У зв’язку з набуттям чинності Законів України “Про державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 року № 835 та «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення» від 25.12.2008 року № 799, Андрушівська міжрайонна виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності повідомляє:
1. Зменшено розмір страхових внесків на соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, для роботодавців з 1,5 % до 1,4 % від суми фактичних витрат на оплату праці найманих робітників.
2. Страхові внески до Фонду нараховані з 1.01.2009 по 12.01.2009 року мають справлятися роботодавцями за ставкою 1,5 %, із заробітної плати, а нарахованої за робочі дні, з 13.01.2009 року - 1,4 %.
3. Розмір страхових внесків, що сплачують наймані працівники, та пільгові розміри страхового тарифу для окремих категорій страхувальників-роботодавців (0,5% та 0,7 %) залишаються без змін.
4. Зменшено розмір страхових внесків для осіб, які беруть участь у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні у зв’язку з тимчасою втратою працездатності на добровільних засадах з 2 % до 1,9 % від суми оподатковуваного доходу (прибутку), відповідно з 1.01.2009 року по 12.01.2009 року - 2%, з 13.01.2009 року по 31.01.2009 року - 1,9 %.
5. Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1.01.2009 року становить 669 грн., відповідно максимальна межа заробітної плати, з якої справляються страхові внески до Фонду становить з 1.01.2009 року - 10035 грн. Відповідно ця сума є максимально допустимою межею при обчисленні допомоги по тимчасовій непрацездатності і допомоги по вагітності та пологах з розрахунку на місяць.
Інна Янковська,
провідний спеціаліст АМВД ФССзТВП
Новини Андрушівщини
пʼятниця, 13 лютого 2009 р.
Розвиток тваринництва району у 2008 році
2008 рік став стабілізуючим у тваринницькій галузі району.
Минулорічні показники по поголів’ю худоби, виробництву та реалізації тваринницької продукції майже не відрізняються від показників 2007 року. Але є й позитивні напрацювання у розвитку галузі.
Незважаючи на те, що три сільськогосподарські підприємства ліквідували молочно-товарні ферми (СТОВ “Українська Агропромислова група” с. Старосілля, де утримувалося у 2007 році близько 200 голів ВРХ, ВАТ “Андрушівське” та СТОВ СП “Спіка”, де нараховувалося відповідно 90 та 600 голів великої рогатої худоби), в цілому по району вдалося утримати майже на рівні минулорічного поголів’я ВРХ і наростити корів молочного напрямку продуктивності на 81 голову.
Завдяки державній фінансовій підтримці, яка надавалася у 2008 році за приріст поголів’я корів молочного та м’ясного напрямку продуктивності, у семи господарствах збільшилося загальне поголів’я корів на 315 одиниць. П’ять господарств отримали по даній постанові близько 900 тисяч гривень спеціальної дотації.
Для покращення генетичного потенціалу великої рогатої худоби у СФГ “Шателюк” с. Волосів створений та пройшов державну атестацію і реєстрацію племінний репродуктор по розведенню Української чорно-рябої породи ВРХ молочного напрямку продуктивності, який в недалекому майбутньому зможе реалізовувати нетелі та племінний молодняк для поповнення основного стада корів в господарствах району.
В районі впроваджуються інвестиційні проекти для розвитку тваринницької галузі.
В даний час проводиться реконструкція Котівського відгодівельного комплексу, де у 90-х роках проводилася відгодівля великої рогатої худоби. На сьогодні цей об’єкт перепрофільовується у свинокомплекс, де планується утримувати понад 20 тисяч свиней.
Слід відмітити, що стабільний розвиток тваринницької галузі забезпечується завдяки наполегливості і вмінню господарювати більшості наших керівників сільськогосподарських підприємств. Найкращі із них це: Срібний Борис Романович із СТОВ “Старокотельнянське”, головний зоотехнік цього ж господарства Ружицький Олександр Теофанович; Клименко Володимир Борисович із СТОВ “Добробут” с. Волиця; Юянець Петро Володимирович із СТОВ “Хлібороб” с. Степок; Шателюк Іван Іванович із СФГ “Шателюк” с. Волосів.
У цих господарствах стабільно утримується значна кількість великої рогатої худоби, в тому числі молочне стадо, розвивається свинарська галузь.
Значний вклад у розвиток тваринництва вносять рядові працівники, які своєю напруженою, наполегливою і нелегкою працею, сумлінним ставленням до роботи щоденно примножують здобутки господарств. Це доярки Миронюк Г. А, Ткачук К. А., свинарка Аврамець Н. А., телятниці Ревчук В. П. та Моргун Н. А. із СТОВ “Старокотельнянське”, доярка Васільєва Р. М. із СФГ ”Шателюк”, доярка Шпакович В. С. із СТОВ “Добробут”, доярки Юрчук С. О., Мисник Т. А., телятниці Гебрич В. О. і Оселедчук В. Ф. із СТОВ “Хлібороб” та багато інших трудівників ферм. Низький уклін їм за сумлінну працю.
Віталій Весельський,
начальник відділу організації виробництва, переробки та маркетингу сільськогосподарської продукції управління АПР
Новини Андрушівщини
Минулорічні показники по поголів’ю худоби, виробництву та реалізації тваринницької продукції майже не відрізняються від показників 2007 року. Але є й позитивні напрацювання у розвитку галузі.
Незважаючи на те, що три сільськогосподарські підприємства ліквідували молочно-товарні ферми (СТОВ “Українська Агропромислова група” с. Старосілля, де утримувалося у 2007 році близько 200 голів ВРХ, ВАТ “Андрушівське” та СТОВ СП “Спіка”, де нараховувалося відповідно 90 та 600 голів великої рогатої худоби), в цілому по району вдалося утримати майже на рівні минулорічного поголів’я ВРХ і наростити корів молочного напрямку продуктивності на 81 голову.
Завдяки державній фінансовій підтримці, яка надавалася у 2008 році за приріст поголів’я корів молочного та м’ясного напрямку продуктивності, у семи господарствах збільшилося загальне поголів’я корів на 315 одиниць. П’ять господарств отримали по даній постанові близько 900 тисяч гривень спеціальної дотації.
Для покращення генетичного потенціалу великої рогатої худоби у СФГ “Шателюк” с. Волосів створений та пройшов державну атестацію і реєстрацію племінний репродуктор по розведенню Української чорно-рябої породи ВРХ молочного напрямку продуктивності, який в недалекому майбутньому зможе реалізовувати нетелі та племінний молодняк для поповнення основного стада корів в господарствах району.
В районі впроваджуються інвестиційні проекти для розвитку тваринницької галузі.
В даний час проводиться реконструкція Котівського відгодівельного комплексу, де у 90-х роках проводилася відгодівля великої рогатої худоби. На сьогодні цей об’єкт перепрофільовується у свинокомплекс, де планується утримувати понад 20 тисяч свиней.
Слід відмітити, що стабільний розвиток тваринницької галузі забезпечується завдяки наполегливості і вмінню господарювати більшості наших керівників сільськогосподарських підприємств. Найкращі із них це: Срібний Борис Романович із СТОВ “Старокотельнянське”, головний зоотехнік цього ж господарства Ружицький Олександр Теофанович; Клименко Володимир Борисович із СТОВ “Добробут” с. Волиця; Юянець Петро Володимирович із СТОВ “Хлібороб” с. Степок; Шателюк Іван Іванович із СФГ “Шателюк” с. Волосів.
У цих господарствах стабільно утримується значна кількість великої рогатої худоби, в тому числі молочне стадо, розвивається свинарська галузь.
Значний вклад у розвиток тваринництва вносять рядові працівники, які своєю напруженою, наполегливою і нелегкою працею, сумлінним ставленням до роботи щоденно примножують здобутки господарств. Це доярки Миронюк Г. А, Ткачук К. А., свинарка Аврамець Н. А., телятниці Ревчук В. П. та Моргун Н. А. із СТОВ “Старокотельнянське”, доярка Васільєва Р. М. із СФГ ”Шателюк”, доярка Шпакович В. С. із СТОВ “Добробут”, доярки Юрчук С. О., Мисник Т. А., телятниці Гебрич В. О. і Оселедчук В. Ф. із СТОВ “Хлібороб” та багато інших трудівників ферм. Низький уклін їм за сумлінну працю.
Віталій Весельський,
начальник відділу організації виробництва, переробки та маркетингу сільськогосподарської продукції управління АПР
Новини Андрушівщини
Увага, розшук - Куліш Олексій Кузьмич!
Андрушівським РВ УМВС України в Житомирській області розшукується Куліш Олексій Кузьмич 11.10.1935 р. н., українець, одружений, проживає за адресою с. Лісівка, вул. Польова № 17.
30 січня 2009 року, близько 9 години ранку він вийшов з дому і до цього часу не повернувся. Місце перебування Куліша О. К. невідоме.
Прикмети: на вигляд 70 років, зріст 180 см., худорлявої статури, волосся русяве, коротке, глухонімий.
Був одягнений: шапка-вушанка темного кольору, синя куртка, штани темні, черевики чорні.
При встановленні місцезнаходження Куліша О. К. просимо повідомити за адресою: м. Андрушівка вул. Корольова, 4, Андрушівський РВ УМВС України в Житомирській області. Контактні телефони: Код: (8-041-36) тел.: 2-16-69; 2-18-61; 2-11-44 або “02”.
Новини Андрушівщини
30 січня 2009 року, близько 9 години ранку він вийшов з дому і до цього часу не повернувся. Місце перебування Куліша О. К. невідоме.
Прикмети: на вигляд 70 років, зріст 180 см., худорлявої статури, волосся русяве, коротке, глухонімий.
Був одягнений: шапка-вушанка темного кольору, синя куртка, штани темні, черевики чорні.
При встановленні місцезнаходження Куліша О. К. просимо повідомити за адресою: м. Андрушівка вул. Корольова, 4, Андрушівський РВ УМВС України в Житомирській області. Контактні телефони: Код: (8-041-36) тел.: 2-16-69; 2-18-61; 2-11-44 або “02”.
Новини Андрушівщини
Шановні воїни-інтернаціоналісти!
Вітаємо Вас з Днем вшанування учасників бойових дій на територіях інших держав, 20-ю річницею виведення радянських військ з Афганістану (15.02.2009 р.), Днем Захисника Вітчизни (23.02.2009 р.), зичимо міцного здоров’я, усіх гараздів у вашому житті.
Василь Шикір,
голова районної спілки воїнів-інтернаціоналістів
Новини Андрушівщини
Василь Шикір,
голова районної спілки воїнів-інтернаціоналістів
Новини Андрушівщини
Ідентифікуйте тварин вчасно
Відповідно до п.10 Постанови Кабінету Міністрів України від 1.03.2007 року № 348 до переліку документів, які подаються сільськогосподарськими підприємствами та фізичними особами до районних управлінь агропромислового розвитку для отримання бюджетної дотації за вирощений і проданий на забій молодняк великої рогатої худоби, входить витяг з Реєстру тварин чи довідка, видані місцевою радою, де вказано ідентифікаційний номер тварини, серію і номер паспорта та ветеринарної картки до паспорта.
З огляду на те, що протягом 2007-2008 років власники тварин порушували семиденний термін проведення ідентифікації тварин, тобто ідентифікували і реєстрували худобу безпосередньо перед вибуттям чи забоєм, в кінцевому результаті призвело до неузгодженості при нарахуванні державної дотації.
З метою упередження таких неузгодженостей з 1.01.2009 року велику рогату худобу необхідно ідентифікувати в такі терміни:
- тварин, народжених у 2009 році, - не пізніше 3-місячного терміну від дня народження;
- тварин, народжених у 2010 році, - не пізніше одного місяця від дня народження;
- тварин, народжених у 2011 році, - не пізніше семиденного терміну від дня народження, але раніше, ніж тварина залишить господарство.
Починаючи з 2009 року, для отримання державної дотації на молодняк великої рогатої худоби обов’язково необхідно проідентифікувати тварину до тримісячного віку.
Вартість послуги з ідентифікації і реєстрації ВРХ з 1 грудня 2008 року становить 60 (шістдесят) грн.
З 1.01.09 року вступила в дію заборона на переміщення і забій неідентифікованих свиней від юридичних осіб.
З 1.04.09 року вступить в дію заборона на переміщення і забій неідентифікованих свиней у фізичних осіб. Тому всіх свиней, які знаходяться в підсобних господарствах фізичних та юридичних осіб, необхідно терміново проідентифікувати та зареєструвати в агентстві з ідентифікації і реєстрації тварин.
Вартість послуги становить 39 грн. 60 коп. за одну голову.
Звертатись в управління агропромислового розвитку (ІІ поверх, кабінет № 24).
Микола Сеніч,
агент по забезпеченню ідентифікації і реєстрації тварин в Андрушівському районі
Новини Андрушівщини
З огляду на те, що протягом 2007-2008 років власники тварин порушували семиденний термін проведення ідентифікації тварин, тобто ідентифікували і реєстрували худобу безпосередньо перед вибуттям чи забоєм, в кінцевому результаті призвело до неузгодженості при нарахуванні державної дотації.
З метою упередження таких неузгодженостей з 1.01.2009 року велику рогату худобу необхідно ідентифікувати в такі терміни:
- тварин, народжених у 2009 році, - не пізніше 3-місячного терміну від дня народження;
- тварин, народжених у 2010 році, - не пізніше одного місяця від дня народження;
- тварин, народжених у 2011 році, - не пізніше семиденного терміну від дня народження, але раніше, ніж тварина залишить господарство.
Починаючи з 2009 року, для отримання державної дотації на молодняк великої рогатої худоби обов’язково необхідно проідентифікувати тварину до тримісячного віку.
Вартість послуги з ідентифікації і реєстрації ВРХ з 1 грудня 2008 року становить 60 (шістдесят) грн.
З 1.01.09 року вступила в дію заборона на переміщення і забій неідентифікованих свиней від юридичних осіб.
З 1.04.09 року вступить в дію заборона на переміщення і забій неідентифікованих свиней у фізичних осіб. Тому всіх свиней, які знаходяться в підсобних господарствах фізичних та юридичних осіб, необхідно терміново проідентифікувати та зареєструвати в агентстві з ідентифікації і реєстрації тварин.
Вартість послуги становить 39 грн. 60 коп. за одну голову.
Звертатись в управління агропромислового розвитку (ІІ поверх, кабінет № 24).
Микола Сеніч,
агент по забезпеченню ідентифікації і реєстрації тварин в Андрушівському районі
Новини Андрушівщини
Його вберегло і своє, і чуже небо
Афганістан - це чиїсь знівечені долі, на півподиху обірваний шлях, як вогонь, пекуча пам’ять і біль на усе життя. Тривожать вони і досі душу й сни воїна-інтернаціоналіста Михайла МАЦЮКА з Павелок, який майже два десятиліття не скидав військової форми.
Йому судилося побачити світу, побувати не в одній «гарячій» точці і вижити. До Афганістану була у його житті Чехословаччина, правда, уже після тривожного 1968-го… В цій країні з 1974-го по 1976-ий проходив Михайло строкову службу. Військова справа припала йому до душі, тому й вирішив залишитися в армії. Уже будучи прапорщиком, служив в Ленінградському військовому окрузі - був авіамеханіком у вертолітному авіаполку.
У 1982-му - нове випробування - Афганістан. 15 вересня їх, понад 130 військовослужбовців, на транспортному ІЛ-76 із Ташкента відправили на Кабул, де базувався 50-ий авіаполк, в котрому, в складі ескадрильї, мав служити і він, Михайло Мацюк.
Чужа земля зустріла хлопців небаченою досі спекою, якоюсь незрозумілою тривогою, що холодила душу, і горами - неприступними, величними і таємничими, а головне - чужими, які стануть чи не найважчим випробуванням. І саме в горах - їх ущелинах, на вершинах, плато і хребтах мужніли наші юнаки, там падали від ворожих куль, виживали під градом душманського вогню і сивіли, вирвавшись живими зі смертельного пекла…
Їх аеродром знаходився в Кабулі, жили поруч в наметах, дерев’яних будиночках нашвидку спорудженого військового містечка. Спокою не знали ні вдень, ні вночі. Готували до вильотів МІ-8, ремонтували ті, котрим пощастило вирватися з-під чужого вогню і сісти на свій аеродром. На вертольотах доставляли боєприпаси, продовольство, солдатів на точки, забирали звідти поранених і вбитих. Відважні екіпажі літали на виручку своїм, супроводжували військові колони, вступали в нерівний бій, коли ті опинялися затиснуті “духами” на важких гірських дорогах… Добре, коли поверталися усі, а часто й втрачали у чужому небі своїх орлят…
Щодо афганців - то вони люди, як люди. Жили бідно і ставилися до наших, радянських, здається, мирно.
- Ми ж тоді вірили в те, що прийшли їм на допомогу, і чесно виконували свій інтернаціональний обов’язок. То вже потім стало відомо про темні політичні ігри. Як би там не було, а ми, солдати, залишалися вірні військовій присязі, - з гордістю розповідає М. П. Мацюк.
- Двадцять націй і народностей проживає на території цієї невеликої країни, - ділиться далі спогадами мій співрозмовник. - Тож вдень афганці посміхалися нам, тиснули руку шураві, а вночі стріляли в спину. Якось, коли з хлопцями заступили на нічний дозор, звернули увагу на те, що в одному з вікон будинку, розташованого під горою, як світломузика мигає червона гардина - то відкривається, то закривається. Так повторювалося часто. А потім на нічний аеродром зі сходу на машинах, де були прилаштовані міномети, налітали душмани, покривали його смертельним вогнем і так же раптово зникали. І ми зрозуміли, що то якийсь сигнал. Доповіли начальству. З’явилися два БТР-и, обстріляли вікно, будинок. Настав спокій.
- Які епізоди з тієї війни зринають в пам’яті найчастіше? - запитую.
- Пройшли роки та я не забуваю нічого. Зокрема, Баграм, куди вилітали двома МІ-8, доставляли своїм продукти, ракети до установки «Град». Один вертоліт робив посадку, а наш прикривав, кружляючи над плато і стріляючи з кулеметів по горах, звідки вогнем поливали “духи”. Здавалося, від вогню розплавиться не лише машина, а й гори. Тоді, щоб вижити, зробили залп з «Граду», і ті 40 снарядів, що летіли один за одним, трохи “заспокоїли” ворога. А потім полетіли на точку, де сигнал подавав поранений розвідник, забрали його, щоб не потрапив у полон, бо страшно збиткувалися душмани і над полоненими, і над мертвими…
Іноді наших “крилатих” хлопців, уже мертвими, повертало нам чуже небо. Так було в Газні, коли під час нічного злету загинув у всіх на очах екіпаж бойової машини…
Це чи не найстрашніше - провести друзів у політ, а потім… не зустріти. 16 чоловік втратила за рік наша ескадрилья. Цього забути не можна.
Дивували афганські гори. Що не скеля, ущелина, навіть камінь - то і краса, і западня. Від них віяло невідомістю і жахом.
М. П. Мацюка особливо вразив Башіан, де мали приземлитися на невеличку площадку, щоб відремонтувати хвостовий гвинт у підбитого вертольота. Побачене вразило. Перед хлопцями було чудо - прямовисна скеля в 9-поверховий будинок з вирубаними в ній вікнами-бійницями, з яких вели вогонь “духи”, але не можна було відвести очей від велетенського ісламського бога Будди, викарбуваного прямо на скелі й покритого позолотою.
В цих місцях колись проходив з військами Олександр Македонський, який сказав пророчі слова: «Афганістан не можна перемогти, його можна лише пройти». Він не здолав Афганістан, а його солдати здерли з Будди трохи золота...
Пройшов через нього і Михайло Прокопович Мацюк. Повернувся додому живим. Щастило ще й тому, що на чужій землі служив пліч-о-пліч із земляком, сусідом Василем Пухтієм. Той залишився служити в Санкт-Петербурзі і донині живе там, вони підтримують зв’язки.
Рік і 20 днів ніс Михайло службу в Афгані, а вже як забрали на Батьківщину їх ескадрилью, потрапив туди його троюрідний брат Віктор Бернадин. Його життя обірвали “духи”… В Кабулі розминувся він зі своїм двоюрідним братом Миколою Габзівським. Той повернувся на рідну землю, але вже пішов у вічність.
А Михайлу Мацюку потім ще довелось літати понад рік в 1985-86 р.р. в небі Сирії, в 1992-му на МІ-6 - над Придністров’ям…
В 1993-му вийшов на пенсію. Має нагороди, гарну і дружну родину - двох синів і двоє онуків. І просить стиха Бога, аби на їх долю не випало жодної «гарячої» точки…
Валентина Василюк
Новини Андрушівщини
Йому судилося побачити світу, побувати не в одній «гарячій» точці і вижити. До Афганістану була у його житті Чехословаччина, правда, уже після тривожного 1968-го… В цій країні з 1974-го по 1976-ий проходив Михайло строкову службу. Військова справа припала йому до душі, тому й вирішив залишитися в армії. Уже будучи прапорщиком, служив в Ленінградському військовому окрузі - був авіамеханіком у вертолітному авіаполку.
У 1982-му - нове випробування - Афганістан. 15 вересня їх, понад 130 військовослужбовців, на транспортному ІЛ-76 із Ташкента відправили на Кабул, де базувався 50-ий авіаполк, в котрому, в складі ескадрильї, мав служити і він, Михайло Мацюк.
Чужа земля зустріла хлопців небаченою досі спекою, якоюсь незрозумілою тривогою, що холодила душу, і горами - неприступними, величними і таємничими, а головне - чужими, які стануть чи не найважчим випробуванням. І саме в горах - їх ущелинах, на вершинах, плато і хребтах мужніли наші юнаки, там падали від ворожих куль, виживали під градом душманського вогню і сивіли, вирвавшись живими зі смертельного пекла…
Їх аеродром знаходився в Кабулі, жили поруч в наметах, дерев’яних будиночках нашвидку спорудженого військового містечка. Спокою не знали ні вдень, ні вночі. Готували до вильотів МІ-8, ремонтували ті, котрим пощастило вирватися з-під чужого вогню і сісти на свій аеродром. На вертольотах доставляли боєприпаси, продовольство, солдатів на точки, забирали звідти поранених і вбитих. Відважні екіпажі літали на виручку своїм, супроводжували військові колони, вступали в нерівний бій, коли ті опинялися затиснуті “духами” на важких гірських дорогах… Добре, коли поверталися усі, а часто й втрачали у чужому небі своїх орлят…
Щодо афганців - то вони люди, як люди. Жили бідно і ставилися до наших, радянських, здається, мирно.
- Ми ж тоді вірили в те, що прийшли їм на допомогу, і чесно виконували свій інтернаціональний обов’язок. То вже потім стало відомо про темні політичні ігри. Як би там не було, а ми, солдати, залишалися вірні військовій присязі, - з гордістю розповідає М. П. Мацюк.
- Двадцять націй і народностей проживає на території цієї невеликої країни, - ділиться далі спогадами мій співрозмовник. - Тож вдень афганці посміхалися нам, тиснули руку шураві, а вночі стріляли в спину. Якось, коли з хлопцями заступили на нічний дозор, звернули увагу на те, що в одному з вікон будинку, розташованого під горою, як світломузика мигає червона гардина - то відкривається, то закривається. Так повторювалося часто. А потім на нічний аеродром зі сходу на машинах, де були прилаштовані міномети, налітали душмани, покривали його смертельним вогнем і так же раптово зникали. І ми зрозуміли, що то якийсь сигнал. Доповіли начальству. З’явилися два БТР-и, обстріляли вікно, будинок. Настав спокій.
- Які епізоди з тієї війни зринають в пам’яті найчастіше? - запитую.
- Пройшли роки та я не забуваю нічого. Зокрема, Баграм, куди вилітали двома МІ-8, доставляли своїм продукти, ракети до установки «Град». Один вертоліт робив посадку, а наш прикривав, кружляючи над плато і стріляючи з кулеметів по горах, звідки вогнем поливали “духи”. Здавалося, від вогню розплавиться не лише машина, а й гори. Тоді, щоб вижити, зробили залп з «Граду», і ті 40 снарядів, що летіли один за одним, трохи “заспокоїли” ворога. А потім полетіли на точку, де сигнал подавав поранений розвідник, забрали його, щоб не потрапив у полон, бо страшно збиткувалися душмани і над полоненими, і над мертвими…
Іноді наших “крилатих” хлопців, уже мертвими, повертало нам чуже небо. Так було в Газні, коли під час нічного злету загинув у всіх на очах екіпаж бойової машини…
Це чи не найстрашніше - провести друзів у політ, а потім… не зустріти. 16 чоловік втратила за рік наша ескадрилья. Цього забути не можна.
Дивували афганські гори. Що не скеля, ущелина, навіть камінь - то і краса, і западня. Від них віяло невідомістю і жахом.
М. П. Мацюка особливо вразив Башіан, де мали приземлитися на невеличку площадку, щоб відремонтувати хвостовий гвинт у підбитого вертольота. Побачене вразило. Перед хлопцями було чудо - прямовисна скеля в 9-поверховий будинок з вирубаними в ній вікнами-бійницями, з яких вели вогонь “духи”, але не можна було відвести очей від велетенського ісламського бога Будди, викарбуваного прямо на скелі й покритого позолотою.
В цих місцях колись проходив з військами Олександр Македонський, який сказав пророчі слова: «Афганістан не можна перемогти, його можна лише пройти». Він не здолав Афганістан, а його солдати здерли з Будди трохи золота...
Пройшов через нього і Михайло Прокопович Мацюк. Повернувся додому живим. Щастило ще й тому, що на чужій землі служив пліч-о-пліч із земляком, сусідом Василем Пухтієм. Той залишився служити в Санкт-Петербурзі і донині живе там, вони підтримують зв’язки.
Рік і 20 днів ніс Михайло службу в Афгані, а вже як забрали на Батьківщину їх ескадрилью, потрапив туди його троюрідний брат Віктор Бернадин. Його життя обірвали “духи”… В Кабулі розминувся він зі своїм двоюрідним братом Миколою Габзівським. Той повернувся на рідну землю, але вже пішов у вічність.
А Михайлу Мацюку потім ще довелось літати понад рік в 1985-86 р.р. в небі Сирії, в 1992-му на МІ-6 - над Придністров’ям…
В 1993-му вийшов на пенсію. Має нагороди, гарну і дружну родину - двох синів і двоє онуків. І просить стиха Бога, аби на їх долю не випало жодної «гарячої» точки…
Валентина Василюк
Новини Андрушівщини
Виплата допомог
Чи проводиться у 2009 році виплата у подвійному розмірі допомоги по догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею трирічного віку?
В. М. Шишацька. м. Андрушівка.
Відповідь: Ще Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесені зміни до механізму надання деяких видів допомог, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зокрема, вищевказаним законом виключено абзац третій пункту 10 статті 30 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, який передбачав проведення у подвійному розмірі виплати допомоги по догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею трирічного віку, оскільки ці виплати регулюються Законом України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.
Отже, виплата допомоги по догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею трирічного віку у подвійному розмірі на 2009 рік не передбачена.
Наталія Хом’як,
головний спеціаліст по компенсаційних виплатах постраждалим від аварії на ЧАЕС управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації
Новини Андрушівщини
В. М. Шишацька. м. Андрушівка.
Відповідь: Ще Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесені зміни до механізму надання деяких видів допомог, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зокрема, вищевказаним законом виключено абзац третій пункту 10 статті 30 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, який передбачав проведення у подвійному розмірі виплати допомоги по догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею трирічного віку, оскільки ці виплати регулюються Законом України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.
Отже, виплата допомоги по догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею трирічного віку у подвійному розмірі на 2009 рік не передбачена.
Наталія Хом’як,
головний спеціаліст по компенсаційних виплатах постраждалим від аварії на ЧАЕС управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації
Новини Андрушівщини
Підписатися на:
Дописи (Atom)