагою. Плинність кадрів незначна - хіба що молоді жінки йдуть в декрет щоб згодом знову повернутися в колектив. Я залишала територію фабрики «Восход» з приємними враженнями від того, що в районі є активно діюче підприємство, яке забезпечує роботою понад сто трудівників, розширює виробництво, працює на перспективу, вносячи немалу частку відрахувань до бюджету. Історія підприємства продовжується, її сторінки заповнює своєю добросовісною працею нинішній колектив ТДВ фабрика «Восход», якому хочеться побажати успішної роботи і зараз, і на майбутнє.
Лідія Наконечна
Ветерани пам’ятають роки перебудови, коли розпайовувалось майно, робітники стали власниками акцій, а їх підприємство - тоді вже фабрика "Восход” - закритим акціонерним товариством. Сьогодні це - товариство з додатковою відповідальністю, працює з прибутком.
У нових економічних умовах виживати ставало важче: треба було завойовувати ринок, поставляти на нього конкурентоспроможну продукцію, переглянувши її асортимент, і чи не найголовніше - оснастити підприємство сучасним обладнанням. Ці завдання вже впродовж шести років разом з очолюваним колективом вирішує директор А. М. Дмитрук. Сьогодні на фабриці «Восход» трудиться понад сто швачок. Щомісяця з конвейєра сходить продукції на півтора мільйона гривень. Те, що підприємство працює з прибутком, дозволяє двічі на місяць людям виплачувати зарплату, яка складає в середньому півтори тисячі гривень. Філіали фабрики працюють у Житомирі та в с. Висока Піч. Показуючи роботу підприємства, Анатолій Миколайович похвалився новим цехом, який устатковується двадцятьма п’ятьма новими імпортними машинками (взагалі їх на фабриці понад двісті). - Це готові робочі місця в першу чергу для молоді, яка прийде до нас спочатку вчитися, а потім працювати, - розповідає директор. - Спільно з центром зайнятості ми будемо проводити в себе навчання швачок (оголошення про це ви друкували в газеті). Після двомісячного навчання у трудовій книжці робиться запис про набуту професію швачки, одразу ж надається робота. Хто прийде до нас у віці після 45 років, маючи хоч якісь навики шиття, - стажується 3 тижні і потім під керівництвом і з допомогою бригадира сідає за роботу. На запитання, чи не буває перебоїв з постачанням матеріалів, директор відповів, що їх закупляють у Білорусі, Росії. Готову продукцію відправляють постійним замовникам. На підприємстві шиють спецодяг - бушлати, жилети, куртки, напівкомбінезони. Я побувала у всіх цехах фабрики, спілкувалася із швачками, бригадирами. У приміщеннях тепло і світло. Видно, що люди дорожать роботою, яка приносить їм задоволення. Не відбувають робочий день, а проживають його на робочому місці, яке залишають з почуттям виконаного обов’язку. Одна бригада, наприклад, за день шиє 70 курток моделі середньої складності. Кожна із швачок виконує свою операцію. Розподіл замовлень, контроль за якістю і своєчасністю виконання їх веде технолог, ветеран виробництва В. М. Янівська, організовують виробничий процес бригадири. За тим, щоб машинки працювали безвідмовно, стежить наладчик швейного обладнання, знавець своєї справи В. В. Коломієць.У колективі трудиться переважно молодь, до ветеранів, як і годиться, ставляться з повагою. Плинність кадрів незначна - хіба що молоді жінки йдуть в декрет щоб згодом знову повернутися в колектив. Я залишала територію фабрики «Восход» з приємними враженнями від того, що в районі є активно діюче підприємство, яке забезпечує роботою понад сто трудівників, розширює виробництво, працює на перспективу, вносячи немалу частку відрахувань до бюджету. Історія підприємства продовжується, її сторінки заповнює своєю добросовісною працею нинішній колектив ТДВ фабрика «Восход», якому хочеться побажати успішної роботи і зараз, і на майбутнє.
Лідія Наконечна
понеділок, 14 лютого 2011 р.
Держава підтримає сільгоспвиробника
Про те, як поставлені завдання будуть виконуватися на Житомирщині, говорили на нараді, що вібулася 10 лютого в Андрушівці, заступник голови облдержадміністрації М. М. Дейсан, який вів засідання, а також начальник головного управління агропромислового розвитку М. П. Дідківський, начальник інспекції якості та формування ресурсів сільгосппродукції облдержадміністрації М. А. Галич, керівники району.
У залі - начальники управлінь АПР, заступники голів райдержадміністрацій Ружинського, Бердичівського, Попільнянського і нашого районів, керівники господарств, директори сільгосппідприємств Андрушівщини. М. М. Дейсан першим націлив присутніх на результативне осмислення завдань, які поставили перед сільгоспвиробниками уряд для всіх регіонів України і губернатор С. М. Рижук для області зокрема. Це, насамперед, збереження і примноження поголів’я тварин, розвиток молочної галузі, розширення посівів зернових і круп’яних культур та цукрових буряків. Окремо йшла мова про інвесторів, які на селі займаються рослинництвом і тільки. А удосконалення структури посівних площ, наповнення продовольчого ринку, виробництво тваринницької продукції, соціальна сфера тих населених пунктів, в яких вони інвестують, інші життєво важливі питання залишаються поза увагою. Віднині інвестори теж відповідатимуть за це. Звертаючись до присутніх, М. П. Дідківський зупинився на трьох програмах відродження сільськогосподарського виробництва, насамперед, на фінансуванні його галузей. На їх підтримку у Держбюджеті на нинішній рік виділено 10 мільярдів гривень, хоча досі не спрацював механізм пільгового отримання пального та добрив. Відповідні суми заплановано використати на розвиток тепличного господарства, бо споживаємо ми всього до 30 відсотків своїх овочів, решта - імпортується. В нашій області, відзначив виступаючий, більш, ніж де, занедбана садівнича галузь. Далі говорилось, що в Держбюджеті виділено кошти на часткову компенсацію затрат на новопридбану техніку, повернення сум ПДВ, реконструкцію тваринницьких приміщень із обов’язковим застосуванням сучасного обладнання, насамперед доїльного, що передбачене вимогами СОТ, тощо. Не можна, - говорилось у виступі, допустити спаду поголів’я ВРХ. Слід зайнятись поповненням і відтворенням його, розпочавши роботу із закупівлі молодняка, в першу чергу теличок, з підсобних господарств селян. За кожен кілограм закупленої живої ваги тварин держава компенсуватиме господарствам по 7 гривень. Нашому району доведено завдання закупити 290 теличок. Водночас виступаючий зробив наголос ще й на тому, що молодняк худоби на м’ясо віднині заготівельники і переробні підприємства матимуть право приймати вагою не менше трьохсот кілограмів - це і від господарств, і від населення. На сьогодні питання ставиться так, щоб вироблена в області сільськогосподарська продукція тут же й перероблялася, а не вивозилася в інші регіони. Тимчасом 30 відсотків виробленого молока минулого року потрапило за межі області, хоча наявні маслосирзаводи, в тому числі й Андрушівський, працювали не на повну потужність. За межі області вивезено торік майже чверть від кількості вирощених цукрових буряків, бо в області їх переробляли тільки 2 заводи. Ці та інші цифри і факти наводив у своєму виступі М. А. Галич, наголосивши на тому, що дві третини від загальної кількості реалізованого молока закуплено у підсобних господарствах. А з цієї кількості лише півтора відсотка продукції - вищого сорту, чотирнадцять - першого. Це знову ж таки повернення до вищесказаного про необхідність розширення й модернізації тваринницької галузі, створення умов для виробництва високоякісної продукції, такої, що могла б конкурувати на світовому ринку. Що стосується рослинництва, то й в цій галузі теж розроблені об’ємні програми на рівні держави і областей, в тому числі і нашої, з розширення посівних площ ярої пшениці, гречки, цукрових буряків. Відповідно доведено завдання по цих культурах на нинішній рік. Андрушівському району треба посіяти 9000 га ярої пшениці, 2100 га цукрових буряків, 2300 га гречки. На виробництво цукрових буряків господарникам у Держбюджеті передбачена фінансова підтримка. Програмою розвитку сільського господарства області на 2011-2015 роки передбачено відновлення роботи Андрушівського цукрозаводу. Що стосується цукрових буряків, то мова йде про співпрацю "завод - сільська рада - особисте селянське господарство”. Адже знову ж таки заплановану кількість сировини постачатиме приватний сектор. За здану продукцію частина відрахувань надійде до бюджету місцевої ради, яка має зайнятися й організаторською роботою - складанням списків бажаючих вирощувати цукристі, обліком площ, визначенням кількості потрібного насіння. Останнім виробників обіцяють забезпечити заводи при умові укладення договорів на вирощування солодких коренів на давальницьких умовах. На підтримку сільськогосподарського виробництва у кожному районі області, як сказав у підсумку заступник голови облдержадміністрації М. М. Дейсан, будуть витрачені і запрограмовані кошти Держбюджету, і частина вільних, що закладені в обласному бюджеті. Матеріальну підтримку одержать усі, хто продуктивно працюватиме для піднесення рівня агропромислового розвитку області і свого регіону. Наприкінці роботи наради перед її учасниками виступив голова Андрушівської райдержадміністрації Б. В. Мазур.
Лідія Наконечна
andrushevka.at.ua
У залі - начальники управлінь АПР, заступники голів райдержадміністрацій Ружинського, Бердичівського, Попільнянського і нашого районів, керівники господарств, директори сільгосппідприємств Андрушівщини. М. М. Дейсан першим націлив присутніх на результативне осмислення завдань, які поставили перед сільгоспвиробниками уряд для всіх регіонів України і губернатор С. М. Рижук для області зокрема. Це, насамперед, збереження і примноження поголів’я тварин, розвиток молочної галузі, розширення посівів зернових і круп’яних культур та цукрових буряків. Окремо йшла мова про інвесторів, які на селі займаються рослинництвом і тільки. А удосконалення структури посівних площ, наповнення продовольчого ринку, виробництво тваринницької продукції, соціальна сфера тих населених пунктів, в яких вони інвестують, інші життєво важливі питання залишаються поза увагою. Віднині інвестори теж відповідатимуть за це. Звертаючись до присутніх, М. П. Дідківський зупинився на трьох програмах відродження сільськогосподарського виробництва, насамперед, на фінансуванні його галузей. На їх підтримку у Держбюджеті на нинішній рік виділено 10 мільярдів гривень, хоча досі не спрацював механізм пільгового отримання пального та добрив. Відповідні суми заплановано використати на розвиток тепличного господарства, бо споживаємо ми всього до 30 відсотків своїх овочів, решта - імпортується. В нашій області, відзначив виступаючий, більш, ніж де, занедбана садівнича галузь. Далі говорилось, що в Держбюджеті виділено кошти на часткову компенсацію затрат на новопридбану техніку, повернення сум ПДВ, реконструкцію тваринницьких приміщень із обов’язковим застосуванням сучасного обладнання, насамперед доїльного, що передбачене вимогами СОТ, тощо. Не можна, - говорилось у виступі, допустити спаду поголів’я ВРХ. Слід зайнятись поповненням і відтворенням його, розпочавши роботу із закупівлі молодняка, в першу чергу теличок, з підсобних господарств селян. За кожен кілограм закупленої живої ваги тварин держава компенсуватиме господарствам по 7 гривень. Нашому району доведено завдання закупити 290 теличок. Водночас виступаючий зробив наголос ще й на тому, що молодняк худоби на м’ясо віднині заготівельники і переробні підприємства матимуть право приймати вагою не менше трьохсот кілограмів - це і від господарств, і від населення. На сьогодні питання ставиться так, щоб вироблена в області сільськогосподарська продукція тут же й перероблялася, а не вивозилася в інші регіони. Тимчасом 30 відсотків виробленого молока минулого року потрапило за межі області, хоча наявні маслосирзаводи, в тому числі й Андрушівський, працювали не на повну потужність. За межі області вивезено торік майже чверть від кількості вирощених цукрових буряків, бо в області їх переробляли тільки 2 заводи. Ці та інші цифри і факти наводив у своєму виступі М. А. Галич, наголосивши на тому, що дві третини від загальної кількості реалізованого молока закуплено у підсобних господарствах. А з цієї кількості лише півтора відсотка продукції - вищого сорту, чотирнадцять - першого. Це знову ж таки повернення до вищесказаного про необхідність розширення й модернізації тваринницької галузі, створення умов для виробництва високоякісної продукції, такої, що могла б конкурувати на світовому ринку. Що стосується рослинництва, то й в цій галузі теж розроблені об’ємні програми на рівні держави і областей, в тому числі і нашої, з розширення посівних площ ярої пшениці, гречки, цукрових буряків. Відповідно доведено завдання по цих культурах на нинішній рік. Андрушівському району треба посіяти 9000 га ярої пшениці, 2100 га цукрових буряків, 2300 га гречки. На виробництво цукрових буряків господарникам у Держбюджеті передбачена фінансова підтримка. Програмою розвитку сільського господарства області на 2011-2015 роки передбачено відновлення роботи Андрушівського цукрозаводу. Що стосується цукрових буряків, то мова йде про співпрацю "завод - сільська рада - особисте селянське господарство”. Адже знову ж таки заплановану кількість сировини постачатиме приватний сектор. За здану продукцію частина відрахувань надійде до бюджету місцевої ради, яка має зайнятися й організаторською роботою - складанням списків бажаючих вирощувати цукристі, обліком площ, визначенням кількості потрібного насіння. Останнім виробників обіцяють забезпечити заводи при умові укладення договорів на вирощування солодких коренів на давальницьких умовах. На підтримку сільськогосподарського виробництва у кожному районі області, як сказав у підсумку заступник голови облдержадміністрації М. М. Дейсан, будуть витрачені і запрограмовані кошти Держбюджету, і частина вільних, що закладені в обласному бюджеті. Матеріальну підтримку одержать усі, хто продуктивно працюватиме для піднесення рівня агропромислового розвитку області і свого регіону. Наприкінці роботи наради перед її учасниками виступив голова Андрушівської райдержадміністрації Б. В. Мазур.
Лідія Наконечна
andrushevka.at.ua
четвер, 30 вересня 2010 р.
Працюють на майбутній урожай
Хліборобам, як і землі, спочинку немає. Тільки вийшли із загінки комбайни і господарі заховали в комори просушене й очищене зерно та поспішають за погоди зібрати кукурудзу, сою, соняшник, цукрові буряки, як поле знову покликало до себе тих, хто присвятив життя своє роботі біля годувальниці землі.
Отож тепер на порядку денному - турбота про майбутній урожай: розпочалася сівба озимих культур. Саме це питання і стояло в центрі уваги учасників семінару - керівників та головних агрономів господарств, котрий відбувся у вівторок, 14 листопада, на базі СТОВ "Старокотельнянське”. Проходив він з участю керівників та спеціалістів районного управління агропромислового розвитку, а також голови райдержадміністрації Б. В. Мазура, який і відкрив зібрання. Він наголосив на тому, що аграріїв зібрали для того, аби зосередити їх увагу на підготовці грунту до посіву озимих, нагадати про оптимальні строки, в які насіння має лягти в землю, вів мову про осінній догляд за посівами та особливості сортової агротехніки. Потім на своїх ланах вітав учасників семінару директор СТОВ «Старокотельнянське», керівник з багатющим досвідом Б. Р. Срібний. Він розповів про те, як організований у них в господарстві комплекс осінньо-польових робіт. Продемонстрував роботу нової сівалки «Партнер-7» вартістю 295 тис. грн., яку господарство придбало минулої осені. Агрегат якраз працював на полі площею 45 гектарів - заробляв в грунт насіння протруєної озимої пшениці, до якої добавлені стимулятор росту та добрива. Попередником під посів був горох. Звісно, нова техніка викликала неабиякий інтерес у спеціалістів сільського господарства. Тому Борис Романович запропонував усім ознайомитися з нею ближче, зупинивши на якийсь час роботу агрегату, відповідав на запитання, дав повну характеристику новій техніці, наголосивши на тому, що сівалка сіє не рядком, як ті, що є в користуванні, а стрічкою. Сказав і про те, що вона працює на швидкості 12 км на годину. Н. Л. Лисюк, головний агроном районного управління агропромислового розвитку, у своєму виступі зробила акцент на особливостях посіву озимої пшениці, наголосила на ролі попередників, використанні сидератів, біостимуляторів та добрив, гербіцидів для одержання щедрих урожаїв зернових. Виступив на семінарі і директор Андрушівської державної сортодослідної станції В. П. Алексійчук. Він говорив про те, що йому найближче - насіння, бо ж з нього починається урожай. Дав характеристику найновішим і найефективнішим сортам озимих пшениців, наголосив, які з них є найбільш зимостійкими. Це, насамперед, сорти Либідь, Лісова пісня, Царівна. Звернув увагу й на те, що великим попитом нині користується жито, особливо сорти Первісток, Дозор, Юріївець, Інтенсивне-99, Ірина та ін. Володимир Павлович назвав нові, високоврожайні сорти ячменю, особливе місце серед яких займають Селена Стар, Достойний. Про нове в захисті рослин вів мову регіональний представник фірми "Дюпон” О. І. Сергійчук. Він розповів, зокрема, про фунгіцид "Таліус”, який дає відчутне підвищення врожайності зернових. Рекламував різноманітні добрива, які може доставити і за потреби внести в грунт ТОВ «Шакур», його регіональний представник А. Д. Яковчук. Він переконував присутніх в ефективності внесення карбамідно-аміачної суміші для підвищення врожайності, пропонував керівникам господарств послуги своєї фірми. З приводу питань, піднятих на семінарі, своїми думками поділився і начальник управління АПР О. О. Гайдабас, який зупинився на розвитку тваринницької галузі району, стані заготівлі кормів та підготовки до зимово-стійлового утримання тварин. Він проінформував учасників семінару про те, що, на жаль, поголів’я ВРХ за останній місяць зменшилося по району на 140 голів. Що стосується кормів, то сіна господарствами району припасено 83% від потреби, заготовлено 5,1 тис. тонн сінажу, 4,7 тис. тонн силосу. Зупинився також на таких важливих проблемах, як заборгованість сільгосппідприємств до Пенсійного фонду, вів мову і про розрахунки господарств за орендовані земельні та майнові паї, рівень середньої заробітної плати в сільськогосподарській галузі, яка ще залишається досить низькою. Про дотримання всіх агротехнічних заходів при проведенні осінньої посівної кампанії говорив і заступник голови райдержадміністрації А. М. Горкун. Підсумував роботу семінару голова райдержадміністрації Б. В. Мазур, який закликав усіх спеціалістів працювати на кінцевий результат, обмінюватися досвідом, не боятися впроваджувати нове, що пропонують аграріям науковці, робити все від них залежне, аби в майбутньому бути з щедрим урожаєм.
Валентина Василюк
Отож тепер на порядку денному - турбота про майбутній урожай: розпочалася сівба озимих культур. Саме це питання і стояло в центрі уваги учасників семінару - керівників та головних агрономів господарств, котрий відбувся у вівторок, 14 листопада, на базі СТОВ "Старокотельнянське”. Проходив він з участю керівників та спеціалістів районного управління агропромислового розвитку, а також голови райдержадміністрації Б. В. Мазура, який і відкрив зібрання. Він наголосив на тому, що аграріїв зібрали для того, аби зосередити їх увагу на підготовці грунту до посіву озимих, нагадати про оптимальні строки, в які насіння має лягти в землю, вів мову про осінній догляд за посівами та особливості сортової агротехніки. Потім на своїх ланах вітав учасників семінару директор СТОВ «Старокотельнянське», керівник з багатющим досвідом Б. Р. Срібний. Він розповів про те, як організований у них в господарстві комплекс осінньо-польових робіт. Продемонстрував роботу нової сівалки «Партнер-7» вартістю 295 тис. грн., яку господарство придбало минулої осені. Агрегат якраз працював на полі площею 45 гектарів - заробляв в грунт насіння протруєної озимої пшениці, до якої добавлені стимулятор росту та добрива. Попередником під посів був горох. Звісно, нова техніка викликала неабиякий інтерес у спеціалістів сільського господарства. Тому Борис Романович запропонував усім ознайомитися з нею ближче, зупинивши на якийсь час роботу агрегату, відповідав на запитання, дав повну характеристику новій техніці, наголосивши на тому, що сівалка сіє не рядком, як ті, що є в користуванні, а стрічкою. Сказав і про те, що вона працює на швидкості 12 км на годину. Н. Л. Лисюк, головний агроном районного управління агропромислового розвитку, у своєму виступі зробила акцент на особливостях посіву озимої пшениці, наголосила на ролі попередників, використанні сидератів, біостимуляторів та добрив, гербіцидів для одержання щедрих урожаїв зернових. Виступив на семінарі і директор Андрушівської державної сортодослідної станції В. П. Алексійчук. Він говорив про те, що йому найближче - насіння, бо ж з нього починається урожай. Дав характеристику найновішим і найефективнішим сортам озимих пшениців, наголосив, які з них є найбільш зимостійкими. Це, насамперед, сорти Либідь, Лісова пісня, Царівна. Звернув увагу й на те, що великим попитом нині користується жито, особливо сорти Первісток, Дозор, Юріївець, Інтенсивне-99, Ірина та ін. Володимир Павлович назвав нові, високоврожайні сорти ячменю, особливе місце серед яких займають Селена Стар, Достойний. Про нове в захисті рослин вів мову регіональний представник фірми "Дюпон” О. І. Сергійчук. Він розповів, зокрема, про фунгіцид "Таліус”, який дає відчутне підвищення врожайності зернових. Рекламував різноманітні добрива, які може доставити і за потреби внести в грунт ТОВ «Шакур», його регіональний представник А. Д. Яковчук. Він переконував присутніх в ефективності внесення карбамідно-аміачної суміші для підвищення врожайності, пропонував керівникам господарств послуги своєї фірми. З приводу питань, піднятих на семінарі, своїми думками поділився і начальник управління АПР О. О. Гайдабас, який зупинився на розвитку тваринницької галузі району, стані заготівлі кормів та підготовки до зимово-стійлового утримання тварин. Він проінформував учасників семінару про те, що, на жаль, поголів’я ВРХ за останній місяць зменшилося по району на 140 голів. Що стосується кормів, то сіна господарствами району припасено 83% від потреби, заготовлено 5,1 тис. тонн сінажу, 4,7 тис. тонн силосу. Зупинився також на таких важливих проблемах, як заборгованість сільгосппідприємств до Пенсійного фонду, вів мову і про розрахунки господарств за орендовані земельні та майнові паї, рівень середньої заробітної плати в сільськогосподарській галузі, яка ще залишається досить низькою. Про дотримання всіх агротехнічних заходів при проведенні осінньої посівної кампанії говорив і заступник голови райдержадміністрації А. М. Горкун. Підсумував роботу семінару голова райдержадміністрації Б. В. Мазур, який закликав усіх спеціалістів працювати на кінцевий результат, обмінюватися досвідом, не боятися впроваджувати нове, що пропонують аграріям науковці, робити все від них залежне, аби в майбутньому бути з щедрим урожаєм.
Валентина Василюк
пʼятниця, 23 квітня 2010 р.
На полях ВАТ "Андрушівське" сіють ярі
На полях ВАТ «Андрушівське» сіють ярі: пшеницю, овес, ячмінь. Стараються в оптимальні строки і за сприятливої погоди заробити насіння в грунт. Це роблять щодня на 20-22 гектарах тракторист Володимир Несиневич та сівалковий Анатолій Ракович. Озимина знаходиться у задовільному стані, але її не підсіватимуть: хай вродить менше, зате з насіння вищих репродукцій. В такому разі зерно згодиться на посівний матеріал під урожай наступного року. В господарстві працюють над тим, щоб зробити зерновиробництво прибутковою галуззю. Досягти цього дуже непросто. Наприклад, взявши, як торік, більш як по 40 центнерів пшениці з гектара, сподіваної рентабельності не досягли, бо, як і всі товаровиробники, продали зерно на збиток собі за низькими цінами, щоб окупити всі затрати і мати за що купити пальне, добрива, запчастини. Цей рік обіцяє бути врожайнішим, тому на рослинницьку галузь в господарстві покладають неабиякі надії.
Новини Андрушівщини
Новини Андрушівщини
Підписатися на:
Дописи (Atom)