14 жовтня 2009р. Незвичайним був цей осінній день для всіх, хто має хоч якесь відношення до Андрушівської гімназії. Цього дня тут відбулося величне свято - відзначення 70-річчя навчального закладу. Материнським привітом зігрівала школа кожного, хто прийшов, приїхав на зустріч з дитинством. Сайт Андрушівської гімназії http://2school.info
середа, 14 жовтня 2009 р.
Під шкільними вітрилами - 70 років
14 жовтня. Незвичайним був цей осінній день для всіх, хто має хоч якесь відношення до Андрушівської гімназії. Цього дня тут відбулося величне свято - відзначення 70-річчя навчального закладу. Материнським привітом зігрівала школа кожного, хто прийшов, приїхав на зустріч з дитинством… Зранку на шкільному подвір’ї звучить музика, святково прибраний вхід до приміщення. Біля кожного кабінету - виставка квіткових композицій під назвою “Красуйсь, гімназіє, в дитячім квіті”. Господарі - одинадцятикласники. Це вони чекають на гостей. Серед найпочесніших - ветерани вчительської праці.
В одному з кабінетів відбулася тепла зустріч трьох поколінь: сьогоднішніх випускників, випускників 1954 року та досвідчених, мудрих вчителів-ветеранів. Нові часи, нові завдання, нові вимоги, новий ритм життя нинішніх учнів не завадив із щирою цікавістю вслуховуватись у розповіді вчителів про свій перший урок, кумедні випадки, про шкільних всезнайок і пустунів.
А далі - традиційне свято повноліття “Ми - спадкоємці цінностей держави”. Старшокласникам гімназії урочисто вручають паспорти. Їх вітають начальник паспортного столу Мосузенко Ю. В., батьки. Учні у відповідь дарують присутнім чудові пісні про Україну, танці. Молодші друзі на згадку дарують шістнадцятирічним дбайливо сплетені в пучечки барвінок і калину. “На життєвих вітрах вічно світить хай вогник твій, школо!” - назва концерту, що тривав у районному будинку культури. Його розпочали вчителі гімназії танцем з рушниками.
Не передати словами ту самовіддану працю, той гідний наслідування ентузіазм, який супроводжує роботу вчителя. Наша доля щаслива, бо кожен педагог прагне світ обійняти і вкласти в душі, серця своїм учням. “Меди і терни”, - так назвала у своєму виступі-привітанні директор гімназії А. Л. Михайловська роки життя і праці А. І. Семенової та П. І. Коваль, що прийшли на свято. Їм особлива увага, особливі вітання за творчий неспокій, за добру лагідну вдачу, красу душі, за відданість професії. Першими вітали весь великий колектив учнів та вчителів гімназії почесні гості нашого свята - голова районної державної адміністрації К. І. Курсон і голова районної ради В. Б. Шпаківський, які подарували школі інтерактивну дошку. Від управління освіти і науки облдержадміністрації виступила спеціаліст управління О. М. Тимченко. Почесними грамотами управління освіти райдержадіністрації нагородила голів методичних об’єднань гімназії начальник відділу Л. В. Ковальчук. Всіх присутніх у залі вразив фільм про історію становлення навчального закладу. А ось і кульмінація свята: на сцену виходять 60 вчителів, що працюють у гімназії, а учні під оплески запрошують приєднатися ветеранів педагогічної праці. І лине в зал однаково дорога для всіх пісня “Команда молодості…” Стало тепло і радісно від єднання поколінь, від неперервності нитки життя, традицій закладу.
Щиро привітала усіх присутніх Р. А. Животовська - ветеран освітянської ниви, талановитий педагог, керівник клубу “Надвечір’я”. Нас вітали депутат обласної ради від Народної Партії М. Олещенко, представник першого випуску школи Л. Щербакова, наші випускники багатьох попередніх років. І всі вони прийшли з подарунками для сьогоднішніх учнів. А депутат обласної ради від Партії регіонів А. Дяченко, привітавши гімназію з ювілеєм, передав допомогу на умеблювання гімназійної ”Світлиці” - майбутнього музею закладу.
Сучасне гімназії - це Океан, в якому зустрінеш і підводні рифи буденної праці, і бурхливі течії творчості, і могутню високу хвилю натхнення. Тут панують допитливі дитячі очі та щирі посмішки. Тож бажаємо усьому колективу педагогів, учнів сміливо обминати підводні рифи, чутливо вловлювати вітер змін в освіті, надихати усіх своїм творчим неспокоєм!
Андрушівська районна державна адміністрація
В одному з кабінетів відбулася тепла зустріч трьох поколінь: сьогоднішніх випускників, випускників 1954 року та досвідчених, мудрих вчителів-ветеранів. Нові часи, нові завдання, нові вимоги, новий ритм життя нинішніх учнів не завадив із щирою цікавістю вслуховуватись у розповіді вчителів про свій перший урок, кумедні випадки, про шкільних всезнайок і пустунів.
А далі - традиційне свято повноліття “Ми - спадкоємці цінностей держави”. Старшокласникам гімназії урочисто вручають паспорти. Їх вітають начальник паспортного столу Мосузенко Ю. В., батьки. Учні у відповідь дарують присутнім чудові пісні про Україну, танці. Молодші друзі на згадку дарують шістнадцятирічним дбайливо сплетені в пучечки барвінок і калину. “На життєвих вітрах вічно світить хай вогник твій, школо!” - назва концерту, що тривав у районному будинку культури. Його розпочали вчителі гімназії танцем з рушниками.
Не передати словами ту самовіддану працю, той гідний наслідування ентузіазм, який супроводжує роботу вчителя. Наша доля щаслива, бо кожен педагог прагне світ обійняти і вкласти в душі, серця своїм учням. “Меди і терни”, - так назвала у своєму виступі-привітанні директор гімназії А. Л. Михайловська роки життя і праці А. І. Семенової та П. І. Коваль, що прийшли на свято. Їм особлива увага, особливі вітання за творчий неспокій, за добру лагідну вдачу, красу душі, за відданість професії. Першими вітали весь великий колектив учнів та вчителів гімназії почесні гості нашого свята - голова районної державної адміністрації К. І. Курсон і голова районної ради В. Б. Шпаківський, які подарували школі інтерактивну дошку. Від управління освіти і науки облдержадміністрації виступила спеціаліст управління О. М. Тимченко. Почесними грамотами управління освіти райдержадіністрації нагородила голів методичних об’єднань гімназії начальник відділу Л. В. Ковальчук. Всіх присутніх у залі вразив фільм про історію становлення навчального закладу. А ось і кульмінація свята: на сцену виходять 60 вчителів, що працюють у гімназії, а учні під оплески запрошують приєднатися ветеранів педагогічної праці. І лине в зал однаково дорога для всіх пісня “Команда молодості…” Стало тепло і радісно від єднання поколінь, від неперервності нитки життя, традицій закладу.
Щиро привітала усіх присутніх Р. А. Животовська - ветеран освітянської ниви, талановитий педагог, керівник клубу “Надвечір’я”. Нас вітали депутат обласної ради від Народної Партії М. Олещенко, представник першого випуску школи Л. Щербакова, наші випускники багатьох попередніх років. І всі вони прийшли з подарунками для сьогоднішніх учнів. А депутат обласної ради від Партії регіонів А. Дяченко, привітавши гімназію з ювілеєм, передав допомогу на умеблювання гімназійної ”Світлиці” - майбутнього музею закладу.
Сучасне гімназії - це Океан, в якому зустрінеш і підводні рифи буденної праці, і бурхливі течії творчості, і могутню високу хвилю натхнення. Тут панують допитливі дитячі очі та щирі посмішки. Тож бажаємо усьому колективу педагогів, учнів сміливо обминати підводні рифи, чутливо вловлювати вітер змін в освіті, надихати усіх своїм творчим неспокоєм!
Андрушівська районна державна адміністрація
субота, 10 жовтня 2009 р.
Життєве кредо - творити добро
Є особлива категорія жінок, котрі, здається, у які б часи не жили, неодмінно утвердилися б як непересічні особистості - інтелектуали, талановиті лідери і водночас світлі стилем життя, здатні щедро віддати свої знання, подати руку допомоги, не стримати сліз, коли комусь боляче...
Добре відома і знана жінка на Андрушівщині - директор ТОВ “Андрушівський маслосирзавод” Матвієнко О.Ю. (фото). Якщо коротко охарактеризувати цю жінку, я без лукавства сказала б - це справді гармонійна особистість. Багато чого їй подарували Бог і доля, але й сама вона доклала чимало зусиль до того, аби жити в рівновазі з собою та людьми, лишити слід на землі.
Народилась Оксана Юріївна в нашому місті в родині Хомичів. Мама, Валентина Іванівна, була вчителькою Гальчинської школи, батько, Юрій Михайлович, працював на Андрушівському цукровому заводі. В 1978 році вона закінчила із золотою медаллю Андрушівську школу № 2. В цьому ж році стала студенткою Київського інституту харчових технологій ім. Мікояна. Після закінчення вузу без вагань попросилась на Андрушівський маслосирзавод, хоч були пропозиції лишитись в столиці. І в трудовій книжціі з’явився запис № 1- мікробіолог Андрушівського маслосирзаводу.
Відтак за 25 років трудової діяльності на заводі вона пройшла пліч-о-пліч з працівниками непростими дорогами виробничника - від технолога, бактеріолога, начальника радіологічної лабораторії, зав. виробництвом до директора заводу. На цій посаді Оксана Юріївна 12 років. За роки її керівництва різні часи переживав завод.
Але в останні роки - це стабільне підприємство з високим рівнем виробництва, де трудиться майже 600 працівників. Високі показники підтверджують численні нагороди, дипломи та відзнаки, що зберігаються у кабінеті Оксани Юріївни. Торгова марка «Золотава» відома не лише по всій Україні, а й за її межами. Жодне представлення Житомирщини не відбувається без продукції ТОВ “Андрушівський маслосирзавод”. В цьому велика заслуга особисто Оксани Юріївни. В цій жінці поєднані принциповість, вимогливість керівника та водночас небайдужість, щедрість і людяність. Матвієнко О. Ю. займається і доброчинними справами. Не стоїть осторонь благодійних акцій в районі, що стосуються дітей-сиріт, інвалідів, ветеранів, допомагає бюджетним установам, рідній школі, де навчалась. Жодне свято у місті чи районі не проходить без допомоги підприємства. У Оксані Юріївні поєднуються керівник, чарівна жінка, добра дружина, мама двох доньок, бабуся, вірна подруга та прекрасна господиня. Минулого року вона стала переможницею обласного конкурсу «Квітуче моє Полісся». Уся садиба Матвієнків з ранньої весни до пізньої осені квітує. А на присадибній ділянці вирощує господиня усілякі чудернацькі овочі, про які з захопленням усім розповідає.
А ще помітний пагінець дерева життя Оксани Юріївни - громадська робота. Протягом восьми років вона є активним членом президії районної ради жінок. Усі справи жіночої ради - це і її досягнення, її життя. І ось напередодні Дня працівників харчової промисловості радісна звістка прийшла у наш район: Указом Президента України Матвієнко О. Ю. нагороджена орденом княгині Ольги. Ця заслужена нагорода - як оцінка всього життя Оксани Юріївни. Бо вочевидь вона зуміла (попри всі складнощі та негаразди, які випали на долю жінки-керівника, громадського діяча) зберегти в собі чисті паростки добра і доброти, любові до рідного краю, людей, з якими живе і працює, своєї родини. Президія ради жінок щиро вітає Оксану Юріївну з високою нагородою і зичить міцного здоров’я, щасливого буття та довгих років активної праці на ниві утвердження та розбудови Української держави.
Андрушівська районна державна адміністрація
Добре відома і знана жінка на Андрушівщині - директор ТОВ “Андрушівський маслосирзавод” Матвієнко О.Ю. (фото). Якщо коротко охарактеризувати цю жінку, я без лукавства сказала б - це справді гармонійна особистість. Багато чого їй подарували Бог і доля, але й сама вона доклала чимало зусиль до того, аби жити в рівновазі з собою та людьми, лишити слід на землі.
Народилась Оксана Юріївна в нашому місті в родині Хомичів. Мама, Валентина Іванівна, була вчителькою Гальчинської школи, батько, Юрій Михайлович, працював на Андрушівському цукровому заводі. В 1978 році вона закінчила із золотою медаллю Андрушівську школу № 2. В цьому ж році стала студенткою Київського інституту харчових технологій ім. Мікояна. Після закінчення вузу без вагань попросилась на Андрушівський маслосирзавод, хоч були пропозиції лишитись в столиці. І в трудовій книжціі з’явився запис № 1- мікробіолог Андрушівського маслосирзаводу.
Відтак за 25 років трудової діяльності на заводі вона пройшла пліч-о-пліч з працівниками непростими дорогами виробничника - від технолога, бактеріолога, начальника радіологічної лабораторії, зав. виробництвом до директора заводу. На цій посаді Оксана Юріївна 12 років. За роки її керівництва різні часи переживав завод.
Але в останні роки - це стабільне підприємство з високим рівнем виробництва, де трудиться майже 600 працівників. Високі показники підтверджують численні нагороди, дипломи та відзнаки, що зберігаються у кабінеті Оксани Юріївни. Торгова марка «Золотава» відома не лише по всій Україні, а й за її межами. Жодне представлення Житомирщини не відбувається без продукції ТОВ “Андрушівський маслосирзавод”. В цьому велика заслуга особисто Оксани Юріївни. В цій жінці поєднані принциповість, вимогливість керівника та водночас небайдужість, щедрість і людяність. Матвієнко О. Ю. займається і доброчинними справами. Не стоїть осторонь благодійних акцій в районі, що стосуються дітей-сиріт, інвалідів, ветеранів, допомагає бюджетним установам, рідній школі, де навчалась. Жодне свято у місті чи районі не проходить без допомоги підприємства. У Оксані Юріївні поєднуються керівник, чарівна жінка, добра дружина, мама двох доньок, бабуся, вірна подруга та прекрасна господиня. Минулого року вона стала переможницею обласного конкурсу «Квітуче моє Полісся». Уся садиба Матвієнків з ранньої весни до пізньої осені квітує. А на присадибній ділянці вирощує господиня усілякі чудернацькі овочі, про які з захопленням усім розповідає.
А ще помітний пагінець дерева життя Оксани Юріївни - громадська робота. Протягом восьми років вона є активним членом президії районної ради жінок. Усі справи жіночої ради - це і її досягнення, її життя. І ось напередодні Дня працівників харчової промисловості радісна звістка прийшла у наш район: Указом Президента України Матвієнко О. Ю. нагороджена орденом княгині Ольги. Ця заслужена нагорода - як оцінка всього життя Оксани Юріївни. Бо вочевидь вона зуміла (попри всі складнощі та негаразди, які випали на долю жінки-керівника, громадського діяча) зберегти в собі чисті паростки добра і доброти, любові до рідного краю, людей, з якими живе і працює, своєї родини. Президія ради жінок щиро вітає Оксану Юріївну з високою нагородою і зичить міцного здоров’я, щасливого буття та довгих років активної праці на ниві утвердження та розбудови Української держави.
Андрушівська районна державна адміністрація
пʼятниця, 9 жовтня 2009 р.
Її життя як подвиг - Любов Андріївна Любченко
Народилася Любов Андріївна в мальовничому селі Яроповичі 18 червня 1922 року в багатодітній селянській родині - крім неї було ще четверо дітей. Сім’я проживала в постійних нестатках, а на додачу ще й згоріло обійсце. Тому дитинство Любки (так її називали) було голодним і холодним. Батьки намагалися вибратися зі складної скрути, невтомно трудилися самі, привчали і залучали до праці дітей. Вже у п’ять-шість років Любка, як могла, їм допомагала: няньчила меншого братика, пасла корову, збирала дари лісу. А коли пішла до школи, то в період літніх канікул також заробляла трудодні у створеному колективному господарстві. Та час навчання непомітно пролетів, на руках - атестат зрілості. Але ще не вщух в душі щасливий гамір шкільного випускного балу, як розпочалася війна. Щоб не потрапити до фашистського рабства, багато людей, особливо активістів, членів партії і комсомолу, евакуювалися. В їх числі була і комсомолка Любов Любченко. Доля закинула її аж на Урал, де українська дівчина виготовляла снаряди, щоб громити ворога. Там Любов Андріївна за доблесну працю була нагороджена орденом «Знак Пошани», стала комуністом. На початку 1944-го Любов Андріївна повертається в рідні Яроповичі, цього ж року стає студенткою Житомирського сільськогосподарського інституту. Після закінчення навчання її з дипломом вченого агронома направили на роботу у старокотельнянськии колгосп «Більшовик». А в 1950 році під час об’єднання цього господарства з колгоспом імені Тельмана, що також функціонував у Старій Котельні, Любов Андріївну обрали головою правління укрупненого господарства. Для трудівників села то були надзвичайно важкі часи: фактично не було тракторів, комбайнів та іншої сільськогосподарської техніки, не вистачало коней і волів, з фронту не повернулося багато чоловіків, бракувало кваліфікованих спеціалістів. Значні обсяги польових робіт - оранку, боронування, культивацю - доводилося виконувати власними коровами колгоспників, переважала важка фізична праця. Та молодий керівник колгоспу не розгубилась, не впала у відчай. Опираючись на довіру і підтримку основної маси членів правління, керівників бригад, ферм, ланок та рядових колгоспників, ефективно використовуючи інститутські знання і набутки дворічної праці на посаді агронома, щораз набуваючи організаторського досвіду і вміння роботи з людьми, проявляючи наполегливість та вимогливість до себе і підлеглих, здійснюючи постійний контроль за виконанням нарядів і технологічних процесів, Любов Андріївна з року в рік домагалася поліпшення виробничих показників господарства. Варто сказати і про щорічне нарощування державної підтримки та допомоги у розвитку сільськогосподарського виробництва, зміцненні його матеріально-технічної бази. Тому в колгоспі стала зростати урожайність всіх сільськогосподарських культур, продуктивність громадського тваринництва, підвищувалася оплата праці сільських трудівників, їх трудова і виробничо-технологічна дисципліна. На фоні господарств району колгосп «Більшовик» став помітно виділятися в позитивному плані. Про господарські досягнення та про його молодого керівника почали все частіше згадувати на нарадах, в засобах масової інформації. Її ставили в приклад іншим. І незабаром за успішне виконання соціалістичних зобов’язань, досягнення високих виробничих показників колгосп «Більшовик» був занесений на обласну Дошку Пошани, а його голова Любов Андріївна за сумлінну працю нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора. Дещо пізніше вона була обрана депутатом Верховної Ради Союзу РСР. Районне керівництво вирішило приєднати до колгоспу «Більшовик» сусіднє старосільське господарство «Червоний Жовтень». До речі, в 70-х роках до «Більшовика» був приєднаний і колгосп села Івниці. Та Любов Андріївна і за таких обставин зуміла налагодити чітке управління і керівництво великим багатогалузевим сільгосппідприємством. Виробничі показники були значно кращими, ніж в інших господарствах. Тому справедливою оцінкою праці всього трудового колективу було нагородження колгоспу найвищою на той час нагородою - орденом Леніна, присвоєння звання «Господарство високої культури землеробства». «Більшовик» став обласною школою передового досвіду. А Любов Андріївна була удостоєна звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і Золотої Зірки Героя Соціалістичної Праці. Загалом за багаторічний і сумлінний труд Любов Андріївна була нагороджена ще одним орденом Леніна, багатьма медалями, Почесною Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР, їй присвоїли звання «Заслужений працівник сільського господарства Української РСР». Любов Андріївна обиралася депутатом Верховної Ради СРСР шостого, сьомого, восьмого і дев’ятого скликань, делегатом п’яти з’їздів КПРС, трьох з’їздів Компартії України, III Всесоюзного з’їзду колгоспників, членом ЦК Компартії України і Житомирського обкому партії, багато років підряд була членом бюро Андрушівського райкому партії, членом Комітету народного контролю СРСР. Головою колгоспу «Більшовик» Любов Андріївна пропрацювала понад тридцять років. Тільки знаючи режим роботи тодішнього керівника сільгосппідприємства, можна уявляти, що то була за праця. Сьогодні багато хто може й не повірити, що молода, красива і тендітна жіночка мало не щоденно, в буденні й святкові дні, в погоду і в негоду піднімалася о 4-5 годині, а поверталася додому зовсім пізно. Постає запитання: що ж спонукало цю жінку до самовідданої, виснажливої праці? Знаючи Любов Андріївну тривалий час по спільній роботі, будучи в дружніх стосунках з нею та її родиною, ми з усією об’єктивністю даємо на нього відповідь. По-перше, це надзвичайно висока відповідальність за доручену справу, почуття партійного і державного обов’язку, безмежна відданість і любов до своєї рідної Вітчизни, до свого народу, щирий і глибоко усвідомлений патріотизм. Вона завжди свої і чиїсь вчинки оцінювала з позиції загальнодержавних і партійних інтересів та завдань. Її життя, трудова і громадська діяльність в повній мірі відповідали тодішньому афоризму: «Раньше думай о Родине, а потом о себе». По-друге, це її людяність і чуйність, які проявлялися в глибокій, щирій любові та повазі до людей, особливо до всіх чесних трудівників. Вона все робила тільки задля людей і для людей. Яскравим підтвердженням цього є постійне, цілеспрямоване поліпшення умов праці і відпочинку колгоспників, найвища оплата їхньої праці, включення Старої Котельні до числа 30 сіл Всеукраїнської програми зразково-показових сільських населених пунктів. Наслідком розбудови села і колгоспу стали добротні виробничі об’єкти, будинок культури і школа, побутова майстерня і колгоспна їдальня, ціла вулиця двоповерхових котеджів для трудівників тощо. Любов Андріївна допомагала всім, хто до неї звертався. Саме вона була ініціатором у вирішенні проблеми газифікації Андрушівки і району. Цілком справедливо односельчани називали її «наша матір». Але найважливішою рушійною силою в життєдіяльності Любові Андріївни була повна довіра, всіляка підтримка і допомога з боку соратників і помічників, яких вона вміло підбирала. Вона вчилась у них і була учителем, наставником і вихователем, з ними ділила успіхи і промахи в роботі, власні радощі й горе. З якою щирістю і гордістю вона відгукувалася про ветеранів Миколу Івановича Гебрича і Степана Прокоповича Ковальчука, секретарів парторганізації Генріха Адольфовича Скибу, Олексія Васильовича Моренця, Григорія Івановича Хомчука, своїх заступників Петра Онисимовича Таринського і Андрія Антоновича Денисюка, агрономів Лідію Йосипівну Іванченко і Андрія Адамовича Хоменка, трудових побратимів Володимира Павловича Аврамця - Героя Соціалістичної Праці, Василя Павловича Музичука, Марію Іванівну Дубовик, Василя Дем’яновича Очередька, Федора Лукича Марченка, Ананія Денисовича Войтка, Надію Василівну Довжук і багатьох-багатьох інших. Людська пам’ять так влаштована, що з часом випадають певні події, дійові особи. Але є й таке, що не забувається ніколи. Саме до «такого» і належить постать Любові Андріївни Любченко, жінки-патріотки, жінки-трудівниці, жінки-матері, Людини з великої літери.
Петро Михайленко,
Раїса Ковтун,
колишні секретарі Андрушівського райкому Компартії України.
Новини Андрушівщини
Петро Михайленко,
Раїса Ковтун,
колишні секретарі Андрушівського райкому Компартії України.
Новини Андрушівщини
четвер, 8 жовтня 2009 р.
Відкриття нової церкви в Гардишівці
В місті Андрушівка(мікрорайон Гардишівка) 08 листопада 2009 року відкрито нову церкву Українського патріархату.
Освячував її Митрополит із Житомира.
Освячував її Митрополит із Житомира.
пʼятниця, 2 жовтня 2009 р.
Клуб "Бизон" г.Андрушевка
Проект "Бизон" запустили в 2007 году, и он сразу покорил сердца "ночных жителей" Андрушевки. Изысканно сдержанный интерьер создаёт волшебную атмосферу, отвечающую самым капризным вкусам прихотливой публики. Клуб пропитан позитивной энергетикой и является идеальным местом для отдыха, общения и знакомства. Огромный выбор вкуснейших коктейлей, дружелюбный персонал и самые лучшие диджеи не смогут оставить Вас равнодушными. У нас Вы услышите смесь коммерческой house музыки, зажигательного electro и minimal, а также у Вас есть возможность заказать любую музыку по вашему вкусу и настроению! Количество регулярных посетителей «Бизона» постоянно растет. Только у нас каждый день Вы можете ощущать сумасшедший подъем сил и получить причитающееся Вам удовольствие и глубокое удовлетворение от жизни! Только здесь Вы сможете насладиться игрой в бильярд, а после охладить свой пыл соблазнительным коктейлем!
Адрес клуба: Житомирская обл., г.Андрушевка, ул.Школьная, 16.
Адрес клуба: Житомирская обл., г.Андрушевка, ул.Школьная, 16.
Як підключити ПК до телевізора?
Живі фарби і широкі екрани нових цифрових телевізорів виробляють яскраве потужне враження. Тому, рано чи пізно у будь-якого глядача виникає питання: чи можна скористатися всіма перевагами ТБ при роботі з комп'ютером? Можна!...
Перехресна сумісність дуже популярна серед цінителів якісної електроніки. Фотоапарат прямо підключається до принтера, Flash-плеєр до телефону, телефон до КПК і все це - сумісне з персональним комп'ютером. Не дивно, що і сам комп'ютер являє собою систему різноманітних підключаються блоків. Тому можливість використовувати телевізор замість монітора - цілком логічне рішення.
Програмні та апаратні засоби для такої сумісності існують вже давно. Сучасні можливості відеокарт дозволяють у деяких випадках підключати до комп'ютера більше одного дисплея. Звичайно, найчастіше відеокартою підтримується "полегшений" варіант - під час роботи aльтернатівного монітора основний відключається, але, не рідкість і системи з двома і більше одночасно працюють "екранами".
Інтерфейси
Існує безліч варіантів підключення телевізора до комп'ютера, як для широкоекранних цифрових моделей, так і для скромних аналогових телевізорів:
RCA (A/V для штекерів "тюльпан")
Цей універсальний роз'єм можна знайти майже на будь-якій відеокарті. Через нього можливе підключення комп'ютера до більшості аналогових і багатьом цифровим телевізорів. Якість зображення при підключенні до RCA найскромніше, головне його достоїнство - масовість.
S-Video
Вихід є на багатьох відкритих. Забезпечує передачу по трьох каналах - один для даних про яскравість і дві - про кольоровості. Якість зображення значно вище, ніж при використанні RCA.
DVI - HDMI
Сучасні цифрові інтерфейси передачі відео. Дуже схожі, але, за допомогою HDMI додатково передається звук (до 8 каналів), тоді як з DVI для звуку є окремий кабель. Інтерфейси сумісні один з одним без спеціальних конвертерів, виключно за рахунок кабелю-перехідника, обидва підтримують HDCP (High Definition Content Protection) - захист від несанкціонованого запису захищеного копірайтом контенту. Саме тому вони становлять потенційну загрозу для прогресивних користувачів. Тим не менше, інтерфейси досить поширені у відкритих. Багато карти забезпечені DVI вже сьогодні, за деякими даними, зовсім недавно з'явилися карти на GeForce 7600 GT а також сімейства Radeon з виходами HDMI.
VGA (D-Sub)
Один з типів RGB-з'єднань, найчастіше використовується для підключення до комп'ютера монітора. Роз'ємом RGB оснащено багато сучасні цифрові телевізори. Однак, з назви не слід, що вихід підтримує тільки дозвіл VGA. З'єднання підходить для дозволів SVGA, QXGA, UXGA і т.д. Підтримується, мабуть, найвищу якість зображення.
У випадку, якщо виходи на відеокарті комп'ютера не відповідають роз'ємів телевізора, застосовуються різні додаткові пристрої, що забезпечують повну сумісність і модульованого сигналу, якщо це не зроблено відеокартою, не тільки з новинами, але й по частотах і т. д. Іногдa пристрою досить дороги, але в деяких випадках, особливо для аналогових телевізорів, вони просто необхідні.
Аналогові телевізори
Можливості аналогових телевізорів дещо обмежені. Вони створені під давно існуючі системи кольоровості. Стандарт NTSC підтримує максимальний дозвіл в 525 рядків, PAL і SECAM - 625, а реальний дозвіл - ще менше. Як наслідок, аналогового телевізора зазвичай не може забезпечити комп'ютерне дозвіл вище 640х480, для сучасних потреб - вельми скромні здібності.
Заявлена частота аналогових телевізорів - 50 і 100 Гц, насправді цих показників ніхто і ніколи не досягав. Варто знати, що комфортна робота перед звичайним комп'ютерним монітором можлива при величинах в 70-80 Гц.
Крім того, у всіх аналогових телевізорах використовується т.зв. черезстрокова развертка (кадр послідовно створюється двома напівкадрів з непарних та парних ліній). У моніторах - розгортка прогресивна. Втім, деякі знавці вважають розгорнення оптимальною для перегляду відео, ігор і т. д. - сцен з великою кількістю руху.
Оптимальні інтерфейси для "прямого" з'єднання телевізора з комп'ютером - аналогові RCA і S-Video. За допомогою спеціальних конвертерів можна також забезпечити сумісність роз'ємів телевізора з комп'ютерним VGA-виходом відеокарти. При цьому сигнал, природно, втрачає в якості.
І все ж, аналоговим телевізорів вдалося зайняти міцні позиції в боротьбі за затребуваність для роботи з ПК. Текстові матеріали на екрані є досить невиразно і розмито, зате для перегляду відео це ще один плюс. "Розмитість" зображення дозволяє згладити артефaкти, супутні програмної обробці цифрових відеороликів. Крім того, аналоговий телевізор - доступний за ціною пристрій для проведення бюджетних презентацій.
Цифрові телевізори
LCD, плазмові та проекційні телевізори, як правило, вже забезпечені прямим VGA-входом для комп'ютера. Найновіші моделі самого початку створювалися для HDTV - телебачення з високою роздільною здатністю зображення, вони легко інтегруються з ПК з високими показниками дозволі. Останнім часом вони спочатку виконуються в сумісному з комп'ютером варіанті (TV/Computer monitor).
Дуже якісні показники у РК панелей, що успадкували технологію від моніторів. Грань телевізор / монітор в них майже неможливо розрізнити. LCD-телевізори займають мало місця і відмінно працюють зі статичним зображенням. У цьому відношенні вони перевершують "плазму".
Хоча кольори в плазмових телевізорах часто більш яскраві і "живі", ніж в LCD, при довгому перегляді нерухомої "картинки" в "вигоряє" внутрішнє фосфорна покриття "плазми". Хоча, завдяки новітнім розробкам, ця проблема вже втратила колишню гостроту, вона все ще зберігається.
Проекційні телевізори не завжди відображають кольори з достатньою яскравістю, особливо - рівні чорного, проте саме вони - лідери за розмірами екранів, до цих пір не досягнутим іншими технологіями.
У всіх цих випадках переважніше VGA-з'єднання або цифрове з'єднання DVI - HDMI комп'ютера і телевізора. Вони демонструють найкращі результати. Відповідність дозволів сигналу / зображення в телевізорі забезпечується засобами вбудованого тюнера або відеокарти ПК.
Більшість цифрових HDTV-телевізорів відрізняють великі розміри екранів, можливість якісного відтворення відео в широкому форматі, можливість блискучого проведення презентацій і повноцінних 3D-комп'ютерних ігор. За необхідності цифрові панелі легко відображають текст і дрібну графіком.
Таким чином, телевізори зуміли зберегти свою корисність навіть у "грі на чужому полі". Великі екрани дозволяють їм справлятися з низкою важко здійсненних для звичайних моніторів завдань. Цілком імовірно, що з розвитком промислових технологій ці два типи пристроїв будуть об'єднані в єдиний медіаблок, придатний до використання в будь-якій цифровому середовищі.
Перехресна сумісність дуже популярна серед цінителів якісної електроніки. Фотоапарат прямо підключається до принтера, Flash-плеєр до телефону, телефон до КПК і все це - сумісне з персональним комп'ютером. Не дивно, що і сам комп'ютер являє собою систему різноманітних підключаються блоків. Тому можливість використовувати телевізор замість монітора - цілком логічне рішення.
Програмні та апаратні засоби для такої сумісності існують вже давно. Сучасні можливості відеокарт дозволяють у деяких випадках підключати до комп'ютера більше одного дисплея. Звичайно, найчастіше відеокартою підтримується "полегшений" варіант - під час роботи aльтернатівного монітора основний відключається, але, не рідкість і системи з двома і більше одночасно працюють "екранами".
Інтерфейси
Існує безліч варіантів підключення телевізора до комп'ютера, як для широкоекранних цифрових моделей, так і для скромних аналогових телевізорів:
RCA (A/V для штекерів "тюльпан")
Цей універсальний роз'єм можна знайти майже на будь-якій відеокарті. Через нього можливе підключення комп'ютера до більшості аналогових і багатьом цифровим телевізорів. Якість зображення при підключенні до RCA найскромніше, головне його достоїнство - масовість.
S-Video
Вихід є на багатьох відкритих. Забезпечує передачу по трьох каналах - один для даних про яскравість і дві - про кольоровості. Якість зображення значно вище, ніж при використанні RCA.
DVI - HDMI
Сучасні цифрові інтерфейси передачі відео. Дуже схожі, але, за допомогою HDMI додатково передається звук (до 8 каналів), тоді як з DVI для звуку є окремий кабель. Інтерфейси сумісні один з одним без спеціальних конвертерів, виключно за рахунок кабелю-перехідника, обидва підтримують HDCP (High Definition Content Protection) - захист від несанкціонованого запису захищеного копірайтом контенту. Саме тому вони становлять потенційну загрозу для прогресивних користувачів. Тим не менше, інтерфейси досить поширені у відкритих. Багато карти забезпечені DVI вже сьогодні, за деякими даними, зовсім недавно з'явилися карти на GeForce 7600 GT а також сімейства Radeon з виходами HDMI.
VGA (D-Sub)
Один з типів RGB-з'єднань, найчастіше використовується для підключення до комп'ютера монітора. Роз'ємом RGB оснащено багато сучасні цифрові телевізори. Однак, з назви не слід, що вихід підтримує тільки дозвіл VGA. З'єднання підходить для дозволів SVGA, QXGA, UXGA і т.д. Підтримується, мабуть, найвищу якість зображення.
У випадку, якщо виходи на відеокарті комп'ютера не відповідають роз'ємів телевізора, застосовуються різні додаткові пристрої, що забезпечують повну сумісність і модульованого сигналу, якщо це не зроблено відеокартою, не тільки з новинами, але й по частотах і т. д. Іногдa пристрою досить дороги, але в деяких випадках, особливо для аналогових телевізорів, вони просто необхідні.
Аналогові телевізори
Можливості аналогових телевізорів дещо обмежені. Вони створені під давно існуючі системи кольоровості. Стандарт NTSC підтримує максимальний дозвіл в 525 рядків, PAL і SECAM - 625, а реальний дозвіл - ще менше. Як наслідок, аналогового телевізора зазвичай не може забезпечити комп'ютерне дозвіл вище 640х480, для сучасних потреб - вельми скромні здібності.
Заявлена частота аналогових телевізорів - 50 і 100 Гц, насправді цих показників ніхто і ніколи не досягав. Варто знати, що комфортна робота перед звичайним комп'ютерним монітором можлива при величинах в 70-80 Гц.
Крім того, у всіх аналогових телевізорах використовується т.зв. черезстрокова развертка (кадр послідовно створюється двома напівкадрів з непарних та парних ліній). У моніторах - розгортка прогресивна. Втім, деякі знавці вважають розгорнення оптимальною для перегляду відео, ігор і т. д. - сцен з великою кількістю руху.
Оптимальні інтерфейси для "прямого" з'єднання телевізора з комп'ютером - аналогові RCA і S-Video. За допомогою спеціальних конвертерів можна також забезпечити сумісність роз'ємів телевізора з комп'ютерним VGA-виходом відеокарти. При цьому сигнал, природно, втрачає в якості.
І все ж, аналоговим телевізорів вдалося зайняти міцні позиції в боротьбі за затребуваність для роботи з ПК. Текстові матеріали на екрані є досить невиразно і розмито, зате для перегляду відео це ще один плюс. "Розмитість" зображення дозволяє згладити артефaкти, супутні програмної обробці цифрових відеороликів. Крім того, аналоговий телевізор - доступний за ціною пристрій для проведення бюджетних презентацій.
Цифрові телевізори
LCD, плазмові та проекційні телевізори, як правило, вже забезпечені прямим VGA-входом для комп'ютера. Найновіші моделі самого початку створювалися для HDTV - телебачення з високою роздільною здатністю зображення, вони легко інтегруються з ПК з високими показниками дозволі. Останнім часом вони спочатку виконуються в сумісному з комп'ютером варіанті (TV/Computer monitor).
Дуже якісні показники у РК панелей, що успадкували технологію від моніторів. Грань телевізор / монітор в них майже неможливо розрізнити. LCD-телевізори займають мало місця і відмінно працюють зі статичним зображенням. У цьому відношенні вони перевершують "плазму".
Хоча кольори в плазмових телевізорах часто більш яскраві і "живі", ніж в LCD, при довгому перегляді нерухомої "картинки" в "вигоряє" внутрішнє фосфорна покриття "плазми". Хоча, завдяки новітнім розробкам, ця проблема вже втратила колишню гостроту, вона все ще зберігається.
Проекційні телевізори не завжди відображають кольори з достатньою яскравістю, особливо - рівні чорного, проте саме вони - лідери за розмірами екранів, до цих пір не досягнутим іншими технологіями.
У всіх цих випадках переважніше VGA-з'єднання або цифрове з'єднання DVI - HDMI комп'ютера і телевізора. Вони демонструють найкращі результати. Відповідність дозволів сигналу / зображення в телевізорі забезпечується засобами вбудованого тюнера або відеокарти ПК.
Більшість цифрових HDTV-телевізорів відрізняють великі розміри екранів, можливість якісного відтворення відео в широкому форматі, можливість блискучого проведення презентацій і повноцінних 3D-комп'ютерних ігор. За необхідності цифрові панелі легко відображають текст і дрібну графіком.
Таким чином, телевізори зуміли зберегти свою корисність навіть у "грі на чужому полі". Великі екрани дозволяють їм справлятися з низкою важко здійсненних для звичайних моніторів завдань. Цілком імовірно, що з розвитком промислових технологій ці два типи пристроїв будуть об'єднані в єдиний медіаблок, придатний до використання в будь-якій цифровому середовищі.
Підписатися на:
Дописи (Atom)