Прошивка тюнерів до супутникових антен (оновлення програмного забезпечення, додавання нових каналів).
Доступні для перегляду до 100 каналів на російській та українській мовах, та близько 3000 іншомовних каналів.
Ціна стандартної прошивки 20 гривень.
Супутникові антени в м.Андрушівка.
Установка, налагодження, обслуговування.
Прошивка супутникових тюнерів (ресиверів).
Супутниковий Інтернет.
Замовляйте в Андрушівці та Андрушівському районі за e-mail адресою.
Показ дописів із міткою установка тв антен в андрушівці. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою установка тв антен в андрушівці. Показати всі дописи
пʼятниця, 3 лютого 2012 р.
пʼятниця, 5 березня 2010 р.
Чи потрібно обслуговування супутникової антени з поворотним пристроєм?
Так, якщо Ви вважаєте обслуговуванням змазування кульових опор на актюатори з інтервалом один раз на півроку. Якщо у вас встановлений мотопідвіс, то як правило обслуговувати його не представляється можливим, якщо звичайно не займатися цим заради власного задоволення.
пʼятниця, 2 жовтня 2009 р.
Інтернет на супутникову антену: починаємо з нуля
Яка у вас швидкість роботи в інтернет? Тільки не кажіть, що вам її вистачає. Рано, чи пізно, але запити будь-якої людини, а тим більше, організації, починають рости. А без швидкого інтернету сьогодні нікуди. Поки що для робочих груп оптимальний вибір - це виділена лінія до провайдера, але вигідно таке рішення лише до пори - до часу. ISDN, DSL і будь-які інші провідні лінії - не вихід із ситуації. Ви ж будете прив'язані до провайдера товстенної ланцюгом. А провайдер, це така істота, яка і трафік вважає, і швидкість обрізає.
Перший радянський супутник зв'язку "Блискавка" був виведений на орбіту в квітні 1965 Супутник мав високоеліптичного орбіту з апогеєм 40000 км, перигею - 500 км, нахилену по відношенню до екваторіальній площині на кут близько 64 град. Основне призначення супутників цієї серії було у віданні телевізійних передач і здійсненні далекого телефонного і телеграфного зв'язку. Саме з цього супутника почалося регулярне та широке використання супутників для телевізійного мовлення. І почалося воно 23 квітня вражаючим експериментом - передачею телевізійного сигналу з Москви до Владивостока. У СРСР протягом двох років після запуску цього супутника зв'язку протягом двох років була створена перша в світі супутникова ТБ розподільна мережа. До 1967 р. були введені в дію 20 наземних станцій.
Ви ніколи не дивилися за статистикою вашого трафіку? Якщо на вашому комп'ютері не встановлений веб-сервер, а ви просто працюєте в інтернеті, то вихідний трафік з вашого комп'ютера буде в десятки разів менше входить. Все тому, що працюючи в мережі, ми передаємо менше, ніж отримуємо. Та й взагалі наше життя побудована таким чином, що людина завжди віддає менше, ніж отримує. Ми вимовляємо на вулиці одне слово, а чуємо шум і ревіння навколишнього міста. Ми постійно слухаємо радіо, дивимось телевізор, читаємо газети, не вкладаючи у виробництво нічого. Так чому б не скористатися цим принципом і не почати використовувати вже існуючі для нас станції на нашу користь? Можна було б організувати інтернет по радіоканалах, по телетексту, по ЛЕП, якби все це вели мовлення у цифровому форматі. А так як у цифровому форматі телебачення у нас найближчим часом (та й не тільки найближчим) не передбачається, то з існуючих передавальних станцій використовувати нам нічого. Треба б повертатися назад до проводів, але вже ні. Адже в цифровому форматі ведеться трансляція із супутників, які забезпечують весь світ сотнями теле-та радіо-каналів. Супутник - це ідеальний пристрій для наших цілей. На супутник постійно з високою швидкістю передаються цифрові потоки, а сам він постійно посилає їх на всю область свого покриття - на десятки країн і сотні міст. Разом з цифровим відеопотоків супутник може передати для нас зашифрований, зрозумілий тільки для нас пакет інформації, який комп'ютер прийме, розшифрує і в результаті видасть нам той самий, необхідний нам гігабайтний файл. Чи варто говорити, що ресурси у супутників величезні, і такі сателіти можуть передавати гігабайти інформації, сотням клієнтів, навіть не відчуваючи завантаження. В ідеальному випадку, звичайно ж.
Час стояння супутників на геостаціонарній орбіті і радіочастотних каналів відноситься до обмежених ресурсів, якими володіє людство і відповідно до міжнародних угод є його власністю. Органом, який регулює ці проблеми, включаючи розподіл частот, є Всесвітня адміністративна конференція з радіо (ВАКР). Ну, а вся поточна робота ведеться через Міжнародний електротехнічний союз (МСЕ).
Зокрема, для введення тієї чи іншої космічної системи зв'язку та мовлення слід зареєструвати її в МСЕ за 6-2 роки до введення в експлуатацію. У цей процес входить попередня публікація даних про плановану системі. Потім необхідно скоординувати ці плани з намірами інших сторін і зареєструвати частотні присвоєння. Процес координації починається з листування, а завершується переговорами за участю делегацій від адміністрацій зацікавлених сторін. Словом, ця досить складна робота, яка проводиться в рамках процедур і правил МСЕ, гарантує дотримання інтересів усіх країн і, головне, досить справедливий порядок.
Перший радянський супутник зв'язку "Блискавка" був виведений на орбіту в квітні 1965 Супутник мав високоеліптичного орбіту з апогеєм 40000 км, перигею - 500 км, нахилену по відношенню до екваторіальній площині на кут близько 64 град. Основне призначення супутників цієї серії було у віданні телевізійних передач і здійсненні далекого телефонного і телеграфного зв'язку. Саме з цього супутника почалося регулярне та широке використання супутників для телевізійного мовлення. І почалося воно 23 квітня вражаючим експериментом - передачею телевізійного сигналу з Москви до Владивостока. У СРСР протягом двох років після запуску цього супутника зв'язку протягом двох років була створена перша в світі супутникова ТБ розподільна мережа. До 1967 р. були введені в дію 20 наземних станцій.
Ви ніколи не дивилися за статистикою вашого трафіку? Якщо на вашому комп'ютері не встановлений веб-сервер, а ви просто працюєте в інтернеті, то вихідний трафік з вашого комп'ютера буде в десятки разів менше входить. Все тому, що працюючи в мережі, ми передаємо менше, ніж отримуємо. Та й взагалі наше життя побудована таким чином, що людина завжди віддає менше, ніж отримує. Ми вимовляємо на вулиці одне слово, а чуємо шум і ревіння навколишнього міста. Ми постійно слухаємо радіо, дивимось телевізор, читаємо газети, не вкладаючи у виробництво нічого. Так чому б не скористатися цим принципом і не почати використовувати вже існуючі для нас станції на нашу користь? Можна було б організувати інтернет по радіоканалах, по телетексту, по ЛЕП, якби все це вели мовлення у цифровому форматі. А так як у цифровому форматі телебачення у нас найближчим часом (та й не тільки найближчим) не передбачається, то з існуючих передавальних станцій використовувати нам нічого. Треба б повертатися назад до проводів, але вже ні. Адже в цифровому форматі ведеться трансляція із супутників, які забезпечують весь світ сотнями теле-та радіо-каналів. Супутник - це ідеальний пристрій для наших цілей. На супутник постійно з високою швидкістю передаються цифрові потоки, а сам він постійно посилає їх на всю область свого покриття - на десятки країн і сотні міст. Разом з цифровим відеопотоків супутник може передати для нас зашифрований, зрозумілий тільки для нас пакет інформації, який комп'ютер прийме, розшифрує і в результаті видасть нам той самий, необхідний нам гігабайтний файл. Чи варто говорити, що ресурси у супутників величезні, і такі сателіти можуть передавати гігабайти інформації, сотням клієнтів, навіть не відчуваючи завантаження. В ідеальному випадку, звичайно ж.
Час стояння супутників на геостаціонарній орбіті і радіочастотних каналів відноситься до обмежених ресурсів, якими володіє людство і відповідно до міжнародних угод є його власністю. Органом, який регулює ці проблеми, включаючи розподіл частот, є Всесвітня адміністративна конференція з радіо (ВАКР). Ну, а вся поточна робота ведеться через Міжнародний електротехнічний союз (МСЕ).
Зокрема, для введення тієї чи іншої космічної системи зв'язку та мовлення слід зареєструвати її в МСЕ за 6-2 роки до введення в експлуатацію. У цей процес входить попередня публікація даних про плановану системі. Потім необхідно скоординувати ці плани з намірами інших сторін і зареєструвати частотні присвоєння. Процес координації починається з листування, а завершується переговорами за участю делегацій від адміністрацій зацікавлених сторін. Словом, ця досить складна робота, яка проводиться в рамках процедур і правил МСЕ, гарантує дотримання інтересів усіх країн і, головне, досить справедливий порядок.
Підписатися на:
Дописи (Atom)