Я народилася в мирний час. Про страхи війни знаю тільки з книг, кінофільмів і розповідей свого прадідуся Дем’янчука Бориса Олександровича. Йому, дорогому і незабутньому, адресований цей лист у вічність.
Ти мав незгасиму жадобу до життя, переніс голодне дитинство, мужнів у випробуваннях, пройшов усю війну, побував у оточенні і вибрався. У боях з фашистами не ховався за чиюсь спину, воював, як годилось, був поранений і контужений. Залишився в строю, бо любив життя щирою синівською любов’ю. Я - з наймолодшого покоління твого роду. Коли народилася, ти був уже далеко немолодий. У своєму щасливому дитинстві я боялася одного - втратити тебе. Бо коли підростала, то розуміла, що на землі немає нічого вічного. А потім забувала про це, удвох ми робили мої уроки, дивились телевізор, я слухала твої розповіді про минуле і мудрі поради. І раптом підступна хвороба підкосила тебе. На мій випуск четвертокласників ти прийти уже не зміг, хоч хотів дуже побачити свою улюблену правнучку, побачити школу. Стало несила, а затим прийшла смерть. Вона стала моїм найбільшим горем. Я навіть не встигла сказати, як сильно я тебе любила… Ти цього листа уже не побачиш і не почуєш, але я пишу, перечитую і плачу. Коли проходжу мимо твоєї школи, директором якої ти був кілька десятиріч (тепер це спустошене, старе, забуте приміщення), мені завжди стає сумно. Уявляю, як цими східцями ти щоранку входив до приміщення, перевіряв, як добрий господар, чи все в порядку, аж потім прямував до свого кабінету. Бачу на фото, як під крислатими вітами старих черешень проходили учнівські лінійки, як біля парадного входу урочисто вручали атестати випускникам. Ти для всіх був директор - вимогливий, строгий, а для мене - милий дідусь, яким я невимовно пишалася. Мені боляче ходити мимо руїн твоєї школи, здається, тут тебе пам’ятає кожне дерево, кожна стежина. Все забуте, немає тінистої алеї, що вела до парадного шкільного входу, не цвітуть нарцизи. Немає криниці з кришталево-чистою водою. Мені здається, що ти і щкола були невіддільні. Ти пішов за межу і школи нема - вона перетворилася в руїну. Якщо на самотинці дослухатися, то можна почути, як вона скрипить, стогне і сумує. А, може, й плаче за своїм минулим, за тобою і твоїми колегами. Я зберігаю всі твої фото. Оцей знімок найдорожчий: ви з бабусею проводжаєте мене перший раз у перший клас. Ти навіть одягнув свій парадний костюм з орденами і медалями, який ми й досі свято бережемо. Цей костюм ти одягав тільки один раз на рік - в День Перемоги, це було для тебе найбільше свято. Тебе в нашому селі пам’ятають і згадують добром. Щороку після чергового шкільного випуску на твоїй могилі з’являються свіжі живі квіти. І я з батьками в День Перемоги теж принесу тобі квіти любові і вічної пам’яті.
Сьогодні я пригадала, як малою читала вірш на урочистому вечорі до дня визволення нашого села від фашистських загарбників. Я декламувала, а ти сидів у залі і плакав - це заболіла твоя фронтова пам’ять. А вірш той був про війну і написав його колишній солдат- переможець М. Рибалко. Досі пам’ятаю ці рядки, які тривожать наші душі, а душі фронтовиків і поготів:
И будет так, неотвратимо будет…
На сцену выйдет в орденах старик-
Последний на планете фронтовик,
И перед ним в порыве станут люди.
И голосом спокойным и усталым
Солдат бывалый поведет рассказ,
Как землю эту вырвал у металла,
Как солнце наше сохранил для нас.
И парни будут очень удивляться,
Девчонки будут горестно вздыхать:
Как это можно умирать в семнадцать,
Как можно в годик маму потерять?!
И он уйдет, свидетель битвы грозной,
С букетом роз и маков полевых…
Запоминайте их, пока не поздно,
Пока они живут среди живых!
Я не спізнилася: ти в моєму серці, дідусю, назавжди.
Катерина Дзівалтовська,
с. Брівки Перші
andrushivka.ucoz.ua
вівторок, 3 травня 2011 р.
Невідправлений лист
Мітки:
Історія Андрушівки та району,
історія населенних пунктів андрушівського р-ну,
історія населенних пунктів андрушівського р-ну житомирської обл,
історія сіл андрушівського р-ну,
історія Червоне Андрушівського району,
історія Ярешки Андрушівського району
Село Антопіль, Андрушівський район
АНТОПІЛЬ — село, центр сільської Ради. Розташований за 14 км на захід від районного центру та за 15 км від залізничної станції Кодня. Дворів — 275. Населення — 821 чоловік. У селі розміщена центральна садиба колгоспу ім. О. В. Суворова, за яким закріплено 1742,9 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 1510,2 га орної землі. В господарстві вирощують зернові и технічні культури, розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. Колгосп має млин, механічну та деревообробну майстерні, пилораму.
Працюють восьмирічна школа, в якій 10 учителів навчають 123 учнів, будинок культури на 300 місць з широкоекранною кіноустановкою, бібліотека з фондом 8,5 тис. книг, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садок, три магазини.
Партійна організація об'єднує 23 комуністів, дві комсомольські — 45 членів BЛKCM. Партійний осередок і комсомольська організація створені 1921 року.
За самовіддану працю 68 трудівників відзначено урядовими нагородами, в т. ч. тракториста M. М. Бугрима — орденом Леніна.
Село відоме з 1880 року.
Радянську владу встановлено в січні 1918 року.
Під час Великої Вітчизняної війни з німецько-фашистськими загарбниками билося 183 жителі села, з них 99 — загинуло смертю хоробрих, 81 — нагороджено орденами й медалями.
1959 року на братській могилі на честь полеглих воїнів-визволителів села від гітлерівських окупантів споруджено пам'ятник.
Уродженцем села є М. О. Корчемний — кандидат технічних наук.
На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973.
Назви населених пунктів в текстових матеріалах та адміністративний уст
Працюють восьмирічна школа, в якій 10 учителів навчають 123 учнів, будинок культури на 300 місць з широкоекранною кіноустановкою, бібліотека з фондом 8,5 тис. книг, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садок, три магазини.
Партійна організація об'єднує 23 комуністів, дві комсомольські — 45 членів BЛKCM. Партійний осередок і комсомольська організація створені 1921 року.
За самовіддану працю 68 трудівників відзначено урядовими нагородами, в т. ч. тракториста M. М. Бугрима — орденом Леніна.
Село відоме з 1880 року.
Радянську владу встановлено в січні 1918 року.
Під час Великої Вітчизняної війни з німецько-фашистськими загарбниками билося 183 жителі села, з них 99 — загинуло смертю хоробрих, 81 — нагороджено орденами й медалями.
1959 року на братській могилі на честь полеглих воїнів-визволителів села від гітлерівських окупантів споруджено пам'ятник.
Уродженцем села є М. О. Корчемний — кандидат технічних наук.
На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973.
Назви населених пунктів в текстових матеріалах та адміністративний уст
неділя, 1 травня 2011 р.
Меліоровані землі як чинник отримання стабільних врожаїв
Близько 60 років тому розпочато комплекс робіт з метою збільшення посівних площ за рахунок заболочених і перезволожених земель лісостепової та поліської зон Житомирщини. За ці роки побудовано меліоративні системи на площі 425 тис. га.
Державна програма меліорації перезволожених земель впроваджена і в Андрушівському районі, де осушено 13,2 тис. га заболочених земель, з них гончарним дренажем - 12,3 тис. га. На меліорованих сільгоспугіддях площею 9,2 тис. га є можливість проводити подвійне регулювання дренажного стоку води. Такі меліоративні системи працюють як осушувальні, коли є необхідність відвести надлишок вологи з грунту, і як зволожувальні, якщо виникає дефіцит вологи у прикореневому шарі грунту. Бердичівське міжрайонне управління водного господарства обслуговує меліоративні системи у п’яти південних районах Житомирської області на площі 40,4 тис. га. Так, в Андрушівському районі розташована експлуатаційна дільниця, яку очолює Наумчук Володимир Михайлович. Протягом тривалого часу наше управління успішно співпрацює із землекористувачами, які із розумінням ставляться до переваг і можливостей меліоративних земель. Кваліфіковані фахівці управління надають консультації щодо проведення експлуатаційних заходів по утриманню внутрішньогосподарських меліоративних мереж, визначенню вологості грунту та інше. Як приклад - співпраця Андрушівської експлуатаційної дільниці з приватним підприємством "Імпак”. На початку спільної роботи за рахунок зарегульованої води в каналах була створена можливість проведення зрошення сільськогосподарських культур дощувальними установками (поверхневим поливом). В даний час проводяться підготовчі роботи на площі 30 га для крапельного зрошення сільськогосподарських культур. Так, у 2010 році ПП "Імпак” отримало урожай основних сільгоспкультур на меліорованих землях вищий, ніж на немеліорованих: зернові - 42,3 ц/га, озима пшениця - 39,6 ц/га, картопля - 254 ц/га, овочі - понад 300 ц/га. Також необхідно відмітити співпрацю з УКР Агро РТ, TOB СП "СПІКА” та TOB "Яромир” щодо відведення надлишку вологи з меліорованих сільгоспугідь та догляду за меліоративною мережею, що також позитивно впливає на урожайність. На сьогоднішній день гостро стоїть питання відновлення та утримання внутрішньогосподарських меліоративних мереж у робочому стані, прийнята районна програма, але кошти на її виконання не виділяються, технічний стан вищезгаданих мереж незадовільний. Канали, як відкрита мережа, позаростали чагарниками, замулені, гідротехнічні споруди потребують капітального ремонту. Закрита мережа - гончарний дренаж працює на межі можливого. Тільки тісна співпраця Андрушівської експлуатаційної дільниці Бердичівського міжрайонного управління водного господарства та землекористувачів дасть можливість, незалежно від погодніх умов, отримувати стабільно високі врожаї сільськогосподарської продукції.
Олександр Гордієнко,
головний інженер Бердичівського МУВГ
Державна програма меліорації перезволожених земель впроваджена і в Андрушівському районі, де осушено 13,2 тис. га заболочених земель, з них гончарним дренажем - 12,3 тис. га. На меліорованих сільгоспугіддях площею 9,2 тис. га є можливість проводити подвійне регулювання дренажного стоку води. Такі меліоративні системи працюють як осушувальні, коли є необхідність відвести надлишок вологи з грунту, і як зволожувальні, якщо виникає дефіцит вологи у прикореневому шарі грунту. Бердичівське міжрайонне управління водного господарства обслуговує меліоративні системи у п’яти південних районах Житомирської області на площі 40,4 тис. га. Так, в Андрушівському районі розташована експлуатаційна дільниця, яку очолює Наумчук Володимир Михайлович. Протягом тривалого часу наше управління успішно співпрацює із землекористувачами, які із розумінням ставляться до переваг і можливостей меліоративних земель. Кваліфіковані фахівці управління надають консультації щодо проведення експлуатаційних заходів по утриманню внутрішньогосподарських меліоративних мереж, визначенню вологості грунту та інше. Як приклад - співпраця Андрушівської експлуатаційної дільниці з приватним підприємством "Імпак”. На початку спільної роботи за рахунок зарегульованої води в каналах була створена можливість проведення зрошення сільськогосподарських культур дощувальними установками (поверхневим поливом). В даний час проводяться підготовчі роботи на площі 30 га для крапельного зрошення сільськогосподарських культур. Так, у 2010 році ПП "Імпак” отримало урожай основних сільгоспкультур на меліорованих землях вищий, ніж на немеліорованих: зернові - 42,3 ц/га, озима пшениця - 39,6 ц/га, картопля - 254 ц/га, овочі - понад 300 ц/га. Також необхідно відмітити співпрацю з УКР Агро РТ, TOB СП "СПІКА” та TOB "Яромир” щодо відведення надлишку вологи з меліорованих сільгоспугідь та догляду за меліоративною мережею, що також позитивно впливає на урожайність. На сьогоднішній день гостро стоїть питання відновлення та утримання внутрішньогосподарських меліоративних мереж у робочому стані, прийнята районна програма, але кошти на її виконання не виділяються, технічний стан вищезгаданих мереж незадовільний. Канали, як відкрита мережа, позаростали чагарниками, замулені, гідротехнічні споруди потребують капітального ремонту. Закрита мережа - гончарний дренаж працює на межі можливого. Тільки тісна співпраця Андрушівської експлуатаційної дільниці Бердичівського міжрайонного управління водного господарства та землекористувачів дасть можливість, незалежно від погодніх умов, отримувати стабільно високі врожаї сільськогосподарської продукції.
Олександр Гордієнко,
головний інженер Бердичівського МУВГ
Мітки:
агропромисловий комплекс Андрушівщини,
агропромисловий комплекс Бровки Другі Андрушівського району,
галузі економіки Івниця Андрушівського району,
галузі економіки Міньківці Андрушівського району,
Економіка Андрушівського району,
економіка Зарубинці Андрушівського району
Продам дійну козу і молоді козочки
Продам козу дійну: біла, безрога Три молоденькі козочки:біла, чорна, сіра Місто Андрушівка. Звертайтесь за телефоном 0977798621 Зоя
Андрушівський район, Житомирська область
Площа району — 955,9 кв. км, населення — 56,7 тис. чоловік, з них сільського — 41,9 тис. Середня густота населення — 59 чоловік на кв. кілометр. 2 селищним і 25 сільським Радам депутатів трудящих підпорядковано 41 населений пункт. На території району 70 партійних, 81 комсомольська, 121 профспілкова організації. В економіці провідне місце належить сільському господарству. Тут — 24 колгоспи, 2 радгоспи, 7 промислових підприємств, 3 залізничні станції, З будівельні організації. Населення обслуговують 50 медичних закладів. Мережа народної освіти налічує 36 загальноосвітніх шкіл, у т. ч. 14 середніх, 16 восьмирічних, вечірню школу робітничої молоді, заочну середню школу. Працюють сільське профтехучилище, школа фабрично-заводського учнівства, музична школа, будинок піонерів, 42 дитячі садки і ясла. Культурно-освітню роботу проводять 23 будинки культури, 17 клубів, 77 бібліотек, у т. ч. 36 шкільних. Є 47 стаціонарних кіноустановок, з них 27 широкоекранних. У районі — 6 пам'ятників В. І. Леніну, 63 пам'ятники та обеліски вічної Слави воїнам-визволителям і односельцям, які загинули в боях проти німецько-фашистських загарбників під час Великої Вітчизняної війни.
На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973.
Назви населених пунктів в текстових матеріалах та адміністративний уст
На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973.
Назви населених пунктів в текстових матеріалах та адміністративний уст
субота, 30 квітня 2011 р.
Завершився перший тур конкурсу
1 березня в Україні стартував щорічний Всеукраїнський конкурс «Кращий державний службовець». Перший тур його проходив у березні-квітні поточного року. Учасники конкурсу - начальники, спеціалісти відділів, управлінь РДА - працювали над підвищенням кваліфікації, детальним вивченням положень Конституції України, законодавства про державну службу з урахуванням специфіки функціональних повноважень державних органів. При підбитті підсумків враховувалися також вміння працювати з діловими паперами, користуватися персональним комп’ютером. Визначення переможців проходило в двох номінаціях. В першій «Кращий керівник» перемогла С. І. Сословська - начальник відділу освіти райдержадміністрації. В номінації «Кращий спеціаліст» перемога дісталась А. В. Ніколайчуку - головному спеціалісту відділу освіти райдержадміністрації. Ці державні службовці візьмуть участь у другому турі конкурсу, який триватиме в травні-червні на базі центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади в м. Житомирі.
Алла Мушинська,
головний спеціаліст відділу організаційної та кадрової роботи апарату райдержадміністрації
Алла Мушинська,
головний спеціаліст відділу організаційної та кадрової роботи апарату райдержадміністрації
четвер, 28 квітня 2011 р.
Так вирішуються проблеми благоустрою
21 квітня голова обласної ради Й. А. Запаловський та перший заступник голови обласної державної адміністрації М. М. Олещенко побували в Івниці, де провели нараду по благоустрою. Зокрема, йшла мова про те, що заплановані роботи виконано, а автозупинку, яку намічали побудувати до Дня Перемоги, завершують облаштовувати. Було відмічено, що на сільських вулицях чисто, прибрано в парку, ліквідовано стихійні сміттєзвалища. Виступаючі Й. А. Запаловський, М. М. Олещенко та голова районної державної адміністрації Б. В. Мазур, подякували всім, хто сприяв оперативному вирішенню проблем благоустрою села. Слід відмітити, що сільський голова Івниці П. П. Кузьменко по-справжньому вболіває за своє село, піклується про його благоустрій. А тому, не гаючи часу, організував прибирання вулиць, задіявши до цієї справи депутатів, сільських активістів, місцевих жителів, зокрема, тих, хто перебуває на обліку в районному центрі зайнятості. Безробітні, які оформлені на громадські роботи, за свою працю одержать гроші, а сільські вулиці, парк, кладовище, де вони працюють, стануть чистими. Активно долучилися до прибирання й учні та вчителі Івницької загальноосвітньої школи, місцеві підприємці, працівники ТОВ "АларітТрейд”. А працівники філії "Андрушівський райавтодор” провели очистку бордюр від землі, зробили ямковий ремонт заасфальтованих вулиць. Роботи по ремонту дороги через греблю та вирубка дерев обабіч під’їзної дороги до села, ще не завершені, там працюють робітники підприємства. Й. А. Запаловський та М. М. Олещенко дали інтерв’ю журналістам обласного телебачення та радіо щодо проведення в області благоустрою, облаштування пам’ятників, кладовищ, щоб гості, які приїдуть на поминальні дні, бачили, що в області, в районах, в кожному селі є влада. М. М. Олещенко наголосив, що, як депутат обласної ради, часто буває в селах Андрушівського району, добре знає проблеми, допомагає їх вирішувати. В даний час проводяться роботи з газифікації Волиці, виготовляється проектно-кошторисна документація для газифікації Корчмищ, Степка, Волиці, буде проведено повну реконструкцію очисних споруд в м. Андрушівка. Йшла мова й про те, що в цей день депутати всіх рівнів працюють у своїх виборчих округах.
Марія ОЛЕКСЮК
Марія ОЛЕКСЮК
Підписатися на:
Дописи (Atom)