З науковим підходом

Коли Григорій Радкевич закінчив Верхівнянський сільгосптехнікум і одержав направлення в Андрушівський район, це не тішило хлопця: так далеко від його рідного Рокитного, що в Овруцькому районі, де народився і виріс. Туди, до батьківської хати, він поспішав завжди після закінчення навчальної сесії. А коли вже отримав диплом, то зрозумів, що з того часу почалася пора змужніння і вибору самостійного шляху в житті.
А привів він хлопця у Волицю, де й розпочав свою трудову біографію. Потім працював у Степку. Набувши досвіду, погодився на пропозицію стати головним агрономом у колгоспі «Перемога» с. Зарубинці. Це село тепер уже стало для нього рідним, бо тут зустрів свою долю, одружився. Тепер у них з Людмилою двоє майже дорослих дітей - рік-два і одержать атестати зрілості. І хто зна, можливо син чи донька оберуть батьків фах - Григорій Костянтинович після закінчення Житомирського сільськогосподарського інституту має спеціальність «вчений агроном». Коли йому запропонували посаду головного агронома в ДП «Оранта» НВМП «Антарія», погодився. В районі вважають, що підприємству з таким спеціалістом просто повезло: висока обізнаність, зібраність, виваженість у прийнятті рішень і над усім - його від діда-прадіда хліборобська мудрість і щирість - все це допомагає йому у трудовому повсякденні. Григорій Костянтинович каже, що досвід - це ще не все, а знання, якщо їх не поновлювати, знецінюються. Тим більше зараз, коли в аграрне виробництво нестримно впроваджуються прогресивні технології. Через це він читає багато галузевих видань, співпрацює з науковцями, часто зустрічається з фахівцями інститутів землеробства та фізіології рослин. Підприємство спеціалізується на вирощуванні еліти зернових та технічних культур, обробляє і засіває понад 690 гектарів орендованих паїв. Обов’язкове дотримання сівозмін, застосування новітніх технологій, доробку вітчизняних і зарубіжних селекціонерів, внесення всіх необхідних мінеральних добрив з додаванням мікроелементів, своєчасне використання необхідних засобів захисту рослин - всі процеси організовує і контролює головний агроном. Улюблена пора для Григорія Костянтиновича - жнива. Хоч і напружена, але відрадна: видно, над чим трудився разом з колективом. Цей рік порадував урожаєм пшениці - 54,3 центнера з гектара, окремі сорти видали - по 70. Найбільша площа під гречкою - 221 гектар - була у «Антарії» і вродила гарно - по 19,1 центнера з гектара. Сорти, нагадаємо, елітні. Всього підприємство має для реалізації близько тисячі тонн насіння зернових. За ним їдуть господарі з різних областей України. У доробку підприємства велика частка сумління Г. К. Радкевича, якого на обласному святі «Обжинок» назвали в числі кращих агрономів Житомирщини. Нехай Вам за Ваш труд і сумління, Григорію Костянтиновичу, земля щедро віддячує врожаями, хай додається сил і здоров’я на довгі роки, хай Вас шанують за працю. Ви цього варті.

Лідія Наконечна

Щоб золото хлібів не стало чорним попелом

Жнива - найвідповідальніша пора у працівників агропромислового комплексу. Це свого роду екзамен, підсумок кропіткої праці, результатів якої очікують цілий рік. А протягом усього наступного року живуть з того, що отримали у попередньому. Тому так важливо зберегти усе зібране під час жнив. У багатьох сільських населених пунктах району керівниками господарств ігнорується питання проведення обкосів та оборювання хлібних масивів, встановлення біля них попереджувальних знаків протипожежного змісту. На об’єктах залишаються не виконаними ряд порушень вимог пожежної безпеки Гостро стоїть питання забезпечення приміщень сільськогосподарських об’єктів та техніки, зайнятої на збиранні врожаю, первинними засобами пожежогасіння. Жодне з господарств району не має необхідної кількості вогнегасників, тільки деякі автомобілі забезпечені іскрогасниками. Наявні вогнегасники на перезарядку подаються несвоєчасно. В досить незадовільному стані знаходиться рівень протипожежного захисту сільської місцевості. Існуюча пожежна охорона сільгосппідприємств практично небоєздатна. Не вирішується питання приведення в боєздатний стан існуючої пожежної техніки. Через це та відсутність телефонного зв’язку, брак пального пожежні команди не здатні ефективно виконувати покладені на них функції. Зібрати врожай вчасно і без втрат прагнуть хлібороби нашого району. Але треба постійно пам’ятати, що в таку пору необачність, легковажність, а тим більше непідготовленість до жнив можуть перекреслити працю багатьох людей, завдати значних втрат.

Сергій Гомонюк,
в.о начальника сектора з питань наглядово-профілактичної діяльності Андрушівського РВ

У степківчан теж гаряча пора

Збиральна кампанія для хліборобів – це своєрідне випробування на вміння організуватися, маневрувати технікою і людьми, аби в оптимальні строки зібрати урожай. Адже в цю пору завжди свої корективи в хід жнив вносить і погода. В СТОВ «Хлібороб» теж поспішають швидше віджнивувати, дати толк збіжжю. Роботи нині у сельчан вистачає, бо співпали в часі і жнива, і заготівля сіна – і нічого не відкладеш на потім. На одному полі обмолочують пшеницю, на інших площах скошені 70 га конюшини і 30 га люцерни. Травостій сушили швиденько, аби сіно не почорніло під дощами. А припасли його вже 280 тонн сіна. Дбають і про зерно, і про грубі корми, бо є їх кому згодовувати - утримують 540 голів ВРХ. У Степку є що і жнивувати: підлягає збиранню 255 га озимої пшениці, на яку покладали великі надії, бо такими гарними були посіви весною, а потім спека зробила свою справу – згоріли на великому сонці, тож видала тільки по 24 ц з гектара. Ячмінь, який в СТОВ «Хлібороб» займає площу в 250 га, збирають роздільним методом, бо підсіяний конюшиною. На черзі - 100 га ярої пшениці, 90 га овесу, який, сподіваються, дасть не менше як по 30 центнерів з гектара. Гарні мають тут і посіви гречки, якої степківчани посіяли 160 га., радують і кукурудза та соя. На обмолоті зернових в Степку зайняті три власні комбайни і один найнятий, на яких сумлінно працюють В. Д. Мостіпака, М. В. Мартиненко, Л. А. Круглій. Останній намолотив найбільше – понад 2 тисячі тонн зерна. Відвозять збіжжя з поля на тік КамАЗами, не гаючи ні хвилини, М. І. Бабчук, М. Д. Мостіпака. Поспішають усі, бо знають, що не той хліб, що надворі, а той, що в коморі.

Валентина Сільська

"Спред" продавали як селянське масло

Івано-Франківське обласне територіальне відділення Комітету оштрафувало ТОВ «Андрушівський маслосирзавод» (м. Андрушівка, Житомирська обл.) на 14 тис. грн за недобросовісну конкуренцію у вигляді поширення інформації, що вводить в оману.

Як повідомили paralleli ( http://paralleli.if.ua ) у прес-службі АМКУ, маслосирзавод поширював неправдиві відомості про склад продукту власного виробництва під ТМ «Золотава». Зокрема, на упаковці зазначалося, що це солодковершкове селянське масло. Натомість, як показало розслідування, до складу цього продукту входило 60,9 % рослинних жирів.

Відділення зобов’язало маслосирзавод припинити неправомірні дії. Відповідач визнав порушення та зобов’язався сплатити штраф до державного бюджету.

http://paralleli.if.ua/news/11605.html

Тваринництву - належну увагу

Негативно відбивається на розвитку села і відсутність чіткого державного замовлення на тваринницьку продукцію, а ринки збуту розподілені між монополіями. Туди простому селянину пробитися непросто. Це не дозволяє йому планувати заздалегідь своє виробництво, кількість сільськогосподарської продукції, яку має виробити. Все це, безперечно, породжує невпевненість у своїх діях, в майбутньому і негативно відбивається на розвитку всієї тваринницької галузі.
Звідси і дефіцит такої необхідної якісної тваринницької продукції, високі ціни на неї, які диктує знову ж таки переробник і посередник-реалізатор. І це зрозуміло - вони хочуть мати неабиякі прибутки.
Проте і в цих умовах тваринницька галузь в районі розвивається і має певні позитивні результати.
На сьогодні в нас доглядають худобу і птицю у тринадцяти господарствах. На стадії завершення знаходиться Котівський свинокомплекс, де в недалекому майбутньому буде утримуватися 1200 свиноматок.
За 10 місяців поточного року агроформуваннями району вироблено 5133 тонни молока при середній жирності 3,65%. Це на 2055 тонн більше минулорічного або 167%.
Реалізовано молока 4654 тонни. Товарність складає 90 відсотків.
Надоєно на середньорічну корову 2750 кг. молока, що на 309 кг. більше, ніж торік.
Найбільше виробляють цієї продукції у ТОВ “Аларіт Трейд” с. Івниця, СТОВ “Старокотельнянське”, “Добробут”, “Хлібороб”, СФГ “Шателюк” (по 2040, 749, 556, 523, 470 тонн відповідно). Інші господарства мають незначне поголів’я корів і, відповідно, валове виробництво молока невелике (від 20 до 250 тонн).
Виробництво м’яса і його реалізація значно вищі минулорічного. Так, вироблено м’яса худоби і птиці в живій вазі 442 тонни, що на 125 тонн більше, ніж в минулому році, реалізовано м’яса 422 тонни, що також більше на 143 тонни. Практично всі господарства збільшили цей показник за рахунок підвищення продуктивності худоби на відгодівлі і нагулі. Так, середньодобові прирости великої рогатої худоби складають по 400 г, свиней - 350 грамів.
А в Старій Котельні, Степку, Волиці приріст великої рогатої худоби - найбільший - він становить до 500 грамів.
Що стосується свинарства, то справи тут гірші. Тільки у СТОВ “Добробут” та СФГ “Шевченківське” приріст тварин становить понад 400 гр. У інших господарствах - від 140 до 200 грамів. Це дуже низький показник.
Поголів’я худоби в цілому по району збільшилося проти минулого року: великої рогатої худоби на 755 голів, в тому числі корів на 456 голів, свиней - на 8 голів.
Варто зауважити, що основна кількість поголів’я худоби в районі сконцентрована у п’яти господарствах: Івниці, Старій Котельні, Степку, Волиці та Волосові. В інших утримується від 30 до 200 голів.
На порозі - зима. Кожен господар повинен все зробити, щоб в період зимово-стійлового утримання тваринам було сито і тепло.
Практично всі агроформування підготовлені до зимівлі худоби - заготовлена достатня кількість кормів, відремонтоване фермське обладнання, утеплені приміщення, є кому працювати на фермах. Залишилося теж немало - мудро і ефективно планувати повсякденну роботу підрозділів з метою забезпечення виконання намічених завдань.

Віталій Весельський,
заступник начальника управління агропромислового розвитку

Малий бізнес у малих містах Житомирщини

Традиційно в перший тиждень вересня в Україні святкують День підприємця. Підприємництво на Житомирщині розвивається помірними темпами. За роки незалежності область за кількістю малих підприємств посідає 15 місце. На 10 тис. населення в області припадає 44 МП. (19 місце в Україні)
Однак, є і позитивні тенденції - позитивна динаміка обсягів виробництва. За три останні роки обсяг виробленої продукції суб’єктів малого підприємництва в області зріс на 52%.За минулий рік продукції, робіт та послуг наданих МП становили в діючих цінах-546,8 млн.грн.
В Андрушівському районі працює 125 МП та зареєстровано 704 підприємців фізичних осіб.
Найбільший відсоток складають промисловість(7%) та сільське господарство -11%.
Створено 1125 робочих місць. Обсяг виробленої МП продукції до обсягів усієї виробленої в районі складає 9 млн.грн.(всього по району 70 млн.грн) У Андрушівському районі з початку року зареєстровано 102 суб’єкти господарювання ( з них 88 фіз.осіб) , на 208 зросла чисельність працюючих на МП. .Вдвічі зросли валові інвестиції в МП району.
Історія ПП Гринишин почалася з викуплення сімєю Гринишиних недобудованого приміщення їдальні місцевої сільгосптехніки , а пізніше і хлібозаводу споживчого товариства. Нині тут функціонують два виробничі підрозділи – м’ясокомбінат та хлібозавод.. На виробництві зайнято 220 чоловік. Менеджмент підприємства здійснюють Євген та Любов Гринчишини, директором хлібозаводу працює їх син Ярослав.
Приватне підприємство працює з 1998 року і забезпечує м’ясною та хлібобулочною продукцією 11 районів області та Сквиру Київської області. Обидва підрозділи випускають 77 найменувань ковбасних виробів та 80 хлібобулочних. Середня заробітна плата по підприємству склала 400 грн.(по району -205 грн.)
Підприємство має перспективи розширення хлібобулочного та кондитерського виробництва та збільшення кількості робочих місць.
Продукція ПП. Гринишин відрізняється на Житомирському ринку продуктів харчування високою якістю. В нинішньому році до Дня підприємця Житомирський регіональний центр стандартизації , метрології та сертифікації відзначив підприємство у номінації „Якість третього тисячоліття” та представив його до участі у Всеукраїнському конкурсі якості.

Житомирський прес-клуб реформ