Обслуговування комп'ютерів - це напрямок сфери IT послуг, до якого рано чи пізно, змушений звернутися будь-який користувач комп'ютерних систем. Будь то домашній користувач, що використовує персональний комп'ютер або ноутбук для розваг, навчання, пошуку інформації, або власник підприємства, що використовує складну комп'ютерну систему для побудови та обліку бізнес-процесів, зберігання даних, ведення історії звернень клієнтів, зберігання історії документообігу, бухгалтерського обліку та інших завдань.
Комп'ютерна система, як і будь-яка інша, вимагає як періодичного планового обслуговування, так і усунення виникаючих у ній збоїв. Однак обслуговування комп'ютерів дещо відрізняється від обслуговування іншої техніки. У першу чергу по тому, що комп'ютер - це складна, комплексна система апаратних і програмних комплексів, що включає в себе безліч компонентів, алгоритмів їх взаємодії, політик доступу до них, і інтерфейсів передачі даних між ними. Саме з цього, завдання обслуговування комп'ютерів, особливо в бізнес сфері, де від працездатності комп'ютерної мережі часто залежить працездатність підприємства, необхідно покладати на професійних інженерів. Такі фахівці мають великий досвід роботи з різноманітними комп'ютерними системами, поряд з великими теоретичними знаннями в принципах обробки, зберігання та обміну даними, сучасними програмними та апаратними засобами, принципами побудови, функціонування та розвитку інформаційних систем.
Завдання по обслуговуванню комп'ютерів можна розділити на 2 великі групи. Це завдання планового обслуговування, аудиту, сервісної підтримки та завдання усунення збоїв.
До завдань із планового обслуговування комп'ютерів відноситься аудит IT системи підприємства або ж програмної та апаратної частини конкретного комп'ютера або ноутбука. Інсталяція операційних систем (найчастіше установка Windows), вибір відповідного набору програмного забезпечення. Виявлення вразливостей в системі інформаційної безпеки, апаратних системах комп'ютера, програмних комплексах є першочерговим завданням при постановці IT системи на обслуговування. Тільки комп'ютерна система з налагодженою апаратною частиною, правильно підібраним системним і прикладним програмним забезпеченням, інтегрованими системами інформаційної безпеки і побудованими алгоритмами взаємодії між усіма вузлами може бути визнана професійно налагодженою системою, готової до експлуатації. Після побудови або аудиту, з наступним усуненням слабких місць, комп'ютерна система ставиться на обслуговування. Надалі проводяться роботи з моніторингу та вдосконалення систем безпеки і функціональних вузлів. До них відносяться спостереження за роботою основних систем комп'ютера, оперативне оновлення операційної системи, програмних і апаратних комплексів. Тестування систем інформаційної безпеки, виходячи із сучасних загроз, які перед ними стають. Ці роботи дозволяють звести до мінімуму вірогідність тих чи інших збоїв в роботі комп'ютера.
Однак необхідно враховувати, що кількість погроз інформаційної безпеки як в глобальних так і в розподілених комп'ютеризованих системах зростає з кожним днем. Щодня з'являються нові комп'ютерні віруси та інші види шкідливого коду. З'являються нові методи проникнення в захищені системи, способи виклику помилок і відмов окремих вузлів комп'ютерної системи. Саме з цього, друга складова сфери обслуговування комп'ютерів - це здатність у найкоротші терміни усунути будь-яку виниклу несправність в тій чи іншій комп'ютерній системі, звівши до мінімуму наноситься цією несправністю збиток. До цієї області можна віднести завдання спрямовані на лікування вірусів, усунення збоїв в програмних комплексах комп'ютера, локалізацію та усунення проблем з апаратним забезпеченням, а також їх причин. При виконанні завдань з усунення збоїв необхідно, в першу чергу, усунути причину збою. Будь то заразив систему вірус, несумісність програмного забезпечення або ж перебій в енергопостачанні, першочерговим завданням є усунення цієї причини. І тільки після цього можна усунути наслідки збою і привести систему в стані максимальної захищеності і стабільності.
Очевидно, що завдання планового обслуговування комп'ютерів і усунення збоїв взаємопов'язані. Чим краще виконуються завдання з планового обслуговування комп'ютерної системи, тим рідше в ній виникають збої. Однак не можна виключати небезпеку форс-мажорних обставин, які можуть призвести до збоїв в комп'ютерній системі. Тому необхідно завжди мати напоготові команду фахівців, готових усунути всі ці збої оперативно і якісно в будь-який час.
Таким чином, стає очевидно, що оптимальним вирішенням проблеми обслуговування комп'ютерів і комп'ютерних систем є використання послуг фірм, які спеціалізуються саме на цих завданнях. Такі фірми надають максимально широкий спектр послуг у сфері обслуговування комп'ютерів і, за рахунок штату фахівців різних напрямів, можуть допомогти оперативно і якісно вирішити будь-яке завдання. Будь то усунення збоїв у роботі домашнього комп'ютера, або забезпечення чіткої, стійкої роботи комп'ютерної мережі великого підприємства.
Антивірусний захист комп'ютера.
Ремонт та обслуговування комп'ютерів.
Замовляйте в Андрушівці та Андрушівському районі за e-mail адресою.
середа, 9 червня 2010 р.
вівторок, 8 червня 2010 р.
"Веселі музики" зачарували запальною грою та українською піснею
На запрошення організаторів IX Міжнародного фестивалю народної творчості та ремесел «Садко-2010», що надійшло на ім’я губернатора Житомирської області Рижука С. М., народний ансамбль народної музики «Веселі музики» Андрушівського районного будинку культури (керівник Вадим Гонзецький) з 2 по 8 червня був учасником фестивалю у місті Великий Новгород (фото). На це свято народних талантів прибули і мистецькі колективи із 7 країн світу - Індії, Словакії, Хорватії, Удмуртії, Білорусі, Росії. Від України учасником дійства були «Веселі музики» з Андрушівки. Відкриття фестивалю відбулося на території древнього Кремля, збудованого в ЇХ ст. Сам Великий Новгород за рішенням ЮНЕСКО віднесено до пам’яток історії Міжнародного значення. У місті збережено та діють понад 50 церков ІХ-XI ст. На відкритті фестивалю у своєму виступі я вітала усіх присутніх та подарувала сувеніри з нашого краю губернатору Новгородщини. На гала-концерті, що відбувся в концертному домі міста, наші хлопці пристойно представили народне мистецтво України, за що мали схвальні відгуки та оплески глядачів. Другий день фестивалю перемістився на Батьківщину відомого гусляра Садко, який народився в с. Наволок Новгородського району. Третій день мистецького свята та офіційне закриття його відбулося у музеї древньої архітектури та зодчества під відкритим небом «Витославлицы». Кожна дерев’яна садиба ХІІ-ХІVст. приймала творчий колектив з тієї чи іншої країни. А учасники ансамблю «Веселі музики» на її подвір’ї були ще й учасниками весільного обряду. Запальною грою на музичних інструментах та чудовою українською піснею зачарували наші хлопці усіх учасників фестивалю.
Галина Білецька,
начальник відділу культури та туризму РДА.
Галина Білецька,
начальник відділу культури та туризму РДА.
Подружилися в "Чайці"
8 червня в дитячому оздоровчому закладі "Чайка” відбулося відкриття першої зміни 26-го оздоровчого сезону.
Привітати дітей прибули заступник голови райдержадміністрації Горкун В. І., заступник голови районної ради Мельник О. В., начальник відділу у справах сім’ї, молоді та спорту Олексюк Ю. А., головний державний санітарний лікар району Хом’як В. А. Не обділили своєю увагою відпочиваючих і працівники обласної державної адміністрації, які теж приїхали на свято. Заступник начальника обласного управління у справах сім’ї, молоді та спорту Антонюк О. М. щиро вітав дітей з початком веселих і сонячних літніх канікул, бажав їм гарного відпочинку, нових друзів, щоб восени кожен зміг похвалитися тим, що підріс, набрався сил. Варто сказати, що вперше за багато років, на свято відкриття першої зміни в "Чайці” прийшли діти, які оздоровлюються в пришкільних оздоровчих таборах Андрушівської гімназії та міської школи № 1. Неперевершеним був концерт, який підготували учні школи мистецтв. ВихователіДОЗ "Чайка” проводили з дітьми, які були присутні на святі, ігри-лічилки. А коли стемніє, в центрі розважального майданчика запалає вогнище, над водоймою і лісом полинуть високо в небо веселі дитячі пісні. В оздоровчому закладі для відпочиваючих створені всі умови - в кімнатах чисто й затишно, є холодна й гаряча вода, організовано п’ятиразове харчування. Тут постійно організовують спортивні змагання, ігри, конкурси. Багато дітей, які приїхали в "Чайку” із Радомишльської школи-інтернату, відпочивають тут не вперше. Як кажуть вихователі: "Вони наші, бо приїздять сюди щоліта. Ми добре знаємо їх уподобання, заповітні мрії”. А й справді, старшенькі допомагають вихователям організовувати конкурси і вікторини, намагаються запобігти непередбачуваним вчинкам малюків.
Я попросила старшу виховательку Максимчук С. В. сфотографуватися з найактивнішими вихованцями, які приїхали на відпочинок третій, четвертий, а то й п’ятий раз. Щороку спілкуючись з вихователями та дітьми, які відпочивають в "Чайці”, знаю, що кращих умов для проживання, ніж тут, немає в жодному оздоровчому закладі області.
Марія Олексюк
Новини Андрушівщини
Привітати дітей прибули заступник голови райдержадміністрації Горкун В. І., заступник голови районної ради Мельник О. В., начальник відділу у справах сім’ї, молоді та спорту Олексюк Ю. А., головний державний санітарний лікар району Хом’як В. А. Не обділили своєю увагою відпочиваючих і працівники обласної державної адміністрації, які теж приїхали на свято. Заступник начальника обласного управління у справах сім’ї, молоді та спорту Антонюк О. М. щиро вітав дітей з початком веселих і сонячних літніх канікул, бажав їм гарного відпочинку, нових друзів, щоб восени кожен зміг похвалитися тим, що підріс, набрався сил. Варто сказати, що вперше за багато років, на свято відкриття першої зміни в "Чайці” прийшли діти, які оздоровлюються в пришкільних оздоровчих таборах Андрушівської гімназії та міської школи № 1. Неперевершеним був концерт, який підготували учні школи мистецтв. ВихователіДОЗ "Чайка” проводили з дітьми, які були присутні на святі, ігри-лічилки. А коли стемніє, в центрі розважального майданчика запалає вогнище, над водоймою і лісом полинуть високо в небо веселі дитячі пісні. В оздоровчому закладі для відпочиваючих створені всі умови - в кімнатах чисто й затишно, є холодна й гаряча вода, організовано п’ятиразове харчування. Тут постійно організовують спортивні змагання, ігри, конкурси. Багато дітей, які приїхали в "Чайку” із Радомишльської школи-інтернату, відпочивають тут не вперше. Як кажуть вихователі: "Вони наші, бо приїздять сюди щоліта. Ми добре знаємо їх уподобання, заповітні мрії”. А й справді, старшенькі допомагають вихователям організовувати конкурси і вікторини, намагаються запобігти непередбачуваним вчинкам малюків.
Я попросила старшу виховательку Максимчук С. В. сфотографуватися з найактивнішими вихованцями, які приїхали на відпочинок третій, четвертий, а то й п’ятий раз. Щороку спілкуючись з вихователями та дітьми, які відпочивають в "Чайці”, знаю, що кращих умов для проживання, ніж тут, немає в жодному оздоровчому закладі області.
Марія Олексюк
Новини Андрушівщини
неділя, 6 червня 2010 р.
Мистецький червень
З метою відродження і дальшого розвитку декоративно-прикладного мистецтва, сприяння творчому розвитку «Майстрів народної творчості» 6 червня відбулося обласне свято «Мистецький червень», де виставлялися роботи народних умільців. Вироби наших майстрів були різноманітні: металовітражі О. О. Хромченка, живопис «Майстра народної творчості» Л. М. Роскопінського, вироби з бісеру З. П. Рудюк, вишивки «Майстрів народної творчості» Н. Т. Вох, Н. В. Шпаківської, вишиті картини С. В. Галінської, мережані вироби В. Ф. Рожко, О. В. Яремчук. Особливо вабили око сорочки-вишиванки майстринь нашого району. Родзинкою нашої виставки були ляльки-мотанки - давні обереги української родини. Майстер-клас з виготовлення ляльки-мотанки, який провела Н. В. Шпаківська, зібрав чимало зацікавлених глядачів. Привітали учасників свята директор обласного центру народної творчості Ю. П. Кондратюк, заступник начальника обласного управління культури, заслужений артист України Ю. Г. Градовський. Всі народні умільці отримали подяки.
Тетяна Шостак,
зав. відділом обслуговування районної бібліотеки.
Тетяна Шостак,
зав. відділом обслуговування районної бібліотеки.
Андрушівка матиме турнір
Обласна організація Народної Партії започатковує проведення щорічного футбольного турніру між командами Андрушівського району.
Вже у суботу, 10 липня, усі бажаючі зможуть спостерігати за грою спортсменів у с.Крилівка. Початок заходу о 12 годині. Запрошуються усі шанувальники футболу.
Вже у суботу, 10 липня, усі бажаючі зможуть спостерігати за грою спортсменів у с.Крилівка. Початок заходу о 12 годині. Запрошуються усі шанувальники футболу.
субота, 5 червня 2010 р.
Батькова хвилина
Весна 1939 року. Молоді садки на хуторі неподалік села Гальчин буяли ніжною зеленню і білим цвітом вишень, черешень, слив. Гордо несли свої рожеві бубляхи яблуні й груші. Повітря було таким пахучим, що паморочилася голова. Хутір всього з п’яти хат, де оселилися молоді сім’ї, жив своїм звичним життям.
Та раптом завітали до них представники тодішньої влади і категорично заявили, що хутір має припинити своє існування. Головний партійний начальник дав наказ розібрати всі хати, а їх мешканців переселити в Гальчин. Батьки просили, аби їм дозволили залишитися на хуторі, адже вони зовсім недавно нелегкими зусиллями спорудили дім, обжилися, а тепер знову розпочинай з нуля. А за що? Матері плакали, а ми, діти, раділи, що будемо жити в селі. Там більше дітей, друзів. Старший з районного начальства наголосив, що нікому не дозволять залишитися, бо за наказом Й. В. Сталіна всі хутори мають бути ліквідовані в найкоротший термін Від слів відразу приступили до справи. Спритні молоді чоловіки залізли на солом’яні дахи, стали розшивати сніпки і скидати їх на землю. Важко уявити, що тієї миті творилося в душах наших батьків. Вони ж бо знали, як нелегко розібрати хату і побудуватися на новому місці. Але виходу не було. За непокору - в’язниця. У дворі мого батька була криниця, з якої брали воду всі п’ять сімей. Ясна річ, що тепер потрібно було копати її на новому місці. Мусіли вручну, без ніякої техніки, виймати колодязні кільця, аби везти їх туди, де будуть жити. Моя мати, користуючись якимись своїми секретами, уже в селі шукала місце для нової криниці і знайшла таке біля перелазу на нашому вже новому подвір’ї. Але сусіди попросили копати її в такому місці, аби й вони могли там брати воду. Батьки, звісно, погодилися. І знову мати шукала джерело. Сказала, аби копали колодязь на узбіччі двох доріг. Її послухали. Там криниця знаходиться і нині. Головним копачем колодязя був мій батько, бо вже мав досвід у цій справі, допомагали йому сусіди: Яків Чуйко, Федір Тимченко, Михайло Марчук. Копали-копали, вже й потомилися, стали сумніватися, чи є там джерело, бо вже й батька майже не видно така глибина. А мати все стояла на своєму: «Копайте, тут буде добра вода!». Невдовзі почули радісний крик батька: «Вода! Пішла вода!». Криниця вийшла глибока, кілець виявилося замало. Батько запропонував викласти верхню частини криниці камінням, скріпивши його розчином, а одне кільце поставити наверх. Так і зробили. Мені, семирічному хлопчику, тоді батько і чоловіки, котрі працювали біля криниці здавалися силачами. Мамин прогноз таки справдився: вода була чиста, холодна і смачна. Колись жниварі в полі просили привезти води тільки з Макухиної криниці - так по вуличному називали мого батька. Бо колись мій прадід мав олійню, а за послуги люди давали йому макуху. Так і прилипло це слово до нашої родини. Довго стояв колодязь без накриття, бо воду там брали всі, а рук до неї докласти не поспішав ніхто. В дев’яностих роках я повернувся до батька у рідне село. Напившись води з батьківської криниці, зрозумів, яка смачна вода джерельна! Хіба можна назвати водою ту рідину, яка тече з кранів у містах. І я вирішив, що не такий мусить мати вигляд криниця, створена руками мого батька та його сусідів. Отож почав облаштовувати її. Допоміг мені це зробити Володимир Малинівський: вмонтували корбу, зробили накриття, обгородили, все пофарбували. Ми з дружиною придбали в церкві ікону Святої Трійці, прикріпили її біля криниці. А наш сільський священик Миколай Гаврилів на Водохреща освятив її. Пішли з життя батькові помічники: Яків Чуйко і Михайло Марчук загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни, Федір Тимченко помер уже в повоєнні роки. У віці 97 років закінчив свій земний шлях мій батько Тимченко Яків Мусійович, ветеран Великої Вітчизняної, інвалід ІІ групи. У рік, коли потрясло світ чорнобильське лихо, не стало моєї матері Марії Харитонівни, яка знайшла те життєдайне джерело, яке служить людям уже 71 рік - такий вік батькової криниці. Ось таку добру пам’ять лишили по собі сільські трударі. Їх згадує подумки кожен, хто в спеку або ж мандруючи зупинився біля кринички аби втамувати спрагу.
Микола Тимченко,
с. Гальчин
Новини Андрушівщини
Та раптом завітали до них представники тодішньої влади і категорично заявили, що хутір має припинити своє існування. Головний партійний начальник дав наказ розібрати всі хати, а їх мешканців переселити в Гальчин. Батьки просили, аби їм дозволили залишитися на хуторі, адже вони зовсім недавно нелегкими зусиллями спорудили дім, обжилися, а тепер знову розпочинай з нуля. А за що? Матері плакали, а ми, діти, раділи, що будемо жити в селі. Там більше дітей, друзів. Старший з районного начальства наголосив, що нікому не дозволять залишитися, бо за наказом Й. В. Сталіна всі хутори мають бути ліквідовані в найкоротший термін Від слів відразу приступили до справи. Спритні молоді чоловіки залізли на солом’яні дахи, стали розшивати сніпки і скидати їх на землю. Важко уявити, що тієї миті творилося в душах наших батьків. Вони ж бо знали, як нелегко розібрати хату і побудуватися на новому місці. Але виходу не було. За непокору - в’язниця. У дворі мого батька була криниця, з якої брали воду всі п’ять сімей. Ясна річ, що тепер потрібно було копати її на новому місці. Мусіли вручну, без ніякої техніки, виймати колодязні кільця, аби везти їх туди, де будуть жити. Моя мати, користуючись якимись своїми секретами, уже в селі шукала місце для нової криниці і знайшла таке біля перелазу на нашому вже новому подвір’ї. Але сусіди попросили копати її в такому місці, аби й вони могли там брати воду. Батьки, звісно, погодилися. І знову мати шукала джерело. Сказала, аби копали колодязь на узбіччі двох доріг. Її послухали. Там криниця знаходиться і нині. Головним копачем колодязя був мій батько, бо вже мав досвід у цій справі, допомагали йому сусіди: Яків Чуйко, Федір Тимченко, Михайло Марчук. Копали-копали, вже й потомилися, стали сумніватися, чи є там джерело, бо вже й батька майже не видно така глибина. А мати все стояла на своєму: «Копайте, тут буде добра вода!». Невдовзі почули радісний крик батька: «Вода! Пішла вода!». Криниця вийшла глибока, кілець виявилося замало. Батько запропонував викласти верхню частини криниці камінням, скріпивши його розчином, а одне кільце поставити наверх. Так і зробили. Мені, семирічному хлопчику, тоді батько і чоловіки, котрі працювали біля криниці здавалися силачами. Мамин прогноз таки справдився: вода була чиста, холодна і смачна. Колись жниварі в полі просили привезти води тільки з Макухиної криниці - так по вуличному називали мого батька. Бо колись мій прадід мав олійню, а за послуги люди давали йому макуху. Так і прилипло це слово до нашої родини. Довго стояв колодязь без накриття, бо воду там брали всі, а рук до неї докласти не поспішав ніхто. В дев’яностих роках я повернувся до батька у рідне село. Напившись води з батьківської криниці, зрозумів, яка смачна вода джерельна! Хіба можна назвати водою ту рідину, яка тече з кранів у містах. І я вирішив, що не такий мусить мати вигляд криниця, створена руками мого батька та його сусідів. Отож почав облаштовувати її. Допоміг мені це зробити Володимир Малинівський: вмонтували корбу, зробили накриття, обгородили, все пофарбували. Ми з дружиною придбали в церкві ікону Святої Трійці, прикріпили її біля криниці. А наш сільський священик Миколай Гаврилів на Водохреща освятив її. Пішли з життя батькові помічники: Яків Чуйко і Михайло Марчук загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни, Федір Тимченко помер уже в повоєнні роки. У віці 97 років закінчив свій земний шлях мій батько Тимченко Яків Мусійович, ветеран Великої Вітчизняної, інвалід ІІ групи. У рік, коли потрясло світ чорнобильське лихо, не стало моєї матері Марії Харитонівни, яка знайшла те життєдайне джерело, яке служить людям уже 71 рік - такий вік батькової криниці. Ось таку добру пам’ять лишили по собі сільські трударі. Їх згадує подумки кожен, хто в спеку або ж мандруючи зупинився біля кринички аби втамувати спрагу.
Микола Тимченко,
с. Гальчин
Новини Андрушівщини
пʼятниця, 4 червня 2010 р.
Відпочинок на морі - "Коблево" для жителів Андрушівки
Відпочинок на морі - "Коблево" для жителів Андрушівки.
Дні виїзду: 14.07; 24.07; 4.08; 14.08. Тел.: 096-342-59-21; 2-32-80.
Дні виїзду: 14.07; 24.07; 4.08; 14.08. Тел.: 096-342-59-21; 2-32-80.
Підписатися на:
Дописи (Atom)