В період з 2 по 9 лютого 2009 року в Андрушівському РВ УМВС України в Житомирській обл. зареєстровано 36 заяв і повідомлень про злочини та пригоди.
6.02.2009 року до райвідділу міліції надійшло телефонне повідомлення від громадянина С. з с. Великі Мошківці про те, що невідома особа в ніч з 5 на 6 лютого 2009 року викрала з будинку громадянки Т. три мішки цукру. Перевірку проводять працівники сектору дізнання міліції.
6.02.2009 року до РВ УМВС звернувся громадянин В. з Новоівницького та повідомив про те, що з його автомобіля зник мобільний телефон «NOKIA» А-6555. Перевірку проводять дільничні інспектори міліції.
7.02.2009 року до Андрушівського РВ УМВС України в Житомирській області звернувся громадянин 3. з м. Андрушівка та повідомив про те, що невідомі особи викрали огорожу з оцинкованої сітки “рябиця”. Перевірку проводять дільничні інспектори міліції.
8.02.2009 року дільничними інспекторами міліції в с. Стара Котельня при огляді господарства громадянина Ш. було виявлено подріблену рослинну масу зеленого кольору схожу на наркотичну сировину - «конабис». Перевірку проводять дільничні інспектори міліції.
Новини Андрушівщини
пʼятниця, 13 лютого 2009 р.
Привітання з нагоди Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав
15 лютого 1989 року радянські війська були виведені з території Афганістану. До мирного життя поверталися не за роками змужнілі, посивілі чоловіки, брати, сини, онуки, позаду яких залишалися жорстокі будні десятирічної війни, а попереду - адаптація до мирного життя.
Десять років українські родини, чиї сини, брати і батьки брали участь у військових діях, з нетерпінням чекали на цей день. Однак не для всіх він прийшов радісним і щасливим. Тисячі співвітчизників, серед яких і наші земляки, так і не повернулися до рідної домівки. А скільком війна скалічила життя!
В нашому районі проживає 53 воїни-афганці, 61 учасник бойових дій, які чесно виконували свій військовий обов’язок на Кубі, в Сирії, Єгипті, Чехословаччині, Югославії та інших країнах світу.
...Більшість з колишніх воїнів-інтернаціоналістів і сьогодні в строю - мирною працею продовжує вірно служити Батьківщині.
Ми схиляємо голови перед світлою пам’ятю загиблих. А всім, хто пройшов через горнила жорстоких воєн, бажаємо міцного здоров’я, сили духу, родинного щастя та благополуччя.
Нехай завжди над всіма нами буде мирне небо.
К. І. КУРСОН,
голова районної державної адмiнiстрацiї.
В. Б. ШПАКІВСЬКИЙ, голова районної ради.
Новини Андрушівщини
Десять років українські родини, чиї сини, брати і батьки брали участь у військових діях, з нетерпінням чекали на цей день. Однак не для всіх він прийшов радісним і щасливим. Тисячі співвітчизників, серед яких і наші земляки, так і не повернулися до рідної домівки. А скільком війна скалічила життя!
В нашому районі проживає 53 воїни-афганці, 61 учасник бойових дій, які чесно виконували свій військовий обов’язок на Кубі, в Сирії, Єгипті, Чехословаччині, Югославії та інших країнах світу.
...Більшість з колишніх воїнів-інтернаціоналістів і сьогодні в строю - мирною працею продовжує вірно служити Батьківщині.
Ми схиляємо голови перед світлою пам’ятю загиблих. А всім, хто пройшов через горнила жорстоких воєн, бажаємо міцного здоров’я, сили духу, родинного щастя та благополуччя.
Нехай завжди над всіма нами буде мирне небо.
К. І. КУРСОН,
голова районної державної адмiнiстрацiї.
В. Б. ШПАКІВСЬКИЙ, голова районної ради.
Новини Андрушівщини
Президент України нагородив орденом "За Мужність" голову Андрушівської районної спілки воїнів-інтернаціоналістів
За вагомий особистий внесок у розвиток ветеранського руху, мужність і самовідданість, виявлені під час виконання військового обов`язку, вирішення питань соціального захисту та реабілітації ветеранів війни, патріотичне виховання молоді та з нагоди Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав і Дня захисника Вітчизни Президент України Віктор Ющенко нагородив орденом "За Мужність" III ступеня Шикіра Василя Яковича – голову Андрушівської районної спілки воїнів-інтернаціоналістів.
ДОВІДКОВО: Указ Президента України від 06.02.09 № 74/ 2009 "Про відзначення державними нагородами України".
ДОВІДКОВО: Указ Президента України від 06.02.09 № 74/ 2009 "Про відзначення державними нагородами України".
Патріотами не народжуються
В Городківській ЗОШ І-ІІІ ст. пройшло ток-шоу “Я так думаю” на тему “Як ти розумієш поняття “патріот”?”
“27 грудня 1979 року були введені десантні війська Радянського Союзу в Афганістан, а 15 лютого 1989 року, ступаючи із сином по мосту через Амудар’ю, генерал Громов символізував цим переходом закінчення для радянських військових афганської війни. 10 років! Чи не забагато? Дорогою ціною розплачувалися наші юнаки за все. А ціною було - життя”, - схвильовано розповідав Сергій Євгенович Ткачук, колишній воїн-афганець, вчитель нашої школи, який був шанованим гостем цього заходу.
Він називав друзів-побратимів, які загинули в Афгані, померли від ран вже після закінчення там війни. Хвилиною мовчання вшанували учні пам’ять нашого випускника - Станіслава Томчука, який повернувся додому в чорній цинковій домовині, і всіх, хто поліг на полі бою.
Воїни-афганці... Хто вони? Тепер ми називаємо цю війну помилковою... Учні сперечалися, відстовали свою точку зору, але з повагою називали Сергія Євгеновича та його побратимів героями, воїнами-миротворцями, ветеранами, котрі здійснили подвиг - вчинок, який вимагає подолання труднощів, граничного напруження волі і сил, а за своїми наслідками має надзвичайно важливе значення.
Патріотами не народжуються. Ними стають в процесі виховання, становлення особистості.
Галина Щербакова,
педагог-організатор
Новини Андрушівщини
“27 грудня 1979 року були введені десантні війська Радянського Союзу в Афганістан, а 15 лютого 1989 року, ступаючи із сином по мосту через Амудар’ю, генерал Громов символізував цим переходом закінчення для радянських військових афганської війни. 10 років! Чи не забагато? Дорогою ціною розплачувалися наші юнаки за все. А ціною було - життя”, - схвильовано розповідав Сергій Євгенович Ткачук, колишній воїн-афганець, вчитель нашої школи, який був шанованим гостем цього заходу.
Він називав друзів-побратимів, які загинули в Афгані, померли від ран вже після закінчення там війни. Хвилиною мовчання вшанували учні пам’ять нашого випускника - Станіслава Томчука, який повернувся додому в чорній цинковій домовині, і всіх, хто поліг на полі бою.
Воїни-афганці... Хто вони? Тепер ми називаємо цю війну помилковою... Учні сперечалися, відстовали свою точку зору, але з повагою називали Сергія Євгеновича та його побратимів героями, воїнами-миротворцями, ветеранами, котрі здійснили подвиг - вчинок, який вимагає подолання труднощів, граничного напруження волі і сил, а за своїми наслідками має надзвичайно важливе значення.
Патріотами не народжуються. Ними стають в процесі виховання, становлення особистості.
Галина Щербакова,
педагог-організатор
Новини Андрушівщини
Подарували вогник надії
Діти народжуються на світ для радості. Але часом природа обділяє їх найціннішим - здоров’ям. І тоді горе оселяється в родинах, гнітить батьківські серця, їм здається, що вони залишилися наодинці зі своєю бідою. Але світ, як кажуть, не без добрих людей. Є такі, для яких добро й милосердя стали життєвою потребою - це адвентистське агентство допомоги та розвитку в Україні, яке очолює В. П. Гануліч. Його представники обігріли увагою, теплом своїх сердець дітей-інвалідів, котрі проживають в Червоному, Крилівці, Малих та Великих Мошківцях, більшість яких входить до Червоненської організації молодих людей з функціональними обмеженнями «Повір у себе».
Гості завітали до діток не з порожніми руками - вручили їм подарунки, в яких був одяг, іграшки, навіть мобільні телефони. Звісно, батьки були вдячні, що з ними розділили їх біль і проблеми, а в діток промінчики радості засвітилися в очах, бо ніхто їм не дарував ще таких подарунків, а головне - в їх сердечках зародилися іскорки надії і любові до життя. Додавало впевненості й те, що їхньою долею цікавляться, вони можуть розраховувати на підтримку. А тому тепло й зворушливо посміхалися діти і пастору церкви адвентистів сьомого дня м. Андрушівка В. А. Горянському, спеціалісту відділу в справах сім’ї молоді та спорту райдержадміністрації Н. О. Пінчуковій, керівнику Червоненської філії центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді О. В. Чепурній, голові Червоненської організації молодих людей з функціональними обмеженнями «Повір у себе» Ю. В. Нагребельній, коли ті вручали їм подарунки.
А батьки дякували цим людям за високу гуманність, доброту й милосердя та зичили їм світлої долі.
За дорученням батьків
Василь Гребенюк
Новини Андрушівщини
Гості завітали до діток не з порожніми руками - вручили їм подарунки, в яких був одяг, іграшки, навіть мобільні телефони. Звісно, батьки були вдячні, що з ними розділили їх біль і проблеми, а в діток промінчики радості засвітилися в очах, бо ніхто їм не дарував ще таких подарунків, а головне - в їх сердечках зародилися іскорки надії і любові до життя. Додавало впевненості й те, що їхньою долею цікавляться, вони можуть розраховувати на підтримку. А тому тепло й зворушливо посміхалися діти і пастору церкви адвентистів сьомого дня м. Андрушівка В. А. Горянському, спеціалісту відділу в справах сім’ї молоді та спорту райдержадміністрації Н. О. Пінчуковій, керівнику Червоненської філії центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді О. В. Чепурній, голові Червоненської організації молодих людей з функціональними обмеженнями «Повір у себе» Ю. В. Нагребельній, коли ті вручали їм подарунки.
А батьки дякували цим людям за високу гуманність, доброту й милосердя та зичили їм світлої долі.
За дорученням батьків
Василь Гребенюк
Новини Андрушівщини
Дороги афганської війни
З 1979 по 1989 рік в Афганістані інтернаціональний обов’язок виконували 160 тисяч українських воїнів. 3 тисячі 360 солдатів додому з цієї війни не повернулися (3 тисячі 280 українців загинули, 80 зникли безвісти). Півтора року проходив там дійсну військову службу і Микола Васильович ДРАПАК.
Провівши сина в армію, мама молила Бога, щоб додому повернувся живим і здоровим. Виходець з робітничої сім’ї, дев’ятнадцятирічний юнак спочатку служив у Ленінакані, що у Вірменії, а потім за кермом вантажівки півтора року їздив крутими дорогами чужої країни. Бував у Кабулі, Кундузі, Кандагарі, Баграмі, Мазарі-Шаріф та багатьох інших містах далекого і чужого Афганістану.
Півроку підвозив пальне з бази на точки. Пізніше доставляв нашим воїнам боєприпаси та продукти.
Прямовисні скелі та урвища, дороги, завалені камінням, сонце, яке розпікало повітря так, що й дихати важко, а пальці, обпечені об гарячий метал машини, - цього не забути ніколи. Його КАМаз не раз потрапляв під обстріл “духів”, кожен з рейсів був смертельно небезпечним. А вижити в складних умовах допомагали вірна солдатська дружба і взаємовиручка.
Микола Васильович не любить розповідати про свою військову службу, бо важкі спогади, розтривоживши душу і серце, ще довго зринають у пам’яті.
...У 1988 році після демобілізації повернувя додому, у своє рідне село Кривче, що у Борщівському районі Тернопільської області, працював водієм. Пізніше сестра Світлана покликала до себе, на Житомирщину, звідки пішов вчитися в Одеську духовну семінарію.
Завзятому й працьовитому, щирому і чесному юнаку запала в серце чорноока красуня-односельчанка, яка вчилася на економіста-бухгалтера в Київському інституті народного господарства. Незабаром побралися. І ось понад вісімнадцять років Микола Васильович та Олександра Михайлівна Драпаки живуть і працюють в Новій Котельні.
Він - місцевий священик, вона - сільський голова. Підросли вже й дітки - Наталя навчається в Житомирському фармацевтичному коледжі, а Святослав - школяр. Батьки змалечку привчили сина й доньку до праці, вони допомагають не лише по господарству, а й під час ремонту церкви, адже дерев’яний храм потребує неабияких коштів та догляду.
В селі про цю сім’ю говорять лише гарні і теплі слова, дякують за поради і підтримку.
Моя розповідь про старшого сержанта, афганця Драпака Миколу Васильовича буде не повною, коли не скажу про те, що вже багато років поспіль він, місцевий священик, щоліта, у вільний від основної роботи час, сідає за кермо автомобіля і відвозить на елеватор щедрий врожай з новокотельнянських ланів. Не цурається й іншої роботи.
Запитати у М. В. Драпака, чому він став священиком, я не посміла, бо розумію, що у людини, яка пройшла пекло афганської війни, в серці завжди була віра у Всевишнього, то чому б щодня не служити Йому вірою і правдою.
Марія Олексюк
Новини Андрушівщини
Провівши сина в армію, мама молила Бога, щоб додому повернувся живим і здоровим. Виходець з робітничої сім’ї, дев’ятнадцятирічний юнак спочатку служив у Ленінакані, що у Вірменії, а потім за кермом вантажівки півтора року їздив крутими дорогами чужої країни. Бував у Кабулі, Кундузі, Кандагарі, Баграмі, Мазарі-Шаріф та багатьох інших містах далекого і чужого Афганістану.
Півроку підвозив пальне з бази на точки. Пізніше доставляв нашим воїнам боєприпаси та продукти.
Прямовисні скелі та урвища, дороги, завалені камінням, сонце, яке розпікало повітря так, що й дихати важко, а пальці, обпечені об гарячий метал машини, - цього не забути ніколи. Його КАМаз не раз потрапляв під обстріл “духів”, кожен з рейсів був смертельно небезпечним. А вижити в складних умовах допомагали вірна солдатська дружба і взаємовиручка.
Микола Васильович не любить розповідати про свою військову службу, бо важкі спогади, розтривоживши душу і серце, ще довго зринають у пам’яті.
...У 1988 році після демобілізації повернувя додому, у своє рідне село Кривче, що у Борщівському районі Тернопільської області, працював водієм. Пізніше сестра Світлана покликала до себе, на Житомирщину, звідки пішов вчитися в Одеську духовну семінарію.
Завзятому й працьовитому, щирому і чесному юнаку запала в серце чорноока красуня-односельчанка, яка вчилася на економіста-бухгалтера в Київському інституті народного господарства. Незабаром побралися. І ось понад вісімнадцять років Микола Васильович та Олександра Михайлівна Драпаки живуть і працюють в Новій Котельні.
Він - місцевий священик, вона - сільський голова. Підросли вже й дітки - Наталя навчається в Житомирському фармацевтичному коледжі, а Святослав - школяр. Батьки змалечку привчили сина й доньку до праці, вони допомагають не лише по господарству, а й під час ремонту церкви, адже дерев’яний храм потребує неабияких коштів та догляду.
В селі про цю сім’ю говорять лише гарні і теплі слова, дякують за поради і підтримку.
Моя розповідь про старшого сержанта, афганця Драпака Миколу Васильовича буде не повною, коли не скажу про те, що вже багато років поспіль він, місцевий священик, щоліта, у вільний від основної роботи час, сідає за кермо автомобіля і відвозить на елеватор щедрий врожай з новокотельнянських ланів. Не цурається й іншої роботи.
Запитати у М. В. Драпака, чому він став священиком, я не посміла, бо розумію, що у людини, яка пройшла пекло афганської війни, в серці завжди була віра у Всевишнього, то чому б щодня не служити Йому вірою і правдою.
Марія Олексюк
Новини Андрушівщини
До уваги пішоходів
У період з 28 січня 2009 року та до особливого розпорядження на вулично-дорожній мережі області проводяться профілактичні заходи „Пішохід”, в ході яких основна увага зосереджена на виявлення та припинення порушень ПДР з боку пішоходів.
До відпрацювання задіяно максимальну кількість особового складу Державтоінспекції.
Незважаючи на профілактичні заходи, що вживаються з метою зниження рівня аварійності та тяжкості її наслідків, частка дорожньо-транспортних пригод, скоєних за участю пішоходів, залишається досить значною.
В поточному році в області зареєстровано 41 пригоду, внаслідок яких 12 чоловік загинуло, 35 - травмовано. Із зазначеної кількості 17 ДТП сталися за участю пішоходів, що складає 41,5% від загальної кількості дорожньо-транспортних пригод з потерпілими, в яких 3 чоловіки загинуло і 14 отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.
7 дорожньо-транспортних пригод скоєно з вини нетверезих пішоходів, в результаті чого 7 чоловік травмовано.
Коли мова заходить про трагедії, в нашій уяві виникають картини стихійних лих, авіаційних та морських катастроф, пожеж. І в останїню чергу з’являється думка про ті трагедії, які щодня відбуваються на автошляхах.
Незважаючи на профілактичні заходи, частка дорожньо-транспортних пригод, скоєних за участю пішоходів, залишається досить значною.
В поточному році на вулично- шляховій мережі Андрушівського району зареєстровано 27 пригод, внаслідок яких 6 чоловік загинуло, 33 - травмовано. Із зазначеної кількості 6 дорожньо-транспортних пригод сталися за участю пішоходів, в яких 2 чоловіки загинуло і 4 отримали тілесні ушкодження різного ступення тяжкості.
Випадки фатальні. Їх важко передбачити, але можна запобігти. Адже це трапляється на дорозі, де діють закони дорожнього руху, які “виносять вирок” тим, хто їх зневажає. Зараз кожен третій загиблий на дорозі пішохід, сам у цьому винен. Життєві негаразди навалюються на плечі горомадян важким тягарем, і людина, йдучи на роботу чи додому, не сприймає навколишнє, думає тільки про свої проблеми, а тому часто ризикує життям.
На жаль, основна кількість наїздів на пішоходів трапляється в темну пору доби, що є одним з основних факторів, які сприяють трагедіям на дорогах.
Слід пам’ятати, що з настанням сутінків необхідно бути максимально пильними та обережними. Рухатися треба тротуарами, а якщо вони відсутні, по краю проїзної частини, назустріч транспорту. В одязі повинні бути світловідбиваючі елементи, білий колір. Люди повинні зрозуміти, що Правила дорожнього руху - це суворий Закон дороги, дотримуючись якого, вони захищають себе від нещасних випадків, від лиха.
Анатолій Тушак,
інспектор відділення ДАІ Андрушівського району, майор міліції
Новини Андрушівщини
До відпрацювання задіяно максимальну кількість особового складу Державтоінспекції.
Незважаючи на профілактичні заходи, що вживаються з метою зниження рівня аварійності та тяжкості її наслідків, частка дорожньо-транспортних пригод, скоєних за участю пішоходів, залишається досить значною.
В поточному році в області зареєстровано 41 пригоду, внаслідок яких 12 чоловік загинуло, 35 - травмовано. Із зазначеної кількості 17 ДТП сталися за участю пішоходів, що складає 41,5% від загальної кількості дорожньо-транспортних пригод з потерпілими, в яких 3 чоловіки загинуло і 14 отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.
7 дорожньо-транспортних пригод скоєно з вини нетверезих пішоходів, в результаті чого 7 чоловік травмовано.
Коли мова заходить про трагедії, в нашій уяві виникають картини стихійних лих, авіаційних та морських катастроф, пожеж. І в останїню чергу з’являється думка про ті трагедії, які щодня відбуваються на автошляхах.
Незважаючи на профілактичні заходи, частка дорожньо-транспортних пригод, скоєних за участю пішоходів, залишається досить значною.
В поточному році на вулично- шляховій мережі Андрушівського району зареєстровано 27 пригод, внаслідок яких 6 чоловік загинуло, 33 - травмовано. Із зазначеної кількості 6 дорожньо-транспортних пригод сталися за участю пішоходів, в яких 2 чоловіки загинуло і 4 отримали тілесні ушкодження різного ступення тяжкості.
Випадки фатальні. Їх важко передбачити, але можна запобігти. Адже це трапляється на дорозі, де діють закони дорожнього руху, які “виносять вирок” тим, хто їх зневажає. Зараз кожен третій загиблий на дорозі пішохід, сам у цьому винен. Життєві негаразди навалюються на плечі горомадян важким тягарем, і людина, йдучи на роботу чи додому, не сприймає навколишнє, думає тільки про свої проблеми, а тому часто ризикує життям.
На жаль, основна кількість наїздів на пішоходів трапляється в темну пору доби, що є одним з основних факторів, які сприяють трагедіям на дорогах.
Слід пам’ятати, що з настанням сутінків необхідно бути максимально пильними та обережними. Рухатися треба тротуарами, а якщо вони відсутні, по краю проїзної частини, назустріч транспорту. В одязі повинні бути світловідбиваючі елементи, білий колір. Люди повинні зрозуміти, що Правила дорожнього руху - це суворий Закон дороги, дотримуючись якого, вони захищають себе від нещасних випадків, від лиха.
Анатолій Тушак,
інспектор відділення ДАІ Андрушівського району, майор міліції
Новини Андрушівщини
Підписатися на:
Дописи (Atom)