Система захисту плодових насаджень нараховує 4-6 пестицидних обробок. Культивування в приватному секторі традиційних та сучасних сортів інтенсивного типу плодоношення вимагає застосування пестицидів. Захист рослин повинен базуватися на використанні природозберігаючих та високоселективних препаратів, нетоксичних для навколишнього середовища та людини.
В приватному секторі нашого району нараховується 900 га плодових насаджень, де необхідно проводити комплекс заходів щодо їх захисту від шкідників та хвороб. Перше обприскування проти зимуючих шкідників та збудників ряду хвороб варто проводити однопроцентним розчином ДНОКу або препаратом 30 В (температура повітря +4 C) плюс 3-процентний розчин фунгіциду залізного купоросу. Друге обприскування проводять на початку фази набрякання бруньок (проти яблуневого квіткоїда, букарки, казарки, каліфорнійської щитівки, кліщів та зимуючих збудників таких хвороб, як парша, борошниста роса, моноліоз (плодова гниль). Для цього застосовують бакові суміші інсектицид Актара 25 WG, в.г. плюс фунгіцид Хорус 75 WG, в.г. Третє обприскування проводять у фазі рожевого бутону за нявності листогризучих шкідників (яблунева міль, плодожерки, листовійки, попелиця) сумішшю інсектицидів Актара 25 WG, в.г. плюс Карате Зеон 050 CS, мк.с., а проти комплексу збудників хвороб (парша, борошниста роса, моноліоз) застосовують фунгіциди Хорус 75 WG, в.г., Спліт к.е. Четверте обприскування проводять відразу після цвітіння. Застосовують бакову суміш препаратів інсектицидів Актара 25 WG в.г. плюс Матч 050 EC, к.с. та фунгіциди Спліт к.е. У цей період, а також під час цвітіння, можна використати інсектицид Каліпсо, який є безпечним для бджіл. При тривалих дощових періодах та росах додають фунгіцид Хорус 75 WG, в.г. П’яте обприскування проводять у фазі росту плодів проти комплексу хвороб (парша, борошниста роса) препаратом Скор 250 EC, к.е. Шосте обприскування проводять для покращення лежкості плодів за 14-21 днів до збору врожаю для запобігання розвитку парші ; проводять фунгіцидами Хорус 75 WG, в.г. Всі названі препарати змішуються між собою без обмежень та без ризику зниження ефективності. Дозволені до використання в Україні, згідно переліку, реалізуються через роздрібну торгівлю в спеціалізованих торгових точках. Системи захисту плодових насаджень на присадибних ділянках різноманітні. Наведена вище - одна з багатьох. Хімічні засоби як одна з важливих складових системи інтегрованого захисту плодових насаджень на присадибних ділянках від шкідників і хвороб ефективні за умов застосування їх на фоні високої агротехніки з обов’язковим фітосанітарним моніторингом у насадженнях.
Олександр Рой,
головний державний інспектор захисту рослин
Новини Андрушівщини
пʼятниця, 9 квітня 2010 р.
Внесок незначний - допомога відчутна
Підвищення цін на медикаменти та товари медичного призначення призводить до збільшення витрат на лікування як в бюджетній медицині, так і в "Лікарняній касі”. Адже сьогодні ціна на одну таблетку вже сягнула мінімум 1 грн. Система для переливання розчинів коштує - 2,25 грн., розчини в систему - від 4,45 грн., а ще в ці розчини потрібно ввести ліки. Скільки потрібно таких крапельниць на курс лікування? Від 5 до 10. Додайте ще ін’єкції та таблетовані ліки. Вартість такого лікування складатиме вище 100 грн. на курс. Наприклад, лікування остеохондрозу - двічі на рік, якщо не пощастить і трапиться якась біда - витрати зростуть. Безкоштовна рентген-плівка при обстеженні членам "Лікарняної каси” економить хворому 18-20 грн. Членами нашої "Лікарняної каси” є 5454 жителі району. Щомісяця в неї вступає 2-7 чоловік, які, як правило, потребують вартісного оперативного лікування чи обстеження в обласних лікувальних закладах. Щомісяця в районі за рахунок "Лікарняної каси” надається медична допомога близько 250 хворим на суму майже 20-25 тис. грн., в області наші хворі лікуються та обстежуються щомісячно на суму близько 20 тис. грн. В 2009 році на рахунки ЛК від жителів нашого району - членів ЛК, надійшло коштів у вигляді благодійних внесків на суму 557887,00 грн., тобто 102 гривні на одного члена ЛК нашого району, при плановому надходженні 190 грн. Часто члени каси внески сплачують нерегулярно, а тільки в ті моменти, коли необхідно лікуватись. За минулий рік на лікування членів ЛК в межах району витрачено 279126,57 грн. у 2762 випадках лікування. Витрати на одного пролікованого члена каси на стаціонарі: 135,42 грн., амбулаторно - 43,07 грн., по бюджету відповідно - 48,49 грн. і 9,16 грн. Витрати на лікування андрушівчан - членів ЛК, в обласних лікувальних закладах склали 212 411грн., із них більше ніж на 10 тис. грн. одноразово проліковано 1 члена ЛК, від 3 до 5 тис. - 3 чол. та від 1 до 3 тис. - 25 чол. Також 9 членів ЛК з нашого району проліковано в м. Києві на суму 9071 грн. Медикаментозне забезпечення членів Лікарняної каси забезпечується не тільки в центральній районній лікарні, а також в населених пунктах, де є лікарські амбулаторії та лікарні. В Червоненській та Старокотельнянській дільничних лікарнях, Гальчинській, Волицькій та Новоівницькій лікарських амбулаторіях створені запаси ліків по ЛК. Там за минулий рік проліковано: в Червоному - 195 хворих, Старій Котельні - 111, в Гальчині - 63, Волиці - 140, Новоівницькому - 15 членів ЛК. Це наше досягнення, що пацієнт може отримати ліки за місцем проживання. Разом з тим лікарські амбулаторії с. Брівки Перші, с. Городківка та ФАПи окремих сіл не беруть ліків, не ускладнюють собі життя, вважають: кому потрібно, той і в Андрушівку добереться. Сільські голови теж не зацікавлені в оздоровленні своїх односельців за місцем проживання. У поточному році потрібно спільними зусиллями налагодити надання медичної допомоги членам ЛК на місцях, адже частина хворих може лікуватись амбулаторно та у відділенні денного стаціонару у своєму ФАПі. І лише хворих з ускладненнями слід доправляти до райцентру. В основі роботи каси є солідарний тип накопичення коштів. Це означає, що об’єм лікування не залежить від суми, яку виплатив хворий член ЛК. На лікування хворого з цукровим діабетом І типу було витрачено 11 681 грн. 72 коп при сплаті внеску 761грн, на лікування хворого Ю. витрачено 10372,70 грн. при сплаті 791 грн. Це означає, що багато людей-членів ЛК платять внески для того, щоб надати можливість лікуватися тим людям, яких спіткав недуг. Не все у нас виходить так, як хотілося б. Юридична база діяльності ЛК продовжує вдосконалюватися. Що говорити - касі лише 10 років. Для прикладу скажемо: німецькі Лікарняні каси працюють на теренах охорони здоров’я своєї нації понад 100 років. Державної страхової медицини як такої у нас поки що немає. Охорона здоров’я в державі сьогодні є непріоритетним напрямком розвитку, фінансується вона недостатньо, тому лікарняні каси, що виникли по всій державі, а їх більше 100, - це реальна можливість надати необхідну медичну допомогу малозабезпеченим громадянам, яких сьогодні більшість. Ми хочемо, щоб ви, шановні читачі, реально оцінили можливості і свої, і державної медицини та задумалися над тим, чи варто вступати в Лікарняну касу, чи так це багато сплатити 20 гривень внеску до неї в порівнянні з одержаною медичною допомогою.
Віктор Захарченко,
лікар-експерт ЛК в Андрушівському районі
Газета "Новини Андрушівщини"
Віктор Захарченко,
лікар-експерт ЛК в Андрушівському районі
Газета "Новини Андрушівщини"
четвер, 8 квітня 2010 р.
Ростуть сильними і витривалими
Всі батьки мріють, щоб їх діти були здоровими, сильними і витривалими, переживають, щоб ті не потрапили під негативний вплив вулиці, де підлітки дуже швидко переймають погані звички. У нашому місті є немало позашкільних дитячих закладів, де школярі проводять свій вільний час, займаючись улюбленою справою, це - школа мистецтв, міський центр дитячої творчості, станція юних техніків, а от в різних секціях дитячо-юнацької спортивної школи займається найбільше хлопчиків. І от 17 березня в спортивному залі міської школи № 1 проходила відкрита першість Андрушівської ДЮСШ з греко-римської боротьби, в якій брали участь вихованці тренера Романського О. М. У ваговій категорії 29-31 кг, це наймолодша група, перше місце виборов Бєлоглазов Павло, друге - Білошицький Андрій, третє - Соболевський Андрій. У ваговій категорії 36 кг першість здобув Музичук Ярослав, а у ваговій категорії 40 кг - Ткач Дмитро. Добрий результат показали юнаки у вагових категоріях 55, 65 та 80 кг, де здобули перемогу відповідно - Кондратюк Сергій, Середнюк Сергій та Дикий Андрій. Призерів нагородили грамотами та медалями, які їм вручив начальник відділу у справах сім’ї, молоді та спорту РДА Олексюк Ю. А. З кращих спортсменів району була сформована збірна команда, яка взяла участь у чемпіонаті області з греко-римської боротьби, де зайняла ІІ місце.
На фото: О. М. Романський з наймолодшими борцями.
Ольга Мельник
Новини Андрушівщини
На фото: О. М. Романський з наймолодшими борцями.
Ольга Мельник
Новини Андрушівщини
Весна скоро покличе в поле
Цьогорічна зима не надто охоче здає свої позиції. Все ж мине кілька днів - і весна на повну потужність вступить в свої права, розпочнуться споконвічні хліборобські клопоти. І керівник СТОВ «Добробут» с. Волиця В. Б. Клименко, і всі сельчани з тривогою очікують, коли ж нарешті зійде сніговий покрив з ланів, щоб побачити дійсну картину - в якому стані перезимували посіви. Хоча вже й тепер ситуація в цьому плані цілком зрозуміла. Як повідомив В. Б. Клименко, ще на початку тижня озимі зернові, а це 200 га пшениці та 100 га жита, хоч і були ще вкриті льодовою кіркою, все ж знаходилися не в критичному стані. А от з ріпаком справи гірші. Він не зійшов ще восени, бо сіяли його за несприятливих умов, в суху землю. Отож 100 га його пропало. Щодо озимого ячменю та багаторічних трав, то їх стан задовільний. - Тільки наступлять сприятливі дні, - ділиться планами керівник СТОВ «Добробут» В. Б. Клименко, - розпочнемо підживлення посівів, підготовку ріллі, аби завершити посівну в оптимальні строки. В поточному році загальна площа ріллі склала 1400 га, з яких 700 га плануємо зайняти яриною. Взагалі ж в цьому році ми беремо напрямок на технічні культури - посіємо 200 га сої, 100 га кукурудзи на зерно і 100 га на силос, соняшник. Зробили такий крок тому, що мусимо заробляти гроші. Адже ціни на зернові не стабільні та й про кормову базу для тваринництва маємо дбати, бо утримуємо 560 голів ВРХ, понад 300 свиней, 50 коней. Щодо насіння і пального, то особливих проблем з цим у СТОВ «Добробут» немає. Останнього, наприклад, вже запасли тут 10 тонн. Готова до виходу в поле і техніка. Її добросовісно ремонтували механізатори Анатолій Кирилюк, Олександр Кравчук, Олександр Цимбрович. Отож воличани хоч завтра готові вийти в поле.
Валентина Сільська
Новини Андрушівщини
Валентина Сільська
Новини Андрушівщини
Мітки:
галузі економіки Великі Мошківці Андрушівського району,
Економіка Андрушівського району,
економіка Котівка Андрушівського району,
організації Антопіль Андрушівського району,
організації Павелки Андрушівського району,
підприємства Городище Андрушівського району
Природа випробовує господарів
Маємо ще один сюрприз: не всі посіви перезимували нормально: якщо озима пшениця почувається задовільно, то ріпак загинув. Очевидно, що зима внесла свої корективи у сівозміни не лише в нашому господарстві. Виходить, що плануєш одне, а маєш те, що вродить. Так було минулого року, коли сподівалися мати по 80 центнерів пшениці. Весняний стеблостій ця культура скинула через бездощів’я і спеку, нормалізувався розвиток тільки у червні, коли пішли скупі дощі. Як наслідок - недобрані центнери врожаю, бо навіть найдосконаліша агротехніка не замінить життєдайної вологи. Як буде в цьому році - побачимо, хоча, як і всі аграрії, основу нинішнього врожаю заклали ще з осені. Наша основна продукція - посівний матеріал, який реалізуємо господарствам впродовж року. Виробляємо його за науково обґрунтованими технологіями. В результаті маємо високорепродукційне насіння. Для поновлення сортового асортименту ми, як правило, беремо насіння найвищих репродукцій (розсадники розмноження). Наше виробництво затратне. Ціна на посівний матеріал складається за формулою ціноутворення відповідно до репродукції тієї чи іншої культури. Хто не хоче обробляти землю задарма, той старається посіяти добірним зерном. У нас є постійні клієнти з Криму, Вінницької та інших областей - мало не з усієї України, а також з нашого району. Хотілося б, щоб місцеві аграрії купували наше насіння, тому що воно вирощується в наших кліматичних умовах з підбором відповідних сортів. Зараз в нас є в достатній кількості насіння ячменю, ярої пшениці, вівса, проса, так що бажаючих запрошуємо придбати його.
Маючи власне насіння, необхідну відремонтовану техніку, ми - не без проблем: своїх грошей не вистачає. Як і всім аграріям, нам вкрай необхідна підтримка держави.
Володимир Алексійчук,
директор Андрушівської державної сортодослідної станції
Новини Андрушівщини
Маючи власне насіння, необхідну відремонтовану техніку, ми - не без проблем: своїх грошей не вистачає. Як і всім аграріям, нам вкрай необхідна підтримка держави.
Володимир Алексійчук,
директор Андрушівської державної сортодослідної станції
Новини Андрушівщини
Не меркне пам’ять, тривожать спогади
Понад два десятиріччя воїни-інтернаціоналісти, які проживають у нашому районі, зустрічаються 15 лютого, щоб згадати про військову службу, друзів, які загинули на чужій війні чи померли від ран, відвідати їх могили. Минулого понеділка в актовому залі районної ради учасників бойових дій на території інших держав вітали голова районної державної адміністрації К. І. Курсон та голова районної ради В. Б. Шпаківський. Вони бажали чоловікам, чиї скроні позначив сивиною час, міцного здоров’я, добробуту, впевненості у завтрашньому дні, мирного неба й душевного спокою та вручили подяки. Міський голова М. Г. Сушко щиро дякував ветеранам за мужність і відвагу, бо ж на грудях багатьох з них виблискують державні нагороди, вручив подяки за активну роботу по патріотичному вихованню молоді. Голова районної Спілки воїнів-інтернаціоналістів В. Я. Шикір привітав побратимів із святом, вручив нагороди колишнім воїнам та подяки керівникам організацій і підприємств району, які підтримують інтернаціоналістів у всіх починаннях. Заступник голови районної Спілки воїнів-афганців С. Є. Ткачук також привітав усіх присутніх в залі з Днем вшанування учасників бойових дій на території інших держав та 21-ю річницею виведення військ з Афганістану, вручив грамоту української спілки ветеранів Афганістану А. В. Герасимчуку, медаль М. І. Пирогова - А. М. Василенку та медаль "Захиснику Вітчизни” Ю. А. Олексюку, який багато років тому допомагав створювати районну Спілку воїнів-інтернаціоналістів. Учасник бойових дій у Чехословаччині В. А. Богачук прочитав свій вірш про героїзм побратимів-земляків. В нашому районі стало доброю традицією в цей день відвідувати родини загиблих та померлих від ран воїнів-інтернаціоналістів. Ніні Антонівні Хоменко, мамі Хоменка В. А., яка прийшла на зібрання, К. І. Курсон, В. Б. Шпаківський та М. Г. Сушко щиро дякували за сина, вручили матеріальну допомогу та продовольчий пакет. Добру справу зробили працівники районної організації Товариства Червоного Хреста, які підготували 9 продовольчих пакетів для родин загиблих та померлих воїнів-інтернаціоналістів. А допомагали їм у цьому приватні підприємці Симон Віктор Валентинович, Білошицька Оксана Олександрівна, Дущенко Валентина Василівна та директор ТОВ "Андрушівський маслосирзавод” Матвієнко Оксана Юріївна. Час ніколи не зітре в пам’яті колишніх воїнів страшні картини боїв, коли на чужій землі, під чужим небом, за чужу свободу й незалежність гинули друзі - ясночолі українські хлопці, яких дома чекали матері, наречені, дружини й діти. Невід’ємною частиною урочистостей стало традиційне фото, де пліч-о-пліч стоять колишні воїни, сивочолі ветерани, учасники бойових дій на території інших держав та керівники району.
Марія Олексюк
Новини Андрушівщини
Марія Олексюк
Новини Андрушівщини
Пасічна справа має бути престижною і прибутковою
Незважаючи на всілякі негаразди, які є в сільському господарстві, наші пасічники не тільки зберегли, але й збільшили кількість бджолиних сімей. Але проблеми залишаються. Одна з них - в реалізації меду, який нерідко продають за ціною, нижчою від собівартості. По-перше, це через те, що низька купівельна спроможність населення, а по-друге, відсутня реклама на мед та інші продукти бджільництва. Тимчасом замість пасік у нас множаться аптеки, де продають розрекламовані пігулки, які не лікують, а вкорочують віку хворим і здоровим. Люди забувають про природні ліки - мед, який насамперед треба включати в харчування дітей, людей похилого віку, хворих. Зцілюють також інші продукти бджільництва - квітковий бджолиний пилок, перга (бджолиний хліб), забрус та інші. Було б добре, якби турботи пасічників поділяли й аграрії. А то виходить, що власники пасік не знають, куди вивезти свої вулики на кочівлю. А керівники й спеціалісти сільгосппідприємств, фермери недооцінюють користь від бджолозапилення і вплив цього процесу на підвищення врожайності ентомофільних (комахозапильних) сільськогосподарських культур. Лише такі керівники, як Семенюк В. І., Клименко В. Б., Юянець П. В., Мошківський С. С., Срібний Б. Р., Тарасова О. А. та фермер Євдощук В. С. ставляться до цієї справи з розумінням. Невиправдано ліквідовано пасіку Андрушівського лісництва, чого не скажеш про Івницьке. Щороку в останньому нарощують кількість бджолосімей. Дана пасіка є взірцем не тільки в районі, а й в області. Завдяки ентузіазму та працьовитості пасічника Голубівського О. П., якого, до речі, обрано секретарем спілки пасічників району, підтримці лісничого Дужко О. М. пасіка Івницького лісництва обгороджена, вулики пофарбовані, побудований будинок для пасічників і зберігання бджолоінвентаря, обладнано добротний павільйон для кочівлі пасіки. В районі тільки 5% бджолосімей із загальної кількості утримуються в сільгосппідприємствах, решта - 95 відсотків - у садибах пасічників-аматорів, більшість з яких вважає за непотрібне платити вступні та членські внески і завжди запитує: «А що дає спілка пасічників?». Було б більше користі, якби кожен бджоляр запитав у себе: «А що зробив я особисто для того, щоб розвивалась галузь?». Розвитку бджільництва сприяє робота Спілки пасічників району. Але наше об’єднання могло б зробити набагато більше, якби всі бджолярі були організованіші, спільно вирішували проблеми забезпечення пасік ветеринарним та санітарним обслуговуванням, поліпшення кормової бази бджільництва. Нагадаю, що на кожну пасіку потрібно мати ветеринарно-санітарний паспорт. Кожен бджоляр повинен бути впевненим у якості продукції свого господарства, коли реалізовує її на ринку чи через магазин. Тоді вдячний споживач стане його постійним покупцем, а пасіка - прибутковою. З питань бджільництва звертайтеся до нашої спілки за тел. 0674122387.
Микола Галяс,
Заслужений лікар ветмедицини України, Почесний пасічник України, Голова спілки пасічників району
Газета "Новини Андрушівщини"
Микола Галяс,
Заслужений лікар ветмедицини України, Почесний пасічник України, Голова спілки пасічників району
Газета "Новини Андрушівщини"
Підписатися на:
Дописи (Atom)