Відзначили професійне свято

Цукровари ПАТ «Червонський цукровик» відзначали своє професійне свято в труді, в розпалі виробничого сезону.

Підприємством від ПСП «Агрофірма «Світанок» одержано 102500 тонн сировини (заплановано заготовити 180000 тонн), перероблено від 6 жовтня 97143 тонни буряків та вироблено 14550 тонн цукру. Завдяки щоденній старанній праці робітників в ремонтний період на заводі проведена реконструкція дифузійної колони, розширено бурячну, збудовано новий цукровий склад, проведено капітальний ремонт жомових ям, виконано ряд заходів для покращення технологічного процесу. Колектив інженерно-технічних працівників на чолі з головним інженером Скобелем Л. В. разом з кваліфікованними робітниками досягають гарних виробничих показників, а тому підприємство є одним з кращих серед 75 цукрових заводів України. З нагоди професійного свята успіхи колективу були гідно відмічені адміністрацією та профспілковим комітетом підприємства. Для всіх 420 працівників були підготовлені подарунки, які вручались на прохідній заводу. А в святковій залі на урочистості з нагоди свята зібралися робітники нічної зміни, інженерно-технічні працівники та службовці. З привітальним словом звернувся до присутніх керівник підприємства Олег Васильович Кирилюк. Він представив гостей - голову районної державної адміністрації Б. В. Мазура та голову районної ради О. В. Мельника, які також привітали трудовий колектив зі святом, побажали всім доброго здоров’я, добробуту та нових трудових звершень. Кращим працівникам вручили нагороди. Так, заохочувальною трудовою відзнакою «Знак пошани» нагороджений Гринь В. В. - майстер зміни; Почесною грамотою Міністерства аграрної політики та продовольства України - Годзь О. О. - майстер зміни, Васильківський О. В. - водій, Бровчук О. П. - слюсар з КВП та Пасюк В. С. - токар; Почесною грамотою національної асоціації цукровиків України нагороджені: Павлушко І. В. - оператор виробничої ділянки фільтрувального відділення, Березовський М. В. - електромонтер, Ціко С. В. - різальник буряків, Марусич Н. В. - бухгалтер. Оголошено Подяку Міністра аграрної політики та продовольства України Нагребельній Л. С. - апаратнику варіння утфелю та Бобровичу В. І. - заступнику директора з охорони праці та техніки безпеки. Привітав колектив також селищний голова Ящук Ю. В. В цей день Ходаківська Ю. І., Іванюк О. О. та Трубій П. Я. відзначали свої дні народження. Їх привітала голова профспілкового комітету Т. Г. Андрійчук. Не буває свято без пісні - на його завершення потішили присутніх своїм виступом учасники дитячого фольклорного ансамблю «Веретенце».

Ольга МЕЛЬНИК

Медових справ майстер

Україна входить у п’ятірку провідних «медових держав» - 700 тисяч українців, а це півтора відсотка від населення нашої країни, займаються розведенням бджіл. Серед них і наш бджоляр - Голубівський Олексій Петрович із села Корчмище.
Його пасіка - посеред квітника, в ній 35 бджолосімей. Олексій доглядає бджіл понад 30 років. Завдячує їм своїм здоров’ям. Коли не міг ходити - так боліла спина, дружина наполягла завести пасіку. Лікувався бджолиними вжаленнями, а потім і всіма продуктами бджільництва - воском, прополісом і, звичайно, медом. Випала нагода й мені «підлікуватися» тим медком. Частуюсь щойно викачаним нектаром. Запашний, коричневий, він складка за складкою (саме так перевіряється правдивість меду) лягає на хліб. В ньому величезна праця дивовижних комах, помножена на людську мудрість. Олексій Петрович знає, що працювати з бджолами не просто. Потрібні знання, як і у всякій справі, багато часу. До того ж бджола не терпить байдужості. Тож і у вуликах, і біля них повинно бути чисто й охайно. Олексій Петрович постійно турбується про міцність і здоров’я сімей - намагається вчасно підкласти вощину, попередити роїння, створити відводки, відкачати мед, підготувати крилате господарство до зимівлі, а якщо треба - підлікувати, захистити. Недарма ж у народі кажуть: «Бджіл тримати - не в холодку лежати». Без сумніву, Олексій Петрович - щира й добра людина. З ним приємно й легко спілкуватися. Каже, що багато чого навчився у бджіл. А з яким захопленням він розповідає про них! Як матимете колись можливість, прислухайтесь до шуму бджолиної сім’ї. Він рівний, одноголосий. Це мелодія праці. Тут одні чистять і шліфують осередки, інші годують личинок, запечатують їх воском, треті доробляють соти, четверті тісними «вулицями» пробираються до меду і пилку, щоб набрати корм або, навпаки, скласти його там. Такий безупинний ритм і голос сильної, благополучної, зайнятої справою сім’ї. А стукніть по вулику і миттєво послідує строгий, насторожений, дружний відгук потривожених і готових до відсічі комах. Бджоли видають і самі сприймають ультразвуки і коливання в стотисячну частку міліметра, тут же реагуючи на них. Кожна родина має свій неповторний запах вулика. Він служить пропуском у житло - вартові пізнають «своїх» бджіл, коли ті відкривають свої пахучі залози, опустивши кінчик черевця, і поширюють запах помахами крил. - Ви бачили, як танцює бджола? - і далі вихваляє своїх вихованців господар. - У тих рухах є ритм, фігури, повороти, кружляння, але виконуються вони без музики. Бджола, до речі, танцює від радості. Вчені запевняють, що танцююча бджола рухами передає своїм сестрам інформацію, повідомляє нові і важливі відомості. Численними експериментами встановлено, що за допомогою жестів бджола здатна вказати на місце розташування рясного джерела корму і навіть повідомити відстань до нього. Відтак ми заводимо мову про цілющі властивості меду, який містить майже всі мікроелементи, котрі входять до складу крові. У ньому виявлено багато вітамінів, каротин. Є також антибактеріальні речовини. - Та все ж медом краще не лікуватись, а насолоджуватись - радить Олексій Петрович, - а заняття бджільництвом змінює спосіб життя - бджоли не виносять запаху алкоголю чи тютюну. До них потрібен особливий, делікатний підхід. ...У 2013 році у Києві проходитиме найбільший світовий бджільницький форум - Всесвітній бджільницький конгрес.

Микола Галяс,
голова районної Спілки пасічників, Почесний пасічник України

Наповнюємо державний бюджет

Державною податковою інспекцією в Андрушівському районі за 5 місяців 2011 року мобілізовано податків і зборів в сумі 13,8 млн. грн., в. т. ч. до Державного бюджету забезпечено надходжень 4,3 млн. грн., до місцевого - 9,6 млн. грн. Звичайно, за цифрами - щоденна копітка робота керівництва і рядових інспекторів з платниками податків, підприємствами-боржниками, мінімізаторами, порушниками податкового законодавства. Фактичні надходження платежів до бюджетів усіх рівнів за рахунок донарахованих сум відділом податкового контролю юридичних осіб по 5 перевірках склали 510,0 тис. грн., а підрозділом оперативного контролю по 16 перевірках донараховано 82 тис. грн., підрозділом в сфері ЗЕД - 5 тис. грн., відділом оподаткування фізичних осіб по 184 перевірках - 93 тис. грн., відділом оподаткування юридичних осіб - 84 тис. грн., підрозділом обліку і звітності - 22 тис. грн. Контрольно-перевірочні заходи спрямовані на відпрацювання виключно платників, які в своїй діяльності використовують схеми мінімізації платежів до бюджету. Це є конкретні кроки до нового формату відносин з платниками податків. Працівниками відділу оподаткування фізичних осіб проводяться обстеження робочих місць, оформлено трудові відносини з 13 найманими працівниками, їх залучено до державної реєстрації. В результаті вжитих заходів підрозділом погашення прострочених податкових зобов’язань та погашення податкового боргу фактичні надходження склали 484,3 тис. грн. Бюджети органів місцевого самоврядування були і залишаються найбільш соціально значимими. Адже від повного і своєчасного наповнення місцевої скарбниці залежить добробут людей в нашому районі. Скоординованими зусиллями платників податків, податкової служби місцевий бюджет району наповнюється своєчасно та в повному обсязі. На даний час особлива увага приділяється поданню звітів в електронному вигляді, завдяки цьому зменшується кількість помилок, покращується якість заповнення декларацій, зменшуються корупційні випадки, є можливість податківцям проводити аналіз звітності та виявляти ризики, сумнівних контрагентів. Платники мають можливість добровільно задекларувати податкові зобов’язання у повному обсязі або відкоригувати свою господарську діяльність. Грамотне і своєчасне консультування платників податків - один з пріоритетних напрямів діяльності податківців. Проводяться також семінари для платників податків, зустрічі з колективами, надається інформація в ЗМІ. Кризові явища в економіці продовжують суттєво тиснути на процес справляння податків. Податківці є ініціаторами захисту законних прав тих, хто наповнює бюджет і водночас контролювати тих, хто знекровлює його. Ми робимо все, щоб не допустити зростання заборгованості, виконати прогнозовані показники відповідно до бюджетних завдань. В колективі Державної податкової інспекції працює 31 спеціаліст. Колектив значно помолодшав, приходять працювати молоді, енергійні люди, які набувають професіоналізму в щоденній роботі податкової служби. Щиро вітаю зі святом всіх податківців, а також пенсіонерів податкової служби Андрушівського району, зокрема Січеву Н. П., Онуфрієнко Л. Я., Соконюк В. В., Іщенко B. C., Корчемну С. В., Зубрицького В. Л., Плахотнюк Т. В., Герасимчук Н. І., Поліщук В. М. Міцного Вам здоров’я, щастя, достатку та сімейного благополуччя.

Дмитро СВІРІДОВ,
в.о. начальника ДПІ в Андрушівському районі

Нехай земля віддячить йому врожаями

Правду, мабуть, кажуть, що долі наші пишуться на небесах і ведуть нас дорогами життя. А людині потрібно докласти сил, аби були ті дороги світлі і чесні, встелені добром, милосердям.
В. О. Ковбаса з Ярешок свою пов’язав із селом і землею-годувальницею. Після закінчення школи без вагань пішов здобувати професію в сільськогосподарський вуз. Ще тоді, в студентські роки, так кортіло випробувати себе, впевнитися в тому, чи зробив вірний вибір: попросив у батька із шести соток присадибної ділянки, яка знаходилася біля їх дому в Андрушівці, виділити йому 4 - під капусту. Той надав синові таку можливість. Володимиру довелося добряче потрудитися, аби виростити її. Реалізував на ринку і був гордий з того, що тримав у руках перші 700 грн., зароблені власноруч. А коли став вченим агрономом, вирішив фермерувати, хоч і страшнувато було братися за таку відповідальну справу і в такий непевний час, коли зникали колгосп за колгоспом і земля, свята земля, заростала бур’янами. Непросто було, а все ж у 2002 році взяв в обробіток в Ярешках 5 га землі і відкрив селянське (фермерське) господарство «Геліос». Зараз у Володимира Олександровича понад 160 гектарів землі: у Ярешках - 50 га, Павелках - 110, Гарапівці - 5. Звісно, така розпорошеність земельних ділянок створює певні труднощі і в їх обробітку, і в збиранні врожаю, а також додаткові фінансові витрати. І ось ми в Ярешках. Підкорюємо знайомі фермеру вибоїсті польові дороги. Він наче вибачається за незручність, але мені зовсім байдуже - хто родом із села, при вигляді смарагдово-зеленого поля, скупаного в щедрих променях весняного сонця, не звертає на таке жодної уваги, бо велич і краса землі просто заворожує. Посвітлілий і урочистий Володимир Олександрович стоїть на своєму полі, а йому до ніг котить нескінченні зелені хвилі гарна озима пшениця, що починає уже вибивати колос. Наче вклоняється господарю і щось шепоче, тільки йому зрозуміле. А молодий чоловік зачудовано дивиться на цю красу і стільки тепла, доброти світиться в його погляді. - Це озима пшениця - еліта, сорт Золотоколоса, сподіваюся, що в цьому році порадує мене - дасть по 45-50 цнт. з гектара, - ділиться своїми прогнозами фермер, - бо в минулому зібрав лише по 40 цнт. - згоріла у спеку, як і весь ячмінь. А оце поруч, трохи менша, - продовжує мій співрозмовник, - на площі в 20 га росте яра пшениця. Звернула увагу на те, що посіви зернових чисті, незабур’янені і кинула погляд на ті, що через дорогу навпроти, сусідні - різниця відчутна. - Як обробиш посіви, те й матимеш - дав відповідь на моє мовчазне запитання В. О. Ковбаса. - В плані догляду за посівами я працюю за польською або німецькою технологіями. Дивно, що у нас всі засоби захисту рослин чужі. А де ж наші уми, наше виробництво? Його чи то докір, чи запитання так і зависли без відповіді… А далі Володимир Олександрович показав ділянку з шпинатом, якого посіяв на площі 0,5 га. Вирощує він його не перший рік. Сіє небагато, бо цю культуру, як і спаржеву квасолю, якої має 2 гектари, збирають вручну. На той час фермер вже мав вирізувати цю багату на цінні мікроелементи зелень і відправляти замовнику. Ось рівненькими рядочками на семигектарній площі підростає пізня капуста Агресор, Сінгента, а також цвітна Амеріго та Брокколі. Для обробітку цих культур використовує окрім техніки і працю найманих працівників, яких, до речі, останнім часом так важко знайти, хоча платить непогано - 1 тис. грн. за просапування гектара капусти. З останньою культурою має фермер теж чимало мороки, бо дуже вимоглива. А вирощує, бо є на неї попит, як і на цукрову кукурудзу чи спаржеву квасолю. До речі, з приводу технології вирощування останньої - в минулому році на базі його фермерського господарства фірма «Сінгента» проводила День поля, на якому були присутні й іноземні її представники, які давали на апробацію 8 сортів цієї культури. Вирощує В. О. Ковбаса і картоплю. В цьому році посадив її 8 га, в майбутньому планує збільшити площі цієї культури до 30 гектарів. Є у нього і столовий буряк, морква. - Як встигаєте все це вчасно доглянути? - запитую фермера. - Яка технічна база у Вас? - Маю два трактори, є весь ґрунтообробний інвентар, картоплесаджалка, планую придбати зернозбиральний комбайн, правда не новий, бо й на такий потрібно зібрати тисяч 100 грн. А за кредити - годі й думати - то справжня кабала. Шкода, що держава краще дбає за іноземних інвесторів, ніж за фермерів. Створили б сприятливіші умови для своїх господарів, які хочуть працювати на землі. А то дрібним господарствам навіть кабальні кредити важко взяти, а ціни на пальне, добрива під час важливих сільгоспкампаній завжди піднімаються до астрономічних позначок. Наприклад, аміачну селітру восени купував по 2100 грн. за тонну, а весною вона вже коштувала 3800. Єдине, що мають фермери від держави, - це лояльне оподаткування - ПДВ залишається у їх розпорядженні. А от ринок не піддається ніяким прогнозам. - Не шкодуєте, що залишилися в селі? На мої слова він посміхнувся: - Я люблю село, землю. Тут, у полі, я знаходжу душевну рівновагу, сюди йду, коли проблеми і життя заганяють в глухий кут… Тільки сніг розтає, я поспішаю в поле, аби просто побути тут, відчути ні з чим незрівнянний запах землі… Отак і господарює молодий чоловік на землі, сподівається, що за любов до неї і синівську турботу та щедро йому віддячить. У фермера немає вільного часу. Коли заростають морква чи капуста, вони з дружиною вдосвіта вже на полі з сапками. Коли ж настає час вручну збирати квасолю, вирізати капусту - допомагає вся родина. Часом виникають ситуації, що потрібна розумна порада, іноді допомога. В такому разі може розраховувати на С. В. Маліновського, родину Ткаченків, яким вдячний за підтримку, а ще - голові райдержадміністрації Б. В. Мазуру. Він перший з керівників району, хто побував у фермера, цікавився, як той господарює. І це в якійсь мірі додає йому сили. Виростають крила у В. О. Ковбаси, коли після напруженого дня повертається додому, де чекає на нього тепло рідного гнізда, яке він ще облаштовує, а в ньому - кохана дружина Юля і маленька донечка Настуся. Побувши з цим цікавим чоловіком мало не весь день, я зрозуміла значення нашвидку мовленої ним фрази, що фермер - це не професія, це спосіб життя. І це справді так.

Валентина Василюк

В ПП "Імпак" сіють, садять і будують

А на території господарства та в приміщенні, де зберігаються овочі, в тому числі й картопля, кипить робота. Її вистачало тут і взимку, бо ж на зберігання було закладено немало картоплі, моркви, столових буряків. У кожному блоці овочесховища підтримують таку температуру повітря, яка є найбільш оптимальною для картоплі, інших овочів. Ще з перших днів весни тут продають насіннєву картоплю. Найбільшим попитом користуються такі популярні сорти, як Беллароса, Вінета, Фінка та ін. Заступник директора сільгосппідприємства В. М. Добровінський розповідає, що сорти насіннєвої картоплі купують у них не лише аграрії з різних районів нашої області, а й з інших областей України, з Білорусії. Ціна доступна навіть для тих господарств, які починають розвиватися. Купують насіння і приватні господарі. Приємно, що нею будуть засаджені поля в різних куточках України. І дай, Бог, щоб там вона вродила рясно та зібрали її вчасно. В овочесховищі працюють жителі Гальчина, Забари, Лісівки, Андрушівки, Малих Мошківець, Нехворощі, Червоного, які перебирають картоплю. Робота в них не стільки цікава, як відповідальна, за неї й виплачують зарплату завжди своєчасно, тому плинність кадрів незначна. Володимир Миколайович розповідає, що на підприємстві працює багато добросовісних й ініціативних трударів, які вболівають за доручену ділянку роботи, а з роками вони набувають ще більшого досвіду, стають справжніми майстрами своєї справи. Гарної думки мій співрозмовник про всіх, хто трудиться на підприємстві, а тут майже шістдесят чоловік працює постійно, є й багато сезонних робітників, які трудяться тут влітку та восени. На подвір’ї підприємства височіють контейнери, в яких взимку зберігалися картопля та овочі. А нині вони вже відремонтовані й підготовлені для врожаю 2010 року. І в овочесховищі, і у дворі курсують автокари, виконуючи необхідну роботу. Я поцікавилася у заступника директора й тим, які роботи проводяться на полі в даний час. Ось що він мені розповів: - Господарство має близько 3000 га землі, а тому роботи вистачає. Ми вже провели стовідсоткове підживлення озимини, вчасно закрили на полях вологу. Завершується сівба ярих зернових. Маємо 220 га пшениці, 350 га ячменю, 500 га люпину. Сподіваємося у найкоротші агротехнічні строки посадити 600 га картоплі, посіяти 40 га моркви та 15 - столових буряків. Під цибулю відведено 15 гектарів поля. Можу з певністю сказати, що всі роботи будуть виконані у стислі агротехнічні строки, бо цього вимагає сучасна система землеробства. Звичайно, у сільському господарстві, а особливо у землеробстві, не буває все гладко, бо багато залежить від погодніх умов. Восени минулого року у ПП "Імпак” було посіяно 980 гектарів озимої пшениці та 800 га ріпаку. На жаль, весь ріпак пропав. Зараз ці площі пересіваємо ячменем та люпином. Сергій Васильович Маліновський - сучасний керівник-аграрій, він тільки за прогресивні технології, які хоч і дорогі, але з часом окупляються. Проте це вже тема окремої розмови. А поки що скажемо, що ПП "Імпак” - це сучасне аграрне підприємство, куди за досвідом їдуть господарники з інших областей України. На базі "Імпаку” часто проводяться семінари-практикуми з овочівництва, з підприємством тісно співпрацює німецька фірма "Європлант”. У господарстві, яке спеціалізується на вирощуванні картоплі та овочів, щороку з’являється нова сучасна сільськогосподарська техніка. Слід віддати належне механізаторам, які добросовісно експлуатують та ремонтують всю техніку, вболівають за майбутній урожай. Нещодавно на території господарства розпочалися роботи по реконструкції та добудові приміщення, де планують до серпня цього року облаштувати нову лінію для фасування та переробки овочів.

Марія ОЛЕКСЮК

Обслуговують маршрути переможці конкурсів

З вівторка, 12 квітня, на більшості пасажирських маршрутів Андрушівщини з’явилися нові автобуси. А передісторія цієї події така.
Донедавна пасажирські перевезення в районі виконувало ВАТ «Андрушівське АТП-11838». Позиція районної влади була спрямована на збереження підприємства та колективу, знайомого і без перебільшення рідного нам ще з післявоєнних часів. Райдержадміністрація постійно підтримувала ВАТ у питаннях збереження маршрутів. Як наслідок, товариство отримувало найбільші суми компенсацій за перевезення пільгових категорій пасажирів. Не можна сказати, що ці виплати в повній мірі покривали витрати, та в такому ж становищі були всі без винятку перевізники. Але з приходом у ВАТ нових акціонерів у 2008 році й без того складна ситуація стала стрімко погіршуватися. Восени 2010 року з’ясувалося, що ВАТ, навіть не поставивши до відома районну владу, продало базу підприємства новоутвореному ТОВ «АТП-11838», зареєстрованому у м. Житомир. Такі дії поставили під сумнів спроможність ВАТ та бажання акціонерів зберегти підприємство і колектив, погасити нагромаджені борги перед працівниками, Пенсійним фондом та місцевим бюджетом. Управління Пенсійного фонду в районі за підтримки райдержадміністрації подало позов до Господарського суду з метою відновлення платоспроможності ВАТ «Андрушівське АТП-11838», маючи на меті погасити всі борги. Спрямовано звернення до прокуратури області з проханням надати підтримку в цьому питанні. 16 березня цього року в облдержадміністрації пройшов конкурс на визначення перевізників для роботи на приміських та міжміських внутрішньообласних автобусних маршрутах загального користування. У зв’язку з припиненням обслуговування маршрутів ВАТ «Андрушівське АТП-11838» на конкурс було виставлено й маршрути, що пролягають територією Андрушівщини. Маршрути для проведення конкурсу були розділені в пакети, щоб поряд із прибутковим був і збитковий (малоприбутковий). Так, збитковий маршрут «Андрушівка-Яроповичі», виконання якого стабільно зривалося, був вкладений до пакету з найприбутковішим «Андрушівка-Житомир». Виграли конкурс ТОВ «САВ-Транс» м. Житомир (8 маршрутів) та вже знайоме ТОВ «АТП-11838» м. Житомир (12 маршрутів). Останнє підприємство в тимчасовому порядку вже з листопада минулого року виконувало перевезення на маршрутах ВАТ «Андрушівське АТП-11838». Останніми днями власники ТОВ «АТП-11838» прийняли рішення про припинення обслуговування виграних на конкурсі маршрутів, про що офіційно попередили облдержадміністрацію. З метою забезпечення стабільних пасажирських перевезень на території району облдержадміністрацією було надано тимчасовий дозвіл для проведення конкурсу на обслуговування 12 андрушівських маршрутів ТОВ «САВ-Транс» м. Житомир. Районна влада розраховує на оновлення автобусного парку, чітке виконання договірних зобов’язань по пасажирських перевезеннях, надання робочих місць жителям району, сплату податків до районного бюджету. Саме про це йшлося на зустрічі голови райдержадміністрації Б. В. Мазура з директором та засновником ТОВ «САВ-Транс» Савіцьким А. А.

Олег Борисов,
перший заступник голови райдержадміністрації

Працюють на майбутній урожай

Хліборобам, як і землі, спочинку немає. Тільки вийшли із загінки комбайни і господарі заховали в комори просушене й очищене зерно та поспішають за погоди зібрати кукурудзу, сою, соняшник, цукрові буряки, як поле знову покликало до себе тих, хто присвятив життя своє роботі біля годувальниці землі.
Отож тепер на порядку денному - турбота про майбутній урожай: розпочалася сівба озимих культур. Саме це питання і стояло в центрі уваги учасників семінару - керівників та головних агрономів господарств, котрий відбувся у вівторок, 14 листопада, на базі СТОВ "Старокотельнянське”. Проходив він з участю керівників та спеціалістів районного управління агропромислового розвитку, а також голови райдержадміністрації Б. В. Мазура, який і відкрив зібрання. Він наголосив на тому, що аграріїв зібрали для того, аби зосередити їх увагу на підготовці грунту до посіву озимих, нагадати про оптимальні строки, в які насіння має лягти в землю, вів мову про осінній догляд за посівами та особливості сортової агротехніки. Потім на своїх ланах вітав учасників семінару директор СТОВ «Старокотельнянське», керівник з багатющим досвідом Б. Р. Срібний. Він розповів про те, як організований у них в господарстві комплекс осінньо-польових робіт. Продемонстрував роботу нової сівалки «Партнер-7» вартістю 295 тис. грн., яку господарство придбало минулої осені. Агрегат якраз працював на полі площею 45 гектарів - заробляв в грунт насіння протруєної озимої пшениці, до якої добавлені стимулятор росту та добрива. Попередником під посів був горох. Звісно, нова техніка викликала неабиякий інтерес у спеціалістів сільського господарства. Тому Борис Романович запропонував усім ознайомитися з нею ближче, зупинивши на якийсь час роботу агрегату, відповідав на запитання, дав повну характеристику новій техніці, наголосивши на тому, що сівалка сіє не рядком, як ті, що є в користуванні, а стрічкою. Сказав і про те, що вона працює на швидкості 12 км на годину. Н. Л. Лисюк, головний агроном районного управління агропромислового розвитку, у своєму виступі зробила акцент на особливостях посіву озимої пшениці, наголосила на ролі попередників, використанні сидератів, біостимуляторів та добрив, гербіцидів для одержання щедрих урожаїв зернових. Виступив на семінарі і директор Андрушівської державної сортодослідної станції В. П. Алексійчук. Він говорив про те, що йому найближче - насіння, бо ж з нього починається урожай. Дав характеристику найновішим і найефективнішим сортам озимих пшениців, наголосив, які з них є найбільш зимостійкими. Це, насамперед, сорти Либідь, Лісова пісня, Царівна. Звернув увагу й на те, що великим попитом нині користується жито, особливо сорти Первісток, Дозор, Юріївець, Інтенсивне-99, Ірина та ін. Володимир Павлович назвав нові, високоврожайні сорти ячменю, особливе місце серед яких займають Селена Стар, Достойний. Про нове в захисті рослин вів мову регіональний представник фірми "Дюпон” О. І. Сергійчук. Він розповів, зокрема, про фунгіцид "Таліус”, який дає відчутне підвищення врожайності зернових. Рекламував різноманітні добрива, які може доставити і за потреби внести в грунт ТОВ «Шакур», його регіональний представник А. Д. Яковчук. Він переконував присутніх в ефективності внесення карбамідно-аміачної суміші для підвищення врожайності, пропонував керівникам господарств послуги своєї фірми. З приводу питань, піднятих на семінарі, своїми думками поділився і начальник управління АПР О. О. Гайдабас, який зупинився на розвитку тваринницької галузі району, стані заготівлі кормів та підготовки до зимово-стійлового утримання тварин. Він проінформував учасників семінару про те, що, на жаль, поголів’я ВРХ за останній місяць зменшилося по району на 140 голів. Що стосується кормів, то сіна господарствами району припасено 83% від потреби, заготовлено 5,1 тис. тонн сінажу, 4,7 тис. тонн силосу. Зупинився також на таких важливих проблемах, як заборгованість сільгосппідприємств до Пенсійного фонду, вів мову і про розрахунки господарств за орендовані земельні та майнові паї, рівень середньої заробітної плати в сільськогосподарській галузі, яка ще залишається досить низькою. Про дотримання всіх агротехнічних заходів при проведенні осінньої посівної кампанії говорив і заступник голови райдержадміністрації А. М. Горкун. Підсумував роботу семінару голова райдержадміністрації Б. В. Мазур, який закликав усіх спеціалістів працювати на кінцевий результат, обмінюватися досвідом, не боятися впроваджувати нове, що пропонують аграріям науковці, робити все від них залежне, аби в майбутньому бути з щедрим урожаєм.

Валентина Василюк

Весна скоро покличе в поле

Цьогорічна зима не надто охоче здає свої позиції. Все ж мине кілька днів - і весна на повну потужність вступить в свої права, розпочнуться споконвічні хліборобські клопоти. І керівник СТОВ «Добробут» с. Волиця В. Б. Клименко, і всі сельчани з тривогою очікують, коли ж нарешті зійде сніговий покрив з ланів, щоб побачити дійсну картину - в якому стані перезимували посіви. Хоча вже й тепер ситуація в цьому плані цілком зрозуміла. Як повідомив В. Б. Клименко, ще на початку тижня озимі зернові, а це 200 га пшениці та 100 га жита, хоч і були ще вкриті льодовою кіркою, все ж знаходилися не в критичному стані. А от з ріпаком справи гірші. Він не зійшов ще восени, бо сіяли його за несприятливих умов, в суху землю. Отож 100 га його пропало. Щодо озимого ячменю та багаторічних трав, то їх стан задовільний. - Тільки наступлять сприятливі дні, - ділиться планами керівник СТОВ «Добробут» В. Б. Клименко, - розпочнемо підживлення посівів, підготовку ріллі, аби завершити посівну в оптимальні строки. В поточному році загальна площа ріллі склала 1400 га, з яких 700 га плануємо зайняти яриною. Взагалі ж в цьому році ми беремо напрямок на технічні культури - посіємо 200 га сої, 100 га кукурудзи на зерно і 100 га на силос, соняшник. Зробили такий крок тому, що мусимо заробляти гроші. Адже ціни на зернові не стабільні та й про кормову базу для тваринництва маємо дбати, бо утримуємо 560 голів ВРХ, понад 300 свиней, 50 коней. Щодо насіння і пального, то особливих проблем з цим у СТОВ «Добробут» немає. Останнього, наприклад, вже запасли тут 10 тонн. Готова до виходу в поле і техніка. Її добросовісно ремонтували механізатори Анатолій Кирилюк, Олександр Кравчук, Олександр Цимбрович. Отож воличани хоч завтра готові вийти в поле.

Валентина Сільська
Новини Андрушівщини

Антимонопольний комітет повідомляє

Про чергове застосування фінансових санкцій повідомляють з регіонального відділення Антимонопольного комітету України. Цього разу покарано на 8 тисяч гривень Андрушівський кооперативний ринок за зловживання монопольним становищем на ринку послуг з надання торгівельних місць.
Підприємство встановило економічно необґрунтовані тарифи: на послуги за в’їзд легкових та вантажних автомобілів на ринок, на запис на торгове місце для продажу м’ясопродуктів, для торгівлі з вантажних автомобілів, на бронювання торгового місця, на розруб м’яса та на прокат терезів.
Окрім сплати штрафу в місті Андрушівка тариф на запис на торгівлю м’ясопродуктами зменшений з трьох до однієї гривні, а в’їзд на ринок легкового транспорту - з 1 гривні до 85 копійок.