Нові автомобілі швидкої допомоги надаватимуть якісні медичні послуги жителям Андрушівського та Бердичівського районів. Ключі від карет швидкої передав головним лікарям голова облдержадміністрації Сидір Кізін.
За словами директора департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Олександра Торбаса, це автомобілі класу В, які повністю укомплектовані за європейськими стандартами і орієнтовані на надання швидкої невідкладної медичної допомоги. Вартість однієї такої карети – 649 тис. грн. Олександр Михайлович зазначив, що кожен район та місто нашої області отримають нову машину швидкої найближчим часом.
Головний лікар Бердичівської районної лікарні Дарія Луцька подякувала обласному керівництву за такий необхідний подарунок. Вона розповіла, що із 4 автомобілів швидкої допомоги 1 вичерпав свій ресурс на 80%, а інші вже протягом 3 – 4 останніх років на 100% використали всі потужності. Саме тому нова карета швидкої для району дуже потрібна. Головний лікар запевнила, що її використовуватимуть максимально раціонально.
Показ дописів із міткою організації Нехворощ Андрушівського району. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою організації Нехворощ Андрушівського району. Показати всі дописи
вівторок, 29 квітня 2014 р.
вівторок, 13 листопада 2012 р.
Їх успіх - це бажання, помножені на можливості
ТОВ «Сервіс-Агро», яке розташоване на орендованих землях у Івниці, член асоціації виробників молока в Україні, за день здає на переробні підприємства більше половини від загальної кількості надоєного в районі молока. Про напружені будні підприємства, сміливі і завидні плани на майбутнє напередодні професійного свята аграріїв наш кореспондент дізналася з розмови із директором А. В. Дідківським.
- Андрію Валерійовичу, читачам буде цікаво дізнатися про етапи становлення підприємства, його спеціалізацію і перші кроки до успіху.
- Успіху як такого, звісно, що на початку не було. Хоч молоді за віком наші інвестори були не проти мати його одразу. Підсумки господарювання у перший рік ентузіазму не додали, але й бажання не відбили - ми вирішили спільно й дружно йти вперед. Поки що без прибутку. Так було й на другий рік. Реконструкція приміщень, закупівля поголів’я, техніки, пошук порядних партнерів-переробників. Знову витрати - до дивідендів було ще далеко. Але вже в цьому році ми будемо мати прибуток. В яких би умовах не працювали, кошти на реконструкцію і розвиток інфраструктури знаходимо завжди. Тільки за 10 місяців цього року на придбання техніки витратили майже 800 тисяч гривень.
- Давайте конкретніше простежимо шлях трирічного розвитку вашого підприємства. Отже, з яких надоїв починали і чого досягли зараз?
- Перший рік ми одержували по 4000 кілограмів молока від корови (порода в нас червоно-ряба). На другий - 6000 кілограмів, на кінець нинішнього буде 7500. Дійної череди в нас 700 голів. Спочатку нетелів закупляли, а зараз відтворюємо стадо своїм молодняком від найпродуктивніших корів. Взагалі в нас 3000 голів ВРХ, молодняк на відгодівлі доводимо до високовагових категорій. Господарюємо за новими технологіями. В нас безприв’язне утримання корів, доїння «ялинкове» (переважно) і молокопровідне, однотипна годівля всього поголів’я (стадо не випасається). Ще маємо свинопоголів’я. Від худоби залишається багато переїдів, якими охоче смакують вівці, яких теж тримаємо.
- А основний то прибуток від молока. То чи не доречніше збільшити дійне стадо?
- Більш як півтори тисяч голів ми в даний час утримувати не можемо. Самі розумієте - в нас орендовані землі. Скільки можемо виростити на них кормових культур, на те й розраховуємо. Шукаємо внутрішні резерви, співпрацюємо з науковцями-аграріями Житомира й Білої Церкви. До речі, студенти Житомирського агроекологічного університету охоче проходять у нас виробничу практику. З кожним роком ми все більше робимо ставку на виробництво високоякісної продукції, відслідковуємо моніторинги цін на неї. Потім зважуємо - кому вигідніше продати молоко. В нас є переробник, який вже наприкінці року платитиме нам до 5 грн. за кілограм продукції. У нього свої вимоги, до яких ми ставимося з розумінням. Насамперед треба якнайшвидше пройти атестацію на статус господарства, що виробляє сировину для дитячого харчування. Вже проведено відбір грунтів і відправлено проби на аналіз, який підтвердить придатність (чи ні) наших орендованих земель для вирощування екологічно чистих кормових культур.
- Якщо вже про землю, Андрію Валерійовичу, то розкажіть про співпрацю з орендодавцями. Непорозумінь між вами не буває?
- Я б не сказав. Здається, людей ми увагою не обділяємо. Торік платили на кожен пай по 1260 гривень, в цьому році з врахуванням державної поправки до коефіцієнту - 2213. Стандартів не дотримуємось - хто що забажає: кому гроші, кому зерно. Навіть молодняк птиці привозимо навесні - люди задоволені. В цьому році побільшало бажаючих здати нам в оренду свої пайові наділи, вірніше, правонаступники переукладають з нами договори. Добровільне взяття в оренду земель, навіть ферм від фізичних і юридичних осіб ми тільки вітаємо і діємо лише в рамках закону. Приділяючи належну увагу і рослинництву, і тваринництву, хочемо побудувати відгодівельний корпус на 5000 голів ВРХ.
- За здобутками підприємства стоять люди. Пам’ятаю, був час, коли мали проблеми з кадрами - шукали доярок поза межами села.
- Уже не шукаємо. Половина працівників доїжджає, навіть з інших областей, половина місцеві. Житлом забезпечуємо. Приїжджі працюють вахтовим методом. Самі розумієте, що якби ми платили скільки-небудь, люди не добиралися б до нас за сотні кілометрів. Ядро колективу - спеціалісти. Середній вік - 30 років. Вісімдесят відсотків з них працювали чи стажувалися за кордоном. Ми команда однодумців-ентузіастів, готові підтримати і розвинути розумну ідею, налагодити і контролювати виробничий процес. Основна риса кожного - відповідальність. Це я можу з повним правом сказати про головного технолога, кандидата сільськогосподарських наук Станіслава Тимчака, головного ветлікаря Андрія Возника, головного агронома Євгена Мацика, головного інженера Володимира Коваля. Всього в нас у весняно-літній період працює десь 140 чоловік, а в осінньо-зимовий - 50. Особливого навантаження робітники не відчувають - основні виробничі процеси механізовано й автоматизовано. Старанні в роботі доярки Анжела Шелепйонок, Тетяна Рудницька, телятниці Тетяна Стенічева і Людмила Яцик, доглядачка Тетяна Шестопалова.
- На закінчення скажіть, будь ласка, Івниця вже відчула присутність у селі господарів-виробничників? Якось допомагаєте громаді?
- Не відмовляємо, коли звертаються чи то сільська рада, чи школа. Ми чуємо громаду. По можливості й надалі будемо допомагати їй.
- Через скільки років сподіваєтеся закінчити реконструкцію, щоб ваше господарство стало в ряд найсучасніших на Україні?
- Думаю, через три роки будемо мати те, що хочемо.
- Хай Вам щастить, адже успіх - це бажання, помножені на можливості.
Інтерв’ю вела Лідія Наконечна
- Андрію Валерійовичу, читачам буде цікаво дізнатися про етапи становлення підприємства, його спеціалізацію і перші кроки до успіху.
- Успіху як такого, звісно, що на початку не було. Хоч молоді за віком наші інвестори були не проти мати його одразу. Підсумки господарювання у перший рік ентузіазму не додали, але й бажання не відбили - ми вирішили спільно й дружно йти вперед. Поки що без прибутку. Так було й на другий рік. Реконструкція приміщень, закупівля поголів’я, техніки, пошук порядних партнерів-переробників. Знову витрати - до дивідендів було ще далеко. Але вже в цьому році ми будемо мати прибуток. В яких би умовах не працювали, кошти на реконструкцію і розвиток інфраструктури знаходимо завжди. Тільки за 10 місяців цього року на придбання техніки витратили майже 800 тисяч гривень.
- Давайте конкретніше простежимо шлях трирічного розвитку вашого підприємства. Отже, з яких надоїв починали і чого досягли зараз?
- Перший рік ми одержували по 4000 кілограмів молока від корови (порода в нас червоно-ряба). На другий - 6000 кілограмів, на кінець нинішнього буде 7500. Дійної череди в нас 700 голів. Спочатку нетелів закупляли, а зараз відтворюємо стадо своїм молодняком від найпродуктивніших корів. Взагалі в нас 3000 голів ВРХ, молодняк на відгодівлі доводимо до високовагових категорій. Господарюємо за новими технологіями. В нас безприв’язне утримання корів, доїння «ялинкове» (переважно) і молокопровідне, однотипна годівля всього поголів’я (стадо не випасається). Ще маємо свинопоголів’я. Від худоби залишається багато переїдів, якими охоче смакують вівці, яких теж тримаємо.
- А основний то прибуток від молока. То чи не доречніше збільшити дійне стадо?
- Більш як півтори тисяч голів ми в даний час утримувати не можемо. Самі розумієте - в нас орендовані землі. Скільки можемо виростити на них кормових культур, на те й розраховуємо. Шукаємо внутрішні резерви, співпрацюємо з науковцями-аграріями Житомира й Білої Церкви. До речі, студенти Житомирського агроекологічного університету охоче проходять у нас виробничу практику. З кожним роком ми все більше робимо ставку на виробництво високоякісної продукції, відслідковуємо моніторинги цін на неї. Потім зважуємо - кому вигідніше продати молоко. В нас є переробник, який вже наприкінці року платитиме нам до 5 грн. за кілограм продукції. У нього свої вимоги, до яких ми ставимося з розумінням. Насамперед треба якнайшвидше пройти атестацію на статус господарства, що виробляє сировину для дитячого харчування. Вже проведено відбір грунтів і відправлено проби на аналіз, який підтвердить придатність (чи ні) наших орендованих земель для вирощування екологічно чистих кормових культур.
- Якщо вже про землю, Андрію Валерійовичу, то розкажіть про співпрацю з орендодавцями. Непорозумінь між вами не буває?
- Я б не сказав. Здається, людей ми увагою не обділяємо. Торік платили на кожен пай по 1260 гривень, в цьому році з врахуванням державної поправки до коефіцієнту - 2213. Стандартів не дотримуємось - хто що забажає: кому гроші, кому зерно. Навіть молодняк птиці привозимо навесні - люди задоволені. В цьому році побільшало бажаючих здати нам в оренду свої пайові наділи, вірніше, правонаступники переукладають з нами договори. Добровільне взяття в оренду земель, навіть ферм від фізичних і юридичних осіб ми тільки вітаємо і діємо лише в рамках закону. Приділяючи належну увагу і рослинництву, і тваринництву, хочемо побудувати відгодівельний корпус на 5000 голів ВРХ.
- За здобутками підприємства стоять люди. Пам’ятаю, був час, коли мали проблеми з кадрами - шукали доярок поза межами села.
- Уже не шукаємо. Половина працівників доїжджає, навіть з інших областей, половина місцеві. Житлом забезпечуємо. Приїжджі працюють вахтовим методом. Самі розумієте, що якби ми платили скільки-небудь, люди не добиралися б до нас за сотні кілометрів. Ядро колективу - спеціалісти. Середній вік - 30 років. Вісімдесят відсотків з них працювали чи стажувалися за кордоном. Ми команда однодумців-ентузіастів, готові підтримати і розвинути розумну ідею, налагодити і контролювати виробничий процес. Основна риса кожного - відповідальність. Це я можу з повним правом сказати про головного технолога, кандидата сільськогосподарських наук Станіслава Тимчака, головного ветлікаря Андрія Возника, головного агронома Євгена Мацика, головного інженера Володимира Коваля. Всього в нас у весняно-літній період працює десь 140 чоловік, а в осінньо-зимовий - 50. Особливого навантаження робітники не відчувають - основні виробничі процеси механізовано й автоматизовано. Старанні в роботі доярки Анжела Шелепйонок, Тетяна Рудницька, телятниці Тетяна Стенічева і Людмила Яцик, доглядачка Тетяна Шестопалова.
- На закінчення скажіть, будь ласка, Івниця вже відчула присутність у селі господарів-виробничників? Якось допомагаєте громаді?
- Не відмовляємо, коли звертаються чи то сільська рада, чи школа. Ми чуємо громаду. По можливості й надалі будемо допомагати їй.
- Через скільки років сподіваєтеся закінчити реконструкцію, щоб ваше господарство стало в ряд найсучасніших на Україні?
- Думаю, через три роки будемо мати те, що хочемо.
- Хай Вам щастить, адже успіх - це бажання, помножені на можливості.
Інтерв’ю вела Лідія Наконечна
четвер, 17 березня 2011 р.
Посівна кампанія 2011 року
Пройде небагато часу і хлібороби знову вийдуть в поле. В поточному році ярий клин в сільськогосподарських підприємствах прогнозується засіяти на 36,4 тис. га, з них зернова група займе понад 25 тис. гектарів.
В даний час у господарствах в розпалі підготовка до весняно-польових робіт. Завершується ремонт техніки, її наладка та регулювання. Для проведення комплексу весняно-польових робіт в господарствах району буде задіяно 306 тракторів, 129 сівалок, понад 200 одиниць грунтообробної техніки. Коефіцієнт готовності техніки до посівної становить 88-95%. Запорукою доброго врожаю є насіння. В цілому по району маємо в достатній кількості насіння ярих зернових - уже підготовлено його 2733 тонни. Більшість господарств веде правильну сортову політику, на 100% забезпечені якісним посівним матеріалом. Це ТОВ СП «Спіка», ПОСП «Надія», СТОВ «Хлібороб», СТОВ «Старокотельнянське», ПП «Імпак», ДП «Оранта». Адже вирівняне однорідне насіння має більш високі врожайні якості, дає дружні сходи, сприяє конкурентноспроможності із сходами бур’янів, підвищується стійкість рослин до хвороб. Разом з тим, слід звернути увагу на ці питання і терміново виправляти ситуацію у ПОСП «Іванківське», СФГ «Шателюк», ПП «Яроповичі» та ряді фермерських господарств. В наших елітгоспах - сортодослідній станції та ДП «Оранта» є в достатній кількості насіння еліти зернових культур високої якості, яке вони можуть реалізувати всім бажаючим за прийнятними цінами. Керівники господарств усіх форм власності, особливо фермери, цим повинні скористатись. Зважаючи на умови перезимівлі озимих, спеціалісти господарств повинні особливу увагу приділити догляду за посівами цих культур у весняний період. Враховуючи відносно пізні строки осінньої сівби і те, що на основних площах озимі знаходяться в доброму і задовільному стані, для стимулювання швидкого відростання і формування повноцінної кількості продуктивних стебел, озимі необхідно підживити азотними добривами. У першу чергу зазначенний агрозахід слід провести на зріджених та недостатньо розвинутих посівах, на яких доза азоту перед відновленням вегетації повинна становити орієнтовно 50-60 кг/га, а на оптимально розвинених - 20-30кг/га. Не менш важливим фактором у нарощуванні виробництва рослинницької продукції є забезпеченість мінеральними добривами. Із загальної потреби їх 8669 тонн фізичної ваги господарства району заготовили понад 6 тисяч тонн, що становить 70% до потреби. На жаль, на сьогодні деякі господарства взагалі не мають жодної тонни добрив. Ми всі прекрасно розуміємо, що не піджививши озимини, провівши посів ярини без внесення навіть мінімальної кількості поживи - господар недобере врожаю. Ще є трохи часу, аби виправити становище. Що стосується засобів захисту рослин, то при потребі на весняно-літній період 28 тонн господарства мають їх всього 25% до потреби. Зате протруйниками забезпечені повністю. В районі, до речі,за останні роки не виявлено фактів посіву необробленим насінням. Керівники і спеціалісти господарств вже тепер повинні відпрацювати стратегію на весняну посівну кампанію, щоб провести її в оптимальні агротехнічні строки.
Наталія Лисюк,
начальник відділу управління АПР
В даний час у господарствах в розпалі підготовка до весняно-польових робіт. Завершується ремонт техніки, її наладка та регулювання. Для проведення комплексу весняно-польових робіт в господарствах району буде задіяно 306 тракторів, 129 сівалок, понад 200 одиниць грунтообробної техніки. Коефіцієнт готовності техніки до посівної становить 88-95%. Запорукою доброго врожаю є насіння. В цілому по району маємо в достатній кількості насіння ярих зернових - уже підготовлено його 2733 тонни. Більшість господарств веде правильну сортову політику, на 100% забезпечені якісним посівним матеріалом. Це ТОВ СП «Спіка», ПОСП «Надія», СТОВ «Хлібороб», СТОВ «Старокотельнянське», ПП «Імпак», ДП «Оранта». Адже вирівняне однорідне насіння має більш високі врожайні якості, дає дружні сходи, сприяє конкурентноспроможності із сходами бур’янів, підвищується стійкість рослин до хвороб. Разом з тим, слід звернути увагу на ці питання і терміново виправляти ситуацію у ПОСП «Іванківське», СФГ «Шателюк», ПП «Яроповичі» та ряді фермерських господарств. В наших елітгоспах - сортодослідній станції та ДП «Оранта» є в достатній кількості насіння еліти зернових культур високої якості, яке вони можуть реалізувати всім бажаючим за прийнятними цінами. Керівники господарств усіх форм власності, особливо фермери, цим повинні скористатись. Зважаючи на умови перезимівлі озимих, спеціалісти господарств повинні особливу увагу приділити догляду за посівами цих культур у весняний період. Враховуючи відносно пізні строки осінньої сівби і те, що на основних площах озимі знаходяться в доброму і задовільному стані, для стимулювання швидкого відростання і формування повноцінної кількості продуктивних стебел, озимі необхідно підживити азотними добривами. У першу чергу зазначенний агрозахід слід провести на зріджених та недостатньо розвинутих посівах, на яких доза азоту перед відновленням вегетації повинна становити орієнтовно 50-60 кг/га, а на оптимально розвинених - 20-30кг/га. Не менш важливим фактором у нарощуванні виробництва рослинницької продукції є забезпеченість мінеральними добривами. Із загальної потреби їх 8669 тонн фізичної ваги господарства району заготовили понад 6 тисяч тонн, що становить 70% до потреби. На жаль, на сьогодні деякі господарства взагалі не мають жодної тонни добрив. Ми всі прекрасно розуміємо, що не піджививши озимини, провівши посів ярини без внесення навіть мінімальної кількості поживи - господар недобере врожаю. Ще є трохи часу, аби виправити становище. Що стосується засобів захисту рослин, то при потребі на весняно-літній період 28 тонн господарства мають їх всього 25% до потреби. Зате протруйниками забезпечені повністю. В районі, до речі,за останні роки не виявлено фактів посіву необробленим насінням. Керівники і спеціалісти господарств вже тепер повинні відпрацювати стратегію на весняну посівну кампанію, щоб провести її в оптимальні агротехнічні строки.
Наталія Лисюк,
начальник відділу управління АПР
Підписатися на:
Дописи (Atom)