Список Депутатів Андрушівської районної ради УІ скликання 31 жовтня 2010 року

1. Авраменко Анатолій Іванович
2. Арцюх Катерина Василівна
3. Бажан Тетяна Анатоліївна
4. Баранівська Інна Вікторівна
5. Білополець Надія Кирилівна
6. Бойко Дмитро Тимофійович
7. Войтович Ніла Миколаївна
8. Гайдай Володимир Аврамович
9. Гарастівський Сергій Анатолійович
10.Гвоздь Валентин Володимирович
11.Даманський Анатолій Іванович
12.Данилюк Петро Віталійович
13.Дубіцька Зінаїда Василівна
14. Захаркевич Володимир Олександрович
15. Зеленський Микола Бернардович
16. Ільніцкий Леонід Володимирович
17. Іщук Юрій Олександрович
18. Казмірчук Віктор Андрійович
19. Кирилюк Олег Васильович
20. Климчук Микола Андрійович
21. Кобилинський Микола Вікторович
22. Ковальчук Людмила Вадимівна
23. Костик Віктор Васильович
24. Круківська Ірина Леонідівна
25. Лисюк Ірина Віталіївна
26. Лівінський Василь Олександрович
27. Мазур Борис Валентинович
28. Марищенко Володимир Аркадійович
29. Мельник Олександр Вадимович
30. Михайловська Алла Леонідівна
31. Михайловський Святослав Анатолійович
32. Новіков Іван Іванович
33. Олексюк Юрій Антонович
34. Онищук Василь Михайлович
35. Осадчук Олександр Володимирович
36. Паламар Степан Іванович
37. Палій Олександр Іванович
38. Пально Наталія Василівна
39. Півень Володимир Семенович
40. Побережний Петро Сергійович
41. Поліщук Сергій Петрович
42. Пташник Володимир Іванович
43. Рудюк Петро Миколайович
44. Рудюк Микола Іванович
45. Святюк Євген Петрович
46. Семенюк Василь Іванович
47. Сілецька Лариса Павлівна
48. Степаненко Людмила Анатоліївна
49. Хоменко Володимир Андрійович
50. Цап Микола Васильович
51. Цвік Оксана Петрівна
52. Чуйко Марія Володимирівна
53. Шпаківський Валерій Броніславович
54. Щербакова Галина Андріївна
55. Ющинський Юрій Віталійович
56. Юянець Петро Володимирович
57. Яцюк Людмила Дем'янівна

Поповнився "Колосок" зернятками - милими хлопчиками й дівчатками

Як ви здогадалися, йдеться про назву дошкільного закладу. А розташований він у Старій Котельні і має непросту історію. В період розквіту села, який припав на другу половину минулого століття, в соціально-культурний комплекс вписалося і добротне типове приміщення дитсадка.У роки перебудови й реорганізації селяни були стурбовані головним - зберегти господарство, об’єднавши більшість майнових наділів. Таким чином колись орденоносний «Більшовик» став СТОВ «Старокотельнянське». Виживати в нових умовах стало дуже важко, поменшало робочих місць, молодь почала виїжджати в місто в пошуках роботи. На якийсь час спорожнів і дитсадок. Так тривав рік, другий, третій… Хтось із депутатів місцевої ради на одній із сесій запропонував перепрофілювати приміщення дошкільного закладу, з чим більшість народних обранців і сам сільський голова В. М. Бондарчук не погодилися. Радою і громадою взялися за роботу. Підтримав тодішній голова райдержадміністрації М. М. Олещенко. І нарешті «Колосок» ожив - відкрилося після ремонту приміщення для однієї групи. А життя то продовжується. Ті, хто колись відвідували дитсадок, самі стали батьками. Кожного року в селі хоч на одну дитину, але народжується більше, ніж у попередньому. Є й приїжджі. Всього на сьогодні у Старій Котельні 117 дітей дошкільного віку. Заради того, щоб зростали вони у колективі, оволодіваючи дошкільною програмою, розвивались, загартовувалися фізично, не залишили розпочатої справи завідуюча Г. М. Сокольчук, яка віддала дошкільному вихованню малечі 30 років самовідданої праці, сільський голова В.М.Бондарчук при підтримці місцевих меценатів і вихідців із села, що займаються підприємницькою діяльністю за його межами, при допомозі батьків вирішили відремонтувати і ввести в дію приміщення ще для однієї групи. Пішли назустріч старокотельнянцям і обласна та районна адміністрації, районна рада - виділили дві третини потрібних на реконструкцію коштів. Дружно відгукнулися місцеві спонсори. І ось результат: 9 вересня у селі урочисто відривали приміщення для другої групи (тепер у садочку вже 45 дітей - майбутнє школи). Було все дуже урочисто: і вітання гостям, і вшанування тих, хто не поскупився грішми на ремонт і на свято прийшов з подарунками, виступи спонсорів і літературний монтаж у виконанні вихованців, і пісні, що співали дорослі. А після того, як голова райдержадміністрації Б. В. Мазур, голова районної ради В. Б. Шпаківський і сільський голова В. М. Бондарчук виступили на святі і перерізали символічну червону стрічку, гостей запросили до приміщення, де красиво, ошатно, затишно, все зроблене зі смаком і любов’ю. Треба було бачити, якою неприхованою радістю світилися очі завідуючої Галини Миколаївни. Це був підсумок тривалої спільної роботи заради майбутнього села, яке зростило, благословило у світ сьогоднішніх меценатів, прізвища яких прозвучали у виступах. Це Марценюк С. М., Руденький О. А., подружжя Валерія і Тетяни Ковальчуків, Срібний Б. Р., Язиков О. В., Дорош М. В., Дегтяр Є. А., Іванченко В. А. Їм та керівництву району і слова подяки, і квіти, і щасливі посмішки вихователів, батьків, бабусь, дітей. У своєму виступі Г. М. Сокольчук висловила вдячність не тільки райдержадміністрації, районній раді, спонсорам, сільському голові, а й батькам вихованців - Павловським, Гебричам, Ткачукам, Куземченкам, Ганзюкам, Гайструкам, Шубенкам і багатьом іншим, які доклали чимало праці для облаштування закладу, побажала молодим сім’ям достатку, любові, впевненості. Щоб зростали їх родини, бо вже на черзі ремонт приміщення для ясельної групи та спортзалу. При такій заповзятливості й взаєморозумінні старокотельнянцям це вдасться. Їх старання оцінила у своєму виступі і начальник відділу освіти райдержадміністрації С. І. Сословська: - Старокотельнянський «Колосок» буде одним з кращих дошкільних закладів району, де вже зараз дотримуються внесених до Закону «Про освіту» змін, за якими дошкільна освіта є обов’язковою і про її здобуття видаватиметься відповідний документ. Тут є вся необхідна матеріально-технічна база, є бажання колективу гарно працювати в нових умовах. Треба зробити ще одне: запровадити в дитсадку вивчення англійської мови. Тоді ми зможемо вважати цей заклад базовим, - сказала на закінчення Світлана Іванівна.

Лідія Наконечна

Така в нього робота

ГАЛЮК Віктор Васильович - старший радник юстиції, почесний працівник прокуратури, доктор філософії В Гальчині, на Чабаку, народився і виріс глава роду Галюків Василь Тимофійович. Його батько - Тимофій Павлович, повернувся з війни з важкою контузією та понівеченими ногами, і всю відповідальність за родину звалила на свої плечі мати. В 1951 році, після семирічної строкової служби, подався Василь Тимофійович із старшим братом Андрієм на шахти Донбасу, щоб заробити копійчину та допомогти родині. Там і зустрів він карооку русокосу росіянку Ольгу з багатодітної шахтарської сім’ї. На Донеччині у 1956 році народився син, якого нарекли славним іменем Віктор. Він ріс розумним і кмітливим, все намагався допомогти батькам якнайшвидше побудувати хату. І дуже сердився, коли батько не насипав піску у його маленьке відеречко. Але не довго сім’я пожила в новозведеному будинку, бо Василя Тимофійовича тягнуло на Андрушівщину, куди й переїхали у 1962 році. Віктор швидко здружився з вуличною командою хлопчаків і втримати його вдома було важко. Але він ніколи не забував про обов’язки старшого сина - допомагати батькам по господарству. Летіли роки. Родина обживалась на новому місці. Навчання в школі давалося Віктору легко, він ще й сестрам допомагав, дуже любив читати книги. Мамі не раз доводилося вночі забирати ліхтарика, з яким він умудрявся читати під ковдрою. А ще, в далекій юності він мав бажання навчитися грати на гітарі. Закривався в своїй кімнаті і годинами грав. Самотужки, до крові розбиваючи пальці, все-таки осилив інструмент! В 1973 році успішно закінчив Андрушівську середню школу №1. Мав заповітну мрію - здобути вищу освіту і не яку-небудь, а юридичну. Два роки підряд фортуна не була на його боці, а тому пішов працювати на АТП - 11838. Але його наполегливість увінчалася успіхом, він став студентом Харківського юридичного інституту. Радості не було меж. Щоб отримати місце в гуртожитку, записався в хор, і всі студентські роки співав у ньому. Віктор гарно вчився, отримував підвищену стипендію. Після закінчення вузу працював помічником прокурора Андрушівського району. Працював прокурором Баранівського та Новоград-Волинського районів, міста Новоград-Волинського та Новоград-Волинським міжрайонним прокурором, заступником Київського міжобласного прокурора по нагляду за об’єктами оборонної промисловості, першим заступником прокурора АР Крим, начальником відділу нагляду за додержанням законів у сфері економіки Генпрокуратури. Загальний стаж роботи в органах прокуратури - понад тридцять років. Тепер він має визнання, нагороди, ряд наукових праць. Своїм досвідом роботи і життєвою мудрістю ділиться зі студентами одного із вузів Севастополя, де нині працює. Віктор Васильович має прекрасну сім’ю. Дочка і син також юристи, працюють в органах прокуратури. Є авторитет і визнання - все це завдяки невтомній праці. Зрозуміло, були обділені увагою та любов’ю дружина, діти, батьки. Всього цього вже не повернеш. В. В. Галюк прагне надолужити пропущене і кожну вільну годину проводить в колі сім’ї, поспішає на батьківщину до неньки. А найбільша його радість - це спілкування з онуком. Цьогорічну відпустку він присвятив йому, власноручно завів малюка 1 вересня у перший клас. Влітку приїздив до рідної домівки, щоб провідати неньку, яка завжди з нетерпінням чекає свого синочка. Його приїзд - справжнє свято для всієї родини.

Марія Ковалець,
м. Андрушівка,
в галузі права, доцент, заслужений юрист АР Крим, видатний юрист України