четвер, 30 вересня 2010 р.

Нехай щастить вам, педагоги і гімназисти

Відцвіло усіма барвами веселки літо, швидко минули канікули. Ось і перший день осені - незабутній і неповторний. З нетерпінням чекала його дітвора Старої Котельні, а також зустрічі з друзями і вчителями, зі школою, яка відтепер матиме статус сільської гімназії. І ось всі вони знову на шкільному подвір’ї, яке так скучило за дзвінким різноголоссям. Школа гостинно відчинила двері перед дітворою, закликаючи за парти, а вчительство - до нелегкої творчої роботи. А скільки квітів! А радісних обіймів і посмішок. Тільки малесенькі такі смішні і серйозні першокласники трохи боязко поглядали на мам, стоячи біля своєї вчительки. Ніщо не могло зіпсувати отієї атмосфери свята, яка панувала навколо, навіть дрібний дощик, якому не вдалося розігнати ні дітвору, ні дорослих. І ось кращі учні навчального закладу піднімають Державний прапор, звучить Гімн України. З хлібом-сіллю (фото 1) зустрічають господарі гостей, котрі прибули до них на День знань і відкриття сільської гімназії. До слова запросили голову райдержадміністрації Б. В. Мазура, який щиро привітав учителів і школярів із святом початку нового навчального року, побажав здоров’я і успіхів, щасливої мандрівки в цікаву і захоплюючу Країну знань. Він подарував гімназії інтерактивну дошку. Начальник відділу освіти райдержадміністрації С. І. Сословська поздоровила всіх присутніх зі святом, з присвоєнням їх навчальному закладу статусу сільської гімназії, наголосивши на тому, що це накладає на педагогічний і учнівський колективи надзвичайно високу відповідальність, зичила усім щасливого навчального року. Розділили з дітворою, вчителями та батьками святковий настрій директор навчального закладу І. А. Сокольчук, сільський голова В. М. Бондарчук та представники адміністрації СТОВ «Старокотельнянське». Останні вручили грамоти та грошові премії школярам, котрі під час літніх канікул трудилися в місцевому господарстві. Кожна мить свята дарувала присутнім цікаву несподіванку. Ось перед усіма з’явився Новий навчальний рік і поклав на сходинки гімназії здоровенну підкову - на щастя! Першими ступили на неї маленькі першокласники, яких за руку під оберегом - вишитим рушником, вивела на святкове подвір’я вчителька К. Б. Комар. Всі погляди, звісно, були прикуті до них - гарних, кумедних і поки що невпевнених… А навпроти з квітами стояли випускники і по-своєму заздрили першачкам, що у тих ще все попереду. І слова мами першокласника А. В. Ткачук глибоко схвилювали всіх, бо вона просила Бога, аби благословив їх дітей в щасливу путь. Щиро аплодували всі присутні, коли С. І. Сословська вручила грамоти районного відділу освіти кращим педагогам - Л. П. Рибалко та С. Г. Кошовому, а школярі подарували учителям квіти. А ось і казкові персонажі - Буратіно і Мальвіна, з’явилися на шкільному подвір’ї і вручили першокласникам чарівний ключ від знань. Всі чекали найголовнішої миті - Першого дзвінка (фото 2). І він пролунав. Через чарівну підкову переступили у світ знань діти. Нехай щастить їм в новому навчальному році!

Валентина Василюк

Приходять на спомин прожиті роки

Дорога до Новоівницького вистукувала під колесами авто, відраховуючи чи то прожиті роки, чи то добрі справи, яких немало зроблено невтомними і натрудженими руками Федори Григорівни Скиби.я ця добра і щира душею жінка, росіянка за національністю, берегиня - мати, бабуся і прабабуся. Привітати ювілярку зібралися найближчі друзі синової родини, де проживає Федора Григорівна, селищні активісти. А голова районної державної адміністрації Б. В. Мазур та голова районної ради В. Б. Шпаківський, поздоровляючи іменинницю, вручили їй Привітальний лист Президента України В. Ф. Януковича, грошову винагороду та букети яскравих осінніх квітів. Зазвичай у такий день у пам’яті спливають найрізноманітніші події. У Федори Григорівни є теж що згадати. …Народилася в Курській області Росії в багатодітній сільській родині. Мала трьох сестер і брата. Жили бідно, але дружно, не цуралися ніякої роботи. Так і повиростали. А потім зустріла дівчина Тимофія, і в серці ніби вогник спалахнув, а його невидимий промінчик постійно осявав щасливу посмішку на обличчі тендітної красуні. Одружилися. Народила Федора Григорівна трьох синів-соколят. Але коротким було їх сімейне щастя - чорним смерчем увірвалась війна. Тимофій пішов на фронт, а їй залишилися сімейні турботи. Щоб не померти голодною смертю, обмінювала одяг на їжу. Часто згадує ювілярка німецьку окупацію, коли до хати зайшли фашисти і один з них, взявши малюків за ніжки, швиргонув одного на лаву, другого - на поріг. Почав збирати пожитки, але втрутився його товариш і, показуючи на малюків, щось голосно почав казати, часто повторюючи слово «кіндер». Вони пішли з двору, нічого з речей не взявши. А ще Федора Григорівна допомагала партизанам - пекла для них хліб, прала одяг. Коли ж то було?!.. Притуливши до грудей подаровані квіти, перед нами сидить бабуся. Хвилюється. Євгеній Тимофійович розповідає, що матуся допомагала няньчити внуків, а їх у неї шестеро, любить спостерігати, як граються правнуки. - Немало сліз пролила наша мама, - продовжує Євгеній, - похоронила чоловіка, мого батька, потім помер брат Борис. А нині щодня чекає вісточки від В’ячеслава, який разом із сім’єю мешкає в Росії. …Швидко пролетіли роки, кожен з яких позначений щоденною працею, тривогою, гордістю за дітей і внуків. Вже понад три десятиліття живе Федора Григорівна в Новоівницькому, але спогади все частіше повертають в рідні серцю місця, хочеться зустрітися із сестрами Ганною та Катериною, яким уже далеко за дев’яносто. Проте шлях до них неблизький, тож спілкуються по телефону, листуються. Отак і живе серед українських лісів росіянка Федора Григорівна Скиба, оточена турботою сина й невістки, любов’ю внуків та правнуків.

Марія Олексюк

Святкували всім селом

Не так часто в Степківському будинку культури буває так людно, як першого вересня. Цього дня сюди зібралося майже все село - святкували не лише початок нового навчального року, а й 80-річний ювілей школи. Хто міг, завітав на її іменини, бо скільком поколінням степківчан вона дала путівку в життя, в широкий світ. І гостей високопоставлених з району та області прибуло теж немало. Їх зустрічали, як і годиться, з хлібом-сіллю, яскравими осінніми квітами, якими аж розцвів зал. Кожне слово ведучих хвилювало серця, зачіпало найтонші і найпотаємніші його струни. Що не кажіть, а зі школою, з юністю, чарівним світом дитинства пов’язані найтепліші, найпрекрасніші спогади, які ми бережемо все життя. Свої надії на майбутнє це гарне село пов’язує з юною зміною, з маленькими першокласниками, яких випускники під оплески залу за руки ведуть на урочисту лінійку під аркою, яку з вишитих рушників зробили їх батьки. Кращі учні школи піднімають Державний прапор, звучить Гімн України. Господарі свята щиро вітають гостей, їм вручають золоті, як сонце, короваї. В залі звучать величальні пісні Україні, школі, землі рідній, слова подяки тим, хто вісім десятиріч своє серце віддавав дітям - директорам школи, педагогам, вчительським династіям. Зі щирими вітаннями до всіх присутніх звернулася директор місцевої школи Л. А. Степаненко, яка надала слово першому заступнику голови обласної державної адміністрації М. М. Олещенку. Він привітав вчителів та учнів з Днем знань, ювілеєм школи, побажав успіхів дітворі і їх наставникам, а селу - процвітання, обіцяв сельчанам допомогти не лише в ремонті навчального закладу, а й у вирішенні найболючіших для степківчан проблем. І ті сподіваються, що нинішня влада буде вболівати за село не на словах, а на ділі, сприятиме його відродженню. Гість подарував школі меблі, аби вона була ще затишнішою. Теплі поздоровлення і найщиріші побажання прозвучали і з вуст голови райдержадміністрації Б. В. Мазура, який зичив школярам, їх наставникам успішного навчального року і вручив директору навчального закладу сертифікат на комплект меблів. Багато було бажаючих поздоровити зі святом винуватців торжества і серед них, насамперед, С. І. Сословська - начальник відділу освіти райдержадміністрації. Вона побажала дітям і вчителям успіхів та нових творчих висот, нагородила грамотами кращих вчителів. Завітали з подарунками на урочистості і голова районної ради В. Б. Шпаківський, директор місцевого СТОВ «Хлібороб» П. В. Юянець, сільський голова Н. П. Войцехівська та інші. А скільки теплих посмішок викликали виступи маленьких школяриків, які в цей день зробили перший, ще несміливий крок в чудову і незвідану Країну знань, випускників, шкільних артистів. Усіх їх покликав за парти шкільний дзвоник.

Валентина Василюк

Працюють на майбутній урожай

Хліборобам, як і землі, спочинку немає. Тільки вийшли із загінки комбайни і господарі заховали в комори просушене й очищене зерно та поспішають за погоди зібрати кукурудзу, сою, соняшник, цукрові буряки, як поле знову покликало до себе тих, хто присвятив життя своє роботі біля годувальниці землі.
Отож тепер на порядку денному - турбота про майбутній урожай: розпочалася сівба озимих культур. Саме це питання і стояло в центрі уваги учасників семінару - керівників та головних агрономів господарств, котрий відбувся у вівторок, 14 листопада, на базі СТОВ "Старокотельнянське”. Проходив він з участю керівників та спеціалістів районного управління агропромислового розвитку, а також голови райдержадміністрації Б. В. Мазура, який і відкрив зібрання. Він наголосив на тому, що аграріїв зібрали для того, аби зосередити їх увагу на підготовці грунту до посіву озимих, нагадати про оптимальні строки, в які насіння має лягти в землю, вів мову про осінній догляд за посівами та особливості сортової агротехніки. Потім на своїх ланах вітав учасників семінару директор СТОВ «Старокотельнянське», керівник з багатющим досвідом Б. Р. Срібний. Він розповів про те, як організований у них в господарстві комплекс осінньо-польових робіт. Продемонстрував роботу нової сівалки «Партнер-7» вартістю 295 тис. грн., яку господарство придбало минулої осені. Агрегат якраз працював на полі площею 45 гектарів - заробляв в грунт насіння протруєної озимої пшениці, до якої добавлені стимулятор росту та добрива. Попередником під посів був горох. Звісно, нова техніка викликала неабиякий інтерес у спеціалістів сільського господарства. Тому Борис Романович запропонував усім ознайомитися з нею ближче, зупинивши на якийсь час роботу агрегату, відповідав на запитання, дав повну характеристику новій техніці, наголосивши на тому, що сівалка сіє не рядком, як ті, що є в користуванні, а стрічкою. Сказав і про те, що вона працює на швидкості 12 км на годину. Н. Л. Лисюк, головний агроном районного управління агропромислового розвитку, у своєму виступі зробила акцент на особливостях посіву озимої пшениці, наголосила на ролі попередників, використанні сидератів, біостимуляторів та добрив, гербіцидів для одержання щедрих урожаїв зернових. Виступив на семінарі і директор Андрушівської державної сортодослідної станції В. П. Алексійчук. Він говорив про те, що йому найближче - насіння, бо ж з нього починається урожай. Дав характеристику найновішим і найефективнішим сортам озимих пшениців, наголосив, які з них є найбільш зимостійкими. Це, насамперед, сорти Либідь, Лісова пісня, Царівна. Звернув увагу й на те, що великим попитом нині користується жито, особливо сорти Первісток, Дозор, Юріївець, Інтенсивне-99, Ірина та ін. Володимир Павлович назвав нові, високоврожайні сорти ячменю, особливе місце серед яких займають Селена Стар, Достойний. Про нове в захисті рослин вів мову регіональний представник фірми "Дюпон” О. І. Сергійчук. Він розповів, зокрема, про фунгіцид "Таліус”, який дає відчутне підвищення врожайності зернових. Рекламував різноманітні добрива, які може доставити і за потреби внести в грунт ТОВ «Шакур», його регіональний представник А. Д. Яковчук. Він переконував присутніх в ефективності внесення карбамідно-аміачної суміші для підвищення врожайності, пропонував керівникам господарств послуги своєї фірми. З приводу питань, піднятих на семінарі, своїми думками поділився і начальник управління АПР О. О. Гайдабас, який зупинився на розвитку тваринницької галузі району, стані заготівлі кормів та підготовки до зимово-стійлового утримання тварин. Він проінформував учасників семінару про те, що, на жаль, поголів’я ВРХ за останній місяць зменшилося по району на 140 голів. Що стосується кормів, то сіна господарствами району припасено 83% від потреби, заготовлено 5,1 тис. тонн сінажу, 4,7 тис. тонн силосу. Зупинився також на таких важливих проблемах, як заборгованість сільгосппідприємств до Пенсійного фонду, вів мову і про розрахунки господарств за орендовані земельні та майнові паї, рівень середньої заробітної плати в сільськогосподарській галузі, яка ще залишається досить низькою. Про дотримання всіх агротехнічних заходів при проведенні осінньої посівної кампанії говорив і заступник голови райдержадміністрації А. М. Горкун. Підсумував роботу семінару голова райдержадміністрації Б. В. Мазур, який закликав усіх спеціалістів працювати на кінцевий результат, обмінюватися досвідом, не боятися впроваджувати нове, що пропонують аграріям науковці, робити все від них залежне, аби в майбутньому бути з щедрим урожаєм.

Валентина Василюк

Бойовий і трудовий шлях воїна і педагога

Дубровського Павла Григоровича добре знають на Андрушівщині за його більш як 40-річну педагогічну працю, громадсько-політичну активність в суспільному житті.На долю хлопця випало нелегке, повне випробувань життя. Закінчив 7 класів, у 1941 році вступив у залізничне ПТУ на Львівщині, але незабаром розпочалася Велика Вітчизняна війна. Фашисти вивозили молодь на підневільні роботи до Німеччини. Першим у списки потрапив і Павло. Двічі втікав, а за третім разом взяли і під конвоєм доправили до місця збору. Але разом з товаришами зумів утекти. Згодом опинився серед народних месників. Це, по суті, була регулярна військова частина з двох стрілецьких рот, диверсійної групи і господарського взводу. Павла зарахували у розвідку. Головним їх завданням було паралізувати залізницю Лунінець-Сарни. 1 лютого 1944, виконуючи завдання командування на напрямку Рівне- Луцьк, був тяжко поранений. Потім - евакогоспіталі в Москві, в Андижані. Після одужання в травні 1944 був призваний в Червону Армію на 3-й Білоруський фронт в 51-шу Вітебську червонопрапорну дивізію кулеметником. В бою під Шауляєм за форсування річки був нагороджений медаллю «За відвагу». І знову поранення. Після лікування у Пскові направили на 1-й Прибалтійський фронт. Коли наступали на Кенігсберг, виніс з поля бою пораненого офіцера, за що представили до нагороди - ордена Слави III ступеня. В лютому 1945 року був втретє поранений. На цьому Велика Вітчизняна війна для П. Г. Дубровського закінчилася. Його довгий час виходжували в Свердловську і тільки в жовтні переможного року виписали з госпіталю інвалідом другої групи. Виповнилось тоді юнакові 20 років. Павло Григорович Дубровський нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня, а за освітянську працю - медаллю імені А. С. Макаренка. Щороку мої вихованці вітають його, шанованого жителя с. Червоне, з визначними святами. Готуються заздалегідь - приносять квіти, вчать вітальні слова. Павло Григорович завжди радо зустрічає нас. Запрошує до саду, де школярі сідають на стареньких лавочках та із захопленням слухають цікаві розповіді воїна-партизана, вчителя-ветерана. Ці зустрічі роблять моїх вихованців старшими, серйознішими, бо розповіді Павла Григоровича спонукають задуматись над життям, сьогоденням. Діти люблять відвідувати ветерана, бо він завжди з радістю зустрічає їх, проводжає з надією, що вони навідаються до нього ще не раз.

Юлія Турська, вчителька Червоненської ЗОШ І-ІІІ ст.

Насильство краще попередити, ніж боротися з його наслідками!

Поняття сім’ї асоціюється в нашій свідомості з безпечною територією, де можна почувати себе комфортно і затишно, де панує любов і злагода, де можна знайти захист від небезпек навколишнього світу. Але реальна ситуація в сім’ї може бути далекою від цього. На жаль, в Україні спостерігається зростання кількості проявів насилля серед дітей, а це підштовхує їх до скоєння правопорушень. Негативні прояви в поведінці дітей краще попередити, ніж боротися з їх наслідками. 15 вересня було проведено бесіду з учнями 7-9 класів Андрушівської ЗОШ І-ІІ ступенів на тему: «Захист дітей від насильства та жорстокого поводження» та роздані їм буклети і листівки, які містять інформацію про попередження насильства в сім’ї та жорстокого поводження з дітьми, а також браслети «Я проти насильства». Для учнів 7 класу проведено лекцію та ряд вправ, щоб з’ясувати, як діти розуміють термін "насильство” і що воно, на їх думку, означає. Діти самі давали аналіз проявам насильства, висловлювали своє бачення його попередження.

Світлана Шпаківська, головний спеціаліст РЦСССДМ

субота, 18 вересня 2010 р.

Склад Андрушівської районної виборчої комісії. Список

Додаток 139
до постанови Центральної виборчої комісії
від 15 вересня 2010 року № 355


Андрушівська районна виборча комісія
Житомирської області
(13400, Житомирська обл., м. Андрушівка, пл. Леніна, 1)

Голова комісії – Пашинська Тетяна Володимирівна, 1959 року народження – від місцевої організації Політичної партії "Сильна Україна".
Заступник голови комісії – Дяченко Володимир Михайлович, 1951 року народження – від місцевої організації Народної Партії.
Секретар комісії – Проценко Олена Миколаївна, 1956 року народження – від місцевої організації Комуністичної партії України.

Члени комісії:
Весельська Ольга Олегівна, 1958 року народження – від місцевої організації Комуністичної партії України;
Дмитрук Тетяна Василівна, 1952 року народження – від місцевої організації політичної партії Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина";
Животовський Григорій Михайлович, 1934 року народження – від місцевої організації Комуністичної партії України;
Кравчук Зоя Федорівна, 1954 року народження – від місцевої організації Партії регіонів;
Кравчук Ольга Володимирівна, 1965 року народження – від місцевої організації Партії регіонів;
Курята Леонід Робертович, 1950 року народження – від місцевої організації Народної Партії;
Лисюк Іван Андрійович, 1948 року народження – від місцевої організації політичної партії Єдиний Центр;
Озорніна Надія Іванівна, 1947 року народження – від місцевої організації політичної партії Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина";
Піковська Олександра Іванівна, 1954 року народження – від місцевої організації Партії регіонів;
Самойленко Наталія Дмитрівна, 1962 року народження – від місцевої організації Партії промисловців і підприємців України;
Спіріна Ганна Іванівна, 1952 року народження – від місцевої організації політичної партії Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина";
Шпаківська Неоніла Володимирівна, 1962 року народження – від місцевої організації Народної Партії.

Секретар Центральної виборчої комісії Т. ЛУКАШ