Живі фарби і широкі екрани нових цифрових телевізорів виробляють яскраве потужне враження. Тому, рано чи пізно у будь-якого глядача виникає питання: чи можна скористатися всіма перевагами ТБ при роботі з комп'ютером? Можна!...
Перехресна сумісність дуже популярна серед цінителів якісної електроніки. Фотоапарат прямо підключається до принтера, Flash-плеєр до телефону, телефон до КПК і все це - сумісне з персональним комп'ютером. Не дивно, що і сам комп'ютер являє собою систему різноманітних підключаються блоків. Тому можливість використовувати телевізор замість монітора - цілком логічне рішення.
Програмні та апаратні засоби для такої сумісності існують вже давно. Сучасні можливості відеокарт дозволяють у деяких випадках підключати до комп'ютера більше одного дисплея. Звичайно, найчастіше відеокартою підтримується "полегшений" варіант - під час роботи aльтернатівного монітора основний відключається, але, не рідкість і системи з двома і більше одночасно працюють "екранами".
Інтерфейси
Існує безліч варіантів підключення телевізора до комп'ютера, як для широкоекранних цифрових моделей, так і для скромних аналогових телевізорів:
RCA (A/V для штекерів "тюльпан")
Цей універсальний роз'єм можна знайти майже на будь-якій відеокарті. Через нього можливе підключення комп'ютера до більшості аналогових і багатьом цифровим телевізорів. Якість зображення при підключенні до RCA найскромніше, головне його достоїнство - масовість.
S-Video
Вихід є на багатьох відкритих. Забезпечує передачу по трьох каналах - один для даних про яскравість і дві - про кольоровості. Якість зображення значно вище, ніж при використанні RCA.
DVI - HDMI
Сучасні цифрові інтерфейси передачі відео. Дуже схожі, але, за допомогою HDMI додатково передається звук (до 8 каналів), тоді як з DVI для звуку є окремий кабель. Інтерфейси сумісні один з одним без спеціальних конвертерів, виключно за рахунок кабелю-перехідника, обидва підтримують HDCP (High Definition Content Protection) - захист від несанкціонованого запису захищеного копірайтом контенту. Саме тому вони становлять потенційну загрозу для прогресивних користувачів. Тим не менше, інтерфейси досить поширені у відкритих. Багато карти забезпечені DVI вже сьогодні, за деякими даними, зовсім недавно з'явилися карти на GeForce 7600 GT а також сімейства Radeon з виходами HDMI.
VGA (D-Sub)
Один з типів RGB-з'єднань, найчастіше використовується для підключення до комп'ютера монітора. Роз'ємом RGB оснащено багато сучасні цифрові телевізори. Однак, з назви не слід, що вихід підтримує тільки дозвіл VGA. З'єднання підходить для дозволів SVGA, QXGA, UXGA і т.д. Підтримується, мабуть, найвищу якість зображення.
У випадку, якщо виходи на відеокарті комп'ютера не відповідають роз'ємів телевізора, застосовуються різні додаткові пристрої, що забезпечують повну сумісність і модульованого сигналу, якщо це не зроблено відеокартою, не тільки з новинами, але й по частотах і т. д. Іногдa пристрою досить дороги, але в деяких випадках, особливо для аналогових телевізорів, вони просто необхідні.
Аналогові телевізори
Можливості аналогових телевізорів дещо обмежені. Вони створені під давно існуючі системи кольоровості. Стандарт NTSC підтримує максимальний дозвіл в 525 рядків, PAL і SECAM - 625, а реальний дозвіл - ще менше. Як наслідок, аналогового телевізора зазвичай не може забезпечити комп'ютерне дозвіл вище 640х480, для сучасних потреб - вельми скромні здібності.
Заявлена частота аналогових телевізорів - 50 і 100 Гц, насправді цих показників ніхто і ніколи не досягав. Варто знати, що комфортна робота перед звичайним комп'ютерним монітором можлива при величинах в 70-80 Гц.
Крім того, у всіх аналогових телевізорах використовується т.зв. черезстрокова развертка (кадр послідовно створюється двома напівкадрів з непарних та парних ліній). У моніторах - розгортка прогресивна. Втім, деякі знавці вважають розгорнення оптимальною для перегляду відео, ігор і т. д. - сцен з великою кількістю руху.
Оптимальні інтерфейси для "прямого" з'єднання телевізора з комп'ютером - аналогові RCA і S-Video. За допомогою спеціальних конвертерів можна також забезпечити сумісність роз'ємів телевізора з комп'ютерним VGA-виходом відеокарти. При цьому сигнал, природно, втрачає в якості.
І все ж, аналоговим телевізорів вдалося зайняти міцні позиції в боротьбі за затребуваність для роботи з ПК. Текстові матеріали на екрані є досить невиразно і розмито, зате для перегляду відео це ще один плюс. "Розмитість" зображення дозволяє згладити артефaкти, супутні програмної обробці цифрових відеороликів. Крім того, аналоговий телевізор - доступний за ціною пристрій для проведення бюджетних презентацій.
Цифрові телевізори
LCD, плазмові та проекційні телевізори, як правило, вже забезпечені прямим VGA-входом для комп'ютера. Найновіші моделі самого початку створювалися для HDTV - телебачення з високою роздільною здатністю зображення, вони легко інтегруються з ПК з високими показниками дозволі. Останнім часом вони спочатку виконуються в сумісному з комп'ютером варіанті (TV/Computer monitor).
Дуже якісні показники у РК панелей, що успадкували технологію від моніторів. Грань телевізор / монітор в них майже неможливо розрізнити. LCD-телевізори займають мало місця і відмінно працюють зі статичним зображенням. У цьому відношенні вони перевершують "плазму".
Хоча кольори в плазмових телевізорах часто більш яскраві і "живі", ніж в LCD, при довгому перегляді нерухомої "картинки" в "вигоряє" внутрішнє фосфорна покриття "плазми". Хоча, завдяки новітнім розробкам, ця проблема вже втратила колишню гостроту, вона все ще зберігається.
Проекційні телевізори не завжди відображають кольори з достатньою яскравістю, особливо - рівні чорного, проте саме вони - лідери за розмірами екранів, до цих пір не досягнутим іншими технологіями.
У всіх цих випадках переважніше VGA-з'єднання або цифрове з'єднання DVI - HDMI комп'ютера і телевізора. Вони демонструють найкращі результати. Відповідність дозволів сигналу / зображення в телевізорі забезпечується засобами вбудованого тюнера або відеокарти ПК.
Більшість цифрових HDTV-телевізорів відрізняють великі розміри екранів, можливість якісного відтворення відео в широкому форматі, можливість блискучого проведення презентацій і повноцінних 3D-комп'ютерних ігор. За необхідності цифрові панелі легко відображають текст і дрібну графіком.
Таким чином, телевізори зуміли зберегти свою корисність навіть у "грі на чужому полі". Великі екрани дозволяють їм справлятися з низкою важко здійсненних для звичайних моніторів завдань. Цілком імовірно, що з розвитком промислових технологій ці два типи пристроїв будуть об'єднані в єдиний медіаблок, придатний до використання в будь-якій цифровому середовищі.
пʼятниця, 2 жовтня 2009 р.
Виконання бюджетів Андрушівського району у 2008 році
Протягом 2008 року до загального фонду бюджету району надійшло 14753 тис.грн., що на 184,3 тис.грн. більше планових показників доведених Міністерством фінансів України та на 3842,4 тис.грн. перевищує надходження 2007 року.
Надходження до загального фонду бюджету району на 1782,1тис.грн. або на 13,7% більше. Забезпечено виконання всіх 12-ти доходних джерел запланованих на 2008 рік.
Всі 29 бюджетів територіальних громад району планові показники виконали. По платежах до місцевого бюджету загальна сума недоїмки по податках і зборах станом на 01.01.2009р. становила 764,2тис.грн. (в т.ч. земельний податок Коростишівського спирткомбінату – 425,9тис.грн. або 56% до боргів перед місцевими бюджетами), що на 61тис.грн. менше суми податкового боргу станом на 01.01.2008р.
В 2009 році бюджети району втратять значна суму коштів із слідуючих причин:
- В зв’язку з проведеною ВАТ «Житомиргаз» реорганізацією, Андрушівське управління по експлуатації газового господарства стало підрозділом Бердичівського УЕГГ, внаслідок чого нарахування і сплата до бюджету ПДФО буде здійснюватися в бюджет м.Бердичів. Підприємством сплачено в 2008 році податку з доходів фізичних осіб в сумі 469,2 тис.грн. і комунального податку в сумі 3,2 тис.грн.
- Новим власником виробничого комплексу ВАТ «Андрушівське хлібоприймальне підприємство” став у 2008р. ПСП «Заготзерно» Дніпропетровської області, яке є платником фіксованого сільськогосподарського податку, і таким чином (за такої податкової схеми) нічого не сплачуватиме до бюджетів району. ВАТ «Андрушівське ХПП» сплатило у 2008 році до місцевого бюджету 5тис.грн. земельного податку, 111,2тис.грн. податку з доходів фізичних осіб та комунального податку – 0,6тис.грн.
- Також в зв’язку з кризою закрито підрозділ по виробництву м'ясо-ковбасних виробів приватного підприємця Гринишина Є.Я. Даним підрозділом у 2008 році сплачено податку з доходів фізичних осіб в сумі 72,7 тис.грн.
- Орієнтовно загальні втрати бюджетів району внаслідок скрочення 385 чоловік працівників підприємств (в зв’язку з кризою) складають 465 тис.грн. лише податку з доходів фізичних осіб.
Надходження до загального фонду бюджету району на 1782,1тис.грн. або на 13,7% більше. Забезпечено виконання всіх 12-ти доходних джерел запланованих на 2008 рік.
Всі 29 бюджетів територіальних громад району планові показники виконали. По платежах до місцевого бюджету загальна сума недоїмки по податках і зборах станом на 01.01.2009р. становила 764,2тис.грн. (в т.ч. земельний податок Коростишівського спирткомбінату – 425,9тис.грн. або 56% до боргів перед місцевими бюджетами), що на 61тис.грн. менше суми податкового боргу станом на 01.01.2008р.
В 2009 році бюджети району втратять значна суму коштів із слідуючих причин:
- В зв’язку з проведеною ВАТ «Житомиргаз» реорганізацією, Андрушівське управління по експлуатації газового господарства стало підрозділом Бердичівського УЕГГ, внаслідок чого нарахування і сплата до бюджету ПДФО буде здійснюватися в бюджет м.Бердичів. Підприємством сплачено в 2008 році податку з доходів фізичних осіб в сумі 469,2 тис.грн. і комунального податку в сумі 3,2 тис.грн.
- Новим власником виробничого комплексу ВАТ «Андрушівське хлібоприймальне підприємство” став у 2008р. ПСП «Заготзерно» Дніпропетровської області, яке є платником фіксованого сільськогосподарського податку, і таким чином (за такої податкової схеми) нічого не сплачуватиме до бюджетів району. ВАТ «Андрушівське ХПП» сплатило у 2008 році до місцевого бюджету 5тис.грн. земельного податку, 111,2тис.грн. податку з доходів фізичних осіб та комунального податку – 0,6тис.грн.
- Також в зв’язку з кризою закрито підрозділ по виробництву м'ясо-ковбасних виробів приватного підприємця Гринишина Є.Я. Даним підрозділом у 2008 році сплачено податку з доходів фізичних осіб в сумі 72,7 тис.грн.
- Орієнтовно загальні втрати бюджетів району внаслідок скрочення 385 чоловік працівників підприємств (в зв’язку з кризою) складають 465 тис.грн. лише податку з доходів фізичних осіб.
Керівництво Андрушівської районної ради
Голова районної ради - Шпаківський Валерій Броніславович
Народився 2 листопада 1960 року, освіта - повна вища , вчитель української мови і літератури,
член Народної партії.
Дата обрання головою районної ради 25.04.2006
Заступник голови районної ради - Мельник Олександр Вадимович
Народився 6 липня 1975 року, освіта –повна вища, вчитель історії,
член Народної партії
Дата обрання заступником голови районної ради: 27.09.2006
Адреса: 13400 м.Андрушівка Житомирської обл. пл. Леніна,1
Телефони:
код 04136
Приймальна 2-20-97
Факс: 2-19-41
Електронна пошта: andrrada@ukr.net
Народився 2 листопада 1960 року, освіта - повна вища , вчитель української мови і літератури,
член Народної партії.
Дата обрання головою районної ради 25.04.2006
Заступник голови районної ради - Мельник Олександр Вадимович
Народився 6 липня 1975 року, освіта –повна вища, вчитель історії,
член Народної партії
Дата обрання заступником голови районної ради: 27.09.2006
Адреса: 13400 м.Андрушівка Житомирської обл. пл. Леніна,1
Телефони:
код 04136
Приймальна 2-20-97
Факс: 2-19-41
Електронна пошта: andrrada@ukr.net
Схематическая карта Андрушевка на Яндекс.Карты
Схематическая карта Андрушевка на Яндекс.Карты
Схематична карта Андрушівка на Яндекс.Карты
Посмотреть на Яндекс.Картах
Схематична карта Андрушівка на Яндекс.Карты
Посмотреть на Яндекс.Картах
Історія містечка Червоне
Містечко Червоне було засноване у 1624 р. воєводою брест-литовським Яном Тишковичем. Завдяки хитросплетінню родинних зв'язків та шлюбів наприкінці 18 ст. Червоним володів Францішек Ксавері Грохольський, а після його смерті разом з іншими маєтками воно відійшло Адольфові Грохольському. Пізніше Червоне було записане на його другу дружину – Ванду Радзивілл, яка після смерті чоловіка продала володіння Миколі Терещенку, а сама виїхала за кордон. Червоне перебувало у власності родини українських цукрових магнатів до революції 1917 р.
Не відомо, чи була на цьому місті якась інша будівля, а існуючий нині палац було зведено на замовлення Адольфа Грохольського. Розкішна споруда виконана у стилі неоґотики, подібному до англійської ґотики. Дві "замкові" вежі (одна двоповерхова, друга - одноповерхова), розташовані по обидва боки палацу і служили павільйонами. Неподалік в неоґотичному ж стилі були споруджені господарчі будівлі та конюшня. Всередині палацу особливої уваги заслуговував вестибюль зі сходами, викладеними білим мармуром, а також – велика зала для балів з двома венеціанськими кришталевими люстрами. На жаль, від колишнього інтер'єру не збереглося майже нічого.
Микола Терещенко трохи був перебудував палац, а неподалік звів своє дитя та джерело прибутків - цукровий завод. Пізніше в ньому розташувалася авіамайстерня. Палац був оточений великим парком, який межував із садами. Їхня загальна площа складала 58 га. В парку росли старі липи, дуби, каштани. Були тут два озера й альтанка на острівці. Перед палацом плекали декоративні газони.
Пожежа 1928 р. значно пошкодила будівлю й хоча згодом зовнішній вигляд було відтворено, та інтер'єри втрачені назавжди. Через кілька років після здобуття Україною незалежності колишній палац було передано жіночому монастирю Свята Різдва Христового.
Не відомо, чи була на цьому місті якась інша будівля, а існуючий нині палац було зведено на замовлення Адольфа Грохольського. Розкішна споруда виконана у стилі неоґотики, подібному до англійської ґотики. Дві "замкові" вежі (одна двоповерхова, друга - одноповерхова), розташовані по обидва боки палацу і служили павільйонами. Неподалік в неоґотичному ж стилі були споруджені господарчі будівлі та конюшня. Всередині палацу особливої уваги заслуговував вестибюль зі сходами, викладеними білим мармуром, а також – велика зала для балів з двома венеціанськими кришталевими люстрами. На жаль, від колишнього інтер'єру не збереглося майже нічого.
Микола Терещенко трохи був перебудував палац, а неподалік звів своє дитя та джерело прибутків - цукровий завод. Пізніше в ньому розташувалася авіамайстерня. Палац був оточений великим парком, який межував із садами. Їхня загальна площа складала 58 га. В парку росли старі липи, дуби, каштани. Були тут два озера й альтанка на острівці. Перед палацом плекали декоративні газони.
Пожежа 1928 р. значно пошкодила будівлю й хоча згодом зовнішній вигляд було відтворено, та інтер'єри втрачені назавжди. Через кілька років після здобуття Україною незалежності колишній палац було передано жіночому монастирю Свята Різдва Христового.
Інтернет на супутникову антену: починаємо з нуля
Яка у вас швидкість роботи в інтернет? Тільки не кажіть, що вам її вистачає. Рано, чи пізно, але запити будь-якої людини, а тим більше, організації, починають рости. А без швидкого інтернету сьогодні нікуди. Поки що для робочих груп оптимальний вибір - це виділена лінія до провайдера, але вигідно таке рішення лише до пори - до часу. ISDN, DSL і будь-які інші провідні лінії - не вихід із ситуації. Ви ж будете прив'язані до провайдера товстенної ланцюгом. А провайдер, це така істота, яка і трафік вважає, і швидкість обрізає.
Перший радянський супутник зв'язку "Блискавка" був виведений на орбіту в квітні 1965 Супутник мав високоеліптичного орбіту з апогеєм 40000 км, перигею - 500 км, нахилену по відношенню до екваторіальній площині на кут близько 64 град. Основне призначення супутників цієї серії було у віданні телевізійних передач і здійсненні далекого телефонного і телеграфного зв'язку. Саме з цього супутника почалося регулярне та широке використання супутників для телевізійного мовлення. І почалося воно 23 квітня вражаючим експериментом - передачею телевізійного сигналу з Москви до Владивостока. У СРСР протягом двох років після запуску цього супутника зв'язку протягом двох років була створена перша в світі супутникова ТБ розподільна мережа. До 1967 р. були введені в дію 20 наземних станцій.
Ви ніколи не дивилися за статистикою вашого трафіку? Якщо на вашому комп'ютері не встановлений веб-сервер, а ви просто працюєте в інтернеті, то вихідний трафік з вашого комп'ютера буде в десятки разів менше входить. Все тому, що працюючи в мережі, ми передаємо менше, ніж отримуємо. Та й взагалі наше життя побудована таким чином, що людина завжди віддає менше, ніж отримує. Ми вимовляємо на вулиці одне слово, а чуємо шум і ревіння навколишнього міста. Ми постійно слухаємо радіо, дивимось телевізор, читаємо газети, не вкладаючи у виробництво нічого. Так чому б не скористатися цим принципом і не почати використовувати вже існуючі для нас станції на нашу користь? Можна було б організувати інтернет по радіоканалах, по телетексту, по ЛЕП, якби все це вели мовлення у цифровому форматі. А так як у цифровому форматі телебачення у нас найближчим часом (та й не тільки найближчим) не передбачається, то з існуючих передавальних станцій використовувати нам нічого. Треба б повертатися назад до проводів, але вже ні. Адже в цифровому форматі ведеться трансляція із супутників, які забезпечують весь світ сотнями теле-та радіо-каналів. Супутник - це ідеальний пристрій для наших цілей. На супутник постійно з високою швидкістю передаються цифрові потоки, а сам він постійно посилає їх на всю область свого покриття - на десятки країн і сотні міст. Разом з цифровим відеопотоків супутник може передати для нас зашифрований, зрозумілий тільки для нас пакет інформації, який комп'ютер прийме, розшифрує і в результаті видасть нам той самий, необхідний нам гігабайтний файл. Чи варто говорити, що ресурси у супутників величезні, і такі сателіти можуть передавати гігабайти інформації, сотням клієнтів, навіть не відчуваючи завантаження. В ідеальному випадку, звичайно ж.
Час стояння супутників на геостаціонарній орбіті і радіочастотних каналів відноситься до обмежених ресурсів, якими володіє людство і відповідно до міжнародних угод є його власністю. Органом, який регулює ці проблеми, включаючи розподіл частот, є Всесвітня адміністративна конференція з радіо (ВАКР). Ну, а вся поточна робота ведеться через Міжнародний електротехнічний союз (МСЕ).
Зокрема, для введення тієї чи іншої космічної системи зв'язку та мовлення слід зареєструвати її в МСЕ за 6-2 роки до введення в експлуатацію. У цей процес входить попередня публікація даних про плановану системі. Потім необхідно скоординувати ці плани з намірами інших сторін і зареєструвати частотні присвоєння. Процес координації починається з листування, а завершується переговорами за участю делегацій від адміністрацій зацікавлених сторін. Словом, ця досить складна робота, яка проводиться в рамках процедур і правил МСЕ, гарантує дотримання інтересів усіх країн і, головне, досить справедливий порядок.
Перший радянський супутник зв'язку "Блискавка" був виведений на орбіту в квітні 1965 Супутник мав високоеліптичного орбіту з апогеєм 40000 км, перигею - 500 км, нахилену по відношенню до екваторіальній площині на кут близько 64 град. Основне призначення супутників цієї серії було у віданні телевізійних передач і здійсненні далекого телефонного і телеграфного зв'язку. Саме з цього супутника почалося регулярне та широке використання супутників для телевізійного мовлення. І почалося воно 23 квітня вражаючим експериментом - передачею телевізійного сигналу з Москви до Владивостока. У СРСР протягом двох років після запуску цього супутника зв'язку протягом двох років була створена перша в світі супутникова ТБ розподільна мережа. До 1967 р. були введені в дію 20 наземних станцій.
Ви ніколи не дивилися за статистикою вашого трафіку? Якщо на вашому комп'ютері не встановлений веб-сервер, а ви просто працюєте в інтернеті, то вихідний трафік з вашого комп'ютера буде в десятки разів менше входить. Все тому, що працюючи в мережі, ми передаємо менше, ніж отримуємо. Та й взагалі наше життя побудована таким чином, що людина завжди віддає менше, ніж отримує. Ми вимовляємо на вулиці одне слово, а чуємо шум і ревіння навколишнього міста. Ми постійно слухаємо радіо, дивимось телевізор, читаємо газети, не вкладаючи у виробництво нічого. Так чому б не скористатися цим принципом і не почати використовувати вже існуючі для нас станції на нашу користь? Можна було б організувати інтернет по радіоканалах, по телетексту, по ЛЕП, якби все це вели мовлення у цифровому форматі. А так як у цифровому форматі телебачення у нас найближчим часом (та й не тільки найближчим) не передбачається, то з існуючих передавальних станцій використовувати нам нічого. Треба б повертатися назад до проводів, але вже ні. Адже в цифровому форматі ведеться трансляція із супутників, які забезпечують весь світ сотнями теле-та радіо-каналів. Супутник - це ідеальний пристрій для наших цілей. На супутник постійно з високою швидкістю передаються цифрові потоки, а сам він постійно посилає їх на всю область свого покриття - на десятки країн і сотні міст. Разом з цифровим відеопотоків супутник може передати для нас зашифрований, зрозумілий тільки для нас пакет інформації, який комп'ютер прийме, розшифрує і в результаті видасть нам той самий, необхідний нам гігабайтний файл. Чи варто говорити, що ресурси у супутників величезні, і такі сателіти можуть передавати гігабайти інформації, сотням клієнтів, навіть не відчуваючи завантаження. В ідеальному випадку, звичайно ж.
Час стояння супутників на геостаціонарній орбіті і радіочастотних каналів відноситься до обмежених ресурсів, якими володіє людство і відповідно до міжнародних угод є його власністю. Органом, який регулює ці проблеми, включаючи розподіл частот, є Всесвітня адміністративна конференція з радіо (ВАКР). Ну, а вся поточна робота ведеться через Міжнародний електротехнічний союз (МСЕ).
Зокрема, для введення тієї чи іншої космічної системи зв'язку та мовлення слід зареєструвати її в МСЕ за 6-2 роки до введення в експлуатацію. У цей процес входить попередня публікація даних про плановану системі. Потім необхідно скоординувати ці плани з намірами інших сторін і зареєструвати частотні присвоєння. Процес координації починається з листування, а завершується переговорами за участю делегацій від адміністрацій зацікавлених сторін. Словом, ця досить складна робота, яка проводиться в рамках процедур і правил МСЕ, гарантує дотримання інтересів усіх країн і, головне, досить справедливий порядок.
Які бувають телевізори
Телевізорів стає все більше. Дуже часто моделі, що працюють на різних принципах, майже неможливо відрізнити один від одного за зовнішнім виглядом або розміром екрана. Навіть конкуренція технологій в межах одного бренду стала поширеним явищем.
Асортимент інтернет-магазинів вражає уяву достатком плоских панелей, "пузатих" кінескопних пристроїв і невеликих коробочок-проекторів, які на телевізори начебто зовсім не схожі. Тим не менш, у наш час стрімкого технічного прогресу вони бувають і такими. ТБ сьогодні - це будь-який виріб з "електронної" начинкою, що дозволяє дивитися фільми та телепередачі.
Аналогові та цифрові телевізори
Аналогові телевізори
Тобто нецифрові телевізори - до цих пір найпоширеніший вид. До нього можна віднести і старий кінескопний "Рекорд", і малоекранний бюджетний LCD "для кухні". Такі телевізори випускаються і успішно продаються дотепер.
У аналоговому телевізорі сигнал перетворюється на картинку "як є" - без точного розподілу кожного пікселя по екрану, без точної кольори для кожного пікселя і т.д. Якість прийнятого зображення сильно залежить від потужності сигналу та наявності відсутності перешкод. Основна перевага аналогових телевізорів - їх дешевизна. При бажанні можна купити модель за ціну в межах сотні доларів.
Варто мати на увазі, що велика частина телеканалів в межах Східної, так і Західної Європи до цих пір здійснює мовлення в аналогових форматах - версіях PAL, SECAM і т. д. Аналогові формати відрізняються один від одного числом рядків у кадрі, систем кольоровості і т. д. У Росії та Східній Європі зазвичай використовують SECAM, іноді - PAL. Більшість сучасних аналогових телевізорів мультисистемны і підтримують більшість існуючих форматів.
Цифрові телевізори
Вважається, що якість зображення в цифрових телевізорах дуже висока. Зазвичай так воно і є. Сигнал передається у вигляді цифрового коду (умовно - у вигляді 0 і 1), тому чіткість "картинки" не залежить від потужності сигналу. Дані про кожному пікселі передаються або цілком, без перешкод, або не передаються взагалі. Інше залежить від особливостей конкретної технології, що використовується і властивостей цифрового формату. Формат досить багато - DTS, EDTV, HDTV і інші.
Оскільки прихід у наші краї високих технологій в свій час дещо затримався, більшість цифрових форматів так і не встигли знайти застосування. Вони можуть використовуватися окремими супутниковими або кабельними телеканалами, однак сьогодні весь світ вже готується до приходу HDTV - цифрового телебачення високої чіткості зображення. Формат включає кілька підтримуваних дозволів. Варто заздалегідь уточнити, чи відповідають можливості телевізора потребам покупця. Чим більшу роздільну здатність HDTV підтримує телевізор, то краще він сумісний з різними цифровими сигналами - супутникових та кабельних каналів, DVD, новітніх ігрових приставок, нарешті. На сьогоднішній день максимальна роздільна здатність HDTV - 1080p. Інші діючі дозволу - 720p і 1080i.
Формат екрана телевізора
Іноді він вказується як "співвідношення сторін" екрана. Багато хто, ймовірно, помічали, що співвідношення сторін екрану в кінотеатрі відрізняється від аналогічних показників звичайного телевізора. Нічого дивного. У аналогових і бюджетні моделі телевізорів найчастіше використовується формат 4:3 - 4х - ширина, 3х - висота. Формат - 16:9 з часів Едісона використовується в кінотеатрах, звідки він перекочував у широкоформатні телевізори - зазвичай дорогі аналогові або цифрові.
Зображення 16:9 не відповідає малоформатне екрану і навпаки. За необхідності і в залежності від технології воно або "обрізається" по краях, або компенсується темними "рамками" зверху і знизу або з боків екрану, або "розтягується" за допомогою спеціальних алгоритмів. У таких випадках зображення зазвичай не відповідає спочатку задуманого режисером. Таким чином, для промотра якісного широкоформатного відео найкраще підходить екран 16:9. Тим не менше, маленькі телевізори цілком підходять для невеликих приміщень і, завдяки невисокій ціні, користуються успіхом у невибагливих глядачів.
Типи телевізорів
Головне - вибрати відповідну технологію. Кожна з них має свої переваги і недоліки:
Кінескопні телевізори
Звичайні кінескопні телевізори, переважно - бюджетної цінової категорії. Більшість моделей випускається з аналоговими тюнерами, і, відповідно, не може приймати цифровий сигнал без додаткових конверторів. Якість прийому і зображення у аналогових телевізорів значно відрізняється від моделі до моделі, перша ознака тут - ціна. В залежності від цінової категорії випускаються не тільки телевізори з "дутими" кінескопами, але також і з плоскими, і навіть суперплоский екранами, "картинка" на яких практично не викривлюється. Яскравість і контрастність Кінескопного телевізору цілком прийнятні.
LCD (ЖК)
Плоскопанельний тип телевізорів. Принцип роботи - світло від спеціальної потужної лампи проходить через рідкокристалічну матрицю, яка формує власне зображення. Під впливом електричних розрядів матриця з високою частотою змінює ступінь прозорості окремо для кожного кристала-пікселя. Колір додається спеціальними фільтрами. Випускаються як аналогові, так і цифрові LCD-телевізори, у т. ч. з підтримкою HDTV.
Головне достоїнство LCD - мала товщина панелі. Розмір екрану може бути 50+ дюймів (більше 120 см), при цьому панель настільки тонка, що її можна розмістити на стіні, використовувати замість монітора і т.д. Середній ресурс таких телевізорів - більше 30 років.
"Плазма"
Відмінні особливості плазмових телевізорів - це не тільки плоский екран і плоска тонка панель, яку можна повісити на стіну, а й досить екзотична технологія. Навіть сама назва "плазма" - щось прогресивне, з майбутнього.
Екран такого телевізора складається з мільйонів бульбашок-пікселів, заповнених інертними газами. Під впливом електричних розрядів бульбашки світяться. Процесор з величезною частотою роздає "завдання" для кажого пікселя, і, таким чином створюється "картинка".
Плазмові телевізори звичайно випускаються в "цифровому" варіанті. Технологія надійшла в масове виробництво порівняно недавно і витрачати час на розробку морально застарілого аналогового телевізора ціною в кілька тисяч доларів не має сенсу.
Головні недоліки плазмових панелей - не завжди якісне відображення чорного кольору і "вигорання" екрану при тривалому перегляді статичного зображення (наприклад "робочого столу" при роботі з комп'ютером). Хоча плазму зазвичай можна використовувати замість монітора ПК, це не завжди доцільно. Тим не менш, в останніх моделях "вигорання" практично усунуто.
Екрани у "плазми" досить великі - в даний час 42 дюйма - вже норма. Втім, такі розміри повністю відповідають досить високими цінами на плазмові телевізори.
Проекційні телевізори
Найчисленніший підвид. Продукція, що в цьому сегменті телевізори можна умовно розділити на два типи - телевізори з зворотною проекцією і телевізори з фронтальним проекцією.
Телевізор із зворотною проекцією зовні схожий на свого "кінескопа" побратима - великий бокс з екраном. Ззаду всередині - проектор, що транслює через систему лінз зображення на просветний екран;
Телевізор з фронтальної проекцією - власне, не цілком телевізор. Він складається зі світлого відображення екрану, що розміщується на стіні і окремого проектора, який, залежно від типу, може бути розміщений де завгодно - під стелею, на протилежній стіні за спиною глядача, на підставці перед екраном.
Загальний недолік телевізорів із зворотною та фронтальній проекцією - невисокі яскравість і контрастність зображення. Особливо це помітно в освітлених денним світлом приміщеннях. Крім того, телевізори з зворотною проекцією досить громіздкі. Однак, багато хто компенсує особливість їх технології - проекційні телевізори - рекордсмени за розмірами екрану, в деяких випадках - до 100 + дюймів (250 + см). Це вже можна порівняти з цим кінотеатром. Тим більше, що ціна на інші види телевізорів з порівнянними розмірами екранів зазвичай значно вище.
У проекційних телевізорах використовуються такі технології:
ЕЛТ - в основі проектора - один або три міні-кінескопа. Міні-зображення через систему лінз проектується на екран. Через малий ресурсу дорогих кінескопів і складності самостійної підстроювання зображення такі телевізори поступово зникають з продажу.
LCD - вельми перспективна і заслуговує довіри технологія. Принцип дії - світло через один або три прозорих РК-мінідісплея і систему лінз проектується на екран. Телевізори досить дорогі, однак якість зображення забезпечується висока, при цьому, як правило передбачена підтримка цифрового відео. LCD-проектори - реальний конкурент технології DLP.
DLP. Досить екзотичний тип телевізорів. Світло від спеціальної лампи відображається (проектується) на екран за допомогою мільйонів мікродзеркал, кожне з яких кориться власним сигналу. У залежності від ціни використовуються одночіпова або трьохчіпової (окремо для кожного кольору) матриця.
LCoS. Дуже якісна технологія. Щось середнє між LCD та DLP. Світло від лампи падає на дзеркальну поверхню через ЖК-матрицю, таким чином на екран відбивається вже готове зображення. У нових моделях використовуються також трьохчіпової технології - окремо для червоного, зеленого і синього кольорів. На відміну від, наприклад, LCD-проекціонок, в LCoS-телевізорах практично не видно "сітка" на екрані - чорні міжпіксельна проміжки.
Зазвичай всі проекційні телевізори сумісні з цифровими, в т. ч. HDTV типами сигналів. Незважаючи на деякі недоліки, вони цілком окупають свою ціну.
Асортимент інтернет-магазинів вражає уяву достатком плоских панелей, "пузатих" кінескопних пристроїв і невеликих коробочок-проекторів, які на телевізори начебто зовсім не схожі. Тим не менш, у наш час стрімкого технічного прогресу вони бувають і такими. ТБ сьогодні - це будь-який виріб з "електронної" начинкою, що дозволяє дивитися фільми та телепередачі.
Аналогові та цифрові телевізори
Аналогові телевізори
Тобто нецифрові телевізори - до цих пір найпоширеніший вид. До нього можна віднести і старий кінескопний "Рекорд", і малоекранний бюджетний LCD "для кухні". Такі телевізори випускаються і успішно продаються дотепер.
У аналоговому телевізорі сигнал перетворюється на картинку "як є" - без точного розподілу кожного пікселя по екрану, без точної кольори для кожного пікселя і т.д. Якість прийнятого зображення сильно залежить від потужності сигналу та наявності відсутності перешкод. Основна перевага аналогових телевізорів - їх дешевизна. При бажанні можна купити модель за ціну в межах сотні доларів.
Варто мати на увазі, що велика частина телеканалів в межах Східної, так і Західної Європи до цих пір здійснює мовлення в аналогових форматах - версіях PAL, SECAM і т. д. Аналогові формати відрізняються один від одного числом рядків у кадрі, систем кольоровості і т. д. У Росії та Східній Європі зазвичай використовують SECAM, іноді - PAL. Більшість сучасних аналогових телевізорів мультисистемны і підтримують більшість існуючих форматів.
Цифрові телевізори
Вважається, що якість зображення в цифрових телевізорах дуже висока. Зазвичай так воно і є. Сигнал передається у вигляді цифрового коду (умовно - у вигляді 0 і 1), тому чіткість "картинки" не залежить від потужності сигналу. Дані про кожному пікселі передаються або цілком, без перешкод, або не передаються взагалі. Інше залежить від особливостей конкретної технології, що використовується і властивостей цифрового формату. Формат досить багато - DTS, EDTV, HDTV і інші.
Оскільки прихід у наші краї високих технологій в свій час дещо затримався, більшість цифрових форматів так і не встигли знайти застосування. Вони можуть використовуватися окремими супутниковими або кабельними телеканалами, однак сьогодні весь світ вже готується до приходу HDTV - цифрового телебачення високої чіткості зображення. Формат включає кілька підтримуваних дозволів. Варто заздалегідь уточнити, чи відповідають можливості телевізора потребам покупця. Чим більшу роздільну здатність HDTV підтримує телевізор, то краще він сумісний з різними цифровими сигналами - супутникових та кабельних каналів, DVD, новітніх ігрових приставок, нарешті. На сьогоднішній день максимальна роздільна здатність HDTV - 1080p. Інші діючі дозволу - 720p і 1080i.
Формат екрана телевізора
Іноді він вказується як "співвідношення сторін" екрана. Багато хто, ймовірно, помічали, що співвідношення сторін екрану в кінотеатрі відрізняється від аналогічних показників звичайного телевізора. Нічого дивного. У аналогових і бюджетні моделі телевізорів найчастіше використовується формат 4:3 - 4х - ширина, 3х - висота. Формат - 16:9 з часів Едісона використовується в кінотеатрах, звідки він перекочував у широкоформатні телевізори - зазвичай дорогі аналогові або цифрові.
Зображення 16:9 не відповідає малоформатне екрану і навпаки. За необхідності і в залежності від технології воно або "обрізається" по краях, або компенсується темними "рамками" зверху і знизу або з боків екрану, або "розтягується" за допомогою спеціальних алгоритмів. У таких випадках зображення зазвичай не відповідає спочатку задуманого режисером. Таким чином, для промотра якісного широкоформатного відео найкраще підходить екран 16:9. Тим не менше, маленькі телевізори цілком підходять для невеликих приміщень і, завдяки невисокій ціні, користуються успіхом у невибагливих глядачів.
Типи телевізорів
Головне - вибрати відповідну технологію. Кожна з них має свої переваги і недоліки:
Кінескопні телевізори
Звичайні кінескопні телевізори, переважно - бюджетної цінової категорії. Більшість моделей випускається з аналоговими тюнерами, і, відповідно, не може приймати цифровий сигнал без додаткових конверторів. Якість прийому і зображення у аналогових телевізорів значно відрізняється від моделі до моделі, перша ознака тут - ціна. В залежності від цінової категорії випускаються не тільки телевізори з "дутими" кінескопами, але також і з плоскими, і навіть суперплоский екранами, "картинка" на яких практично не викривлюється. Яскравість і контрастність Кінескопного телевізору цілком прийнятні.
LCD (ЖК)
Плоскопанельний тип телевізорів. Принцип роботи - світло від спеціальної потужної лампи проходить через рідкокристалічну матрицю, яка формує власне зображення. Під впливом електричних розрядів матриця з високою частотою змінює ступінь прозорості окремо для кожного кристала-пікселя. Колір додається спеціальними фільтрами. Випускаються як аналогові, так і цифрові LCD-телевізори, у т. ч. з підтримкою HDTV.
Головне достоїнство LCD - мала товщина панелі. Розмір екрану може бути 50+ дюймів (більше 120 см), при цьому панель настільки тонка, що її можна розмістити на стіні, використовувати замість монітора і т.д. Середній ресурс таких телевізорів - більше 30 років.
"Плазма"
Відмінні особливості плазмових телевізорів - це не тільки плоский екран і плоска тонка панель, яку можна повісити на стіну, а й досить екзотична технологія. Навіть сама назва "плазма" - щось прогресивне, з майбутнього.
Екран такого телевізора складається з мільйонів бульбашок-пікселів, заповнених інертними газами. Під впливом електричних розрядів бульбашки світяться. Процесор з величезною частотою роздає "завдання" для кажого пікселя, і, таким чином створюється "картинка".
Плазмові телевізори звичайно випускаються в "цифровому" варіанті. Технологія надійшла в масове виробництво порівняно недавно і витрачати час на розробку морально застарілого аналогового телевізора ціною в кілька тисяч доларів не має сенсу.
Головні недоліки плазмових панелей - не завжди якісне відображення чорного кольору і "вигорання" екрану при тривалому перегляді статичного зображення (наприклад "робочого столу" при роботі з комп'ютером). Хоча плазму зазвичай можна використовувати замість монітора ПК, це не завжди доцільно. Тим не менш, в останніх моделях "вигорання" практично усунуто.
Екрани у "плазми" досить великі - в даний час 42 дюйма - вже норма. Втім, такі розміри повністю відповідають досить високими цінами на плазмові телевізори.
Проекційні телевізори
Найчисленніший підвид. Продукція, що в цьому сегменті телевізори можна умовно розділити на два типи - телевізори з зворотною проекцією і телевізори з фронтальним проекцією.
Телевізор із зворотною проекцією зовні схожий на свого "кінескопа" побратима - великий бокс з екраном. Ззаду всередині - проектор, що транслює через систему лінз зображення на просветний екран;
Телевізор з фронтальної проекцією - власне, не цілком телевізор. Він складається зі світлого відображення екрану, що розміщується на стіні і окремого проектора, який, залежно від типу, може бути розміщений де завгодно - під стелею, на протилежній стіні за спиною глядача, на підставці перед екраном.
Загальний недолік телевізорів із зворотною та фронтальній проекцією - невисокі яскравість і контрастність зображення. Особливо це помітно в освітлених денним світлом приміщеннях. Крім того, телевізори з зворотною проекцією досить громіздкі. Однак, багато хто компенсує особливість їх технології - проекційні телевізори - рекордсмени за розмірами екрану, в деяких випадках - до 100 + дюймів (250 + см). Це вже можна порівняти з цим кінотеатром. Тим більше, що ціна на інші види телевізорів з порівнянними розмірами екранів зазвичай значно вище.
У проекційних телевізорах використовуються такі технології:
ЕЛТ - в основі проектора - один або три міні-кінескопа. Міні-зображення через систему лінз проектується на екран. Через малий ресурсу дорогих кінескопів і складності самостійної підстроювання зображення такі телевізори поступово зникають з продажу.
LCD - вельми перспективна і заслуговує довіри технологія. Принцип дії - світло через один або три прозорих РК-мінідісплея і систему лінз проектується на екран. Телевізори досить дорогі, однак якість зображення забезпечується висока, при цьому, як правило передбачена підтримка цифрового відео. LCD-проектори - реальний конкурент технології DLP.
DLP. Досить екзотичний тип телевізорів. Світло від спеціальної лампи відображається (проектується) на екран за допомогою мільйонів мікродзеркал, кожне з яких кориться власним сигналу. У залежності від ціни використовуються одночіпова або трьохчіпової (окремо для кожного кольору) матриця.
LCoS. Дуже якісна технологія. Щось середнє між LCD та DLP. Світло від лампи падає на дзеркальну поверхню через ЖК-матрицю, таким чином на екран відбивається вже готове зображення. У нових моделях використовуються також трьохчіпової технології - окремо для червоного, зеленого і синього кольорів. На відміну від, наприклад, LCD-проекціонок, в LCoS-телевізорах практично не видно "сітка" на екрані - чорні міжпіксельна проміжки.
Зазвичай всі проекційні телевізори сумісні з цифровими, в т. ч. HDTV типами сигналів. Незважаючи на деякі недоліки, вони цілком окупають свою ціну.
Підписатися на:
Дописи (Atom)