пʼятниця, 16 січня 2009 р.

Оце так заробітки в Росії

Про те, які проблеми доводиться вирішувати людям, котрі їдуть на заробітки за кордон, ми вже розповідали на сторінках нашої газети. Найчастіше мова йшла про працевлаштування молодих жінок та дівчат. А нещодавно довелося почути розповідь, як в Росії працевлаштовувалися українські чоловіки.

Сергій жив у малозабезпеченій сім’ї, час від часу працював на сезонних роботах в сільському господарстві. Знайомий із сусіднього села 22-річний хлопець розповів про можливість влаштуватись на роботу на пилорамі в Росії. Обіцяв за роботу до 800 доларів на місяць і проживання в добрих умовах. Хлопець погодився. До Росії на роботу разом із Сергієм поїхало ще 8 молодих чоловіків.
До Росії добиралися мікроавтобусом, який замовив вербувальник. Дорогу за проїзд оплачували самостійно, та ще й потрібно було кожному заплатити по 1000 гривень супроводжуючому. В дорозі були три дні. Коли прибули, то їх поселили в недобудованому дерев’яному бараці, який вже самі добудовували. Спати не було на чому. Хазяїн обіцяв, що незручності проживання компенсує зарплатою. У чоловіків відразу по приїзді забрали документи. До роботи приступили наступного дня. Оплачували від виробітку. Перший тиждень роботи, для заохочення, за 1 кубометр напилених матеріалів платили по 250 рублів. Через тиждень оплату зменшили, мотивуючи погіршенням якості роботи.
Хазяїн гроші виплачував вербувальнику, який був у чоловіків бригадиром. Але той на руки їм грошей не давав, мотивуючи тим, що купуватиме для них продукти харчування, а решту віддасть перед від’їздом додому.
Працювали і в дощ, і в спеку, по 14-16 годин на добу, без вихідних. Якщо не виконував хто з робітників план, бригадир накладав на нього штраф, а за непокору - бив.
Сергій повертався додому разом з вербувальником, який хлопцю гроші не віддав, і тільки в Україні повернув паспорт.

Лідія Маркович
Новини Андрушівщини

Історія Андрушівки

Розташоване на річці Гуйва, доволі молоде за статусом місто (1975) Андрушівка має цікаві пам'ятки археології, історії та архітектури. Так, неподалік від міста, виявлено залишки поселень черняхівської культури. В історичних джерелах Андрушівка згадується лише в 1683р., як приписане село до Старої Котельні (який там костел!). В сучасному прапорі та гербі, хоча вартує сказати, що Андрушівка до 2003р їх і не мала, використовується андріївський хрест. Зрозуміло, що Андрушівка це похідна від імені Андрій.

У 17ст власниками села стають польські магнати Бержинські. Вони ж будують тут у 1848р. цукровий завод, завдяки розвитку цієї промисловості через одинадцять років Андрушевці надають статус містечка. В 1861р, я так розумію, що саме знов ж таки завдяки заводу, село купують цукрові "королі" Терещенки.

В 1871р. Терещенко фундує однокласне училище, на яке приходилися один вчитель, законовчитель та прибиральниця. Цікавим і є той факт, що на цукровому заводі працював на той час студент-практикант Іван Фещенко-Чопівський. (Відомий металург, професор металургії та металографії краківської гірничо-гутничої академії, автор 130 прац.) Якщо, ви мандруєте Житомирщиною, то вам обов'язково треба завітати до Андрушівки. По-перше, тому що тут досить добре збережений палац.

Палац

Побудований в середині ХХст в стилі французького неоренесансу двоповерховий палац стоїть біля ставу, посеред парку, де ще збереглися завезені Терещенком пробкові та кедрові дерева. За компоновкою палацовий комплекс складався з самого палацу, оранжереї, господарчого корпусу. В 1975р над оранжереєю був надбудований другий поверх.

Революційним минулим так і тхне з історії Андрушівки. Після жовтневого перевороту, в 1919р тут було створено ревком, згодом тут розміщувався штаб Першої кінної армії. Та де кінна армія, там і Будений. Так, так, саме на цьому балкончику, що висить над центральним входом перед селянами Андрушівки виступав Будений з гарячою революційною промовою. В інтер'єрах, нажаль, нічого не лишилося від колишньої величі перебування тут цукрових магнатів. Лише мармурові сходи та грецький орнамент в одній з кімнат. Тепер тут розміщується школа №1. Але зовнішній вигляд будівлі зберігся добре.

Обсерваторія

Ще однією цікавинкою відоме місто. Завдяки саме їй тепер десь в зіркових світах сяє ще одна Андрушівка. Ось чого ви не очікували побачити в начебто в пересічному районному центрі так це єдину в Україні приватну обсерваторію!

Заснована в 2001р. бізнесменом Юрієм Миколайовичем Іващенко, астрономічна обсерваторія є повноцінним науковим закладом, на протязі 6 років було досліджено 35тис космічних об'єктів. Саме з Андрушівської обсерваторії і була відкрита нова зірка, що получила ім'я на честь міста.

andrushivkaonline.wordpress.com

четвер, 8 січня 2009 р.

Видео Андрушевка. Парк Терещенка. Зима

Андрушевка. Парк Терещенка. Зима
Андрушівка. Садиба Терещенка. Зима
Andrushivka (Zhitomir region, Ukraine). Park of the Tereschenko. Winter

Відео розміщено на різних відеохостінгах, тому перегляд відеороліків можливий з різною якістю. Оригінали відеороликів виготовлені в телевізійному стандарті PAL 720x576x25, стереозвук та придатні для перегляді на ПК чи побутовому DVD-програвачі.



четвер, 1 січня 2009 р.

Герб Андрушівського району

У зеленому щиті з чорною базою - срібний цукровий буряк із золотою гичкою, супроводжуваний в щиті двома срібними лелеками з червоними дзьобами і лапами, а в базі - двома срібними кубиками цукру. У вершині щита - золоте сонце. Щит увінчаний клейнодом-тризубом, прикрашеним декоративним орнаментом, і обрамлений двома золотими колосками, оповитими синьо-жовтою стрічкою з написом "Андрушівський район".

Герб Андрушівського району складається з щита прямокутної форми, заокругленого донизу. На зеленому фоні щита розміщені два лелеки, повернуті головами до сонця. Підніжжя гербового щита чорного кольору. На його фоні зображено буряк, з обох боків якого розміщено два кусочки цукру-рафінаду.
У верхній частині герба – малий герб України. Герб знаходиться в обрамленні колосків пшениці з блакитно-жовтою стрічкою та написом на ній „Андрушівський район".
Поєднання фігур та предметів на даному гербі символізують:
Лелека – символ Полісся, зокрема Андрушівщини, досить добре облюбованої цими птахами.
Сонце – символ нового, світлого і кращого життя, до якого прагне, на яке надіється український народ.
Буряк і цукор-рафінад – безпосередньо символізують поширене в районі вже близько двох століть вирощування буряків і виробництво цукру.
Зелений колір – символізує розвинуте сільське та лісове господарство.
Чорний колір – символ чорноземів, якими славиться Андрушівщини.

В. Ільїнський

Основні підприємства Андрушівського району

ДП „Червонський ЗПТ”
ВАТ „Червонський цукровик”
ТОВ „Андрушівкацукор”
ТОВ „Андрушівський маслосирзавод”
ДП „Агросервіс” фірми „Житомирінвест” ВАТ
ЗАТ фабрика „Восход”

andrushevka.fo.ru

Будівельний комплекс Андрушівського району

Будівельний комплекс району нараховує 3 будівельних організації:

філія „Андрушівський райавтодор” (будівництво та експлуатація доріг), ТОВ „Андрушівський агробуд”(виробництво цегли, столярних виробів та пиломатеріалів) та ТОВ „Монтажспецшляхбуд”.

Із 41 населеного пункту району газифіковано природним газом 24 населених пункти, що складає 59% від загальної їх кількості.

На балансі Андрушівського управління по експлуатації газового господарства знаходиться 361,5 км. газових мереж.

За рахунок коштів населення в районі газифіковано природним газом 10 тис. квартир і встановлено 9,1 тис. лічильників.

andrushevka.fo.ru

Прапор Андрушівки

Прапор Андрушівки: квадратне червоне полотнище, на якому жовтий андріївський хрест (ширина рамена хреста рівна 1/7 ширини прапора), вгорі – квітка ромашки з білими пелюстками та жовтим осердям (квітка вписана в умовне коло діаметром в 1/4 сторони прапора, центр квітки знаходиться посередині на відстані 1/6 сторони прапора від верхнього краю полотнища), обабіч – по білій пірамідці цукру в жовтій обгортці, внизу – біла чаша, з якої виходить синє полум'я з жовтим обрамуванням.

Андріївський хрест є номінальним символом і вказує, що назва міста пов'язана з іменем Андрій чи його похідними. Колористика хреста і поля щита підкреслює знаходження Андрушівки у складі Житомирської області. Квітка ромашки відображає багатство навколишньої природи. Грудки цукру в давніх опакуваннях підкреслюють основну промислову галузь, що сприяла розвитку поселення. Срібна чаша з синьо-золотим полум'ям ("вогняна вода") означає ще одну важливу галузь – виробництво спирту. Варто зазначити, що у первісному варіанті герба пропонувалося 3 пірамідки цукру, а символ чаші з полум'ям виник при розробці кінцевого проекту, з урахуванням побажань міської ради ширше представити специфіку місцевої промисловості.