Андрушівським РВ УМВС України в Житомирській області розшукується Куліш Олексій Кузьмич 11.10.1935 р. н., українець, одружений, проживає за адресою с. Лісівка, вул. Польова № 17.
30 січня 2009 року, близько 9 години ранку він вийшов з дому і до цього часу не повернувся. Місце перебування Куліша О. К. невідоме.
Прикмети: на вигляд 70 років, зріст 180 см., худорлявої статури, волосся русяве, коротке, глухонімий.
Був одягнений: шапка-вушанка темного кольору, синя куртка, штани темні, черевики чорні.
При встановленні місцезнаходження Куліша О. К. просимо повідомити за адресою: м. Андрушівка вул. Корольова, 4, Андрушівський РВ УМВС України в Житомирській області. Контактні телефони: Код: (8-041-36) тел.: 2-16-69; 2-18-61; 2-11-44 або “02”.
Новини Андрушівщини
пʼятниця, 13 лютого 2009 р.
Шановні воїни-інтернаціоналісти!
Вітаємо Вас з Днем вшанування учасників бойових дій на територіях інших держав, 20-ю річницею виведення радянських військ з Афганістану (15.02.2009 р.), Днем Захисника Вітчизни (23.02.2009 р.), зичимо міцного здоров’я, усіх гараздів у вашому житті.
Василь Шикір,
голова районної спілки воїнів-інтернаціоналістів
Новини Андрушівщини
Василь Шикір,
голова районної спілки воїнів-інтернаціоналістів
Новини Андрушівщини
Ідентифікуйте тварин вчасно
Відповідно до п.10 Постанови Кабінету Міністрів України від 1.03.2007 року № 348 до переліку документів, які подаються сільськогосподарськими підприємствами та фізичними особами до районних управлінь агропромислового розвитку для отримання бюджетної дотації за вирощений і проданий на забій молодняк великої рогатої худоби, входить витяг з Реєстру тварин чи довідка, видані місцевою радою, де вказано ідентифікаційний номер тварини, серію і номер паспорта та ветеринарної картки до паспорта.
З огляду на те, що протягом 2007-2008 років власники тварин порушували семиденний термін проведення ідентифікації тварин, тобто ідентифікували і реєстрували худобу безпосередньо перед вибуттям чи забоєм, в кінцевому результаті призвело до неузгодженості при нарахуванні державної дотації.
З метою упередження таких неузгодженостей з 1.01.2009 року велику рогату худобу необхідно ідентифікувати в такі терміни:
- тварин, народжених у 2009 році, - не пізніше 3-місячного терміну від дня народження;
- тварин, народжених у 2010 році, - не пізніше одного місяця від дня народження;
- тварин, народжених у 2011 році, - не пізніше семиденного терміну від дня народження, але раніше, ніж тварина залишить господарство.
Починаючи з 2009 року, для отримання державної дотації на молодняк великої рогатої худоби обов’язково необхідно проідентифікувати тварину до тримісячного віку.
Вартість послуги з ідентифікації і реєстрації ВРХ з 1 грудня 2008 року становить 60 (шістдесят) грн.
З 1.01.09 року вступила в дію заборона на переміщення і забій неідентифікованих свиней від юридичних осіб.
З 1.04.09 року вступить в дію заборона на переміщення і забій неідентифікованих свиней у фізичних осіб. Тому всіх свиней, які знаходяться в підсобних господарствах фізичних та юридичних осіб, необхідно терміново проідентифікувати та зареєструвати в агентстві з ідентифікації і реєстрації тварин.
Вартість послуги становить 39 грн. 60 коп. за одну голову.
Звертатись в управління агропромислового розвитку (ІІ поверх, кабінет № 24).
Микола Сеніч,
агент по забезпеченню ідентифікації і реєстрації тварин в Андрушівському районі
Новини Андрушівщини
З огляду на те, що протягом 2007-2008 років власники тварин порушували семиденний термін проведення ідентифікації тварин, тобто ідентифікували і реєстрували худобу безпосередньо перед вибуттям чи забоєм, в кінцевому результаті призвело до неузгодженості при нарахуванні державної дотації.
З метою упередження таких неузгодженостей з 1.01.2009 року велику рогату худобу необхідно ідентифікувати в такі терміни:
- тварин, народжених у 2009 році, - не пізніше 3-місячного терміну від дня народження;
- тварин, народжених у 2010 році, - не пізніше одного місяця від дня народження;
- тварин, народжених у 2011 році, - не пізніше семиденного терміну від дня народження, але раніше, ніж тварина залишить господарство.
Починаючи з 2009 року, для отримання державної дотації на молодняк великої рогатої худоби обов’язково необхідно проідентифікувати тварину до тримісячного віку.
Вартість послуги з ідентифікації і реєстрації ВРХ з 1 грудня 2008 року становить 60 (шістдесят) грн.
З 1.01.09 року вступила в дію заборона на переміщення і забій неідентифікованих свиней від юридичних осіб.
З 1.04.09 року вступить в дію заборона на переміщення і забій неідентифікованих свиней у фізичних осіб. Тому всіх свиней, які знаходяться в підсобних господарствах фізичних та юридичних осіб, необхідно терміново проідентифікувати та зареєструвати в агентстві з ідентифікації і реєстрації тварин.
Вартість послуги становить 39 грн. 60 коп. за одну голову.
Звертатись в управління агропромислового розвитку (ІІ поверх, кабінет № 24).
Микола Сеніч,
агент по забезпеченню ідентифікації і реєстрації тварин в Андрушівському районі
Новини Андрушівщини
Його вберегло і своє, і чуже небо
Афганістан - це чиїсь знівечені долі, на півподиху обірваний шлях, як вогонь, пекуча пам’ять і біль на усе життя. Тривожать вони і досі душу й сни воїна-інтернаціоналіста Михайла МАЦЮКА з Павелок, який майже два десятиліття не скидав військової форми.
Йому судилося побачити світу, побувати не в одній «гарячій» точці і вижити. До Афганістану була у його житті Чехословаччина, правда, уже після тривожного 1968-го… В цій країні з 1974-го по 1976-ий проходив Михайло строкову службу. Військова справа припала йому до душі, тому й вирішив залишитися в армії. Уже будучи прапорщиком, служив в Ленінградському військовому окрузі - був авіамеханіком у вертолітному авіаполку.
У 1982-му - нове випробування - Афганістан. 15 вересня їх, понад 130 військовослужбовців, на транспортному ІЛ-76 із Ташкента відправили на Кабул, де базувався 50-ий авіаполк, в котрому, в складі ескадрильї, мав служити і він, Михайло Мацюк.
Чужа земля зустріла хлопців небаченою досі спекою, якоюсь незрозумілою тривогою, що холодила душу, і горами - неприступними, величними і таємничими, а головне - чужими, які стануть чи не найважчим випробуванням. І саме в горах - їх ущелинах, на вершинах, плато і хребтах мужніли наші юнаки, там падали від ворожих куль, виживали під градом душманського вогню і сивіли, вирвавшись живими зі смертельного пекла…
Їх аеродром знаходився в Кабулі, жили поруч в наметах, дерев’яних будиночках нашвидку спорудженого військового містечка. Спокою не знали ні вдень, ні вночі. Готували до вильотів МІ-8, ремонтували ті, котрим пощастило вирватися з-під чужого вогню і сісти на свій аеродром. На вертольотах доставляли боєприпаси, продовольство, солдатів на точки, забирали звідти поранених і вбитих. Відважні екіпажі літали на виручку своїм, супроводжували військові колони, вступали в нерівний бій, коли ті опинялися затиснуті “духами” на важких гірських дорогах… Добре, коли поверталися усі, а часто й втрачали у чужому небі своїх орлят…
Щодо афганців - то вони люди, як люди. Жили бідно і ставилися до наших, радянських, здається, мирно.
- Ми ж тоді вірили в те, що прийшли їм на допомогу, і чесно виконували свій інтернаціональний обов’язок. То вже потім стало відомо про темні політичні ігри. Як би там не було, а ми, солдати, залишалися вірні військовій присязі, - з гордістю розповідає М. П. Мацюк.
- Двадцять націй і народностей проживає на території цієї невеликої країни, - ділиться далі спогадами мій співрозмовник. - Тож вдень афганці посміхалися нам, тиснули руку шураві, а вночі стріляли в спину. Якось, коли з хлопцями заступили на нічний дозор, звернули увагу на те, що в одному з вікон будинку, розташованого під горою, як світломузика мигає червона гардина - то відкривається, то закривається. Так повторювалося часто. А потім на нічний аеродром зі сходу на машинах, де були прилаштовані міномети, налітали душмани, покривали його смертельним вогнем і так же раптово зникали. І ми зрозуміли, що то якийсь сигнал. Доповіли начальству. З’явилися два БТР-и, обстріляли вікно, будинок. Настав спокій.
- Які епізоди з тієї війни зринають в пам’яті найчастіше? - запитую.
- Пройшли роки та я не забуваю нічого. Зокрема, Баграм, куди вилітали двома МІ-8, доставляли своїм продукти, ракети до установки «Град». Один вертоліт робив посадку, а наш прикривав, кружляючи над плато і стріляючи з кулеметів по горах, звідки вогнем поливали “духи”. Здавалося, від вогню розплавиться не лише машина, а й гори. Тоді, щоб вижити, зробили залп з «Граду», і ті 40 снарядів, що летіли один за одним, трохи “заспокоїли” ворога. А потім полетіли на точку, де сигнал подавав поранений розвідник, забрали його, щоб не потрапив у полон, бо страшно збиткувалися душмани і над полоненими, і над мертвими…
Іноді наших “крилатих” хлопців, уже мертвими, повертало нам чуже небо. Так було в Газні, коли під час нічного злету загинув у всіх на очах екіпаж бойової машини…
Це чи не найстрашніше - провести друзів у політ, а потім… не зустріти. 16 чоловік втратила за рік наша ескадрилья. Цього забути не можна.
Дивували афганські гори. Що не скеля, ущелина, навіть камінь - то і краса, і западня. Від них віяло невідомістю і жахом.
М. П. Мацюка особливо вразив Башіан, де мали приземлитися на невеличку площадку, щоб відремонтувати хвостовий гвинт у підбитого вертольота. Побачене вразило. Перед хлопцями було чудо - прямовисна скеля в 9-поверховий будинок з вирубаними в ній вікнами-бійницями, з яких вели вогонь “духи”, але не можна було відвести очей від велетенського ісламського бога Будди, викарбуваного прямо на скелі й покритого позолотою.
В цих місцях колись проходив з військами Олександр Македонський, який сказав пророчі слова: «Афганістан не можна перемогти, його можна лише пройти». Він не здолав Афганістан, а його солдати здерли з Будди трохи золота...
Пройшов через нього і Михайло Прокопович Мацюк. Повернувся додому живим. Щастило ще й тому, що на чужій землі служив пліч-о-пліч із земляком, сусідом Василем Пухтієм. Той залишився служити в Санкт-Петербурзі і донині живе там, вони підтримують зв’язки.
Рік і 20 днів ніс Михайло службу в Афгані, а вже як забрали на Батьківщину їх ескадрилью, потрапив туди його троюрідний брат Віктор Бернадин. Його життя обірвали “духи”… В Кабулі розминувся він зі своїм двоюрідним братом Миколою Габзівським. Той повернувся на рідну землю, але вже пішов у вічність.
А Михайлу Мацюку потім ще довелось літати понад рік в 1985-86 р.р. в небі Сирії, в 1992-му на МІ-6 - над Придністров’ям…
В 1993-му вийшов на пенсію. Має нагороди, гарну і дружну родину - двох синів і двоє онуків. І просить стиха Бога, аби на їх долю не випало жодної «гарячої» точки…
Валентина Василюк
Новини Андрушівщини
Йому судилося побачити світу, побувати не в одній «гарячій» точці і вижити. До Афганістану була у його житті Чехословаччина, правда, уже після тривожного 1968-го… В цій країні з 1974-го по 1976-ий проходив Михайло строкову службу. Військова справа припала йому до душі, тому й вирішив залишитися в армії. Уже будучи прапорщиком, служив в Ленінградському військовому окрузі - був авіамеханіком у вертолітному авіаполку.
У 1982-му - нове випробування - Афганістан. 15 вересня їх, понад 130 військовослужбовців, на транспортному ІЛ-76 із Ташкента відправили на Кабул, де базувався 50-ий авіаполк, в котрому, в складі ескадрильї, мав служити і він, Михайло Мацюк.
Чужа земля зустріла хлопців небаченою досі спекою, якоюсь незрозумілою тривогою, що холодила душу, і горами - неприступними, величними і таємничими, а головне - чужими, які стануть чи не найважчим випробуванням. І саме в горах - їх ущелинах, на вершинах, плато і хребтах мужніли наші юнаки, там падали від ворожих куль, виживали під градом душманського вогню і сивіли, вирвавшись живими зі смертельного пекла…
Їх аеродром знаходився в Кабулі, жили поруч в наметах, дерев’яних будиночках нашвидку спорудженого військового містечка. Спокою не знали ні вдень, ні вночі. Готували до вильотів МІ-8, ремонтували ті, котрим пощастило вирватися з-під чужого вогню і сісти на свій аеродром. На вертольотах доставляли боєприпаси, продовольство, солдатів на точки, забирали звідти поранених і вбитих. Відважні екіпажі літали на виручку своїм, супроводжували військові колони, вступали в нерівний бій, коли ті опинялися затиснуті “духами” на важких гірських дорогах… Добре, коли поверталися усі, а часто й втрачали у чужому небі своїх орлят…
Щодо афганців - то вони люди, як люди. Жили бідно і ставилися до наших, радянських, здається, мирно.
- Ми ж тоді вірили в те, що прийшли їм на допомогу, і чесно виконували свій інтернаціональний обов’язок. То вже потім стало відомо про темні політичні ігри. Як би там не було, а ми, солдати, залишалися вірні військовій присязі, - з гордістю розповідає М. П. Мацюк.
- Двадцять націй і народностей проживає на території цієї невеликої країни, - ділиться далі спогадами мій співрозмовник. - Тож вдень афганці посміхалися нам, тиснули руку шураві, а вночі стріляли в спину. Якось, коли з хлопцями заступили на нічний дозор, звернули увагу на те, що в одному з вікон будинку, розташованого під горою, як світломузика мигає червона гардина - то відкривається, то закривається. Так повторювалося часто. А потім на нічний аеродром зі сходу на машинах, де були прилаштовані міномети, налітали душмани, покривали його смертельним вогнем і так же раптово зникали. І ми зрозуміли, що то якийсь сигнал. Доповіли начальству. З’явилися два БТР-и, обстріляли вікно, будинок. Настав спокій.
- Які епізоди з тієї війни зринають в пам’яті найчастіше? - запитую.
- Пройшли роки та я не забуваю нічого. Зокрема, Баграм, куди вилітали двома МІ-8, доставляли своїм продукти, ракети до установки «Град». Один вертоліт робив посадку, а наш прикривав, кружляючи над плато і стріляючи з кулеметів по горах, звідки вогнем поливали “духи”. Здавалося, від вогню розплавиться не лише машина, а й гори. Тоді, щоб вижити, зробили залп з «Граду», і ті 40 снарядів, що летіли один за одним, трохи “заспокоїли” ворога. А потім полетіли на точку, де сигнал подавав поранений розвідник, забрали його, щоб не потрапив у полон, бо страшно збиткувалися душмани і над полоненими, і над мертвими…
Іноді наших “крилатих” хлопців, уже мертвими, повертало нам чуже небо. Так було в Газні, коли під час нічного злету загинув у всіх на очах екіпаж бойової машини…
Це чи не найстрашніше - провести друзів у політ, а потім… не зустріти. 16 чоловік втратила за рік наша ескадрилья. Цього забути не можна.
Дивували афганські гори. Що не скеля, ущелина, навіть камінь - то і краса, і западня. Від них віяло невідомістю і жахом.
М. П. Мацюка особливо вразив Башіан, де мали приземлитися на невеличку площадку, щоб відремонтувати хвостовий гвинт у підбитого вертольота. Побачене вразило. Перед хлопцями було чудо - прямовисна скеля в 9-поверховий будинок з вирубаними в ній вікнами-бійницями, з яких вели вогонь “духи”, але не можна було відвести очей від велетенського ісламського бога Будди, викарбуваного прямо на скелі й покритого позолотою.
В цих місцях колись проходив з військами Олександр Македонський, який сказав пророчі слова: «Афганістан не можна перемогти, його можна лише пройти». Він не здолав Афганістан, а його солдати здерли з Будди трохи золота...
Пройшов через нього і Михайло Прокопович Мацюк. Повернувся додому живим. Щастило ще й тому, що на чужій землі служив пліч-о-пліч із земляком, сусідом Василем Пухтієм. Той залишився служити в Санкт-Петербурзі і донині живе там, вони підтримують зв’язки.
Рік і 20 днів ніс Михайло службу в Афгані, а вже як забрали на Батьківщину їх ескадрилью, потрапив туди його троюрідний брат Віктор Бернадин. Його життя обірвали “духи”… В Кабулі розминувся він зі своїм двоюрідним братом Миколою Габзівським. Той повернувся на рідну землю, але вже пішов у вічність.
А Михайлу Мацюку потім ще довелось літати понад рік в 1985-86 р.р. в небі Сирії, в 1992-му на МІ-6 - над Придністров’ям…
В 1993-му вийшов на пенсію. Має нагороди, гарну і дружну родину - двох синів і двоє онуків. І просить стиха Бога, аби на їх долю не випало жодної «гарячої» точки…
Валентина Василюк
Новини Андрушівщини
Виплата допомог
Чи проводиться у 2009 році виплата у подвійному розмірі допомоги по догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею трирічного віку?
В. М. Шишацька. м. Андрушівка.
Відповідь: Ще Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесені зміни до механізму надання деяких видів допомог, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зокрема, вищевказаним законом виключено абзац третій пункту 10 статті 30 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, який передбачав проведення у подвійному розмірі виплати допомоги по догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею трирічного віку, оскільки ці виплати регулюються Законом України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.
Отже, виплата допомоги по догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею трирічного віку у подвійному розмірі на 2009 рік не передбачена.
Наталія Хом’як,
головний спеціаліст по компенсаційних виплатах постраждалим від аварії на ЧАЕС управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації
Новини Андрушівщини
В. М. Шишацька. м. Андрушівка.
Відповідь: Ще Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесені зміни до механізму надання деяких видів допомог, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зокрема, вищевказаним законом виключено абзац третій пункту 10 статті 30 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, який передбачав проведення у подвійному розмірі виплати допомоги по догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею трирічного віку, оскільки ці виплати регулюються Законом України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.
Отже, виплата допомоги по догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею трирічного віку у подвійному розмірі на 2009 рік не передбачена.
Наталія Хом’як,
головний спеціаліст по компенсаційних виплатах постраждалим від аварії на ЧАЕС управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації
Новини Андрушівщини
четвер, 12 лютого 2009 р.
Андрушівська районна санітарно-епідеміологічна станція
Адреса: 13400, м. Андрушівка, вул. Тітова, 2
Електронна адреса: sanstan@an.zt.ukrtel.net
Тел./факс: (04136) 2-17-92
Головний лікар
Хом’як Валентина Андріївна
Телефон робочий: (04136) 2-17-92
Телефон домашній: (04136) 2-23-13
Головний бухгалтер
Поліщук Віра Федорівна
Телефон робочий: (04136) 2-17-92
Зав.санітарно-гігієнічного відділу
Пташник Віктор Михайлович
Телефон робочий: (04136) 2-17-92
Телефон домашній: (04136) 2-32-01
Лікар-бактеріолог
Очередько Людмила Іванівна
Телефон робочий: (04136) 2-15-58
Телефон домашній: (04136) 9-46-52
Лікар-епідеміолог
Меньок Людмила Юхимівна
Телефон робочий: (04136) 2-17-92
Телефон домашній: (04136) 2-25-94
Лікар з гігієни харчування
Шумська Світлана Іванівна
Телефон робочий: (04136) 2-17-92
Телефон домашній: (04136) 2-20-32
Управління охорони здоров'я Житомирської облдержадміністрації
Електронна адреса: sanstan@an.zt.ukrtel.net
Тел./факс: (04136) 2-17-92
Головний лікар
Хом’як Валентина Андріївна
Телефон робочий: (04136) 2-17-92
Телефон домашній: (04136) 2-23-13
Головний бухгалтер
Поліщук Віра Федорівна
Телефон робочий: (04136) 2-17-92
Зав.санітарно-гігієнічного відділу
Пташник Віктор Михайлович
Телефон робочий: (04136) 2-17-92
Телефон домашній: (04136) 2-32-01
Лікар-бактеріолог
Очередько Людмила Іванівна
Телефон робочий: (04136) 2-15-58
Телефон домашній: (04136) 9-46-52
Лікар-епідеміолог
Меньок Людмила Юхимівна
Телефон робочий: (04136) 2-17-92
Телефон домашній: (04136) 2-25-94
Лікар з гігієни харчування
Шумська Світлана Іванівна
Телефон робочий: (04136) 2-17-92
Телефон домашній: (04136) 2-20-32
Управління охорони здоров'я Житомирської облдержадміністрації
В Андрушівці намагались незаконно приватизувати дитячий оздоровчий табір "Чайка"
Дитячий оздоровчий табір «Чайка», який, відповідно до чинного законодавства, є спільною власністю територіальної громади, неправомірно вибув із спільної власності. Такий факт встановлено під час проведеної прокуратурою області перевірки в Андрушівському районі.
Як повідомила начальник відділу прокуратури області Роксолана Гребенюк, внаслідок певної реорганізації господарств-засновників дитячого табору, оздоровчий заклад перейшов у власність Андрушівської районної ради, про що у жовтні 2008 року районна рада отримала свідоцтво на право власності.
Про це Житомир.info повідомляє прес-служба прокуратури області.
Однак, під час перевірки встановлено, що попередні засновники – голови сільськогосподарських підприємств продали свої частки на підставі письмових доручень та надали право двом громадянам від імені підприємств підписувати цивільно-правові договори. Таке порушення законодавства спричинило низку інших правопорушень, внаслідок яких на нерухоме майно районної ради – дитячий оздоровчий табір «Чайка» балансовою вартістю понад 2,2 млн. грн. стали претендувати нові власники – три комерційні підприємства.
З метою захисту та відновлення порушеного права власності територіальної громади прокуратурою області 22 січня 2009 року до господарського суду Житомирської області пред’явлено позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному фонді колективного підприємства – дитячий оздоровчий заклад «Чайка», незаконно укладений між окремими підприємствами та про визнання недійсними усіх інших рішень, здійснених на незаконних підставах.
Окрім того, 9 лютого 2009р. прокуратурою Андрушівського району порушено кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем та службового підроблення службовими особами сільськогосподарських підприємств за частиною 2 ст. 364, частиною 2 ст. 366 Кримінального кодексу України.
Житомир.info
Як повідомила начальник відділу прокуратури області Роксолана Гребенюк, внаслідок певної реорганізації господарств-засновників дитячого табору, оздоровчий заклад перейшов у власність Андрушівської районної ради, про що у жовтні 2008 року районна рада отримала свідоцтво на право власності.
Про це Житомир.info повідомляє прес-служба прокуратури області.
Однак, під час перевірки встановлено, що попередні засновники – голови сільськогосподарських підприємств продали свої частки на підставі письмових доручень та надали право двом громадянам від імені підприємств підписувати цивільно-правові договори. Таке порушення законодавства спричинило низку інших правопорушень, внаслідок яких на нерухоме майно районної ради – дитячий оздоровчий табір «Чайка» балансовою вартістю понад 2,2 млн. грн. стали претендувати нові власники – три комерційні підприємства.
З метою захисту та відновлення порушеного права власності територіальної громади прокуратурою області 22 січня 2009 року до господарського суду Житомирської області пред’явлено позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному фонді колективного підприємства – дитячий оздоровчий заклад «Чайка», незаконно укладений між окремими підприємствами та про визнання недійсними усіх інших рішень, здійснених на незаконних підставах.
Окрім того, 9 лютого 2009р. прокуратурою Андрушівського району порушено кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем та службового підроблення службовими особами сільськогосподарських підприємств за частиною 2 ст. 364, частиною 2 ст. 366 Кримінального кодексу України.
Житомир.info
Підписатися на:
Дописи (Atom)