Як тільки людина переступає поріг храму під час богослужіння - одне із перших, що її зустрічає, разом із молитвами та проповіддю, святими іконами, полум’яніючими вогниками свічок - це спів церковного хору, що лунає, розливаючись по всьому храму, заповнюючи собою кожний його куточок і кожне серце.
16 січня церковні хори співали колядки та щедрівки, величальні пісні в районному будинку культури, де з благословення єпископа Житомирського і Новоград-Волинського Никодима проходив святковий концерт. Перед початком урочистостей з привітальним словом та найкращими побажаннями до присутніх у залі звернулися секретар Житомирської єпархії архімандрит Олексій (Овсянников), благочинний Андрушівського округу протоієрей отець Миколай Гаврилів, голова районної ради Мельник О. В. Колядками та щедрівками у виконанні хору районного будинку культури розпочався святковий концерт, у якому взяли участь церковні хори Свято-Різдва-Богородичного храму с. Іванків (настоятель священик Владислав Чижевський); Свято-Покровського храму с. Городківка (настоятель священик Димитрій Ільчук); Свято-Архістратига Михаїла с. Глинівці (настоятель священик Максим Баборикін); Свято-Покровського храму с. Гарапівка та Свято-Іоанно-Богословського храму (настоятель священик Павло Гуцалюк); Свято-Архістратига Михаїла храму с. Крилівка (настостель протоієрей Андрій Герасимович), Свято-Пантелеімоновського храму с. Бровки Перші (настоятель священик Назарій Палашовський); Свято-Казанського храму с. Нехворощ (настоятель священик Сергій Саванчук); Свято-Покровського храму с. Зарубинці (настоятель протоієрей Андрій Фатич); Свято-Різдва-Богородичного храму м. Андрушівка (настоятель протоієрей Миколай Климчук); Свято-Різдва-Богородичного-Трьохсвятительського храму м. Андрушівка (настоятель священик Іоанн Гнатюк); Свято-Покровського храму с. Гальчин (настоятель протоієрей Миколай Гаврилів). Всі були зачаровані співом зразкового дитячого фольклорного ансамблю «Зернятко» з Андрушівки (керівник Костюк І. В.), дитячого фольклорного ансамблю «Веретенце» з Червоного (керівник Виставкіна Н. І.). Присутні на святковому концерті долучилися до доброчинної діяльності - збору коштів для організації літнього оздоровлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на Шацьких озерах. Всього зібрали 1374,5 грн. Серед присутніх у залі були голова районної державної адміністрації Мазур Б. В., голова районної ради Мельник О. В., працівники райдержадміністрації, районної бібліотеки та інших установ. На закінчення святкового дійства весь зал виконав українську народну колядку.
Марія Олексюк
середа, 18 січня 2012 р.
Зірочки засяяли яскраво
Районний конкурс юних вокалістів «Крок до зірок» збирає щороку чимало своїх шанувальників. Учасниками останнього, котрий відбувся минулої п’ятниці в районному будинку культури, було двадцять дев’ять обдарованих дітей з різних населених пунктів району. Всі найсерйознішим чином готувалися до цього випробування. Але кожна мить, що наближала час виходу на сцену, була переповнена хвилюванням - вперше вони виступатимуть перед такою аудиторією та й конкурентів он скільки. А так хочеться перемогти.
І ось запальним танком налаштовують на гарний настрій і конкурсантів, і глядачів вихованці районної школи мистецтв. Вітають усіх з Новим роком Снігурочка і Дід Мороз, бажають хлопчикам і дівчаткам успіхів, наполегливості у досягненні поставленої мети. А Дід Мороз запропонував учасникам конкурсу витягнути з його торби зірочки, де зазначений номер, під яким кожен з них виступатиме на районній сцені. А поки всі учасники заходу налаштовувалися на ліричний лад, зал аж дзвенів щедрівками, в усі його кінці линуло: "Сійся, родися, усяка пашниця... На щастя, на здоров’я, на рік новий!». І ось довгоочікувана мить настала: про початок першого відділеня конкурсу оголосили юні ведучі Настуся Колодницька та Максим Гладун. Елегантно зодягнуті, вони так майстерно представляли кожного учасника, що здавалося: сцена - їх стихія і на ній вони не вперше. На суд компетентного журі, яке очолила начальник відділу культури і туризму райдержадміністрації, Заслужений працівник культури Г. І. Білецька, свій талант, уміння виставляли юні обдарування, на які багата наша андрушівська земля. В першому відділенні конкурсу вони виконували акапельні пісні - без супроводу. В основному звучали щедрівки, колядки, веснянки - твори календарно-обрядового циклу. Гріло душу те, що діти знали багато народних пісень, горнулися до істинно національних традицій. Їх костюми були один красивіший іншого. Це було природно, гарно й щиро. Гаряче аплодували глядачі маленьким зірочкам, які намагалися світитися одна яскравіше іншої, - Марійці Мельник зі Старої Котельні, Любі Кособуцькій з Червоного, Анатолію Степаненку зі Степка. Коли останній ніжним, проникливим голосом виконував пісню про лелек - зал притих. Здавалося, кожен уявив цих чудових птахів біля рідної батьківської хати і навіть те, як заколихують вони сонечко на своїх крилах... Найніжніші струни душі зачіпали своїми голосочками Максим Дрозд з Антополя, Аня Лук’янчук з Гальчина, Наташа Кулик з Міньківець, Людмила Дмитренко з Івниці, Тетяна Андрійчук із Забари, Вікторія Приходько з Яропович, Діана Постійчук з Малої П’ятигірки, Максим Пархоменко з Мостового. Навіть дорослі дивувалися, як впевнено трималась на сцені найменшенька учасниця конкурсу Анжеліка Огородник з Новоівницького. І в першому, і в другому відділенні вона отримала в нагороду гучні оплески глядачів і найвищі оцінки, а коли співала «Мамин вальс», журі поставило їй єдиній аж вісімки! У другому відділенні юні виконавці співали під музичний супровід пісні, які їм подобаються. Це були твори про маму, найщиріші, найніжніші почуття і чи не найбільше - про нашу рідну Україну. Що не виконавець на сцені, то своєрідна манера співу, гарна, щира пісня і чудове вбрання. Дівчатка були схожі на юних принцес в легких бальних платтях. Статечно вели себе і хлопчики. Довго тривав конкурс, але час летів непомітно, бо кожен учасник, кожна пісня - це був спалах більшої чи меншої зірочки, які гріли серця тих, хто сидів в залі. Чимало приємних хвилин відпочинку подарували глядачам і виступи переможців минулорічного конкурсу, танцюристів районної школи мистецтв. Перед тим, як мали оголосити результати конкурсу, всім його учасникам щиро дякували голова районної ради О. В. Мельник, начальник відділу освіти райдержадміністрації С. І. Сословська, начальник відділу в справах сім’ї, молоді та спорту райдержадміністрації Ю. А. Олексюк. Нарешті - кульмінація заходу: Г. І. Білецька озвучує рішення журі, згідно якого дипломами нагороджуються всі учасники конкурсу. Приз глядацьких симпатій одержала Анжеліка Огородник. Третє місце розділили Анатолій Степаненко і Максим Дрозд, друге зайняла Люба Кособуцька, перше - Людмила Дмитренко. А найяскравішою зірочкою конкурсу, як вирішили і журі, і глядачі, стала Марійка Мельник - їй присуджена найвища нагорода - гран-прі . Пісенне змагання завершилося. Хтось плакав на сцені від щастя, бо виборов найвищу нагороду, хтось був розчарований, а глядачі були вдячні дітям за чудовий концерт.
Валентина Василюк
І ось запальним танком налаштовують на гарний настрій і конкурсантів, і глядачів вихованці районної школи мистецтв. Вітають усіх з Новим роком Снігурочка і Дід Мороз, бажають хлопчикам і дівчаткам успіхів, наполегливості у досягненні поставленої мети. А Дід Мороз запропонував учасникам конкурсу витягнути з його торби зірочки, де зазначений номер, під яким кожен з них виступатиме на районній сцені. А поки всі учасники заходу налаштовувалися на ліричний лад, зал аж дзвенів щедрівками, в усі його кінці линуло: "Сійся, родися, усяка пашниця... На щастя, на здоров’я, на рік новий!». І ось довгоочікувана мить настала: про початок першого відділеня конкурсу оголосили юні ведучі Настуся Колодницька та Максим Гладун. Елегантно зодягнуті, вони так майстерно представляли кожного учасника, що здавалося: сцена - їх стихія і на ній вони не вперше. На суд компетентного журі, яке очолила начальник відділу культури і туризму райдержадміністрації, Заслужений працівник культури Г. І. Білецька, свій талант, уміння виставляли юні обдарування, на які багата наша андрушівська земля. В першому відділенні конкурсу вони виконували акапельні пісні - без супроводу. В основному звучали щедрівки, колядки, веснянки - твори календарно-обрядового циклу. Гріло душу те, що діти знали багато народних пісень, горнулися до істинно національних традицій. Їх костюми були один красивіший іншого. Це було природно, гарно й щиро. Гаряче аплодували глядачі маленьким зірочкам, які намагалися світитися одна яскравіше іншої, - Марійці Мельник зі Старої Котельні, Любі Кособуцькій з Червоного, Анатолію Степаненку зі Степка. Коли останній ніжним, проникливим голосом виконував пісню про лелек - зал притих. Здавалося, кожен уявив цих чудових птахів біля рідної батьківської хати і навіть те, як заколихують вони сонечко на своїх крилах... Найніжніші струни душі зачіпали своїми голосочками Максим Дрозд з Антополя, Аня Лук’янчук з Гальчина, Наташа Кулик з Міньківець, Людмила Дмитренко з Івниці, Тетяна Андрійчук із Забари, Вікторія Приходько з Яропович, Діана Постійчук з Малої П’ятигірки, Максим Пархоменко з Мостового. Навіть дорослі дивувалися, як впевнено трималась на сцені найменшенька учасниця конкурсу Анжеліка Огородник з Новоівницького. І в першому, і в другому відділенні вона отримала в нагороду гучні оплески глядачів і найвищі оцінки, а коли співала «Мамин вальс», журі поставило їй єдиній аж вісімки! У другому відділенні юні виконавці співали під музичний супровід пісні, які їм подобаються. Це були твори про маму, найщиріші, найніжніші почуття і чи не найбільше - про нашу рідну Україну. Що не виконавець на сцені, то своєрідна манера співу, гарна, щира пісня і чудове вбрання. Дівчатка були схожі на юних принцес в легких бальних платтях. Статечно вели себе і хлопчики. Довго тривав конкурс, але час летів непомітно, бо кожен учасник, кожна пісня - це був спалах більшої чи меншої зірочки, які гріли серця тих, хто сидів в залі. Чимало приємних хвилин відпочинку подарували глядачам і виступи переможців минулорічного конкурсу, танцюристів районної школи мистецтв. Перед тим, як мали оголосити результати конкурсу, всім його учасникам щиро дякували голова районної ради О. В. Мельник, начальник відділу освіти райдержадміністрації С. І. Сословська, начальник відділу в справах сім’ї, молоді та спорту райдержадміністрації Ю. А. Олексюк. Нарешті - кульмінація заходу: Г. І. Білецька озвучує рішення журі, згідно якого дипломами нагороджуються всі учасники конкурсу. Приз глядацьких симпатій одержала Анжеліка Огородник. Третє місце розділили Анатолій Степаненко і Максим Дрозд, друге зайняла Люба Кособуцька, перше - Людмила Дмитренко. А найяскравішою зірочкою конкурсу, як вирішили і журі, і глядачі, стала Марійка Мельник - їй присуджена найвища нагорода - гран-прі . Пісенне змагання завершилося. Хтось плакав на сцені від щастя, бо виборов найвищу нагороду, хтось був розчарований, а глядачі були вдячні дітям за чудовий концерт.
Валентина Василюк
понеділок, 16 січня 2012 р.
Куплю нутрії, кролі або їх шкури в м.Андрушівка
Куплю нутрії, кролі або їх шкури в м.Андрушівка.
Тел.: 097-90-700-68.
Тел.: 097-90-700-68.
неділя, 15 січня 2012 р.
Лікарняна каса - зручно і ефективно
Здоров’я неможливо купити чи взяти в кредит, відібрати чи подарувати. Це - найголовніша цінність для кожної людини.Мешканці нашої області мають більше переваг, ніж жителі інших регіонів, адже вони, сплачуючи лише 25 гривень до благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області», (що складає менше 3% від мінімальної заробітної плати) лікуються чи обстежуються не тільки на Житомирщині, але і за її межами. Наразі в благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області» перебуває майже 200 тисяч жителів нашого краю (15% від загальної кількості населення), у нашому районі - 4881 (13,9%). Щомісяця ряди ЛК збільшуються, бо нині всі розуміють, що саме ця організація може допомогти у важкі хвилини хвороби. За минулий рік в районі наші ряди поповнили 162 жителі Андрушівщини. БО «Лікарняна каса Житомирської області» - потужне джерело позабюджетного фінансування галузі охорони здоров’я, велике досягнення та допомога всій громаді краю. У грудні за рахунок ЛК надано медичну допомогу у 28410 випадках на суму 2240 240 грн. Проліковано 10618 пацієнтів на суму 1894342 грн., у нашому районі - 383 на суму 31510 грн. З метою підвищення якості лікувально-діагностичного процесу Лікарняна каса постійно вдосконалює форми та методи своєї роботи. Закуповуються медичні препарати, котрі відповідають міжнародним стандартам ОМР. Покращився контроль за якістю та повнотою медичної допомоги, яку отримують члени ЛК. Для зручнішої сплати добровільних пожертвувань без комісії у філії БО лікувального закладу встановлено термінал. Розширилися можливості відновлення в БО «Лікарняна каса Житомирської області». До виконавчої дирекції постійно звертаються люди, котрі раніше з певних причин припинили членство в організації, а зараз бажають його відновити, телефонують на «Гарячу лінію» (55-49-50), пишуть на сайті ЛК і на форумах Інтернет-видань. Тому нагадуємо, що є можливість це зробити, бо діє «Тимчасове положення про відновлення в благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області», що було прийняте на правлінні через численні прохання про повернення до ЛК. Існує декілька варіантів відновлення в Лікарняній касі: - якщо ви були в ЛК, платили внески та ні разу не скористалися її послугами, то потрібно сплатити внески за три місяці; - за умови, що рідко лікувалися, для відновлення треба заплатити три щомісячні та суму внесків за рік; - коли ж витрати на лікування за рахунок ЛК більші, ніж сума внесків, то потрібно сплатити різницю між витратами на лікування та внесками, а також три щомісячних і річну суму внесків. Членство після відновлення наступає через 3 календарних місяці. На пільгових умовах мають змогу це зробити і колективи підприємств та організацій. Нехай же і надалі члени ЛК матимуть упевненість у здоровому майбутньому.
Віктор ЗАХАРЧЕНКО,
лікар-експерт БО ЛК в Андрушівському районі
Віктор ЗАХАРЧЕНКО,
лікар-експерт БО ЛК в Андрушівському районі
На рушниках - Полісся рідне моє!
10 січня у фойє будівлі Верховної Ради України було розгорнуто унікальну експозицію традиційного та сучасного декоративно-прикладного мистецтва Житомирщини «На рушниках - Полісся рідне моє!».
Серед експонатів колекції - сучасні та автентичні, характерні для Житомирського Полісся, вишиті рушники, предмети одягу, а також різьбярські вироби та художній іконопис. У презентації виставки взяли участь голова Верховної Ради України Володимир Михайлович Литвин, народний депутат від Житомирщини Микола Миколайович Рудченко, а також депутати України Яворівський В. О., Кармазін Ю. А., Жебрівський П. І., Кендзьор Я. М., журналісти. Виставку відкрив голова Житомирської обласної ради Йосип Антонович Запаловський: - Сьогодні у будівлі під куполом головного законотворчого органу нашої держави ми демонструємо особливі таланти майстрів Житомирщини і загалом духовні надбання краю. Адже тут у вигляді найкращих експонатів - вишитих полотен, інших художніх витворів представлено неповторну душу та працелюбність полісян, - сказав голова обласної ради. Він подякував голові Верховної Ради України В. М. Литвину за сприяння в організації експозиції і висловив сподівання, що такі творчі зустрічі стануть традиційними. Оглянувши виставку, голова парламенту не приховував задоволення: «Український рушник - це совість долі, це наше українське єство, це те, що живить і підкріплює наш дух. А якщо ми вміємо шанувати свої традиції та звичаї, значить, ми живемо». І додав, що кожна область України може гідно продемонструвати свої духовні рукотворні надбання, але рушники житомирського Полісся - особливі. А потім було фото на згадку. На виставці були представлені: п’ятиметровий рушник-оберіг району з деревом роду та назвою кожного населеного пункту району, який вишивали майстрині Шпаківська Н. В. з Андрушівки, Петренко Р. І. з Малої П’ятигірки, Яблонська О. О. з Лісівки, Чорнобиль О. С. з Гарапівки, Моргалюк Р. М. з Крилівки; п’ятнадцятиметровий рушник з найстарішими зразками традиційної вишивки нашого району; рушник з Любимівки, якому близько 200 років, з Яропович - вишитий у 1908 році, а також старовинні рушники з Малої П’ятигірки, Зарубинець, Старої Котельні. Справжніми шедеврами народної творчості є рушники, вишиті народною майстринею Шпаківською Н. В.. На знак поваги Голові Верховної Ради України Володимиру Михайловичу Литвину андрушівчанами був подарований вишитий поліський рушник та різдвяний дідух. А голова парламенту вручив іменний годинник Білецькій Г. І., начальнику відділу культури і туризму Андрушівської райдержадміністрації. Учасників презентації виставки різдвяними колядками та новорічними щедрівками привітав самодіяльний колектив Андрушівського районного будинку культури. Основою експозиції була колекція рушників, виготовлених у ювілейний рік відзначення Незалежності нашої держави. Це 30 вишитих полотен від кожного міста та району. Ідея їх виготовлення належить обласній жіночій раді (керівник Тамара Миколаївна Олійник). Ця виставка не раз експонувалася на Житомирщині. За сприяння Голови Верховної Ради України В. М. Литвина колекцію в Києві презентували вперше.
Тетяна ЗАЄЦЬ,
головний спеціаліст відділу культури і туризму райдержадміністрації
Серед експонатів колекції - сучасні та автентичні, характерні для Житомирського Полісся, вишиті рушники, предмети одягу, а також різьбярські вироби та художній іконопис. У презентації виставки взяли участь голова Верховної Ради України Володимир Михайлович Литвин, народний депутат від Житомирщини Микола Миколайович Рудченко, а також депутати України Яворівський В. О., Кармазін Ю. А., Жебрівський П. І., Кендзьор Я. М., журналісти. Виставку відкрив голова Житомирської обласної ради Йосип Антонович Запаловський: - Сьогодні у будівлі під куполом головного законотворчого органу нашої держави ми демонструємо особливі таланти майстрів Житомирщини і загалом духовні надбання краю. Адже тут у вигляді найкращих експонатів - вишитих полотен, інших художніх витворів представлено неповторну душу та працелюбність полісян, - сказав голова обласної ради. Він подякував голові Верховної Ради України В. М. Литвину за сприяння в організації експозиції і висловив сподівання, що такі творчі зустрічі стануть традиційними. Оглянувши виставку, голова парламенту не приховував задоволення: «Український рушник - це совість долі, це наше українське єство, це те, що живить і підкріплює наш дух. А якщо ми вміємо шанувати свої традиції та звичаї, значить, ми живемо». І додав, що кожна область України може гідно продемонструвати свої духовні рукотворні надбання, але рушники житомирського Полісся - особливі. А потім було фото на згадку. На виставці були представлені: п’ятиметровий рушник-оберіг району з деревом роду та назвою кожного населеного пункту району, який вишивали майстрині Шпаківська Н. В. з Андрушівки, Петренко Р. І. з Малої П’ятигірки, Яблонська О. О. з Лісівки, Чорнобиль О. С. з Гарапівки, Моргалюк Р. М. з Крилівки; п’ятнадцятиметровий рушник з найстарішими зразками традиційної вишивки нашого району; рушник з Любимівки, якому близько 200 років, з Яропович - вишитий у 1908 році, а також старовинні рушники з Малої П’ятигірки, Зарубинець, Старої Котельні. Справжніми шедеврами народної творчості є рушники, вишиті народною майстринею Шпаківською Н. В.. На знак поваги Голові Верховної Ради України Володимиру Михайловичу Литвину андрушівчанами був подарований вишитий поліський рушник та різдвяний дідух. А голова парламенту вручив іменний годинник Білецькій Г. І., начальнику відділу культури і туризму Андрушівської райдержадміністрації. Учасників презентації виставки різдвяними колядками та новорічними щедрівками привітав самодіяльний колектив Андрушівського районного будинку культури. Основою експозиції була колекція рушників, виготовлених у ювілейний рік відзначення Незалежності нашої держави. Це 30 вишитих полотен від кожного міста та району. Ідея їх виготовлення належить обласній жіночій раді (керівник Тамара Миколаївна Олійник). Ця виставка не раз експонувалася на Житомирщині. За сприяння Голови Верховної Ради України В. М. Литвина колекцію в Києві презентували вперше.
Тетяна ЗАЄЦЬ,
головний спеціаліст відділу культури і туризму райдержадміністрації
пʼятниця, 13 січня 2012 р.
Продається 2-кімнатна квартира на 5 поверсі в центрі Андрушівки
Продається 2-кімнатна квартира на 5 поверсі в центрі Андрушівки.
Недорого. Тел.: 2-29-24, 097-400-99-42.
Недорого. Тел.: 2-29-24, 097-400-99-42.
Історія в руїнах
Кожен будинок, як і кожна людина, має власну історію. А, може, в нього є ще й душа - не жива, звичайно, а уявна. Приміщення нашої старої школи колись належало батькам великого українського поета радянської доби М. Т. Рильського. У ньому в різні роки жив і творив Максим Тадейович. Від часу, коли там розмістили школу, спливло не одне десятиліття. В ній пройшли тисячі неповторних шкільних уроків, звідси пролягли в майбутнє незліченні дороги сільських випускників. Постаріла школа і залишили її напризволяще. Душа її сьогодні роздерта, спаплюжена і спалена руками невігласів, для яких не існує нічого святого, хто заради свого - "мені знадобиться” - трощить і нищить історичну пам’ятку. Такі забувають, що у людини, яка не пам’ятає свого минулого, немає майбутнього. Щоб зберегти пам’ять про стару школу, давайте проведемо останню, уявну екскурсію її класами. Місцеві жителі і ті, хто проїжджав мимо, захоплювались неповторністю та красою споруди - це був найкращий будинок у нашому селі. Сьогодні всі жахаються того, що в минулому гордо звалось школою, яка була центром освіти для дітей з навколишніх сіл - Бровок Перших, Ярешок, Грушок, Городищ, Василівки. Колись величні, дбайливо пофарбовані сходи в світлі ранкового сонця ніби піднімались увись, робились вищими, ведучи учнів до вершини знань.. Сьогодні, завалена уламками битої цегли та пляшок, школа ще пам’ятає, як несміло ступали її східцями маленькі ніжки першачків, як у дворі проводилися загальношкільні лінійки, як фотографувалися на пам’ять випускники. Колись гостинно відчинені вхідні двері тепер риплять на вітрах, наче у фільмі жахів. І, здається, що це не скрегіт металу, а стогін душі кожного, кому це все не байдуже. Відразу за вхідними дверима перед нами постає центральний коридор, у якому проводились прекрасні вечори, загальношкільні лінійки, виставки. Зараз у ньому залишені сліди людської дикості, жорстокості та варварства, а білосніжні стіни класів стали стендами людської вульгарності та недалекості. За стінами школи - залишки колись чудового парку, в якому, як надійні охоронці, стоять столітні дуби-велетні. Щезають вони, вирізають їх, вивозять. Куди? Кому? - невідомо. Старіє шкільний сад. Тільки навесні він зацвітає, як колись. Але не встигають достигати плоди - струшують їх ще зеленими - кому на що потрібно. Кожного року з острахом (щоб уціліти) чекають новорічних свят кілька ялинок, які залишилися з тієї сотні, що їх насаджували випускники. Стара школа розвалюється потихеньку, допомагають їй в цьому люди, які шукають скарби. Можливо, хтось знайшов. Щасливішим став? Недавно селом прокотилася звістка - школу хочуть купити й розібрати на будматеріали. Цікаво, совість можна продати-купити? А душу? Нас правильно навчили, що все починається з малого: із зернинки - хліб, з промінчика - зоря... Так і держава починається саме тут: з нашого будинку, з нашої школи, з нашого села. Що ж ми залишимо після себе? Якою залишиться після нас історія, котру ми не вміємо і не хочемо берегти?!
Катерина Дзівалтовська,
с. Бровки Перші
Катерина Дзівалтовська,
с. Бровки Перші
Підписатися на:
Дописи (Atom)