Весняні турботи хліборобів

Мине небагато часу і хлібороби знову вийдуть в поле. В поточному році ярий клин в сільськогосподарських підприємствах займе 36,7 тис. га, з них зернові посіють на 10,3 тис. га.
Під цукрові буряки буде відведено 3,2 тис. га, сою - 5,0 тис. га, соняшник - 2,5 тис. га, картоплю і овочі -1000 га. Нині в господарствах триває підготовка до весняно-польових робіт. Завершується ремонт, регулювання та наладка техніки. Коефіцієнт її готовності до посівної становить 88-95%. У весняній посівній в господарствах району буде задіяно 303 трактори, 125 сівалок, понад 200 одиниць грунтообробних механізмів. Всього за 3 місяці поточного року закуплено техніки на 2 млн. грн. Запорукою доброго врожаю є насінництво. В цілому по району маємо в достатній кількості насіння ярих зернових культур. Підготовлено 2800 тонн кондиційного насіння. Варто зауважити, що більшість господарств веде правильну сортову політику, на 100% забезпечені якісним посівним матеріалом ТОВ СП «Спіка», ПОСП «Надія», ТОВ «Укр Агро РТ», ПП «Імпак», ДП «Оранта». Аграрії знають, що вирівняне однорідне насіння має більш високі врожайні якості, дає дружні сходи, підвищує стійкість рослин до хвороб. Варто предметніше зайнятися насінництвом і терміново виправляти ситуацію у ПОСП «Іванківське», СФГ «Шателюк», ПП «Яроповичі», СТОВ «Хлібороб», в ряді фермерських господарств. В наших елітгоспах - сортодослідній станції та ДП «Оранта» є в достатній кількості насіння еліти зернових високої якості, яке вони можуть реалізувати всім бажаючим за доступними цінами. Керівники господарств усіх форм власності, особливо фермери, повинні цим скористатись. Хотілося б порушити і таке не менш важливе питання, як контроль за ходом перезимівлі озимини. В цьому році спеціалісти господарств повинні особливу увагу приділити догляду за посівами цих культур у весняний період. Враховуючи відносно пізні строки сівби озимих зернових культур у осінній період 2011р. і те, що на основних посівних площах озимі знаходяться в доброму і задовільному стані, для стимулювання швидкого відростання і формування повноцінної кількості продуктивних стебел озимі необхідно підживити азотними добривами. У першу чергу зазначений агрозахід слід провести на зріджених та недостатньо розвинутих посівах. Не менш важливим фактором у нарощуванні виробництва рослинницької продукції є забезпеченість мінеральними добривами. Із загальної потреби 10,7 тис. тонн фізичної ваги мінеральних добрив господарства району придбали понад 6 тис. тонн, що становить 60% до потреби. На жаль, деякі господарства взагалі не мають жодної тонни добрив. Ми всі прекрасно розуміємо, що, не піджививши озимини, посіявши ярину без добрив, господарі недоберуть значну кількість урожаю. Що стосується засобів захисту рослин, то їх на весняно-літній період є в достатній кількості - 35,6 тонни. На 100 відсотків господарства забезпечені протруйниками. До речі, в районі останніми роками необроблене насіння в грунт не заробляють. Керівники і спеціалісти господарств відпрацьовують стратегію на весняну посівну, щоб провести її в оптимальні агротехнічні строки.

Наталія Лисюк,
начальник відділу управління АПР

Реконструкція та ремонт доріг комунальної власності

У березні 2011 року на засіданні колегії Житомирської облдержадміністрації було обговорено питання «Про стан автомобільних доріг в області та шляхи вирішення питань щодо їх покращення у 2011 році» і прийнято відповідне розпорядження.
Як не прикро, але якість автошляхів на Житомирщині як міжнародного і державного значення, так і доріг загального користування не відповідає належним стандартам. Але особливе занепокоєння викликають сільські та селищні дороги, за облаштування та безпеку експлуатації яких несуть відповідальність сільські та селищні голови.
При підготовці плану соціально-економічного розвитку Андрушівського району на 2011 рік вивчався стан та перспективи розвитку всіх галузей, зокрема - дорожньої, де особлива увага була приділена утриманню доріг комунальної власності. Хоча в нашому районі постійно проводяться роботи по капітальному та поточному ремонту шляхів, але проблема бездоріжжя залишається гострою. Між селами, за деяким винятком, досі можна проїхати тільки зі швидкістю 20 кілометрів на годину. Звичайно, ямковий ремонт проводиться, але термін експлуатації відремонтованих ділянок не перевищує року. А тому голова райдержадміністрації Б. В. Мазур і голова районної ради О. В. Мельник, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 січня 2011 року № 52 «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах», внесли на розгляд обласної державної адміністрації та обласної ради пропозиції щодо внесення в перелік об’єктів будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг комунальної власності в селах Гальчин, Зарубинці, Нехворощ, Любимівка, Івниця та в місті Андрушівка за рахунок субвенції з державного бюджету. Голова обласної державної адміністрації С. М. Рижук та голова обласної ради Й. А. Запаловський підтримали ініціативу керівників району і на ремонт комунальних доріг у вищеназваних селах виділено з державного бюджету 958 тис. грн. В цих селах, вперше за останні роки, на дорогах з твердим покриттям буде проведено ремонт. Філією «Андрушiвський райавтодор», яка буде виконувати весь обсяг запланованих робіт, вже ремонтуються дороги в Любимівці та Андрушівці. Освоєно майже 12 тис. грн. Відділ Державної автомобільної інспекції Андрушівського РВ УМВС України в Житомирській області перевіряє наявність обов’язкових дорожніх знаків та розміток на дорогах, відновлює їх. Все це сприятиме зменшенню дорожньо-транспортних пригод. В районній раді та райдержадміністрації перебуває на контролі питання щодо проведення вуличного освітлення. Зрозуміло, що й після виконання запланованого обсягу робіт проблема ремонту доріг комунальної власності, облаштування тротуарів та проведення освітлення вулиць не буде вичерпана. Потрібно немало зробити, щоб у кожному населеному пункті нашого району дороги відповідали вимогам сьогодення.

Марія ОЛЕКСЮК

В ПП "Імпак" сіють, садять і будують

А на території господарства та в приміщенні, де зберігаються овочі, в тому числі й картопля, кипить робота. Її вистачало тут і взимку, бо ж на зберігання було закладено немало картоплі, моркви, столових буряків. У кожному блоці овочесховища підтримують таку температуру повітря, яка є найбільш оптимальною для картоплі, інших овочів. Ще з перших днів весни тут продають насіннєву картоплю. Найбільшим попитом користуються такі популярні сорти, як Беллароса, Вінета, Фінка та ін. Заступник директора сільгосппідприємства В. М. Добровінський розповідає, що сорти насіннєвої картоплі купують у них не лише аграрії з різних районів нашої області, а й з інших областей України, з Білорусії. Ціна доступна навіть для тих господарств, які починають розвиватися. Купують насіння і приватні господарі. Приємно, що нею будуть засаджені поля в різних куточках України. І дай, Бог, щоб там вона вродила рясно та зібрали її вчасно. В овочесховищі працюють жителі Гальчина, Забари, Лісівки, Андрушівки, Малих Мошківець, Нехворощі, Червоного, які перебирають картоплю. Робота в них не стільки цікава, як відповідальна, за неї й виплачують зарплату завжди своєчасно, тому плинність кадрів незначна. Володимир Миколайович розповідає, що на підприємстві працює багато добросовісних й ініціативних трударів, які вболівають за доручену ділянку роботи, а з роками вони набувають ще більшого досвіду, стають справжніми майстрами своєї справи. Гарної думки мій співрозмовник про всіх, хто трудиться на підприємстві, а тут майже шістдесят чоловік працює постійно, є й багато сезонних робітників, які трудяться тут влітку та восени. На подвір’ї підприємства височіють контейнери, в яких взимку зберігалися картопля та овочі. А нині вони вже відремонтовані й підготовлені для врожаю 2010 року. І в овочесховищі, і у дворі курсують автокари, виконуючи необхідну роботу. Я поцікавилася у заступника директора й тим, які роботи проводяться на полі в даний час. Ось що він мені розповів: - Господарство має близько 3000 га землі, а тому роботи вистачає. Ми вже провели стовідсоткове підживлення озимини, вчасно закрили на полях вологу. Завершується сівба ярих зернових. Маємо 220 га пшениці, 350 га ячменю, 500 га люпину. Сподіваємося у найкоротші агротехнічні строки посадити 600 га картоплі, посіяти 40 га моркви та 15 - столових буряків. Під цибулю відведено 15 гектарів поля. Можу з певністю сказати, що всі роботи будуть виконані у стислі агротехнічні строки, бо цього вимагає сучасна система землеробства. Звичайно, у сільському господарстві, а особливо у землеробстві, не буває все гладко, бо багато залежить від погодніх умов. Восени минулого року у ПП "Імпак” було посіяно 980 гектарів озимої пшениці та 800 га ріпаку. На жаль, весь ріпак пропав. Зараз ці площі пересіваємо ячменем та люпином. Сергій Васильович Маліновський - сучасний керівник-аграрій, він тільки за прогресивні технології, які хоч і дорогі, але з часом окупляються. Проте це вже тема окремої розмови. А поки що скажемо, що ПП "Імпак” - це сучасне аграрне підприємство, куди за досвідом їдуть господарники з інших областей України. На базі "Імпаку” часто проводяться семінари-практикуми з овочівництва, з підприємством тісно співпрацює німецька фірма "Європлант”. У господарстві, яке спеціалізується на вирощуванні картоплі та овочів, щороку з’являється нова сучасна сільськогосподарська техніка. Слід віддати належне механізаторам, які добросовісно експлуатують та ремонтують всю техніку, вболівають за майбутній урожай. Нещодавно на території господарства розпочалися роботи по реконструкції та добудові приміщення, де планують до серпня цього року облаштувати нову лінію для фасування та переробки овочів.

Марія ОЛЕКСЮК

Тваринництвом займатися непросто

Про те, що в розвитку тваринницької галузі району намітилися позитивні тенденції, свідчать декілька чинників. Основним із них є хоч і поступове, але нарощування поголів’я великої рогатої худоби, якого нині в сільгосппідприємствах різних форм власності є 4200 голів, з них 2 тисячі корів.
Щодо кількості молочного стада, то на перше місце виходить ТОВ «Аларіт Трейд» с. Івниця, де утримують 559 корів, на другій позиції СТОВ «Старокотельнянське» - 405, далі йдуть СТОВ «Хлібороб» с. Степок - 275 та СТОВ «Добробут» с. Волиця - 220, СФГ «Шателюк» с. Волосів - 100. Звісно, цифри не астрономічні, а зростатимуть вони тоді, коли сільгоспвиробник працюватиме на прибуток і держава піде йому назустріч. Хоч перші кроки вона вже, робить - Кабмін спрямовує з Держбюджету понад 2 млрд. грн. на підтримку тваринницької галузі. В поточному році буде замінено механізм виплати дотацій за здане на переробку молоко і м’ясо. А поки, наприклад, в ТОВ «Аларіт Трейд» господарюють, розраховуючи тільки на власні сили і кошти. Там нині утримують 1400 голів ВРХ. У веденні цієї галузі у них відчувається і розмах, і нове дихання. В господарство завезли високопродуктивне племінне молочне стадо, яке утримується безприв’язно. Приміщення для утримання худоби споруджують сучасні. На таких фермах передбачено місце для годівлі тварин, їх відпочинку, окремий цех для доїння. А кого не здивує, як доглядають тут телят. В сніг і мороз їх відразу після народження «поселяють» кожне в окремий будиночок, ряди яких споруджені в дворі ферми. Біля кожного є невеличка обора. Молоко їм доярки дають із соски 20 днів, а потім - із відра, згодовують ще й комбікорм - ціле зерно ячменю, овесу, кукурудзи. Тут, на так званій випійці, телята знаходяться до 60 днів - поки не з’їдають 1 кг такого харчу. Потім їх переводять на відгодівлю: окремо теличок і окремо бичків, бо раціони годівлі їх різні. Нині в ТОВ «Аларіт Трейд» до 30 теляток знаходиться на свіжому повітрі, на випійці, а 300 тварин - на відгодівлі. Доглядають їх дві тваринниці. Планують тут розширювати господарство, як прокоментував керуючий А. В. Дідківський. Мають зводити нові приміщення для утримання тварин, тобто і в майбутньому в них домінуватиме тваринницька галузь. Що стосується кормової бази, то мають деякі проблеми, як і з робочою силою. Хоч і зарплату, як підтвердили тваринники, видають вчасно і непогану - до 3 тис. грн., а працювати нікому, бо старіє село. Для ведення масштабнішого господарства малувато в ТОВ «Аларіт Трейд» і землі - поки що в їх розпорядженні всього 1117 га. А це, звісно, породжує проблему з кормами, бо зерно ще можна десь придбати, а от із сіном, соковитими кормами - сутужно. Але тут з оптимізмом дивляться в завтрашній день, вважають, що невирішених проблем не буває, бо дорогу долає лише той, хто іде вперед.

Валентина Василюк

Як хазяйнуватимеш - так і матимеш

В цей морозний день, коли ми приїхали у Волосів, село, як і все навколо, ще дрімало в білих і міцних обіймах зими. Начальник районного управління агропромислового розвитку О. О. Гайдабас та його заступник В. М. Весельський запропонували подивитися, як хазяйнують в цих непростих зимових умовах тваринники СФГ «Шателюк», де утримують 400 голів ВРХ, в тому числі 100 корів.
Тільки наша «Нива» зупинилася на території господарства, як нагодився і сам його керівник - Іван Іванович Шателюк. Вітаючись, він пояснив, що щойно прибув із Хмельниччини, і додав, посміхаючись: «Їздив подивитися, як живуть люди, як хазяйнують в умовах, коли важкувато вижити виробнику сільськогосподарської продукції, бо відсутнє й держзамовлення на неї, і ціни низькі, а ринки збуту - монополізовані. Доводиться у самого життя вчитися мудрості, добряче прораховувати все на перспективу, аби не пішло з молотка нажите нелегкою працею». Він запропонував оглянути ферми. Зайшли до найближчої, де вже порядкувала доярка І. П. Соколова. Заздалегідь з’явилися на свою вахту й інші доярки, аби підготуватися до обіднього доїння і роздачі кормів. Переступаючи поріг приміщення, звернули насамперед увагу на двері: вони були добре припущені, утеплені, щоб якнайменше холоду проникало всередину. Та й тваринниці прохали швиденько і щільно причиняти їх, аби не мерзла худоба. У приміщенні тепло і чисто, пахло силосом і молоком. Тварини витягували шиї до своїх доглядачок, очікуючи чогось смачного. Швиденько прямує до своєї групи Валентина Францівна Шишко, словами заспокоюючи найбільш нетерплячих тварин. Доглядає жінка 35 корів, з яких поки що дояться 22. Щоденно одержує від них 300 літрів молока. Доярка наголошує, що справді «велике» молоко буде попереду, коли корови підуть на пасовище і матимуть більше соковитого корму. Хоча й зимова кормова база у них не бідна, забезпечені усім на 100% від потреби. Завдяки цьому мають найвищі надої в районі - 16-17 кг молока на корову. В раціоні тварин постійно є сіно, силос, концкорми, в тому числі й зерно кукурудзи, закладене за новою технологією - в поліетиленові рукави, які зберігаються під відкритим небом. Вже другий рік вони закладають так зерно кукурудзи, перейнявши досвід у івничан. І. І. Шателюк переконався, що це вигідна справа, а то стільки було клопотів з тією кукурудзою, поки висушать її і засиплять на зиму. Головне, аби не поцвіла потім. В цьому році у одній із фірм закупили два таких рукави, кожен з яких коштує 4 тис. грн. і вміщує 100 тонн плющеного зерна при вологості 30%. Зберігається воно прекрасно і добре засвоюється тваринами. Закладання 1 тонни кукурудзи таким способом обходиться приблизно в 180 грн. - це значно дешевше, аби довелося її пересушувати. - Таким чином, - пояснює І. І. Шателюк, - можна зберігати й інше зерно, а також сінаж, подрібнену зелену масу - менше буде відходів. Побували ми і біля рукава - довжелезного та покритого снігом. Там фуражир В. А. Козел зі своїм помічником В. В. Грищенком набирали в мішки кукурудзяний корм. Щоденно вони доставляють його тваринам до 2 тонн. Як виявилося, молочну продукцію господар реалізує не на ТОВ «Андрушівський маслосирзавод», а продає ружинському переробному підприємству, бо те закуповує його дорожче, ніж наше, - по 3 грн. 50 коп. Звісно, справжній господар рахує кожну копійку. Так і має бути. Є в Івана Івановича свої плани, задумки на майбутнє, є багато проблем, над вирішенням яких працює щоденно. Обігріє, обцілує землю весняне сонечко і роботи, клопотів прибавиться, бо покличе до себе ще й поле - у СФГ «Шателюк» є 1,5 тис. га землі, в основному орендованої. В неї теж потрібно чимало вкласти, аби добре вродила і бути із зерном, а, значить, і з кормами. Хай рясно родить їм нива, ведеться в коморі і в оборі, щоб не розчарувався в своїй праці цей господар, якого з міста покликали до себе і земля, і рідне село.

Валентина Василюк