Андрушевский маслосырзавод, является одним из лидеров среди производителей молочной продукции Украины. Предприятие имеет более чем тридцатилетнюю историю. Основанное в 1971г. было лучшим на Житомирщине и производило широкий ассортимент цельномолочной продукции, твердые сыры, масло, лактозу, сухое молоко.
Андрушевский маслосырзавод находится в г. Андрушевка, Житомирской области. Кроме ТМ «Золотава», выпускает спрэды под ТМ «Лагидка» и «Попельнянское», а также твердые сорта сыра. Масло и спрэды представлены на рынке в виде фасованной продукции по 200гр. и в монолите по 10 ? 20кг.
Андрушевский маслосырзавод уже более 30 лет известен как один из крупнейших на трерритории СНГ производителей высококачественного сыра и традиционного украинского сливочного масла и спредов.
Postal address: 13425, Житомирская область, г. Андрушевка, ул. Лысенко, 10
Phones: +380 (4136) 2-17-96, 2-18-96
+380 (44) 490-72-01
Web-site: zolotava.ua
понеділок, 23 січня 2012 р.
Побували в цирку і в театрі
Під час Новорічних та Різдвяних свят діти з Андрушівки та Гальчина побували на новорічній цирковій виставі в м. Києві, а діти з Червоного та Великих Мошківець - на новорічній виставі Житомирського музично-драматичного театру ім. І. Кочерги. Незабутні враження залишаться надовго в пам’яті школярів, адже не так часто для них організовуються такі свята. Батьки і діти вдячні за подарунки та організацію поїздок народному депутату П. І. Жебрівському - голові політичної партії «Українська платформа «Собор». Нехай доброта, щедрість та людяність, котрі Ви віддаєте людям, повертаються до Вас сторицею!
Майя Воронюк,
смт. Червоне
Майя Воронюк,
смт. Червоне
неділя, 22 січня 2012 р.
Єдиний соціальний внесок: сплата та облік фізичними особами-підприємцями
З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, згідно якого фізичні особи-підприємці сплачують ЄСВ (єдиний соціальний внесок) за себе та членів сім’ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. Об’єкт для нарахування ЄСВ підприємців, хто працює на загальній системі оподаткування - сума доходу (прибуток), отриманого від їхної діяльності, що підлягає обкладанню податком із доходів. Сума ЄСВ підприємця-загальносистемника не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. А от підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, базу для нарахування ЄСВ визначатимуть самостійно. Для спрощенців сума ЄСВ не може опускатися нижче розміру мінімального страхового внеску в усіх місяцях сплати єдиного податку. При цьому, мінімальний страхових внесок визначають розрахунково як добуток мінімальної заробітної плати на відповідну ставку ЄСВ. В обов’язковому порядку підприємці зобов’язані сплачувати ЄСВ за ставкою 34,7%. Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, встановлений статтею 22 Закону України "Про Державбний бюджет України на 2011 рік” та розмір єдиного внеску, встановлений для фізичних осіб - підприємців (34,7%), мінімальний страховий внесок таких платників за 2011 рік становить - 4010,30 грн. Звітність за сплачений ЄСВ - річна, подається до 1 квітня року, наступного за звітним. Сплата ЄСВ за ставкою 34,7 % підприємцями за себе здійснюється на розрахунковий рахунок: № 37191076000601, Банк ГУДКУ у Житомирській області, м. Житомир, МФО 811039, код ЄДРПОУ 20404952, отримувач: управління Пенсійного фонду України в Андрушівському районі. В обов’язковому порядку вказувати прізвище, ім’я та по батькові платника та ідентифікаційний номер. Але якщо підприємець бажає додатково добровільно взяти участь у страхуванні з тимчасовової втрати працездатності, то ставка ЄСВ становитиме - 36,6%, у страхуванні від нещасного випадку - 36,21%. Якщо підприємець добровільно додатково братиме участь і в соцстрахуванні від непрацездатності, і в соцстрахуванні від нещасного випадку, він платитиме - 38,11% ЄСВ. Приватні підприємці, які бажають взяти добровільну участь в одному з видів соціального страхування, повинні звернутися до управління Пенсійного фонду, укласти договір добровільного страхування та отримати розрахунковий рахунок для перерахунку коштів відповідно до ставки ЄСВ. Наявність даного договору дає право на оплату лікарняних листів та отримання путівок на санаторно-курортне лікування. Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, встановлений статтею 13 Закону України "Про Державбний бюджет України на 2012 рік” та розмір єдиного внеску, встановлений для фізичних осіб -підприємців (34,7%), мінімальний страховий внесок таких платників у 2012 році становитиме:
3 1 січня - 372,33 грн. на місяць (1073 грн. х 34,7%)
З 1 квітня - 379,62 грн. на місяць (1094 грн. х 34,7 %)
З 1 липня - 382,39 грн. на місяць (1102грн. х 34,7%)
З 1 жовтня - 387,95 грн. на місяць (1118грн. х 34,7 %)
З 1 грудня - 393,50 грн. на місяць 1134 грн. х 34,7%).
Ганна КОЗАК,
перший заступник начальника управління Пенсійного фонду в Андрушівському районі
3 1 січня - 372,33 грн. на місяць (1073 грн. х 34,7%)
З 1 квітня - 379,62 грн. на місяць (1094 грн. х 34,7 %)
З 1 липня - 382,39 грн. на місяць (1102грн. х 34,7%)
З 1 жовтня - 387,95 грн. на місяць (1118грн. х 34,7 %)
З 1 грудня - 393,50 грн. на місяць 1134 грн. х 34,7%).
Ганна КОЗАК,
перший заступник начальника управління Пенсійного фонду в Андрушівському районі
субота, 21 січня 2012 р.
З користю для справи
Двадцятого січня в залі засідань районної ради відбувся семінар-навчання голів та секретарів місцевих рад.
Відкрив пленарне засідання голова районної ради О. В. Мельник. Він, зокрема, наголосив на важливості винесених на розгляд зібрання питань, особливо це стосувалося нової Інструкції з діловодства. З цим документом пов’язана повсякденна діяльність і голів, і секретарів рад. Тому всі й зібралися, аби попрацювати над ним, висловити свої зауваження та пропозиції. Про рекомендації щодо розроблення інструкцій з діловодства в органах місцевого самоврядування відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1242 на семінарі вела мову начальник відділу організаційної роботи районної ради Т. В. Ломберг. Роз’яснення щодо виконання Закону України від 1 січня 2010 року № 2297-VІ «Про захист персональних даних» зробив керуючий справами апарату районної ради С. А. Михайловський. Він же виступив з інформацією про декларування майна, доходів, витрат і зобов’язань фінансового характеру відповідно до Закону України від 7 квітня 2011 року № 3206- VІ «Про заходи запобігання і протидії корупції» та про завдання та особливості підготовки даних по соціальному паспорту Андрушівського району. Підбив підсумки роботи семінару голова районної ради О. В. Мельник.
Валентина Сільська
Відкрив пленарне засідання голова районної ради О. В. Мельник. Він, зокрема, наголосив на важливості винесених на розгляд зібрання питань, особливо це стосувалося нової Інструкції з діловодства. З цим документом пов’язана повсякденна діяльність і голів, і секретарів рад. Тому всі й зібралися, аби попрацювати над ним, висловити свої зауваження та пропозиції. Про рекомендації щодо розроблення інструкцій з діловодства в органах місцевого самоврядування відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1242 на семінарі вела мову начальник відділу організаційної роботи районної ради Т. В. Ломберг. Роз’яснення щодо виконання Закону України від 1 січня 2010 року № 2297-VІ «Про захист персональних даних» зробив керуючий справами апарату районної ради С. А. Михайловський. Він же виступив з інформацією про декларування майна, доходів, витрат і зобов’язань фінансового характеру відповідно до Закону України від 7 квітня 2011 року № 3206- VІ «Про заходи запобігання і протидії корупції» та про завдання та особливості підготовки даних по соціальному паспорту Андрушівського району. Підбив підсумки роботи семінару голова районної ради О. В. Мельник.
Валентина Сільська
пʼятниця, 20 січня 2012 р.
Продам травоїдні поросята покращеної селекції
Продам травоїдні поросята покращеної селекції.
с. Лісівка, вул. Промислова, 17. Тел.: 097-877-93-54.
с. Лісівка, вул. Промислова, 17. Тел.: 097-877-93-54.
Ми несли сонце нового дня
Спогади ветерана.
В січні 1945 року наш полк зайняв рубежі за Віслою, на південь від Варшави. Мене, молодого бійця, викликали в штаб батальйону і вручили комсомольський квиток. Після урочистої частини начальник політвідділу розповів про ті завдання, які стоять перед нами, радянськими бійцями, по визволенню польської землі.
Через день наші війська розпочали наступ по всьому фронту. При підтримці артилерії пішли на штурм дуже укріпленого переднього краю оборони ворога. Це був мій перший бій, в який я пішов комсомольцем. Битва була запеклою. Багато наших бійців-кулеметників загинуло. Друга ворожа траншея декілька разів переходила з рук в руки. Загинув командир батальйону. Настав критичний момент. Тоді помічник командира взводу, старшина Абакаров, взяв командування батальйоном на себе. Він підвівся з укриття і повів бійців в атаку. Ми одразу ж оволоділи не лише другою, а й третьою траншеєю противника. Увірвались в польське село, назви якого, на жаль, не пам’ятаю. Залякані фашистами люди, дізнавшись, що прийшли їх визволителі - радянські воїни - почали виходити нам назустріч, залишаючи свої сховища. Вони радо вітали нас. Вперше за довгі роки страждань на їх обличчях з’явилися посмішки. За три тижні, ведучи постійні бої, ми звільнили майже всю територію Польщі. І скрізь: в містах Сохачев, Кутно, Гнєзно, Лович, Коло та інших - нас зустрічали як братів-визволителів, допомагали, хто чим міг. Це була справжня інтернаціональна дружба двох народів. Досі пам’ятаю теплі потиски рук вдячних поляків. Адже ми їм несли сонце нового дня. В кінці січня наша частина форсувала Одер. Шлях тепер лежав на Берлін. Та якими кровопролитними були останні бої перед Перемогою. У складі 1054 полку 5-ї Ударної армії 1-го Білоруського фронту з 16 квітня по 2 травня 1945-го ми подолали з боями 70-кілометрову відстань від Кюстрінського плацдарму до Берліна. Кожен метр давався з великими втратами товаришів по зброї. Із 57 бійців і командирів нашої роти Перемогу зустріли тільки четверо. 2 травня нашій радості не було меж - над імперською канцелярією, гестапо, Брандербурзькими ворітьми, рейхстагом переможно майоріли наші червоні прапори. На стінах останнього ми з товаришами залишили і свій підпис: "Ми - з Житомира!”.
Станіслав ГРЕЧКІВСЬКИЙ,
м. Андрушівка
В січні 1945 року наш полк зайняв рубежі за Віслою, на південь від Варшави. Мене, молодого бійця, викликали в штаб батальйону і вручили комсомольський квиток. Після урочистої частини начальник політвідділу розповів про ті завдання, які стоять перед нами, радянськими бійцями, по визволенню польської землі.
Через день наші війська розпочали наступ по всьому фронту. При підтримці артилерії пішли на штурм дуже укріпленого переднього краю оборони ворога. Це був мій перший бій, в який я пішов комсомольцем. Битва була запеклою. Багато наших бійців-кулеметників загинуло. Друга ворожа траншея декілька разів переходила з рук в руки. Загинув командир батальйону. Настав критичний момент. Тоді помічник командира взводу, старшина Абакаров, взяв командування батальйоном на себе. Він підвівся з укриття і повів бійців в атаку. Ми одразу ж оволоділи не лише другою, а й третьою траншеєю противника. Увірвались в польське село, назви якого, на жаль, не пам’ятаю. Залякані фашистами люди, дізнавшись, що прийшли їх визволителі - радянські воїни - почали виходити нам назустріч, залишаючи свої сховища. Вони радо вітали нас. Вперше за довгі роки страждань на їх обличчях з’явилися посмішки. За три тижні, ведучи постійні бої, ми звільнили майже всю територію Польщі. І скрізь: в містах Сохачев, Кутно, Гнєзно, Лович, Коло та інших - нас зустрічали як братів-визволителів, допомагали, хто чим міг. Це була справжня інтернаціональна дружба двох народів. Досі пам’ятаю теплі потиски рук вдячних поляків. Адже ми їм несли сонце нового дня. В кінці січня наша частина форсувала Одер. Шлях тепер лежав на Берлін. Та якими кровопролитними були останні бої перед Перемогою. У складі 1054 полку 5-ї Ударної армії 1-го Білоруського фронту з 16 квітня по 2 травня 1945-го ми подолали з боями 70-кілометрову відстань від Кюстрінського плацдарму до Берліна. Кожен метр давався з великими втратами товаришів по зброї. Із 57 бійців і командирів нашої роти Перемогу зустріли тільки четверо. 2 травня нашій радості не було меж - над імперською канцелярією, гестапо, Брандербурзькими ворітьми, рейхстагом переможно майоріли наші червоні прапори. На стінах останнього ми з товаришами залишили і свій підпис: "Ми - з Житомира!”.
Станіслав ГРЕЧКІВСЬКИЙ,
м. Андрушівка
четвер, 19 січня 2012 р.
Хай не старять Вас роки
В приміщенні Андрушівського поштового відділення № 2 тепло і затишно, погляд зупиняється на красуні ялинці, яка у всі святкові дні радувала відвідувачів та гостей. Минулої п’ятниці зустрічала тут шанованих гостей господиня - Валентина Іванівна Грановська, її чоловік Петро Семенович та син Сергій Петрович.
Щирі посмішки, теплі потиски рук. А привітати Валентину Іванівну та вручити їй нагороди й подарунки за 52 роки бездонанної роботи у сфері поштового зв’язку прибули депутат Житомирської обласної ради, голова фракції комуністів в облраді Тимошенко М. М., директор Житомирської дирекції УДППЗ «Укрпошта» Нечипорук О. С., голова районної державної адміністрації Мазур Б. В., начальник Андрушівського ЦОС № 5 Буряк Л. М. Звертаючись до Грановської В. І., директор Житомирської дирекції УДППЗ «Укрпошта» Нечипорук О. С. відзначив її чесний і самовідданий труд, вміння працювати з клієнтами, дякував за те, що свій досвід роботи передає молодшим колегам. Він вручив їй нагрудний знак «Почесна відзнака УДППЗ «Укрпошта», Почесну грамоту, Привітальний лист та букет квітів. Депутат обласної ради Тимошенко М. М. дякував Валентині Іванівні за те, що разом з чоловіком Петром Семеновичем виростили й виховали двох синів - Сергія і Юрія. Відзначив, що батьки по праву можуть гордитися дітьми, які, завдяки наполегливій праці, стали знаними людьми. Він адресував Грановській В. І. найтепліші слова вдячності за невтомну працю, за вміння вислухати клієнтів, допомогти всім, хто щодня приходить у відділення зв’язку, та подарував букет троянд. Голова райдержадміністрації Мазур Б. В. сказав, що давно знає Валентину Іванівну як добру і чуйну людину, відповідального працівника. Наголосив, що вона завжди повинна відчувати гордість за те, що має стільки послідовників своєї нелегкої, але такої потрібної людям праці, та вручив їй цінний подарунок. Привітала Грановську В. І. і начальник Андрушівського ЦОС № 5 Буряк Л. М. Спілкуючись з Валентиною Іванівною, вдивляюся в кожну рисочку її обличчя, яке випромінює любов, людяність, готовність прийти на допомогу. Її щира посмішка залишилася такою ж теплою і ніжною, як в молодості, а погляд готовий обігріти увесь світ. Розповідає, що, відповідно до своїх обов’язків, доводиться спілкуватися з поважними людьми, які приїздять в гості до рідних, із сивочолими андрушівчанами, молоддю й дітьми. - Я дуже люблю свою роботу, прагну все робити вчасно, не допускати помилок. І листонош прошу шанувати клієнтів, бути з ними ввічливими, чесними, - говорить вона. Валентина Іванівна Грановська має 52 роки трудового стажу. На її очах поштовий зв’язок виріс від кінного, коли возами у відділення з різних сіл району приїздили за газетами, листами та посилками, до сучасного автомобільного сполучення, коли в 10 годин ранку газети та журнали вже потрапляють до передплатників. Відзначила, що нелегкі часи переживає поштовий зв’язок, нині населенню надається досить багато різноманітних послуг - від доставки додому товарів повсякденного попиту до придбання квитків на автобуси та поїзди міжнародного сполучення. Через пошту можна замовити книги й одяг, насіння, інші товари. - Зрозуміло, начальник поштового відділення повинен постійно вдосконалювати свої професійні навички, - продовжує моя співрозмовниця. - Ми вчимося на семінарах, ділимося досвідом з колегами з інших районів. А яким теплом і непідробною материнською ніжність засяяли очі Валентини Іванівни, коли я запитала про синів та внуків. - Сини в мене найкращі. Щодня телефонують, цікавляться здоров’ям, домашніми справами, проблемами на роботі. У мене ж, - продовжує вона, - два сини і четверо внуків. Ніхто з них ніколи не ділив роботу на чоловічу й жіночу. Та й з чоловіком ми ніколи не сварилися. Він працював лісничим, а це робота з раннього ранку до пізньої ночі, то вести домашнє господарство й виховувати синів доводилось мені. Спогади переносять співрозмовницю в молодість, на очах з’являється тепла сльоза. Сергій Петрович підійшов до матері, пригорнув її: - Мамо, ви з батьком у нас найкращі. Все, чого ми з братом досягли в житті - це завдяки вам. Ви навчили нас любити людей, вірити в них, не цуратися ніякої роботи. Ми й синів своїх так вчимо. Поважні гості, що завітали до родини Валентини Іванівни, щиро раділи, що в Андрушівці живуть і працюють такі гарні люди - з чистою совістю і щирим серцем, які ніколи не покривили душею.
Марія ОЛЕКСЮК
Щирі посмішки, теплі потиски рук. А привітати Валентину Іванівну та вручити їй нагороди й подарунки за 52 роки бездонанної роботи у сфері поштового зв’язку прибули депутат Житомирської обласної ради, голова фракції комуністів в облраді Тимошенко М. М., директор Житомирської дирекції УДППЗ «Укрпошта» Нечипорук О. С., голова районної державної адміністрації Мазур Б. В., начальник Андрушівського ЦОС № 5 Буряк Л. М. Звертаючись до Грановської В. І., директор Житомирської дирекції УДППЗ «Укрпошта» Нечипорук О. С. відзначив її чесний і самовідданий труд, вміння працювати з клієнтами, дякував за те, що свій досвід роботи передає молодшим колегам. Він вручив їй нагрудний знак «Почесна відзнака УДППЗ «Укрпошта», Почесну грамоту, Привітальний лист та букет квітів. Депутат обласної ради Тимошенко М. М. дякував Валентині Іванівні за те, що разом з чоловіком Петром Семеновичем виростили й виховали двох синів - Сергія і Юрія. Відзначив, що батьки по праву можуть гордитися дітьми, які, завдяки наполегливій праці, стали знаними людьми. Він адресував Грановській В. І. найтепліші слова вдячності за невтомну працю, за вміння вислухати клієнтів, допомогти всім, хто щодня приходить у відділення зв’язку, та подарував букет троянд. Голова райдержадміністрації Мазур Б. В. сказав, що давно знає Валентину Іванівну як добру і чуйну людину, відповідального працівника. Наголосив, що вона завжди повинна відчувати гордість за те, що має стільки послідовників своєї нелегкої, але такої потрібної людям праці, та вручив їй цінний подарунок. Привітала Грановську В. І. і начальник Андрушівського ЦОС № 5 Буряк Л. М. Спілкуючись з Валентиною Іванівною, вдивляюся в кожну рисочку її обличчя, яке випромінює любов, людяність, готовність прийти на допомогу. Її щира посмішка залишилася такою ж теплою і ніжною, як в молодості, а погляд готовий обігріти увесь світ. Розповідає, що, відповідно до своїх обов’язків, доводиться спілкуватися з поважними людьми, які приїздять в гості до рідних, із сивочолими андрушівчанами, молоддю й дітьми. - Я дуже люблю свою роботу, прагну все робити вчасно, не допускати помилок. І листонош прошу шанувати клієнтів, бути з ними ввічливими, чесними, - говорить вона. Валентина Іванівна Грановська має 52 роки трудового стажу. На її очах поштовий зв’язок виріс від кінного, коли возами у відділення з різних сіл району приїздили за газетами, листами та посилками, до сучасного автомобільного сполучення, коли в 10 годин ранку газети та журнали вже потрапляють до передплатників. Відзначила, що нелегкі часи переживає поштовий зв’язок, нині населенню надається досить багато різноманітних послуг - від доставки додому товарів повсякденного попиту до придбання квитків на автобуси та поїзди міжнародного сполучення. Через пошту можна замовити книги й одяг, насіння, інші товари. - Зрозуміло, начальник поштового відділення повинен постійно вдосконалювати свої професійні навички, - продовжує моя співрозмовниця. - Ми вчимося на семінарах, ділимося досвідом з колегами з інших районів. А яким теплом і непідробною материнською ніжність засяяли очі Валентини Іванівни, коли я запитала про синів та внуків. - Сини в мене найкращі. Щодня телефонують, цікавляться здоров’ям, домашніми справами, проблемами на роботі. У мене ж, - продовжує вона, - два сини і четверо внуків. Ніхто з них ніколи не ділив роботу на чоловічу й жіночу. Та й з чоловіком ми ніколи не сварилися. Він працював лісничим, а це робота з раннього ранку до пізньої ночі, то вести домашнє господарство й виховувати синів доводилось мені. Спогади переносять співрозмовницю в молодість, на очах з’являється тепла сльоза. Сергій Петрович підійшов до матері, пригорнув її: - Мамо, ви з батьком у нас найкращі. Все, чого ми з братом досягли в житті - це завдяки вам. Ви навчили нас любити людей, вірити в них, не цуратися ніякої роботи. Ми й синів своїх так вчимо. Поважні гості, що завітали до родини Валентини Іванівни, щиро раділи, що в Андрушівці живуть і працюють такі гарні люди - з чистою совістю і щирим серцем, які ніколи не покривили душею.
Марія ОЛЕКСЮК
Підписатися на:
Дописи (Atom)