З липня 2010 року згідно із Законом України "Про внесення змін у Закони України "Про Державний бюджет України на 2010 рік” і „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” підприємці-спрощенці (платники єдиного та фіксованого податку) мають сплачувати страхові внески в розмірі, не меншому за мінімальний. Водночас із січня 2011 року набув чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, і підприємці-спрощенці мають сплачувати щомісячно єдиний внесок. До того ж сплата коштів у Пенсійний фонд та Фонд страхування на випадок безробіття є обов’язковим. В серпні 2011 року внесено зміни в Податковий кодекс України та деякі законодавчі акти України, згідно яких з 1 серпня 2011 року підприємці-пенсіонери за віком та інваліди звільняються від сплати єдиного соціального внеску. Тобто, підприємці-спрощенці - пенсіонери за віком та інваліди мають сплатити соціальний внесок тільки за період із 1 січня по 1 серпня ц. р. Граничний термін сплати єдиного внеску за 2011 рік - до 20 січня 2012 року. Згідно із Законом України № 3609-VI не застосовуються фінансові стягнення за несплату страхових внесків підприємцями-спрощенцями за 2010 рік, тому дана категорія платників повинна здійснити сплату страхових внесків та подати звітність без застосування штрафних санкцій.
Ганна Козак,
заступник начальника управління
Пенсійного фонду в Андрушівському районі
Показ дописів із міткою галузі економіки Бровки Перші Андрушівського району. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою галузі економіки Бровки Перші Андрушівського району. Показати всі дописи
середа, 21 вересня 2011 р.
Пенсіонери за віком та інваліди не платитимуть єдиний внесок
Мітки:
галузі економіки Бровки Перші Андрушівського району,
Економіка Андрушівського району,
організації Антопіль Андрушівського району,
організації Глинівці Андрушівського району,
організації Забара Андрушівського району,
підприємства Гарапівка Андрушівського району
понеділок, 18 липня 2011 р.
Жнива-2011
Збиральна кампанія - в повному розпалі. Особливістю цьогорічних жнив є те, що врожай формувався в досить непростих умовах - як погодних, так і економічних. Сільськогосподарським підприємствам району в цьому році необхідно зібрати 19,2 тис. га ранніх зернових, з них 14,3 тис. га пшениці, 3,2 тис. га ячменю, 710 гектарів вівса, 569 га зернобобових культур. Крім того, до збирання є 1298 гектарів озимого та 763 гектари ярого ріпаку. На жнивах будуть працювати 70 власних комбайнів та планується залучити ще 10 комбайнів з інших регіонів. Першими розпочали збирання ранніх зернових ТОВ «Укр Агро РТ» с. Бровки Перші та ріпаку ПП «Імпак» с. Гальчин. Майже всі господарства приступили до обмолоту озимої пшениці. На сьогодні найбільший урожай цієї культури збирають в ДП «Оранта» НВМП «Антарія» с. Зарубинці - він складає 57,7 центнера з гектара, по 45 ц збирають СФГ «Демитра» м. Андрушівка та ПОСП «Надія» с. Зарубинці. Що стосується озимого ячменю, то найвищу врожайність - 41,8 ц/га отримано в ТОВ «Укр Агро РТ» с. Бровки Перші. Поряд із збиранням зернових господарствам слід звернути увагу на скирдування соломи, підготовку грунту під посів майбутнього урожаю та насіння.
Наталія Лисюк,
начальник відділу управління АПР
Наталія Лисюк,
начальник відділу управління АПР
Мітки:
агропромисловий комплекс Андрушівського р-ну,
агропромисловий комплекс Котівка Андрушівського району,
галузі економіки Бровки Перші Андрушівського району,
Економіка Андрушівського району,
економіка Городківка Андрушівського району,
підприємства Камені Андрушівського району
середа, 9 березня 2011 р.
Як хазяйнуватимеш - так і матимеш
В цей морозний день, коли ми приїхали у Волосів, село, як і все навколо, ще дрімало в білих і міцних обіймах зими. Начальник районного управління агропромислового розвитку О. О. Гайдабас та його заступник В. М. Весельський запропонували подивитися, як хазяйнують в цих непростих зимових умовах тваринники СФГ «Шателюк», де утримують 400 голів ВРХ, в тому числі 100 корів.
Тільки наша «Нива» зупинилася на території господарства, як нагодився і сам його керівник - Іван Іванович Шателюк. Вітаючись, він пояснив, що щойно прибув із Хмельниччини, і додав, посміхаючись: «Їздив подивитися, як живуть люди, як хазяйнують в умовах, коли важкувато вижити виробнику сільськогосподарської продукції, бо відсутнє й держзамовлення на неї, і ціни низькі, а ринки збуту - монополізовані. Доводиться у самого життя вчитися мудрості, добряче прораховувати все на перспективу, аби не пішло з молотка нажите нелегкою працею». Він запропонував оглянути ферми. Зайшли до найближчої, де вже порядкувала доярка І. П. Соколова. Заздалегідь з’явилися на свою вахту й інші доярки, аби підготуватися до обіднього доїння і роздачі кормів. Переступаючи поріг приміщення, звернули насамперед увагу на двері: вони були добре припущені, утеплені, щоб якнайменше холоду проникало всередину. Та й тваринниці прохали швиденько і щільно причиняти їх, аби не мерзла худоба. У приміщенні тепло і чисто, пахло силосом і молоком. Тварини витягували шиї до своїх доглядачок, очікуючи чогось смачного. Швиденько прямує до своєї групи Валентина Францівна Шишко, словами заспокоюючи найбільш нетерплячих тварин. Доглядає жінка 35 корів, з яких поки що дояться 22. Щоденно одержує від них 300 літрів молока. Доярка наголошує, що справді «велике» молоко буде попереду, коли корови підуть на пасовище і матимуть більше соковитого корму. Хоча й зимова кормова база у них не бідна, забезпечені усім на 100% від потреби. Завдяки цьому мають найвищі надої в районі - 16-17 кг молока на корову. В раціоні тварин постійно є сіно, силос, концкорми, в тому числі й зерно кукурудзи, закладене за новою технологією - в поліетиленові рукави, які зберігаються під відкритим небом. Вже другий рік вони закладають так зерно кукурудзи, перейнявши досвід у івничан. І. І. Шателюк переконався, що це вигідна справа, а то стільки було клопотів з тією кукурудзою, поки висушать її і засиплять на зиму. Головне, аби не поцвіла потім. В цьому році у одній із фірм закупили два таких рукави, кожен з яких коштує 4 тис. грн. і вміщує 100 тонн плющеного зерна при вологості 30%. Зберігається воно прекрасно і добре засвоюється тваринами. Закладання 1 тонни кукурудзи таким способом обходиться приблизно в 180 грн. - це значно дешевше, аби довелося її пересушувати. - Таким чином, - пояснює І. І. Шателюк, - можна зберігати й інше зерно, а також сінаж, подрібнену зелену масу - менше буде відходів. Побували ми і біля рукава - довжелезного та покритого снігом. Там фуражир В. А. Козел зі своїм помічником В. В. Грищенком набирали в мішки кукурудзяний корм. Щоденно вони доставляють його тваринам до 2 тонн. Як виявилося, молочну продукцію господар реалізує не на ТОВ «Андрушівський маслосирзавод», а продає ружинському переробному підприємству, бо те закуповує його дорожче, ніж наше, - по 3 грн. 50 коп. Звісно, справжній господар рахує кожну копійку. Так і має бути. Є в Івана Івановича свої плани, задумки на майбутнє, є багато проблем, над вирішенням яких працює щоденно. Обігріє, обцілує землю весняне сонечко і роботи, клопотів прибавиться, бо покличе до себе ще й поле - у СФГ «Шателюк» є 1,5 тис. га землі, в основному орендованої. В неї теж потрібно чимало вкласти, аби добре вродила і бути із зерном, а, значить, і з кормами. Хай рясно родить їм нива, ведеться в коморі і в оборі, щоб не розчарувався в своїй праці цей господар, якого з міста покликали до себе і земля, і рідне село.
Валентина Василюк
Тільки наша «Нива» зупинилася на території господарства, як нагодився і сам його керівник - Іван Іванович Шателюк. Вітаючись, він пояснив, що щойно прибув із Хмельниччини, і додав, посміхаючись: «Їздив подивитися, як живуть люди, як хазяйнують в умовах, коли важкувато вижити виробнику сільськогосподарської продукції, бо відсутнє й держзамовлення на неї, і ціни низькі, а ринки збуту - монополізовані. Доводиться у самого життя вчитися мудрості, добряче прораховувати все на перспективу, аби не пішло з молотка нажите нелегкою працею». Він запропонував оглянути ферми. Зайшли до найближчої, де вже порядкувала доярка І. П. Соколова. Заздалегідь з’явилися на свою вахту й інші доярки, аби підготуватися до обіднього доїння і роздачі кормів. Переступаючи поріг приміщення, звернули насамперед увагу на двері: вони були добре припущені, утеплені, щоб якнайменше холоду проникало всередину. Та й тваринниці прохали швиденько і щільно причиняти їх, аби не мерзла худоба. У приміщенні тепло і чисто, пахло силосом і молоком. Тварини витягували шиї до своїх доглядачок, очікуючи чогось смачного. Швиденько прямує до своєї групи Валентина Францівна Шишко, словами заспокоюючи найбільш нетерплячих тварин. Доглядає жінка 35 корів, з яких поки що дояться 22. Щоденно одержує від них 300 літрів молока. Доярка наголошує, що справді «велике» молоко буде попереду, коли корови підуть на пасовище і матимуть більше соковитого корму. Хоча й зимова кормова база у них не бідна, забезпечені усім на 100% від потреби. Завдяки цьому мають найвищі надої в районі - 16-17 кг молока на корову. В раціоні тварин постійно є сіно, силос, концкорми, в тому числі й зерно кукурудзи, закладене за новою технологією - в поліетиленові рукави, які зберігаються під відкритим небом. Вже другий рік вони закладають так зерно кукурудзи, перейнявши досвід у івничан. І. І. Шателюк переконався, що це вигідна справа, а то стільки було клопотів з тією кукурудзою, поки висушать її і засиплять на зиму. Головне, аби не поцвіла потім. В цьому році у одній із фірм закупили два таких рукави, кожен з яких коштує 4 тис. грн. і вміщує 100 тонн плющеного зерна при вологості 30%. Зберігається воно прекрасно і добре засвоюється тваринами. Закладання 1 тонни кукурудзи таким способом обходиться приблизно в 180 грн. - це значно дешевше, аби довелося її пересушувати. - Таким чином, - пояснює І. І. Шателюк, - можна зберігати й інше зерно, а також сінаж, подрібнену зелену масу - менше буде відходів. Побували ми і біля рукава - довжелезного та покритого снігом. Там фуражир В. А. Козел зі своїм помічником В. В. Грищенком набирали в мішки кукурудзяний корм. Щоденно вони доставляють його тваринам до 2 тонн. Як виявилося, молочну продукцію господар реалізує не на ТОВ «Андрушівський маслосирзавод», а продає ружинському переробному підприємству, бо те закуповує його дорожче, ніж наше, - по 3 грн. 50 коп. Звісно, справжній господар рахує кожну копійку. Так і має бути. Є в Івана Івановича свої плани, задумки на майбутнє, є багато проблем, над вирішенням яких працює щоденно. Обігріє, обцілує землю весняне сонечко і роботи, клопотів прибавиться, бо покличе до себе ще й поле - у СФГ «Шателюк» є 1,5 тис. га землі, в основному орендованої. В неї теж потрібно чимало вкласти, аби добре вродила і бути із зерном, а, значить, і з кормами. Хай рясно родить їм нива, ведеться в коморі і в оборі, щоб не розчарувався в своїй праці цей господар, якого з міста покликали до себе і земля, і рідне село.
Валентина Василюк
Мітки:
агропромисловий комплекс Глинівці Андрушівського району,
агропромисловий комплекс Мостове Андрушівського району,
агропромисловий комплекс Червоне Андрушівського району,
галузі економіки Бровки Перші Андрушівського району,
галузі економіки Степок Андрушівського району,
Економіка Андрушівського району
Підписатися на:
Дописи (Atom)